Новини від центра Разумкова

Мажоритарники — популісти за визначенням

Про роль мажоритарних кандидатів у парламентських виборах 2012 року та у самій Верховній Раді нового скликання мережевому виданню «Обозреватель» розповів провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань.

http://razumkov.org.ua

 

У 2012 році застій української промисловості триватиме

Зростання української промисловості за перші 7 місяців 2012 року на всього 0.2% свідчить про застій промислової сфери. Таку думку газеті «Комсомольская правда» висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Враховуючи базу порівняння за минулий рік, досить низький урожай, а також застій, що зберігається в ЄС та обмежує попит на український експорт, ці цифри не дозволяють чекати поліпшення показників зростання ВВП за підсумками року, — говорить знавець. — Тобто у кращому разі показник зростання ВВП України у 2012 році буде знаходиться на нульовому рівні».

Становище погіршується тим, що роздрібна торгівля значною мірою наповнюється за рахунок імпорту, в тому числі тіньового, зазначає експерт. Як підтвердження посилення імпортної залежності він наводить зростання зовнішньоторговельного дефіциту, що за перше півріччя 2012 року виріс на чверть і досяг 7,2 млрд. доларів.




http://razumkov.org.ua

 

Підтримка партій: спільне опитування чотирьох соціологічних служб

Якби вибори відбулися найближчим часом, найбільше голосів виборців отримали би Всеукраїнське об\'єднання «Батьківщина», за яке готові проголосувати 26,2% тих, хто має намір взяти участь у виборах, і Партія регіонів (24,6. За Політичну партію «„УДАР” Віталія Кличка» готові проголосувати 11,8% учасників виборів, за Комуністичну партію України — 9,4%. Близькими до подолання 5%-го виборчого бар’єру є також Партія Наталії Королевської «Україна — Вперед» (4,3 та Всеукраїнське об\'єднання «Свобода» (4,2. 15,4% тих, хто має намір взяти участь у виборах, ще не визначилися, за кого голосуватимуть.

ВО «Батьківщина» і Політична партія «УДАР» частіше підтримуються виборцями Західного і Центрального регіонів, Партія регіонів і КПУ — виборцями Сходу і Півдня, ВО «Свобода» — Заходу країни.

Серед респондентів які визначилися, за яку партію голосувати, впевненість у своєму виборі є досить високою: майже половина з них (48,9 повністю впевнені у своєму виборі, ще 43,5% скоріше впевнені в ньому.

Основною причиною, яку респонденти враховували, коли визначалися, за яку партію голосувати, опитані назвали те, що ця партія може вирішити проблеми, які стоять перед країною — цю відповідь дали 51,5% респондентів, які збираються голосувати за якусь партію. Також серед причин вибору часто називалися: цю партію очолює сильна особистість, рішучий лідер (41,7; партія здатна покращити життя таких людей, як сам респондент (31,2; її ідеологічні позиції найбільш близькі поглядам та переконанням респондента (29,5; ця партія спроможна здійснити реформи, позитивні зміни в суспільстві (24,8; ця партія забезпечить стабільність у державі (24,0; до керівництва партії входять люди, які викликають повагу респондента (23,5.

Ці причини часто називалися в усіх регіонах. Крім того, на Півдні і Сході часто називалася така причина вибору партії: ця політична сила має недоліки, але інші партії — ще гірші (21,7% респондентів на Сході, 21,0% — на Півдні). У Західному регіоні серед причин вибору також часто називали те, що партія обстоює українську мову як єдину державну (23,4 та те, що вона захищає українську культуру, українські традиції, цінності (20,9.

Загалом ситуація напередодні виборів характеризується низьким рівнем оптимізму населення. Майже дві третини (63 респондентів дотримуються думки, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі. Так вважають більшість жителів усіх регіонів — від 54% жителів Півдня до 74% жителів Заходу країни.

Таблиці (Ворд).

