Новини від центра Разумкова

Тема у розділі 'Що у світі чути', створена користувачем Zoy, 19 тра 2010.

  1. Zoy

    Zoy newsmaker

    Відеоконференція на сайті «Файненс ю-ей»

    Директор економічних програм Центру Разумкова відповів на питання відвідувачів мережевого видання «Файненс ю-ей». Питання переважно стосувалися поточних економічних процесів в Україні та світі, валютної політики.

    http://razumkov.org.ua
     
  2. Zoy

    Zoy newsmaker

    Україна не судиться з «Газпромом» через відновлення непрозорих газових схем

    22 червня 2012 року відбулися перевоговори між російським «Газпромом» та українським Міністерством енергетики і вугільної промисловості щодо зниження ціни на газ та створення консорціуму на базі ГТС. Втім, російська сторона заявила, що не одержала нових пропозицій, — повідомляє «5 канал».

    На думку в. о. директора економічних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, «газове питання» чітко ув\'язується з політичними вимогами, а саме зі вступом України до митного союзу і контролем над українською газотранспортною системою. Експерт вважає, що Україна не подає до арбітражного суду на Росію саме через те, що у газових стосунках між країнами почали відновлюватися корупційні газові схеми на зразок «Росукренерго».

    «Газові схеми частково відновилися, є така компанія „Остхем”, яка належить Дмитру Фірташу, і вже було заявлено, що вона ніби закуповує туркменський газ, але насправді з\'ясувалося, що газ, може, і дійсно туркменський, але закуповує вона його у компанії „Ґазпром Ґерманіа Ґмбг”. Я думаю, що цей контракт є частковим відновленням певної схеми. Це і є відповідь на те, чому не подається позов до арбітражного суду. Тому що схеми діють не так, як Росукренерго, але поступово починають відновлюватися», — сказав пан Омельченко.

    Також знавець підкреслив, що сьогодні в газовому питанні Росія не збирається здавати позиції і прив\'язуватиме газове питання до вимоги вступу України в митний союз і здачі української ГТС. «Росія займає не менш жорстку позицію, ніж раніше, її принципова позиція не змінилася. Росія може піти на перегляд газового контракту за умови, якщо в комплексі як політичних, так і економічних питань вона отримає ще більші переваги, аніж має зараз. Відповідно, для України ці умови будуть ще гірші, ніж зараз. Інакше нічого не зрушиться з місця», — підсумував експерт.



    http://razumkov.org.ua
     
  3. Zoy

    Zoy newsmaker

    Ціна електроенергії для населення може перевищити її експортну вартість

    До 2016 року ціна електроенергії для населення може перевищити її експортну вартість. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко, — повідомляє новинна служба «Укрінформ».

    Згідно з планами реформування українського ринку електроенергії, Україна одержуватиме енергію через прямі угоди. На думку пана Дяченка, це призведе до закономірних наслідків: «Якщо влаштовуватимемо ринок двосторонніх угод, через 3-4 роки ціна електроенергії на експорт і для промисловості може стати дешевшою, ніж ціна енергії для населення», — сказав знавець. Він додав, що «на нормальному ринку ціна електроенергії для населення на 20-25% більша, ніж на експорт».

    Знавець пояснив це тим, що транспортні витрати для постачання електроенергії до населення перевищують вартість експорту. Пан Дяченко також зазначив, що у світовій практиці для задоволення потреб населення використовується електроенергія, вироблена дорожчими джерелами, зокрема теплоелектростанціями.



    http://razumkov.org.ua
     
  4. Zoy

    Zoy newsmaker

    Створення Державної служби правопорядку посилить диктатуру в Україні

    Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський відповів на запитання газети «Львівська пошта» про можливі наслідки створення Державної служби правопорядку.

