Новини від центра Разумкова

Тема у розділі 'Що у світі чути', створена користувачем Zoy, 19 тра 2010.

  1. Zoy

    Zoy newsmaker

    Єдиний спосіб для України врегулювати газове питання — Стокгольмський суд

    Про можливості врегулювання ціни на газ між Україною та Росією газеті «Львівська пошта» розповів виконувач обов\'язків директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

    Якби Україна була нормальною державою, вона давно б подала позов до Стокгольмського суду. На жаль, сьогодні наша держава є олігархічною, і тут діють особливі закони. Ми знаємо, що українські та російські ділки нерідко мають спільні інтереси. Групи, які сьогодні займаються газовою темою в Україні, пов\'язані із різними інтересами «Газпрому». Це і є головна причина того, чому Україна не подає позов на російського монополіста, як це зробили кілька західноєвропейських компаній.

    Що ж стосується можливості самого «Газпрому» подати позов, то не сказав би, що ймовірність цього перевищує 50%. «Газпрому» зараз не вигідно переводити переговори, які зараз тривають, із політичної в економічну та юридичну площини, адже у політичній площині Росія себе почуває набагато агресивнішою і має більшу вагу. Але Україна не має іншої можливості, аби зменшити ціну, окрім як звернення до суду. Не треба мати багато розуму, аби зрозуміти, що Росія не піде на перегляд угод, якщо вона не отримає для себе кращі умови (а Україна, відповідно, — гірші), аніж це передбачено чинними договорами.



    http://razumkov.org.ua
     
  2. Zoy

    Zoy newsmaker

    Зміна принципів ціноутворення в ЖКГ означає зростання тарифів

    Верховна рада ухвалила закон, що повністю змінює принцип ціноутворення на послуги комунальних підприємств. Зміни в першу чергу торкнуться природних монополістів у сфері житлово-комунального господарства, а саме постачальників електрики, газу, тепло- та водо-постачальних підприємств, — повідомляє новинна служба «ТСН».

    На думку провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, даний закон матиме наслідком зростання тарифів: «У новий опалювальний сезон ми швидше за все увійдемо з підвищеними тарифами. Їх підвищать відразу ж після виборів до парламенту. У держави просто немає іншого виходу, адже iй потрібно буде якось скоригувати бюджет „Нафтогазу”. Економіка країни в дуже важкому становищі, грошей в Українi немає, тому ставку в стабілізації ситуації в ЖКГ зроблять в тому числі і на зростання тарифів», — стверджує знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  3. Zoy

    Zoy newsmaker

    Президент будує в Україні поліцейську державу російського зразка

    В Україні є всі ознаки зародження поліцейської держави. Про це під час круглого столу в Києві сказав заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий, повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

    На думку експерта, нинішня влада збудувала систему, що базується на підтримці силових структур. «Чи може гарант Конституції припинити такий розвиток подій? Думаю, ні, тому що він сам є учасником цього процесу. Він фактично вибудовує таку лінію, орієнтуючись на моделі наших сусідів на сході, де такі системи більш розвинені, ніж в нашій країні», — зазначив пан Чалий.

    Водночас він підкреслив, що нинішня влада, на відміну від своїх попередників, орієнтується на підтримку найбільш багатих людей в Україні. «Цей клас становить не більше 2-3% суспільства», — підсумував експерт.



    http://razumkov.org.ua
     
  4. Zoy

    Zoy newsmaker

    Соціологічні прогнози впливають лише на партії під прохідним бар’єром

    За місяць до початку передвиборчої кампанії дедалі частіше стали оголошуватися прогнози підтримки політичних партій. Втім, між результатами різних соціологічних служб існують суттєві відмінності, — повідомляє новинна служба «Ю-бі-ар».

    Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко повідомляє, що різні політичні сили нерідко замовляють соціологічні дослідження з розрахунком на певний результат: «Політичні сили, якщо виступають замовниками досліджень, так чи інакше висловлюють побажання щось публікувати, а щось не публікувати. Інколи лунали пропозиції публікації недостовірних даних, конкретні суми вже обговорюються тоді, коли на них погоджуються».

    У будь-якому разі, вплив соціологічних досліджень на вподобання виборців перебільшений, вважає знавець: «Люди намагаються не голосувати за ті політичні партії, виборчі шанси яких є низькими. Це єдиний вплив, який я можу констатувати. А що стосується лідерів виборчих перегонів, то тут вплив соціологів на голосування виборців є мінімальним».



    http://razumkov.org.ua
     
  5. Zoy

    Zoy newsmaker

    Послання президента не пропонує конкретних шляхів розвитку економіки

    У щорічному посланні до Верховної Ради Президент Віктор Янукович розповів про своє бачення програми економічного розвитку України. Серед економічних ініціатив можна побачити договір про вільну торгівлю в межах СНД, збільшення бюджетних інвестицій та покращення інвестиційного клімату, — пише видання «Коммерсантъ».