Опитування проводилося: дослідницькою компанією «ГфК Юкрейн», Соціологічною групою «Рейтинг», Центром соціальних і маркетингових досліджень «Соціс» та Центром Разумкова з 27 липня по 9 серпня 2012 року. Було опитано 10979 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками (регіон проживання, тип поселення, вік і стать). Вибірка будувалися як стратифікована, багатоступенева, випадкова на перших етапах відбору і з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 1,0% з імовірністю 0,95.



http://razumkov.org.ua

 

«Повернення» України стало би символом панування Росії на просторі СРСР

Роздумами про перспективи геополітичної стратегії Росії як колишньої імперії з газетою «День» поділився заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

http://razumkov.org.ua

 

4 соціологічні компанії представлять рейтинги політичних партій

17 серпня 2012 року о 12:00 в конференц-залі Центру Разумкова (вул. Лаврська 16, 2 поверх) відбудеться прес-конференція «Електоральна підтримка партій на старті виборчої кампанії», на якій керівники чотирьох провідних соціологічних служб України: «ГфК Юкрейн», «Рейтинг», «Соціс» та Центру Разумкова — представлять дані спільного дослідження громадської думки.

Дослідження проводилося чотирма соціологічними службами з 27 липня по 9 серпня 2012 року. Було опитано 10979 респондентів старших 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що представляє доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки не перевищує 1%.

Участь у заході — за журналістськими посвідченнями.



http://razumkov.org.ua

 

Інвестиції до України — це повернення раніше вивезеного капіталу

За офіційними даними, іноземні інвестиції в українську економіку у першому півріччі 2012 року склали понад 3,2 мільярда доларів. Левова частка інвестицій надходить з Кіпру, на другому місці — Німеччина, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вказує на те, що співвідношення між припливом іноземних інвестицій та вивезенням капіталу за межі України залишається незадовільним. «Вважається, що кошти з таких офшорних зон, як Кіпр, є капіталом, який раніше був виведений за кордон місцевим бізнесом. Тепер він повертається в українську економіку вже як іноземні інвестиції під міжнародним захистом», — говорить знавець. Він нагадав, що за кордони України останніми роками було виведено шість мільярдів доларів.

На думку пана Юрчишина, український бізнес буде продовжувати захищати свої кошти, проводячи їх через офшорні території, адже нинішня влада не зробила нічого для захисту коштів у країні. «Нестабільність державного управління та економічного середовища, а також часті зміни правил гри спонукають захищатися та перестраховуватися будь-який бізнес», — наголосив він. Тому формальне збільшення інвестицій не свідчить про зростання інвесторів до України, підсумовує фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Об’єднання опозиції запобігло розпорошуванню опозиційних виборців

Про тенденції, виявлені останніми соціологічними замірами електоральних симпатій українців, виданню «Обозреватель» розповів директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

http://razumkov.org.ua

 

В Україні не залишилося таємниць, цікавих провідним розвідкам

У квітні 2012 року за підозрою в шпигунстві українською владою був арештований громадянин Молдови, що призвело до дипломатичного конфлікту. Інший подібний випадок відбувся у 2011 році, коли двоє чеських аташе були оголошені персонами нон-ґрата, — пише мережеве видання «Главред».

На думку директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, українсько-молдовський шпигунський скандал становить загрозу для репутації України у придністровському конфлікті, де багато сторін можуть бути зацікавлені у падінні цієї репутації: «Зганьбити зараз Україну означає звалити на неї усі невдачі роботи групи: нібито через Україну нічого не виходить, тому її потрібно замінити і ввести когось іншого. Також може з\'явитися зустрічна пропозиція — прибрати звідти російський миротворчий контингент. Так клубок і заплутується. Або ж, приміром, Румунія там намагається продавити свою участь в групі. Підставити Україну їй вигідно». Експерт переконаний, що для України в цій ситуації вкрай важливо поводитися обережно та дипломатично. «Вибрати правильний шлях в цій ситуації — це мистецтво. Проте це могла бути спеціальна операція з метою спровокувати Україну на певні дії, або погіршити думку про неї у світі», — припускає він.