    Якщо б ішлося про реформу внутрішніх військ, то вона справді давно назріла. Так само як давно назріла й реформа усіх силових структур загалом. Говорячи про такі реформи, варто запитати: що ми будуємо — громадянське суспільство чи диктатуру? Бо якщо на загальне невдоволення народу влада реагує не відставкою, а посиленням репресивного апарату, то це — побудова диктатури. Якщо ж говорити конкретно про цей законопроект, то він містить багато речей, які є не те що спірними, а свідчать про непрофесійність авторів. До прикладу, в пояснювальній записці до цього документа йдеться про те, що Державна служба правопорядку — це допоміжне правоохоронне утворення. І керівником цього утворення ставлять головнокомандувача, який матиме чи не такі ж повноваження, як президент. Це явний промах авторів! Цей законопроект наближає нас радше до диктатури. Про те, що він не дасть жодних результатів, можна говорити й тому, що там цілий абзац присвячений переліку органів, з якими взаємодіятиме ця служба, — усі силові структури, місцева влада і громадські організації. А от у перших статтях проекту закону мовиться про те, що застосування військових формувань цієї служби здійснюється відповідно до статутів. Але ж інші — ті, хто взаємодіятиме з цією службою, — не живуть за цими статутами, і суспільство за цими статутами не живе. Тобто прописаний елементарний конфлікт: не буде ані взаємодії цієї служби із суспільством, ані з іншими силовими структурами. Цей законопроект не вирішить жодних проблем.

    Роздуми Пана Сунгуровський про Державну службу правопорядку також викладено в статті «„Штопор” реформ у секторі безпеки».




    http://razumkov.org.ua
     
  5. Zoy

    Zoy newsmaker

    Ціна електроенергії для населення може перевищити її експортну вартість

    До 2016 року ціна електроенергії для населення може перевищити її експортну вартість. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко, — повідомляє новинна служба «Укрінформ».

    Згідно з планами реформування українського ринку електроенергії, Україна одержуватиме енергію через прямі угоди. На думку пана Дяченка, це призведе до закономірних наслідків: «Якщо влаштовуватимемо ринок двосторонніх угод, через 3-4 роки ціна електроенергії на експорт і для промисловості може стати дешевшою, ніж ціна енергії для населення», — сказав знавець. Він додав, що «на нормальному ринку ціна електроенергії для населення на 20-25% більша, ніж на експорт».

    Дослідник пояснив це тим, що транспортні витрати для постачання електроенергії до населення перевищують вартість експорту. Пан Дяченко також зазначив, що у світовій практиці для задоволення потреб населення використовується електроенергія, вироблена дорожчими джерелами, зокрема теплоелектростанціями.



    http://razumkov.org.ua
     
  6. Zoy

    Zoy newsmaker

    Обіцянки підвищити студентам стипендії — політичний крок під вибори

    Недавні наміри Верховної Ради підвищити студентам стипендії до рівня прожиткового мінімуму газеті «Львівська пошта» оцінив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

    Для мене очевидно, що ініціатива уряду прийняти новий закон про вищу освіту і підвищити стипендії студентам до прожиткового мінімуму — це не що інше, як чергова передвиборча акція провладної партії. Всі закони, які приймає наша влада, мають декларативний і популістський характер. Владі напередодні парламентських виборів потрібен будь-який голос, і вона за нього бореться. Відомо, що пенсіонери і студенти належать до тих верств населення, яких легко підкупити. Партія регіонів буде робити все, щоб на виборах отримати студентські голоси. Якщо урядовці дуже переймаються матеріальним станом студентів, то хто заважав їм підвищити стипендії до прожиткового мінімуму ще торік? Але цього ніхто не зробив. Натомість чиновники розповідають, що буде прийнятий закон і студентські стипендії підвищать. Складається враження, що підвищення стипендій роблять під вибори.



    http://razumkov.org.ua
     
  7. Zoy

    Zoy newsmaker

    Державна служба правопорядку посилить диктатуру в Україні

    Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський відповів на запитання газети «Львівська пошта» про можливі наслідки створення Державної служби правопорядку.