    На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, послання Президента містить передовсім досить загальні положення, які можна використати по-різному. «У документі багато благих побажань без конкретних ініціатив. При цьому будь-який розворот політики уряду — від соціального популізму до жорсткого дефіциту бюджету і навпаки — може бути легко проілюстрований цитатою з послання», — сказав експерт.



    http://razumkov.org.ua
     
  6. Zoy

    Zoy newsmaker

    Опитування: за відсутності Тимошенко опозицію на виборах має очолити Яценюк

    Як свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, 62,5% громадян України знають про те, що основні опозиційні партії прийняли рішення про участь у парламентських виборах 2012 року єдиним партійним списком та про формування єдиного списку кандидатів на мажоритарних округах.

    У відповідь на питання «Кого Ви вважаєте лідером української опозиції?» 39,4% назвали прізвище Юлії Тимошенко, 18,9% — Арсенія Яценюка, 4,0% — Віталія Кличка, 3,3% — Наталію Королевську, 2,5% — Петра Симоненка, 1,8% — Олега Тягнибока, 1,1% — Анатолія Гриценка, 0,3% — Юрія Луценка.

    39,3% опитаних дотримуються думки, що у разі неучасті Юлії Тимошенко у виборах очолити опозицію має Арсеній Яценюк, 8,2% відводять цю роль Віталію Кличку, 6,1% — Наталії Королевській, 3,1% — Петру Симоненку, 2,9% — Олегу Тягнибоку, 2,4% — Анатолію Гриценку, 1,5% — Юрієві Луценку.

    34,1% вважають, що після виборів всі опозиційні партії повинні об’єднатися в одну фракцію, 16,6% висловилися за те, щоб різні опозиційні фракції лише координували свою діяльність, а 38,7% не цікаво, як буде організовувати свою роботу парламентська опозиція.

    Під час виборів у мажоритарному окрузі 27,7% респондентів готові голосувати за єдиного кандидата від Об’єднаної опозиції, 17,3% — за провладного кандидата, 9,3% — за незалежного кандидата, для 28,2% належність кандидата до влади чи до опозиції не є визначальною, а 17,6% не визначилися із відповіддю на це запитання.

    Таблиці з відповідями (ПДФ).

    Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 25 червня 2012 року. Методом інтерв’ю було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Інтерв’ю проводилися за місцем проживання респондентів. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.



    http://razumkov.org.ua
     
  7. Zoy

    Zoy newsmaker

    Економіка України потребує державної підтримки для виходу з застою

    Розвиток української економіки уповільнюється, і для того, щоб змінити цю ситуацію, потрібне урядове втручання. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в ефірі телеканалу «Перший діловий», — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

    Експерт підкреслив, що згідно з офіційними показниками за 5 місяців 2012 року промисловість зросла усього на 0,75%. «Будівництво за останній місяць покращилося, але його показники не набагато вищі, ніж за попередній рік. Роздрібна торгівля трохи виросла, але перевезення вантажів знижується», — зазначив він. З сільським господарством ситуація не краща: «Вже зараз очевидно, що цього року урожай буде не таким хорошим як минулого. Тому це все не сигнали до позитивних змін і тенденцій, а, швидше за все, застереження».

    На переконання експерта, без належної уваги уряду, без належних стабілізаційних заходів, без додаткових факторів розвитку і зростання Україна може мати до кінця року негативні економічні показники. «Зараз потрібно уважно відстежувати ситуацію і не видавати бажане за дійсне», — наголосив він.



    http://razumkov.org.ua
     
  8. Zoy

    Zoy newsmaker

    Опитування: відносна більшість українців вважають, що лідером опозиції є Тимошенко, а

    Як свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, 62,5% громадян України знають про те, що основні опозиційні партії прийняли рішення про участь у парламентських виборах 2012 року єдиним партійним списком та про формування єдиного списку кандидатів на мажоритарних округах.

    У відповідь на питання «Кого Ви вважаєте лідером української опозиції?» 39,4% назвали прізвище Юлії Тимошенко, 18,9% — Арсенія Яценюка, 4,0% — Віталія Кличка, 3,3% — Наталію Королевську, 2,5% — Петра Симоненка, 1,8% — Олега Тягнибока, 1,1% — Анатолія Гриценка, 0,3% — Юрія Луценка.