Разом з тим, пан Сунгуровський закликає з обережністю ставитися до офіційної інформації від спецслужб чи влади, адже «це може виявитися тільки підставною грою». Знавець нагадує, що незважаючи на широко поширену практику шпигунства, інформація на цю тему є закритою, адже її публічне розповсюдження може зіпсувати відносини з іншою державою. «Якщо така мета поставлена, то історію оприлюднять. Якщо ж хочуть налагодити відносини і згладити ситуацію, то такі факти намагаються замовчати, — каже пан Сунгуровський. — Ми бачимо те, що вже неможливо приховати: або інша сторона почала оприлюднювати дані, або інформація десь просочилася. І в цьому випадку приховання інформації тільки шкодитиме. І закрити, і відкрити інформацію — небезпечно, оскільки це може мати специфічні небажані наслідки». Саме тому, стверджує він, ті російські шпигунські скандали, про які ми дізнаємося — насправді «лише одна тисячна частка того, що існує».

Намагаючись пояснити мотиви шпигунської діяльності, пан Сунгуровський зауважує, що наявність важливої засекреченої інформації в Україні малоімовірна: «Які секрети могли залишитися в Україні? Важко сказати. Незрозуміло, що могло б зацікавити іноземну розвідку, тим більше чеську, яка була виявлена в 2011 році». Втім, причини для розвідування військової, економічної чи будь-якої іншої ситуації в країні можуть бути і іншими. «Наприклад, чи є ризики при вкладенні інвестицій, з ким країна може або не може об\'єднуватися у союзи і так далі. Ці дані носять загальний характер. Іноземні представництва тут, як правило, працюють по усьому спектру, тому складно провести межу між шпигунством і просто дослідницькою діяльністю», — пояснює знавець.

Також важливо розуміти те, що шпигунство цілком може бути оборонним, а не підривним, підкреслює пан Сунгуровський. «Будь-яка держава дбає про свою оборону. Дізнатися, чи погрожує яка-небудь держава з військової точки зору (чи проводить вона закупівлю техніки, розгортання військ, модернізацію, навчання поблизу кордонів і так далі), цікаво будь-якій країні, навіть тій, яка не збирається вести з Україною бойових дій. Такі відомості просто допомагають країні, що посилає розвідників, визначити свою політику, завдання та цілі», — вважає він.



http://razumkov.org.ua

 

КПУ завдячує зростанням підтримки розчаруваним виборцям Партії Регіонів

Соціологічні опитування показують, що в результаті парламентських виборів у Верховній Раді опиняться Партія регіонів, об’єднана опозиція «Батьківщина», «УДАР» та Компартія. Також близькими до подолання 5-відсоткового бар’єру є Всеукраїнське об’єднання Свобода та «Україна — Вперед!», повідомив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко у своєму коментарі для новинної служби «Бі-бі-сі».

Успіх КПУ в цьогорічній передвиборчій кампанії дослідник пояснює поразками нинішньої влади. «Економічна політика влади призводить до помітного розчарування прихильників Партії регіонів. Українські виборці особливі — навіть розчарувавшись, „біло-сині” не голосуватимуть за „помаранчевих” і навпаки, помаранчеві не підтримуватимуть Партію регіонів. А тому ті, хто розчарувався у владі, голосуватимуть не за опозицію. Вони або не підуть на вибори, або підтримають КПУ, тим паче, що рекламна кампанія комуністів найвдаліша із того, що поки що робиться політичними партіями», — вважає він.

Разом з тим, можливе зростання популярності праворадикальної партії «Свобода» знавець пояснює тим, що виборці не вірять у здатність опозиції достатньою мірою відстояти українські національні інтереси. «Багато кроків чинної влади — у мовній політиці, у питаннях територіальної цілісності — розцінюються частиною електорату як антидержавна політика. У той же час, опозиції не вдається відвернути усі ці проблеми. Тому україноцентричні виборці радикалізуються заради того, щоб збільшити противагу політиці нинішньої влади», — переконаний пан Биченко.