    Якщо б ішлося про реформу внутрішніх військ, то вона справді давно назріла. Так само як давно назріла й реформа усіх силових структур загалом. Говорячи про такі реформи, варто запитати: що ми будуємо — громадянське суспільство чи диктатуру? Бо якщо на загальне невдоволення народу влада реагує не відставкою, а посиленням репресивного апарату, то це — побудова диктатури. Якщо ж говорити конкретно про цей законопроект, то він містить багато речей, які є не те що спірними, а свідчать про непрофесійність авторів. До прикладу, в пояснювальній записці до цього документа йдеться про те, що Державна служба правопорядку — це допоміжне правоохоронне утворення. І керівником цього утворення ставлять головнокомандувача, який матиме чи не такі ж повноваження, як президент. Це явний промах авторів! Цей законопроект наближає нас радше до диктатури. Про те, що він не дасть жодних результатів, можна говорити й тому, що там цілий абзац присвячений переліку органів, з якими взаємодіятиме ця служба, — усі силові структури, місцева влада і громадські організації. А от у перших статтях проекту закону мовиться про те, що застосування військових формувань цієї служби здійснюється відповідно до статутів. Але ж інші — ті, хто взаємодіятиме з цією службою, — не живуть за цими статутами, і суспільство за цими статутами не живе. Тобто прописаний елементарний конфлікт: не буде ані взаємодії цієї служби із суспільством, ані з іншими силовими структурами. Цей законопроект не вирішить жодних проблем.

    Роздуми Пана Сунгуровський про Державну службу правопорядку також викладено в статті «„Штопор” реформ у секторі безпеки».




    http://razumkov.org.ua
     
  8. Zoy

    Zoy newsmaker

    Заяви голови Нацбанку про стійкість гривн — не більше, ніж популізм

    Заяви голови Національного банку України Сергія Арбузова про сталість курсу гривні та заклик до населення не піддаватися ажіотажу і прогнозам «сумнівних експертів» є популізмом. Про це провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко заявив у коментарі «Газеті по-українськи».

    «Я не знаю, хто »сумнівний«, коли людина говорить про стабільність, в той час як гривня послаблюється. Адже тільки за останні три тижні гривня послабила свої позиції з 7,98 до 8,08 гривень за один долар. Як можна говорити при цьому, що гривня стабільна, а ті хто говорить, що вона девальвується — провокатори? Ми бачимо щоденно, що гривня вже почала свою девальвацію. Такі заяви Арбузова викликають лише подив», — сказав пан Розенко.

    За його словами, в країні існує група експертів, яка підтримує Партію регіонів. «Вони заявляли, що із початком футбольної першості »Євро-2012« гривня укріпить свої позиції, і долар може навіть коштувати 5-6 гривень. Якщо Арбузов довіряє цим експертам, то це його проблеми», — додав знавець.

    Пан Розенко зауважив, що послаблення гривні залежить не від «ілюзій головного банкіра», а від реальної економічної ситуації в країні. «Ця економічна ситуація є, з одного боку, дуже складною. З іншого боку, в цій ситуації дуже велику роль відіграє політичний аспект, зокрема, виборча кампанія. І на економічну ситуацію також вплине в майбутньому той соціальний популізм, яким сьогодні займається уряд, пропонуючи населенню кошти, які нічим не підкріплені. Уряд займається популізмом, який буде дуже дорого коштувати гривні», — наголосив знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  9. Zoy

    Zoy newsmaker

    Обіцянки підвищити стипендії — політичний крок під вибори

    Недавні наміри Верховної Ради підвищити студентам стипендії до рівня прожиткового мінімуму газеті «Львівська пошта» оцінив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

    Для мене очевидно, що ініціатива уряду прийняти новий закон про вищу освіту і підвищити стипендії студентам до прожиткового мінімуму — це не що інше, як чергова передвиборча акція провладної партії. Всі закони, які приймає наша влада, мають декларативний і популістський характер. Владі напередодні парламентських виборів потрібен будь-який голос, і вона за нього бореться. Відомо, що пенсіонери і студенти належать до тих верств населення, яких легко підкупити. Партія регіонів буде робити все, щоб на виборах отримати студентські голоси. Якщо урядовці дуже переймаються матеріальним станом студентів, то хто заважав їм підвищити стипендії до прожиткового мінімуму ще торік? Але цього ніхто не зробив. Натомість чиновники розповідають, що буде прийнятий закон і студентські стипендії підвищать. Складається враження, що підвищення стипендій роблять під вибори.



    http://razumkov.org.ua
     
  10. Zoy

    Zoy newsmaker

    Проект Трудового кодексу слід віддати на розгляд у Міжнародну організацію праці

    Проект нового Трудового кодексу був прийнятий у вузькому колі, де були представлені лише інтереси роботодавців. Про це провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко заявив новинній службі «УНН».