    39,3% опитаних дотримуються думки, що у разі неучасті Юлії Тимошенко у виборах очолити опозицію має Арсеній Яценюк, 8,2% відводять цю роль Віталію Кличку, 6,1% — Наталії Королевській, 3,1% — Петру Симоненку, 2,9% — Олегу Тягнибоку, 2,4% — Анатолію Гриценку, 1,5% — Юрієві Луценку.

    34,1% вважають, що після виборів всі опозиційні партії повинні об’єднатися в одну фракцію, 16,6% висловилися за те, щоб різні опозиційні фракції лише координували свою діяльність, а 38,7% не цікаво, як буде організовувати свою роботу парламентська опозиція.

    Під час виборів у мажоритарному окрузі 27,7% респондентів готові голосувати за єдиного кандидата від Об’єднаної опозиції, 17,3% — за провладного кандидата, 9,3% — за незалежного кандидата, для 28,2% належність кандидата до влади чи до опозиції не є визначальною, а 17,6% не визначилися із відповіддю на це запитання.

    Таблиці з відповідями (ПДФ).

    Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 25 червня 2012 року. Методом інтерв’ю було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Інтерв’ю проводилися за місцем проживання респондентів. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.



    http://razumkov.org.ua
     
  9. Zoy

    Zoy newsmaker

    Порушення Україною прав людини може скоро призвести до міжнародних санкцій

    Депутати Парламентської Асамблеї ОБСЄ ухвалили резолюцію, у якій закликали українську владу переглянути статті Кримінального кодексу відповідно до стандартів Ради Європи та реформувати органи прокуратури, щоби зменшити їхні повноваження. За словами речника Парламентської Асамблеї, ОБСЄ стурбована наявністю політично вмотивованого судочинства в Україні, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

    На думку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, європейські інституції поки що роблять політичні попередження, але згодом, якщо Україна не виконуватиме свої зобов\'язання, вони обмежать участь Києва в міжнародних організаціях. «Україна є учасником низки міжнародних угод із прав людини. Вона головуватиме 2013 року в ОБСЄ. В організації чимало документів, які спрямовані на забезпечення прав людини. Є рішення ЄС, Європарламенту. Але це не просто політичні заяви. Це попередження. Вони потім можуть втілитися в конкретні рішення. Поки ще є надія, що ситуація буде виправлятися. Ключовою датою будуть вибори до Верховної Ради. Після цього, я вважаю, буде неможливо обмежуватися політичними документами», — переконаний експерт.

    Пан Чалий стверджує, що санкції можуть бути застосовані вже зараз на основі рішення Європейського суду з прав людини стосовно справи Юрія Луценка. Документи Європейського суду, каже знавець, дають підстави порушити справи щодо чиновників, що знехтували українським законодавством. На його думку, Україна не вибирає, виконувати чи не виконувати зобов\'язання, зумовлені участю країни в міжнародних організаціях. «Українська влада хоче відтягти вирішення всіх питань. Але максимально — це весна, осінь 2013 року. Далі „підвішеного” стану бути не може. Потім механізми цих організацій почнуть діяти. Цей маятник хитнеться або в один, або інший бік, у залежності від рішень української влади», — підкреслив експерт.



    http://razumkov.org.ua
     
  10. Zoy

    Zoy newsmaker

    Політична криза може вилитися в посилення протистояння чи у зміну системи

    Після ухвалення Верховною Радою закону «Про засади державної мовної політики» голова Верховної ради Володимир Литвин написав заяву про відставку, а противники закону розпочали протести, — пише мережеве видання «Главред».

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що політична ситуація в Україні має виразні ознаки парламентської та конституційної кризи. «У нашому випадку парламентська криза — цей прояв розбіжності позиції у Верховній Раді з волею більшості громадян України», — говорить експерт.

    Натомість конституційна криза, стверджує експерт, означає, що норми Конституції втрачають легітимність, оскільки інститути влади їх ігнорують. У ситуації конституційної кризи структури влади делегітимізуються, необхідна взаємодія між різними центрами влади втрачається, а один центр блокується іншим. Так, в Україні, констатує пан Чалий, виконавча вертикаль на чолі з президентом блокує законодавчу владу. Разом з цим, ускладнення економічної та фінансової ситуації в країні посилює розвиток протестного руху.

    «Причини, які привели до цієї кризи, класичні, такі, що спостерігалися не лише в нашій країні, — каже знавець. — В першу чергу, це зловживання владою і владними повноваженнями, це перерозподіл влади, причому незаконними методами, це введення нових правил поза правовим полем. Крім того, включення деяких міжнародних інструментів, які порушують внутрішньополітичний баланс. Наприклад, „Харківські угоди”, прийняті без урахування усіх норм з продавлюванням в парламенті. Абсолютно очевидно, що це порушило стабільність».