Шанси інших партій експерт оцінив дуже низько: «Для інших партій імовірність набрати 5% вкрай низька. Але на виборчу кампанію і остаточний розклад сил ці партії можуть вплинути своєю інформаційною діяльністю. Вони відбиратимуть відсотки у більш прохідних партій».



http://razumkov.org.ua

 

Зношені електромережі не здатні передати струм, який можуть виробити АЕС

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко стверджує, що одна з найслабших ланок української електроенергетичної системи — територіальна розбалансованість, — повідомляє новинна служба УНІАН.

«Маючи в цілому надлишкові виробничі потужності, Україна через обмежену пропускну здатність електромереж не може їх раціонально використовувати. На сьогодні в енергосистемі „закрито” 1,5-2 ГВт потужностей атомних електростанцій. Це та енергія, яку ми можемо виробити, але не можемо передати споживачам», — сказав знавець.

Разом з тим, цим список недоліків не вичерпується. «Ще одна з проблем — неоптимальна структура вироблення. Українська енергосистема відчуває нестачу маневрових потужностей, через що в маневрових режимах роботи змушені використовувати обладнання, яке для цього не спроектовано. Дається взнаки також моральна і фізична застарілість обладнання. Це стосується і електростанцій, і електромереж. Особливо гостро цю проблему відчуває теплова генерація, де кількість обладнання, що перейшло межу фізичного зношення, вже перевищила 80%», — говорить дослідник.

Пан Дяченко наголошує на необхідності розбудови галузі, однак визнає, що інвестори не поспішатимуть вкладати в це необхідні кошти: «Причини відомі — невизначене майбутнє енергосистеми і непрозора, спотворена система державного регулювання галузі й енергоринку. Особливо це стосується ціноутворення, яке побудоване на перехресному субсидуванні. При цьому тарифи формуються таким чином, що виробники електроенергії не зацікавлені в скороченні витрат, не отримують необхідних коштів на модернізацію, а пільговими цінами користуються всі верстви населення (у тому числі ті, які цього не потребують), а також деякі категорії цілком платоспроможних підприємств».

Експерт переконаний, що такі ініціативи, як членство в Енергетичному співтоваристві та інтеграція вітчизняної енергосистеми до об’єднаних європейських енергетичних систем, здатні вивести українську енергетику з кризи. Однак для втілення цих можливостей потрібно подолати монополізацію ринку енергетики, яка стоїть на заваді будь-якому реформуванню. «Отже, найголовніше завдання української енергетики — формування повноцінної державної політики розвитку галузі. Зараз Міненерговугілля оприлюднило для громадського обговорення проект оновленої енергетичної стратегії. Запропоновані в ній принципи і підходи в цілому носять прогресивний характер. Але документ недостатньо збалансований в частині узгодження між собою запропонованих рішень та шляхів подолання проблем, що ставить під сумнів його ефективність», — підсумував пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

З китайськими позиками слід бути обачними, а співпрацю з МВФ — відновити

Уряд України заявляє про свої наміри утримати гривню від девальвації за допомогою продажу єврооблігацій, а також розглядає можливості позичення грошей у Китаю. Всі ці джерела є заміною позикам МВФ, яких Україна не одержує з 2010 року, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що в умовах світової кризи, коли вартість запозичень на вільному ринку постійно зростає, процентна ставка українських облігацій є цілком виправданою. Експерт позитивно оцінює рішення уряду щодо євробондів. «Два мільярди, на які ми розмістили свої облігації, позитивно вплинули на наші валютні запаси, і, разом із тим, показали, що Україну не розглядають як країну, що може зазнати банкрутства», — стверджує він.

Натомість щодо китайських позик уряду слід бути обачним, переконаний фахівець, адже Китай є новим і непередбачуваним гравцем на світовому фінансовому ринку: «Китай все ще залишається висхідною економікою, яка розвивається. Незважаючи на величезні обсяги виробництва товарів, Китай поки що не належить до світових фінансових лідерів. Китаю ще треба вирішити і багато внутрішніх проблем, пов\'язаних із розвитком ринків та допоміжних установ, соціальні та екологічні проблеми. Ми також бачимо, як світова криза суттєво вплинула на динаміку китайської економіки, і темпи її зростання суттєво зменшилися. Тому розглядати Китай як альтернативу для європейських ринків чи міжнародних фінансових інституцій я би не став. Але для Китаю український ринок є дуже цікавим з огляду на те, що він знаходиться між Росією та Євросоюзом, і може розглядатися як плацдарм для подальшої експансії».