    «Я б не сказав, що новий Трудовий кодекс якось поневолить українців, але в ньому виписані дуже значні розширення прав роботодавців, а для робітників вони явно звужуються. І йдеться не лише про формальну можливість збільшення робочого тижня до 48 годин і збільшення денної робочої норми до 12 годин. Це якраз не є основним питанням. Там є ще 10-12 норм, які дуже обмежують права працівників і погіршують їх у порівнянні з тим трудовим законодавством, яке є сьогодні. При цьому жодного розширення обов\'язків роботодавців немає. Тобто звуження прав працівників фактично відбувається за рахунок самих же працівників, адже роботодавець при цьому відчуває себе комфортно», — сказав пан Розенко.

    Експерт зазначив, що документ, ухвалений без консультації з зацікавленими сторонами та міжнародними експертами, здатний серйозно нашкодити країні: «На мій погляд, Трудовий кодекс у тому варіанті, в якому він зараз представлений на друге читання, приймати не можна за жодних обставин. Він не пройшов належної експертизи: до другого читання він фактично готувався кулуарно, ані експерти, ані незалежні профспілки, ані незалежні організації роботодавців до процедури доопрацювання документа не долучалися. Одним із принципових моментів є і те, що дана версія Трудового кодексу не проходила експертизу Міжнародної організації праці. А це, між іншим, базова організація, членом якої є Україна, і вона визнана у всьому світі як така, що здійснює експертизу за законодавством про дотримання прав працівників, умов та режимів праці тощо. І без проведення експертизи цієї організації жодні документи такого роду приймати не можна».

    На думку пана Розенка, механізм прийняття кодексу суперечить світовому досвіду: «У всіх країнах світу такі концептуальні документи ухвалюються, як правило, на підставі тристоронніх домовленостей між роботодавцями, профспілками та урядом. А тут вийшла парадоксальна картина, коли всі три сторони представляють інтереси роботодавців: самих роботодавців очолює Дмитро Фірташ, в уряді сьогодні сконцентрована найбільше роботодавців України, а профспілки в переговорному процесі були представлені лише Федерацією профспілок України, яку сьогодні повністю контролює влада. А незалежні профспілки фактично не були допущені до процесу прийняття документа. Тому і відбувається так, що існує узгоджений у вузькому колі друзів проект, який представляє інтереси тільки однієї сторони — роботодавця».



    http://razumkov.org.ua
     
  11. Zoy

    Zoy newsmaker

    Заяви голови Нацбанку про стійкість гривні — не більше, ніж популізм

    Заяви голови Національного банку України Сергія Арбузова про сталість курсу гривні та заклик до населення не піддаватися ажіотажу і прогнозам «сумнівних експертів» є популізмом. Про це провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко заявив у коментарі «Газеті по-українськи».

    «Я не знаю, хто „сумнівний”, коли людина говорить про стабільність, в той час як гривня послаблюється. Адже тільки за останні три тижні гривня послабила свої позиції з 7,98 до 8,08 гривень за долар. Як можна говорити при цьому, що гривня стабільна, а ті хто говорить, що вона девальвується — провокатори? Ми бачимо щоденно, що гривня вже почала свою девальвацію. Такі заяви Арбузова викликають лише подив», — сказав пан Розенко.

    За його словами, в країні існує група експертів, яка підтримує Партію регіонів. «Вони заявляли, що із початком футбольної першості „Євро-2012” гривня укріпить свої позиції, і долар може навіть коштувати 5-6 гривень. Якщо пан Арбузов довіряє цим експертам, то це його проблеми», — додав знавець.