    Приклад з протистоянням по законопроекту про мову пан Чалий вважає не стільки ознакою наявності мовної проблеми, скільки застосуванням механізму продавлювання рішень однією групою без урахування думки іншої. «Усе це проявляє ще одну важливу характеристику кризи — ту, що в подібних умовах значно знижується міра передбачуваності поведінки суспільства, тобто точку кульмінації кризи передбачити дуже складно. Ясно, що зараз Україна не на піку. Але спостерігається ескалація, прискорення усіх процесів руху до цієї точки. Пік кризи характеризується розпадом суспільства на безліч індивідуальних елементів, коли непрацююча система призводить до появи в ній дуже великої кількості людей, що випали з активного громадського життя та ігнорують громадську політичну систему. Потім на цій основі можуть створюватися дрібні утворення — національні, етнічні, релігійні, корпоративні, політичні групи. На якомусь етапі це може просто знести існуючий сьогодні політичний клас — йдеться і про владу, і про опозицію».

    Нестабільність ситуації в Україні загострюється очевидною соціальною нерівністю, наголошує експерт: «Підтримка дій влади тільки кожним п\'ятим українцем (за наявності двох третин, що висловлюють негативну оцінку) — дуже серйозний сигнал, який свідчить про необхідність докорінної зміни як політичної системи, так і системи перерозподілу національного продукту. Наразі склалася ситуація, при якій близько 2% населення отримують дві третини національного продукту, при цьому 15% живуть за межею бідності за стандартами ООН. В той же час більшість населення країни живе у стані того рівня бідності, за якого вони можуть дозволити собі тільки задоволення фізіологічних потреб, і не більше. Звичайно, така ситуація не може тривати достатньо довго», — упевнений пан Чалий.

    Відстрочити розв\'язку може, на думку дослідника, хіба що жорсткий, авторитарний режим управління: в поліцейській державі контролювати обурення вдається силовими методами. Але «Арабська весна» продемонструвала, що і автократичний режим не вічний, і розв\'язка в цьому випадку може бути надмірно жорсткою. «Зараз Україна загалом стоїть в точці вибору між авторитарною владою і збереженням конкурентної, плюралістичної моделі в економіці та політиці. Від цього вибору і залежатиме, як розвиватиметься нинішня криза — у сторону ескалації чи у сторону зміни системи», — підсумував знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  11. Zoy

    Zoy newsmaker

    Впровадження безвізового режиму з ЄС відбудеться не раніше 2015 року

    Комітет парламенту ЄС підтримав підписання додаткової угоди щодо лібералізації візового режиму для України. Цей документ передбачає внесення певних змін до візової угоди з Україною 2007 року, — пише видання «Тиждень».

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий переконаний, що втілення цієї ініціативи може стати відчутним покращенням для пересічних українських громадян. На думку пана Чалого, додаткові вимоги ЄС, пов’язані з внутрішньополітичною ситуацією в Україні, ускладнювали ситуацію в першу чергу для українських громадян: «Я вважаю, що це не конструктивно, тому що це не так б’є по владі, як по простих громадянах. Влада вже давно їздить без віз на короткострокові терміни в інші країни Європи». Тому нинішнє рішення Європарламенту про внесення змін до візової угоди є слушним, вважає експерт.

    «Візове питання — одне із найчутливіших в Україні. Це те, що може дійсно створити додаткову вартість в стосунках України з ЄС в умовах кризи довіри, стагнації відносин», — каже пан Чалий. Процес спрощення візового режиму триває уже давно, однак, за словами експерта, українська влада не продемонструвала достатньо політичної волі для здійснення кроків у цьому напрямі. «Наразі справді триває процес реалізації відповідного плану, який мав би привести Україну до переговорів про скасування віз на короткострокові поїздки. Попри обіцянки президента Януковича і чинної влади зробити це ще до чемпіонату з футболу, план не було втілено. І навряд чи буде виконано в найближчі два роки. Тому зараз я вважаю, що треба максимально використовувати наявні механізми», — вважає пан Чалий.

    Знавець зазначив, що відповідні зміни до угоди 2007 року, які нещодавно підтримав комітет Європарламенту, містять розширення візових привілеїв не лише для власників службових паспортів, що не є дуже популярним кроком в Україні, але і для таких категорій населення, як неурядові організації чи релігійні громади. «Надалі було би правильно розповсюдити цю угоду на всіх громадян України, щоб вигравали від неї не певні категорії, як-то депутати, дипломати, офіційні представники, журналісти, представники перевізників і так далі, але й все населення», — додав він.