Пан Юрчишин підкреслює, що Китай не ставить політичних вимог лише тому, що його пріоритетом є «зайняти ніші і напрямки», а згідно з умовами позик за китайські кошти фінансуватимуться, переважно, китайські виробництва та послуги. Одним з можливих позичальників також є Росія, однак наразі, до завершення виборів, а також з огляду на набуття Росією членства у СОТ, нових кроків в україно-російських відносинах не передбачається, зауважує фахівець.

Разом з тим пан Юрчишин наголосив, що співпраця з МВФ та Світовим банком є важливим сигналом для інвесторів та інших кредиторів. «Гроші МВФ є дуже важливими, бо, по-перше, вони є дешевими і „довгими” грошима, а по-друге, це є сигнал для міжнародних інвесторів. Тому, хоч я погоджуюся із тим, що цього року Україна не отримає кредитів від МВФ, повністю відкидати позики МВФ не варто, і тим більше не варто нічого не робити, щоб відновити співпрацю», — каже знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Держава збереже контроль над облгазами навіть у разі приватизації

Робота облгазів навіть у разі приватизації буде контролюватися державою. Таку думку під час круглого столу «Приватизація облгазів: новий етап у розвитку газового ринку» висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко, — передає новинна служба «Уніан».

Пан Дяченко підкреслив, що облгази, що формують регіональний баланс природного газу, — це «ключ до газового ринку в регіонах України в умовах майбутнього реформування галузі». Через своє стратегічне значення ці підприємства не можуть працювати поза контролем держави. «Навіть за нинішнього варіанту правових відносин вилучення з-під контролю держави газорозподільних мереж практично неможливе. Облгази не можуть працювати поза контролем держави, оскільки вони виконують стратегічну функцію із забезпечення газом споживачів. До того ж, як і у разі з іншими природними монополіями, тарифи, за якими працюють облгази, регулюються державою», — наголосив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Справжній рівень безробіття в Україні проявить себе після виборів

У той час, як промислове виробництво в Україні з початку 2012 року знизилося, Державна служба статистики констатує скорочення рівня безробіття, — повідомляє «Газета по-українськи».

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко переконаний, що офіційні дані про безробіття не відображають справжню ситуацію. «Рівень реального безробіття у шість-сім разів вищий, налічує понад три мільйони непрацевлаштованих», — стверджує він.

Експерт наводить приклади того, як державні служби намагаються не ставити безробітних громадян на офіційний облік, щоб не виплачувати допомогу з безробіття: «Для цього пропонують тимчасову роботу, працевлаштування за трудовим договором. Отримавши невеликий дохід, безробітний одразу ж втрачає статус та соціальну допомогу. Безробіття приховують і в такий спосіб: працівників переводять на 75% ставки або й на половину. Не зважаючи на дохід нижче прожиткового мінімуму, такий громадянин вважається зайнятим».

Пан Биченко підкреслює, що до виборів справжній рівень безробіття у країні не дуже помітний. «Безробітним пропонують тимчасову роботу у зв\'язку із виборчою кампанією. На виборчі дільниці потрібні спостерігачі, агітатори. Побільшало замовлень у друкарнях, рекламних службах. Вибори забезпечать тимчасовою роботою кілька сотень тисяч громадян. Із закінченням виборної кампанії рівень безробіття значно зросте», — передбачає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Позики МВФ — відносно дешеві ресурси для України

З суми у понад 15 мільярдів доларів, яка мала бути виділена Україні внаслідок угоди про співпрацю з МВФ у 2010 році, одержано лише близько 5 мільярдів. Для отримання решти грошей від МВФ українській владі потрібно виконати усі обіцянки, — повідомляє телеканал «Ю-бі-ар».

Директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин нагадує, що з фінансової точки зору зобов’язання України не є надто складними: «Гроші міжнародного валютного фонду, за якими можуть іти гроші Світового банку, Євросоюзу — це дуже дешеві ресурси. Ми часто отримували позики МВФ, скажімо, під 3%, причому з відстрочкою виплати. Зараз, можливо, буде трошки більша ставка. Але, все одно, це значно дешевші позики».



http://razumkov.org.ua

 

Зростання ВВП недостатньо для фінансування соціальних витрат уряду

Згідно з нещодавно опублікованими даними Державної служби статистики та Міністерства фінансів, зростання ВВП за перше півріччя 2012 року в порівнянні з аналогічними періодом минулого року складає 3%, а у порівнянні з першим кварталом 2012 року — 1,9%, — повідомляє новинна служба «Лігабізнесінформ».

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко висловлює сумнів у достовірності такої інформації. «Ті цифри, які „малює” влада, особисто у мене викликають сумнів. Дані по купівельній здатності громадян і економічній активності говорять про зворотнє», — відмітив він. На думку знавця, бюджет наповнюється не за рахунок реального розвитку економіки, а за рахунок фіскального, податкового, митного тиску.

За словами пана Розенка, уряд не має достатніх коштів, щоб оплатити поточні соціальні витрати. «Крім того, є соціальні ініціативи, які були проголошені перед виборами, це додатково близько 33 млрд. грн», — підкреслив він. «Зростання доходів бюджету носить тимчасовий характер. Скоро нічого буде збирати», — підсумував знавець.

Павло Розенко бере участь у виборах до Верховної ради сьомого скликання за списком партії УДАР.



http://razumkov.org.ua

 

Українське суспільство: «в шоці» чи «в шоколаді»?

Про перспективи розвитку українського суспільства з кореспондентом видання «Дзеркало тижня» розмовляв директор соціологічних програм Центру Разумкова Андрій Биченко.

http://razumkov.org.ua

 

Верховна Рада ратифікувала договір про зону вільної торгівлі з СНД

Нещодавно Верховна Рада ратифікувала договір про створення зони вільної торгівлі між країнами СНД, що був підписаний у Росії, Білорусії та ряді інших країн ще у жовтні 2011 року. На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, угода передбачає не надто вигідні умови для України, – повідомляє газета «Високий замок».

«Важко говорити про якісь економічні переваги для України після ратифікації договору про зону вільної торгівлі з СНД, оскільки умови дуже асиметричні. Я б навіть сказав, дискримінаційні для України. По тих статтях експорту, які важливі для України, залишаються досить великі мита. Є багато обмежень. Питання вирішення конфліктів не деталізовані», – переконаний експерт.

Разом з тим, прийняття закону може служити політичним інтересам правлячої партії: «Ратифікація цього договору пов’язана з наближенням парламентських виборів, особливо в контексті посилення російської спрямованості. У нас зараз намагаються відновити плідні народно-господарські зв’язки часів Радянського Союзу. Тому і ця угода зараз різко випливла, і мовний закон...»



http://razumkov.org.ua

 

Зона вільної торгівлі СНД та євроінтеграція сумісні, на відміну від митного союзу

Верховна Рада ратифікувала підписану президентом угоду про створення зони вільної торгівлі з країнами СНД. Відтепер між Україною та низкою країн СНД скасовано митні збори та кількісні обмеження на торгівлю, — повідомляє телеканал «СТБ».

На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, угода не суперечить принципам євроінтеграції: «Участь однієї країни у різних зонах вільної торгівлі не заперечується. Гірше, якщо Україна стане членом митного союзу — там виникають колізії, а на практиці це нормально, коли одна країна є членом кількох зон вільної торгівлі».



http://razumkov.org.ua

 

Попри свою неефективність, держава зберігає монополію на соціальні послуги

Держава нездатна забезпечити соціальну допомогу усім, хто її потребує, при цьому вона не створює умови для надання соціальних послуг церквами, неурядовими органіазціями та приватними компаніями, — повідомляє новинна служба УНН.