    Пан Розенко зауважив, що послаблення гривні залежить не від «ілюзій головного банкіра», а від реальної економічної ситуації в країні. «Ця економічна ситуація є, з одного боку, дуже складною. З іншого боку, в цій ситуації дуже велику роль відіграє політичний аспект, зокрема, виборча кампанія. І на економічну ситуацію також вплине в майбутньому той соціальний популізм, яким сьогодні займається уряд, пропонуючи населенню кошти, які нічим не підкріплені. Уряд займається популізмом, який буде дуже дорого коштувати гривні», — наголосив знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  12. Zoy

    Zoy newsmaker

    Приватні інвестори мало вклали в Євро-2012, бо не довіряють державі Україна

    Одним з найбільших недоліків фінансового боку футбольної першості «Євро-2012» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин називає замалу частку приватних коштів, залучених до підготовки чемпіонату, — повідомляє «Радіо Свобода».

    «Шкода, що приватній інвестор, в тому числі і зарубіжний, поставився до ідеї »Євро-2012« без ентузіазму. Цілком можливо, що без ентузіазму саме через те, що не вірить у нашу систему державного управління. На жаль, це дуже вагомий чинник», — зазначив пан Юрчишин. 



    http://razumkov.org.ua
     
  13. Zoy

    Zoy newsmaker

    Трудовий кодексу слід передати на розгляд у Міжнародну організацію праці

    Проект нового Трудового кодексу був прийнятий у вузькому колі, де були представлені лише інтереси роботодавців. Про це провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко заявив новинній службі «УНН».

    «Я б не сказав, що новий Трудовий кодекс якось поневолить українців, але в ньому виписані дуже значні розширення прав роботодавців, а для робітників вони явно звужуються. І йдеться не лише про формальну можливість збільшення робочого тижня до 48 годин і збільшення денної робочої норми до 12 годин. Це якраз не є основним питанням. Там є ще 10-12 норм, які дуже обмежують права працівників і погіршують їх у порівнянні з тим трудовим законодавством, яке є сьогодні. При цьому жодного розширення обов\'язків роботодавців немає. Тобто звуження прав працівників фактично відбувається за рахунок самих же працівників, адже роботодавець при цьому відчуває себе комфортно», — сказав пан Розенко.

    Експерт зазначив, що документ, ухвалений без консультації з зацікавленими сторонами та міжнародними експертами, здатний серйозно нашкодити країні: «На мій погляд, Трудовий кодекс у тому варіанті, в якому він зараз представлений на друге читання, приймати не можна за жодних обставин. Він не пройшов належної експертизи: до другого читання він фактично готувався кулуарно, ані експерти, ані незалежні профспілки, ані незалежні організації роботодавців до процедури доопрацювання документа не долучалися. Одним із принципових моментів є і те, що дана версія Трудового кодексу не проходила експертизу Міжнародної організації праці. А це, між іншим, базова організація, членом якої є Україна, і вона визнана у всьому світі як така, що здійснює експертизу за законодавством про дотримання прав працівників, умов та режимів праці тощо. І без проведення експертизи цієї організації жодні документи такого роду приймати не можна».

    На думку пана Розенка, механізм прийняття кодексу суперечить світовому досвіду: «У всіх країнах світу такі концептуальні документи ухвалюються, як правило, на підставі тристоронніх домовленостей між роботодавцями, профспілками та урядом. А тут вийшла парадоксальна картина, коли всі три сторони представляють інтереси роботодавців: самих роботодавців очолює Дмитро Фірташ, в уряді сьогодні сконцентрована найбільше роботодавців України, а профспілки в переговорному процесі були представлені лише Федерацією профспілок України, яку сьогодні повністю контролює влада. А незалежні профспілки фактично не були допущені до процесу прийняття документа. Тому і відбувається так, що існує узгоджений у вузькому колі друзів проект, який представляє інтереси тільки однієї сторони — роботодавця».



    http://razumkov.org.ua
     
  14. Zoy

    Zoy newsmaker

    Закон про мови не принесе жодних змін, окрім ігнорування прав україномовних

    Верховна Рада ухвалила законопроект «Про основи державної мовної політики», підготовлений народними депутатами Партії регіонів Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, — повідомляє новинна служба «Укрінформ».