    Разом з тим, експерт зауважує, що оголошення документу «сигналом підтримки українському суспільству» є некоректним. «Це зобов’язання країн Шенгенської зони як сторони угоди з Україною. Це ніякі не поступки... Чому ми повинні бути залежними від недолугості правлячого режиму? Я вважаю, що це неправильна політика. Варто зауважити, що серед тих представників Європарламенту, хто підтримав відповідне рішення, є чимало наших сусідів. Вони краще розуміють ситуацію і дивляться трошки далі, ніж майбутні парламентські і президентські вибори в Україні», — повідомив пан Чалий.

    «Я переконаний, що ми все рівно повернемося на шлях євроінтеграції, скоріше всього, після президентських виборів в Україні. А от втрачати сьогодні цю можливість не варто», — стверджує знавець. Наразі українська влада також не виконує своїх євроінтеграційних зобов’язань як слід: «На жаль, навіть перша частина підготовки законодавства не була зроблена у визначені строки зі сторони України, і на цьому етапі нас обійшла навіть Молдова, яка почала цей процес пізніше. Зараз постає питання у Верховній Раді. Вона має розглядати не закони, які розділюють країну, а саме ті, що працюють на громадян».

    За словами пана Чалого, наразі потрібно завершити законодавчу частину реалізації угоди щодо безвізового режиму, а також упровадження цих законів. «Я думаю, що ця перерва затягнеться у зв’язку з парламентськими виборами, але зразу після них прийде протверезіння. І виявиться, що дуже багато часу втрачено в тих питаннях, які можуть стати в тому числі і позиціями Януковича до президентських виборів. А говорити про впровадження безвізового режиму можна буде після 2015 року. Втім, до цього повинна бути реальна робота, а не вдавання... Однак чомусь парламентська більшість орієнтована зовсім на інші питання, незважаючи на вказівки керівництва держави», — підсумував експерт.



    http://razumkov.org.ua
     
  12. Zoy

    Zoy newsmaker

    Уряд подає виконання звичних обов\'язків як надзвичайні досягнення

    Державні соціальні виплати, пенсії та оклади бюджетників зросли втретє за рік. Проте підвищення становить не більше 8 гривень, — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

    На думку провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, Кабінет міністрів України використовує питання про підвищення соціальних виплат для того, щоб здобути керівництву країни дешеву славу. Знавець нагадав, що підвищення соціальних виплат з 1 липня — це планове підвищення, яке передбачене законом «Про Державний бюджет». «Основне завдання цих виплат — покрити хоча б частково зростання цін та товари і послуги в країні. Якщо, наприклад, в середньому, Кабмін планує, що інфляція зросте на 8%, значить, приблизно на 8-10% підвищують і соціальні стандарти», — сказав пан Розенко.

    За його словами, Кабмін представляє інформацію у вигідному для себе світлі. «Це велике марнославство з боку уряду. Вони показують, що, мовляв, подивіться, які ми молодці, тому що п\'ять разів протягом року будемо підвищувати зарплати і пенсії. Звучить красиво. Але саме підвищення — на копійки», — зазначив пан Розенко. «Це абсолютно планові речі. Але уряд показує, що це — його досягнення», — підсумував знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  13. Zoy

    Zoy newsmaker

    Найбільші шанси стати спікером має Адам Мартинюк (тому що комуніст)

    Після ухвалення скандального закону про мовну політику, голова Верховної Ради Литвин і його заступник Томенко подали у відставку. Якщо Литвин не відкличе свою заяву, за тиждень парламент матиме право обрати нового голову Верховної Ради, — повідомляє часопис «Тиждень».

    На думку провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова Костянтина Диканя, Партія регіонів намагатиметься посадити в крісло голови Верховної Ради нинішнього першого заступника спікера, комуніста Адама Мартинюка. На його погляд, це єдиний реальний варіант розвитку подій, оскільки кандидата від ПР не підтримає більшість. «Хто за регіонала проголосує? Це питання. Якби у Партії Регіонів було 226 голосів, колізії б не було. Яка в цьому випадку може бути комбінація? Тільки Партія регіонів і КПУ. Іншої комбінації я не бачу», — заявив пан Дикань.

    Експерт переконаний, що теоретично більшість може спробувати посадити в крісло спікера когось з «куплених» кандидатів, однак навряд чи на це підуть. «Дорого, звичайно, але можна. За основу береться Партія регіонів і докуповуються окремі народні депутати. Якщо грошей не шкода, то чому б ні? Але, в принципі, це маловірогідна ситуація, дорого заради примарної справи», — зазначив пан Дикань.



    http://razumkov.org.ua
     
  14. Zoy

    Zoy newsmaker

    «Нова» зовнішньополітична концепція не означатиме зміну поведінки Росії

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий на прохання газети «День» дав оцінку новій зовнішньополітичній стратегії Росії.