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко зазначив, що офіційна політика обмежує можливості розвитку галузі приватними інвесторами: «Десь 2-3 млн. людей потребують систематичного надання соціальних послуг. А якщо врахувати, що у нас у структурі населення дуже багато людей, старших за 70 років, то ця цифра може доходити навіть до 6 млн. Але відсутність конкуренції на ринку надання таких послуг є значним недоліком. Закон дуже обмежує входження недержавного капіталу та громадських організацій у сферу цих послуг. Якщо законодавство Європейського Союзу та інших передових країн навпаки заохочує перенесення частини відповідальності за надання соціальних послуг, чи інтернатних послуг, чи будь-яких інших, держава делегує це право громадським асоціаціям та церкві, то у нас із цим дуже важко. Ми маємо дуже великі обмеження. Держава з одного боку не виділяє достатніх ресурсів для того, щоб підтримувати у належному вигляді свої заклади, а з іншого боку фактично не дозволяє, обмежує своєю нормативною базою входження недержавних організацій та приватних структур у сферу соціальних послуг та вкладення у неї коштів. Так і виходить: держава кошти не забезпечує, інші просто не мають можливості туди увійти, а страждають від цього звичайні громадяни».

Знавець наводить приклади країн, таких, як Велика Британія, де фактично уся частина соціальної допомоги віддана у приватний сектор та у руки громадських організацій. Наразі в Україні приватних соціальних закладів майже немає, підкреслює він: «У мене було дуже багато випадків, коли, наприклад, сім’я дипломата їде працювати за кордон, вони мають зобов’язання, а їхні старенькі батьки, які потребують нагляду, залишаються в Україні. І от він каже, що готовий платити, аби тільки за його батьками був нормальний догляд, але держава не може надати такі можливості. Державні установи кажуть, що не можуть прийняти, бо є живий син, а приватних закладів просто не існує».

На думку пана Розенка, держава має змінити підходи до надання соціальних послуг та дозволити приватним інвесторам розбудовувати галузь. «Якщо інвестор готовий вкладати у таку соціальну сферу, він в принципі навіть може звільнятися від якоїсь частини оподаткування. Але у нас є дуже велика інерція такого ще радянського підходу, мовляв, це державне, має їй належати, має бути контроль, а якщо ми віддамо це у приватні руки, то там не буде надано належної допомоги, з них будуть знущатись і таке різне. Хоча якщо поїхати у ці державні соціальні установи, то туди ж без сліз не зайдеш. Треба бути більш сміливими у питаннях реформування цієї галузі і не боятися давати можливості та ініціативи саме приватним організаціям», — наголосив пан Розенко.

Павло Розенко бере участь у виборах до Верховної ради сьомого скликання за списком партії УДАР.



http://razumkov.org.ua

 

Без незалежності підприємців від влади економічний розвиток України неможливий

Відокремлення політичних інтересів від бізнесу ключове для зміцнення та розвитку української економіки. Таку думку висловив директор економічних програм Василь Юрчишин інформаційній службі «Радіо Свобода».

У багатьох аспектах так чи інакше економіка зводиться до деполітизації економічних рішень. Тому, якщо у нас якимсь чином ми зможемо досягти того, що бізнес буде хоч якимось чином незалежним, то ми можемо казати, що і економічна незалежність у нас буде зміцнюватися.
 
Тому що на сьогодні ми бачимо, що практично всі економічні рішення так чи інакше політизовані. Причому, не так важливо, чи це економічне рішення, яке стосується енергетики, чи економічне рішення, яке стосується аграрного сектору, чи економічне рішення, яке стосується валютної політики. Так чи інакше домінують або політична доцільність, або ті політичні контексти, які зокрема стоять перед країною. Сьогодні, наприклад, таким контекстом є вибори.
 
Тому, якщо не вдасться досягти свободи бізнесу у прийнятті, скажімо так, незалежних економічних рішень, то тоді про свободу і про незалежність, і про міцність економіки навряд чи серйозно можна розмовляти.



http://razumkov.org.ua