    На думку провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова Костянтина Диканя, цей закон на практиці не вплине на те, якою мовою громадяни та влада спілкуються, оскільки й до ухвалення цього документа ніхто не змушував їх розмовляти лише державною. «Безперечно, цей закон не вплине на те, якою мовою спілкуються місцеві депутати і місцеві органи влади у південних та південно-східних регіонах, у тих населених пунктах, де велику частку населення складають етнічні меншини — угорська, румунська, гагаузька, болгарська, а у деяких місцях Донеччини, можливо, новогрецька», — сказав експерт.

    На його переконання, мовний закон також не впливатиме на відносини регіонів із центром, оскільки усі державні службовці зобов\'язані володіти українською мовою. «Водночас це символ того, як можна проігнорувати корінну етногрупу українців і змусити їх на тих територіях, де вони складають меншість, говорити регіональною мовою, тому що ніхто не вірить у те, що місцеві органи влади будуть говорити з українцями українською мовою», — підкреслив пан Дикань. Через це, переконаний він, ухвалення парламентом цього документа й викликає таке обурення суспільства.



    http://razumkov.org.ua
     
  15. Zoy

    Zoy newsmaker

    Приватні інвестори мало вклали в Євро-2012, бо не довіряють державі

    Одним з найбільших недоліків фінансового боку футбольної першості «Євро-2012» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин називає замалу частку приватних коштів, залучених до підготовки чемпіонату, — повідомляє «Радіо Свобода».

    «Шкода, що приватній інвестор, в тому числі і зарубіжний, поставився до ідеї »Євро-2012« без ентузіазму. Цілком можливо, що без ентузіазму саме через те, що не вірить у нашу систему державного управління. На жаль, це дуже вагомий чинник», — зазначив пан Юрчишин. 



    http://razumkov.org.ua
     
  16. Zoy

    Zoy newsmaker

    Єдиний шанс Януковича на переобрання — «спуститися на землю»

    9 липня 2012 року відбулася прес-конференція з нагоди дня народження президента Януковича «Яким стане наступний рік для президента і країни», — пише газета «Известия».

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий висловив думку, що Віктор Янукович зможе очолити країну вдруге тільки у тому випадку, якщо побачить, що насправді відбувається в країні. За словами експерта, Віктор Янукович у політиці орієнтується на короткострокову перспективу і керує країною в ручному режимі, з чим і пов\'язана втрата довіри виборців.

    «За темпами падіння рейтингу він випередив і Кучму, і Ющенка. Через рік нинішній президент може прийти до рейтингу на рівні статистичної похибки», — зазначив пан Чалий. Він досить критично оцінив також і політику Януковича, коли правляча партія у своїй стратегії зробила ставку на половину країни. Тим паче, що його попередник вибрав активнішу частину України, а схід і південь не поспішає втручатися в політичні процеси країни. «Я не бачу Януковича як президента рішучий дій, і карта розколу країни може погано закінчитися», — додав експерт.

    Пан Чалий нагадав, що у нинішнього президента і його режиму однозначно були успіхи, але усі вони зводяться нанівець тією кризою в зовнішній політиці, яка зараз панує навколо України. «А це також дуже сильно зачіпає і простих українців», — підкреслив знавець. За його словами, ще два роки тому назад Віктор Янукович був на словах сильним прихильником євроінтеграції. Тому не «можна винити у всьому Президента, але в цих умовах він відповідає за все, що відбувається в країні», — стверджує експерт. «Уся ця помилкова лінія позбавить його шансу на другий строк президентства».