    Зовнішньополітична експансія, як для інтеграційних проектів на пострадянському просторі, так і для підтримки позицій Росії у світі, є однією з частин плану Владіміра Путіна. Те, що сьогодні акцент робиться на «м’яку силу», ще не означає, що Росія відмовилася від інших засобів впливу. Останнім часом розвиток позиції Росії у світі здійснюється через механізми інформаційної, гуманітарної, культурної присутності, питання мови. Такий підхід діє не тільки на пострадянському просторі, хоча тут ці засоби очевидні, але й на Заході, в Європейських країнах та США. В Росії виділяються колосальні державні та приватні ресурси для посилення цієї присутності. Підставою для цього є історичні події та ставка на відомих співвітчизників, котрі вже довго проживають на Заході. Зокрема, фінансуються навіть заходи з критикою Владіміра Путіна. Тут проявляється глибина підходів: за кордоном дозволяється критика, яка не потрапляє на внутрішній інформаційний ринок. Водночас збільшується фактор інформаційної присутності Росії у світі.

    Я не думаю, що концепція зовнішньої політики суттєво зміниться. Знову обійнявши посаду президента, пан Путін хоче показати свою ключову роль у зовнішньополітичний діяльності РФ. Для того, щоб вибудувати чітку лінію під нового-старого президента, як це прийнято в бюрократичній традиції, робиться новий документ. Кардинальних відмінностей не буде, тому що елементи впливу Росії через застосування енергетичної політики та військово-морської доктрини для здійснення зовнішньої політики й гуманітарного впливу були й раніше. Можливо, зараз більш чітко будуть окреслені пріоритети, напрями і механізми здійснення обраної лінії. Перші сигнали вже є: вирішення питань у гуманітарному просторі. Росія таки натиснула на Україну для ведення в дію угоди СНД з гуманітарних питань, котру Президент України довго не підписував. Також, думаю, більш активно будуть відкриватися культурні й інформаційні центри Росії як в Україні, так і в інших країнах.

    Програма повернення співвітчизників якщо не провальна, то виявилася неефективною. В основному громадяни колишнього Радянського Союзу, на котрих розраховувала Росія, хотіли повертатися у більш розвинуті регіони, натомість їм пропонували піднімати відсталі регіони, тільки невелика кількість потрапляла до центральної частини країни. Демографічні проблеми є одними з ключових у наступних десятиліттях. Постане питання кваліфікованої робочої сили та конкуренції, в тому числі, й між Україною, Росією та іншими країнами. Природно, для рішення Путіна зі спрощенням отримання громадянства існують підстави: спрощення залучення кваліфікованої робочої сили та намагання розширити рамки «русского мира».

    Україна, в свою чергу, має пропонувати привабливішу модель людського розвитку всередині країни. Мова йде про вищі соціальні, економічні, медичні, освітні стандарти. Поки що, на жаль, ми не набагато, але відстаємо від Росії за показниками соціального характеру, в першу чергу, по індексу людського розвитку. Звісно, у Росії є додаткові кошти на це, зароблені на нафті та газі. Але це не зменшує проблему: поки що українці їдуть у Росію на заробітки, а не навпаки. Тож головне - зробити більш привабливим простір для життя в Україні. Щодо державної політики: слід домагатися чіткого виконання двосторонніх домовленостей та міжнародно-правових документів. Зокрема, варто виділити ресурси на те, що було інституційно вироблено ще за часів минулої влади для підтримки діяльності українців за кордоном. Необхідно зайняти активнішу позицію щодо контактів із діаспорою, підтримки трудових прав українців у Росії та захисту їх гуманітарних прав. Усе це робилося й раніше, однак зараз спостерігається зниження уваги до цих питань.



    http://razumkov.org.ua
     
  15. Zoy

    Zoy newsmaker

    Розмежування Азово-Керченської відбудеться за збитковим для України сценарієм

    У Ялті після дворічної перерви відбудеться засідання українсько-російської міждержавної комісії. За підсумками засідання планується підписати більше десяти документів, головним з яких стане договір про розмежування Азово-Керченського морського простору, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що Україна піде на поступки перед Росією. «Наскільки я розумію, Україна погодиться на спільне використання Керч-Єникальского каналу, що приведе до втрати українською стороною доходів від лоцманської і навігаційної діяльності. Тому, боюся, домовленість по розмежуванню буде сприйнята не дуже позитивно», — сказав знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  16. Zoy

    Zoy newsmaker

    Нова зовнішньополітична концепція не означатиме зміну поведінки Росії

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий на прохання газети «День» дав оцінку новій зовнішньополітичній стратегії Росії.