    Разом з тим, пан Чалий відмітив, що 60-67 років — це період розквіту для політика, тож у Януковича ще залишається шанс очолити країну вдруге. Але для цього пора викинути лубкові картинки зі свого життя і побачити, що реально відбувається в країні, як живе народ. «Якщо він відчує, чим живе народ, і спуститься на землю, то у нього з\'явиться шанс на наступне президентство», — підсумував експерт.



    http://razumkov.org.ua
     
  17. Zoy

    Zoy newsmaker

    Закон про мови не принесе жодних змін, окрім нехтування правами україномовних

    Верховна Рада ухвалила законопроект «Про основи державної мовної політики», підготовлений народними депутатами Партії регіонів Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, — повідомляє новинна служба «Укрінформ».

    На думку провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова Костянтина Диканя, цей закон на практиці не вплине на те, якою мовою громадяни та влада спілкуються, оскільки й до ухвалення цього документа ніхто не змушував їх розмовляти лише державною. «Безперечно, цей закон не вплине на те, якою мовою спілкуються місцеві депутати і місцеві органи влади у південних та південно-східних регіонах, у тих населених пунктах, де велику частку населення складають етнічні меншини — угорська, румунська, гагаузька, болгарська, а у деяких місцях Донеччини, можливо, новогрецька», — сказав експерт.

    На його переконання, мовний закон також не впливатиме на відносини регіонів із центром, оскільки усі державні службовці зобов\'язані володіти українською мовою. «Водночас це символ того, як можна проігнорувати корінну етногрупу українців і змусити їх на тих територіях, де вони складають меншість, говорити регіональною мовою, тому що ніхто не вірить у те, що місцеві органи влади будуть говорити з українцями українською мовою», — підкреслив пан Дикань. Через це, переконаний він, ухвалення парламентом цього документа й викликає таке обурення суспільства.



    http://razumkov.org.ua
     
  18. Zoy

    Zoy newsmaker

    Партії Регіонів не може похвалитися виборцям економічними здобутками

    Партія Регіонів стверджує, що виконала свою передвиборну обіцянку щодо зміни статусу російської мови в Україні, незважаючи на те, що державною мовою все ж залишається українська, а російська може бути впроваджена лише як мова національної меншини на місцевому рівні, — про це пише мережеве видання «Файненс».

    Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин переконаний, що закон про мови не принесе владній партії політичних дивідентів, адже мовне питання цікавить українців незрівнянно менше, аніж економічне становище України. Експерт нагадує, що сподіваного економічного зростання у країні не відбулося: «За перші 5 місяців промислове виробництво виросло менше ніж на 1%. По суті, промисловість як основа економіки не зростає. Хоч у зовнішньому секторі й відбуваються якісь відносно позитивні зрушення, структура експорту залишається застарілою, енергомісткою, і на наступний період, швидше за все, ми побачимо подальше зменшення наших експортних можливостей».

    Так само наслідки пенсійної реформи не відповідають сподіванням виборців. «Пенсійна реформа, по суті, звелась лише до того, що підвищили пенсійний вік для жінок, якісь додаткові страхові роки ввели, але це не призвело до того, щоб пенсіонери відчули полегшення у своєму життєзабезпеченні. Тим більше, зовсім не були зачеплені питання, пов’язані із зайнятістю, зниженням безробіття, причому як відкритого, так і прихованого. Це — те, що повинно зараз турбувати владу», — наголосив пан Юрчишин.

    Ситуація з підтримкою малого та середнього бізнесу теж, вважає знавець, є незадовільною: «Дуже чітко видно, що якщо і відбувається розширення кредитування, то лише для наближених до влади великих підприємств». На думку пана Юрчишина, тенденція до прийняття популістських та неефективних законів буде посилюватися: «З наближенням виборів дедалі більші політичні прояви масовості будуть перебивати будь-який економічний сенс. І, звичайно, це завжди буде подаватись як боротьба за демократію, хоча насправді будь-які демократичні норми нехтуватимуться».

    Прикладом такого нехтування можна назвати прийняття закону про мову, яке було здійснено з великою кількістю процедурних порушень. «Мовне голосування - лакмусовий папірець того, що ситуація буде дедалі більше підштовхуватися до протистоянь, де можна було б під різними політичними гаслами отримати додаткові дивіденди, а не до пошуку вирішення економічних питань. Це означає як те, що ресурси будуть перекидатися на проведення таких акцій, в тому числі силовими методами, так і те, що увага влади буде дедалі менше приділятися власне вирішенню соціально-економічних проблем. Тому, зважаючи на економічну динаміку, саме осінньо-зимовий період для українців в соціально-економічному сенсі може виявитись вкрай напруженим», — підбив підсумки знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  19. Zoy

    Zoy newsmaker

    Президент будує в Україні поліцейську державу російського зразка

    В Україні є всі ознаки зародження поліцейської держави. Про це під час круглого столу в Києві сказав заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий, повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

    На думку експерта, нинішня влада збудувала систему, що базується на підтримці силових структур. «Чи може гарант Конституції припинити такий розвиток подій? Думаю, ні, тому що він сам є учасником цього процесу. Він фактично вибудовує таку лінію, орієнтуючись на моделі наших сусідів на сході, де такі системи більш розвинені, ніж в нашій країні», — зазначив пан Чалий.

    Водночас він підкреслив, що нинішня влада, на відміну від своїх попередників, орієнтується на підтримку найбільш багатих людей в Україні. «Цей клас становить не більше 2-3% суспільства», — підсумував експерт.



    http://razumkov.org.ua
     
  20. Zoy

    Zoy newsmaker

    Партія Регіонів не може похвалитися виборцям економічними здобутками

    Партія Регіонів стверджує, що виконала свою передвиборну обіцянку щодо зміни статусу російської мови в Україні, незважаючи на те, що державною мовою все ж залишається українська, а російська може бути впроваджена лише як мова національної меншини на місцевому рівні, — про це пише мережеве видання «Файненс».

    Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин переконаний, що закон про мови не принесе владній партії політичних дивідентів, адже мовне питання цікавить українців незрівнянно менше, аніж економічне становище України. Експерт нагадує, що сподіваного економічного зростання у країні не відбулося: «За перші 5 місяців промислове виробництво виросло менше ніж на 1%. По суті, промисловість як основа економіки не зростає. Хоч у зовнішньому секторі й відбуваються якісь відносно позитивні зрушення, структура експорту залишається застарілою, енергомісткою, і на наступний період, швидше за все, ми побачимо подальше зменшення наших експортних можливостей».

    Так само наслідки пенсійної реформи не відповідають сподіванням виборців. «Пенсійна реформа, по суті, звелась лише до того, що підвищили пенсійний вік для жінок, якісь додаткові страхові роки ввели, але це не призвело до того, щоб пенсіонери відчули полегшення у своєму життєзабезпеченні. Тим більше, зовсім не були зачеплені питання, пов’язані із зайнятістю, зниженням безробіття, причому як відкритого, так і прихованого. Це — те, що повинно зараз турбувати владу», — наголосив пан Юрчишин.

    Ситуація з підтримкою малого та середнього бізнесу теж, вважає знавець, є незадовільною: «Дуже чітко видно, що якщо і відбувається розширення кредитування, то лише для наближених до влади великих підприємств». На думку пана Юрчишина, тенденція до прийняття популістських та неефективних законів буде посилюватися: «З наближенням виборів дедалі більші політичні прояви масовості будуть перебивати будь-який економічний сенс. І, звичайно, це завжди буде подаватись як боротьба за демократію, хоча насправді будь-які демократичні норми нехтуватимуться».

    Прикладом такого нехтування можна назвати прийняття закону про мову, яке було здійснено з великою кількістю процедурних порушень. «Мовне голосування - лакмусовий папірець того, що ситуація буде дедалі більше підштовхуватися до протистоянь, де можна було б під різними політичними гаслами отримати додаткові дивіденди, а не до пошуку вирішення економічних питань. Це означає як те, що ресурси будуть перекидатися на проведення таких акцій, в тому числі силовими методами, так і те, що увага влади буде дедалі менше приділятися власне вирішенню соціально-економічних проблем. Тому, зважаючи на економічну динаміку, саме осінньо-зимовий період для українців в соціально-економічному сенсі може виявитись вкрай напруженим», — підбив підсумки знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
а де твій аватар? :)