    Зовнішньополітична експансія, як для інтеграційних проектів на пострадянському просторі, так і для підтримки позицій Росії у світі, є однією з частин плану Владіміра Путіна. Те, що сьогодні акцент робиться на «м’яку силу», ще не означає, що Росія відмовилася від інших засобів впливу. Останнім часом розвиток позиції Росії у світі здійснюється через механізми інформаційної, гуманітарної, культурної присутності, питання мови. Такий підхід діє не тільки на пострадянському просторі, хоча тут ці засоби очевидні, але й на Заході, в Європейських країнах та США. В Росії виділяються колосальні державні та приватні ресурси для посилення цієї присутності. Підставою для цього є історичні події та ставка на відомих співвітчизників, котрі вже довго проживають на Заході. Зокрема, фінансуються навіть заходи з критикою Владіміра Путіна. Тут проявляється глибина підходів: за кордоном дозволяється критика, яка не потрапляє на внутрішній інформаційний ринок. Водночас збільшується фактор інформаційної присутності Росії у світі.

    Я не думаю, що концепція зовнішньої політики суттєво зміниться. Знову обійнявши посаду президента, пан Путін хоче показати свою ключову роль у зовнішньополітичний діяльності РФ. Для того, щоб вибудувати чітку лінію під нового-старого президента, як це прийнято в бюрократичній традиції, робиться новий документ. Кардинальних відмінностей не буде, тому що елементи впливу Росії через застосування енергетичної політики та військово-морської доктрини для здійснення зовнішньої політики й гуманітарного впливу були й раніше. Можливо, зараз більш чітко будуть окреслені пріоритети, напрями і механізми здійснення обраної лінії. Перші сигнали вже є: вирішення питань у гуманітарному просторі. Росія таки натиснула на Україну для ведення в дію угоди СНД з гуманітарних питань, котру Президент України довго не підписував. Також, думаю, більш активно будуть відкриватися культурні й інформаційні центри Росії як в Україні, так і в інших країнах.

    Програма повернення співвітчизників якщо не провальна, то виявилася неефективною. В основному громадяни колишнього Радянського Союзу, на котрих розраховувала Росія, хотіли повертатися у більш розвинуті регіони, натомість їм пропонували піднімати відсталі регіони, тільки невелика кількість потрапляла до центральної частини країни. Демографічні проблеми є одними з ключових у наступних десятиліттях. Постане питання кваліфікованої робочої сили та конкуренції, в тому числі, й між Україною, Росією та іншими країнами. Природно, для рішення Путіна зі спрощенням отримання громадянства існують підстави: спрощення залучення кваліфікованої робочої сили та намагання розширити рамки «русского мира».

    Україна, в свою чергу, має пропонувати привабливішу модель людського розвитку всередині країни. Мова йде про вищі соціальні, економічні, медичні, освітні стандарти. Поки що, на жаль, ми не набагато, але відстаємо від Росії за показниками соціального характеру, в першу чергу, по індексу людського розвитку. Звісно, у Росії є додаткові кошти на це, зароблені на нафті та газі. Але це не зменшує проблему: поки що українці їдуть у Росію на заробітки, а не навпаки. Тож головне - зробити більш привабливим простір для життя в Україні. Щодо державної політики: слід домагатися чіткого виконання двосторонніх домовленостей та міжнародно-правових документів. Зокрема, варто виділити ресурси на те, що було інституційно вироблено ще за часів минулої влади для підтримки діяльності українців за кордоном. Необхідно зайняти активнішу позицію щодо контактів із діаспорою, підтримки трудових прав українців у Росії та захисту їх гуманітарних прав. Усе це робилося й раніше, однак зараз спостерігається зниження уваги до цих питань.



    http://razumkov.org.ua
     
  17. Zoy

    Zoy newsmaker

    За допомогою газу та інших вигод Путін спокушатиме Україну до митного союзу

    12 червня в Ялті розпочалося давно заплановане засідання російсько-української міждержавної комісії, в рамках якого передбачені особисті переговори між Володимиром Путіном та Віктором Януковичем, — повідомляє «Независимая газета».

    Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань вважає , що газова тема — одна з центральних у розмові президентів. «Дуже добре, що засідання міждержавної комісії відбувається. Накопичилося дуже багато питань, які треба обговорити на рівні президентів. Що стосується ціни на газ, то російська сторона гранично чітко заявила: просто так поступок не буде. Треба вирішувати питання зі створенням газотранспортного консорціуму, з наданням „Газпрому” контролю за українською газотранспортною системою. Те ж — у сфері атомної енергетики, плани співпраці в якій залишаються невизначеними. Від України чекають пропозицій, які могли б зацікавити Росію», — стверджує знавець.

    На думку пана Диканя, сьогодні Путін використовує усі питання порядку денного, щоб донести до Януковича думку про те, наскільки простіше і вигідніше було б вирішувати проблеми у рамках наддержавного об\'єднання. «Гадаю, Україну спонукатимуть до того, щоб команда Януковича переглянула плани, замислилася про вступ до російського митного союзу. Апелюватимуть до можливості відродження колишніх радянських виробничих ланцюжків у низці галузей. Будуть говорити і про можливу економію, і про майбутні прибутки, і про вільну торгівлю. У результаті перед українським керівництвом постає, по суті, одне питання: чи погодитися на роль човна, прив\'язаного до великого російського корабля, чи ризикнути піти у вільне плавання на просторах Євросоюзу», — підсумував він.



    http://razumkov.org.ua
     
  18. Zoy

    Zoy newsmaker

    Розмежування Азово-Керченського простору принесе Україні збитки

    У Ялті після дворічної перерви відбудеться засідання українсько-російської міждержавної комісії. За підсумками засідання планується підписати більше десяти документів, головним з яких стане договір про розмежування Азово-Керченського морського простору, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що Україна піде на поступки перед Росією. «Наскільки я розумію, Україна погодиться на спільне використання Керч-Єникальского каналу, що приведе до втрати українською стороною доходів від лоцманської і навігаційної діяльності. Тому, боюся, домовленість по розмежуванню буде сприйнята не дуже позитивно», — сказав знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  19. Zoy

    Zoy newsmaker

    7 млрд. грн. на рік фонду безробіття перейшли в одноосібне розпорядження Сергія Тігіп

    Верховна Рада ухвалила закон «Про зайнятість населення», який реформує органи соціального страхування, внаслідок чого державна служба зайнятості закривається, а її повноваження передаються в управління Міністерства соціальної політики, — пише мережеве видання «Економічна правда».

    «Функції центру зайнятості перерозподілять по структурних підрозділах міністерства», — пояснює провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. Втім, на думку пана Розенка, ця інтегрована до міністерства структура може виглядати як завгодно. «Президент може створити орган в структурі виконавчої влади, якому передасть повноваження ліквідованої держслужби зайнятості, виділивши з міністерства соціальної політики окремі структурні підрозділи і створивши, наприклад, агентство з зайнятості», — припускає він.

    Знавець підкреслив, що якщо закон набуде чинності, міністр соціальної політики отримає доступ до засобів фонду загальнообов\'язкового страхування. «Принцип розподілу грошей вручну, як і принцип витрачання засобів фонду, незмінний. Просто зараз від трьохстороннього управління з боку працедавців, профспілок і уряду засоби фонду передані в управління одному міністрові», — стверджує пан Розенко. На його думку, те, що склад правління фонду був зменшений з 15 до п\'яти представників зацікавлених сторін, а також те, що його повноваження були обмежені, а Наглядова рада ліквідована, ще більше сприяє одноосібному ручному керівництву структурою. «При такій системі координат правління фонду і його виконавча дирекція втрачають свою значущість і вплив на процес», — підсумував знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  20. Zoy

    Zoy newsmaker

    За допомогою газу та інших вигод Путін спокушатиме Україну до митного союзу

    12 червня в Ялті розпочалося давно заплановане засідання російсько-української міждержавної комісії, в рамках якого передбачені особисті переговори між Владіміром Путіним та Віктором Януковичем, — повідомляє «Независимая газета».

    Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань вважає , що газова тема — одна з центральних у розмові президентів. «Дуже добре, що засідання міждержавної комісії відбувається. Накопичилося дуже багато питань, які треба обговорити на рівні президентів. Що стосується ціни на газ, то російська сторона гранично чітко заявила: просто так поступок не буде. Треба вирішувати питання зі створенням газотранспортного консорціуму, з наданням „Газпрому” контролю за українською газотранспортною системою. Те ж — у сфері атомної енергетики, плани співпраці в якій залишаються невизначеними. Від України чекають пропозицій, які могли б зацікавити Росію», — стверджує знавець.

    На думку пана Диканя, сьогодні Путін використовує усі питання порядку денного, щоб донести до Януковича думку про те, наскільки простіше і вигідніше було б вирішувати проблеми у рамках наддержавного об\'єднання. «Гадаю, Україну спонукатимуть до того, щоб команда Януковича переглянула плани, замислилася про вступ до російського митного союзу. Апелюватимуть до можливості відродження колишніх радянських виробничих ланцюжків у низці галузей. Будуть говорити і про можливу економію, і про майбутні прибутки, і про вільну торгівлю. У результаті перед українським керівництвом постає, по суті, одне питання: чи погодитися на роль човна, прив\'язаного до великого російського корабля, чи ризикнути піти у вільне плавання на просторах Євросоюзу», — підсумував він.



    http://razumkov.org.ua
     
а де твій аватар? :)