Новини від центра Разумкова

Акціонування дочірніх компаній «Нафтогазу» задовольняє ЄС, але не вирішує проблеми

Кабінет Міністрів дозволив акціонування двох дочірніх компаній «Нафтогазу України»: «Укртрансгазу», що експлуатує систему магістральних газопроводів та підземних сховищ газу України, та «Укргазвидобування» — найбільшу газовидобувну українську компанію, що забезпечує близько 75% загального видобутку газу в країні, — повідомляє газета «День».

В. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснює, що це рішення відповідає формальним умовам вступу України до Енергетичного співтовариства ЄС, згідно з якими одна компанія не може одночасно постачати і видобувати газ, адже це створює ризик зловживання монопольним становищем.

Водночас знавець припускає, що дане рішення може мати й інші причини: «Ці два підприємства можуть готуватися для приватизації для тих груп, які сьогодні мають найбільший вплив на владу». На думку пана Омельченка, «Укртрансгаз», що перекачує російський газ до ЄС, українським фінансово-промислових групам приватизувати буде досить складно, адже за його долею слідкують як європейці, так і «Газпром».

Втім, перетворення компаній на акціонерні не принесе змін на гірше чи на краще, підсумовує знавець: так чи інакше, вони залишаються у власності держави, що змушена неефективно ними керувати. Найкращим варіантом, на його думку, була б приватизація компаній у довгостроковій перспективі за участю європейських компаній і без «Газпрому».



http://razumkov.org.ua

 

Розпочата девальвація гривні економіці допоможе, але не вилікує

На круглому столі «Чи очікує Україну дефолт у 2013 році» в Інституті Горшеніна директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин заявив про початок плавної девальвації гривні, — повідомляє «Газета по-українськи».

«Ми живемо в стані спокійної тихої девальвації, — стверджує знавець. — У цьому контексті я підтримую „тиху” політику НБУ. Користуючись тим, що курс євро йде вниз, можна спокійно піднімати значення курсу долара щодо гривні... Швидше за все, така динаміка буде тривати і надалі».

За словами пана Юрчишина, девальвація здатна покращити макроекономічні показники України, хоча і до певної межі: «Помірна девальвація могла б сприяти поліпшенню платіжного балансу. Однак не можна сказати, що вдасться кардинально змінити становище».

Знавець наголосив, що девальвація національної грошової одиниці нерідко доволі успішно застосовується у багатьох країнах, однак для цього потрібні певні передумови. «Прикладом плавної девальвації як відходу від шоків поточного рахунку може бути Швеція. Але це можливо лише в тому разі, якщо в економіці відбуваються структурні зміни. Якщо ж їх немає, такий спосіб відходу від шоків є короткостроковим», — підсумував пан Юрчишин.

Презентація пана Юрчишина під час виступу на круглому столі.



http://razumkov.org.ua

 

Для вирівнювання платіжного балансу доведеться витрачати запаси НБУ

Україна почала витрачати запаси НБУ. Про це повідомив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин на круглому столі «Чи очікує Україну дефолт у 2013 році», — повідомляє мережеве видання «Ел-бі».

«Швейцарський інвестиційний банк „Креді Сюіс” підрахував, що нам знадобиться 60 млрд. доларів або близько 40% ВВП, щоб вирівняти платіжний баланс. Частину цих грошей доведеться брати з запасів НБУ», — сказав пан Юрчишин.

За його словами, для підтримки рівноваги знадобиться витратити 8 млрд. дол. з резервів НБУ і вже 2 млрд. з них витрачено. Дослідник також додав, що послаблення гривні теж навряд чи допоможе економіці України, тому що це позначиться і на імпорті, і на експорті.

Презентація пана Юрчишина під час виступу на круглому столі.



http://razumkov.org.ua

 

Збільшили пенсійний вік і страховий стаж, обмежили в правах «чорнобильців» — і що?

У державній скарбниці бракує грошей на виплату пенсій. Це почали визнавати й самі урядовці. Кабінет Міністрів збільшив дефіцит Пенсійного фонду на 7 мільярдів гривень, — повідомляє газета «Україна молода».

Цей факт, як стверджує провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, лише демонструє повну некомпетентність нинішньої влади: «Про проблеми з наповненням Пенсійного фонду вже давно говорять експерти. І вперше цей факт підтвердила сама влада. Таким чином влада повністю визнала свою поразку в проведенні пенсійної реформи — „революція” провалилася і не дала жодних результатів. Сам Сергій Тігіпко, анонсуючи пенсійну реформу, розповідав ЗМІ, що головним досягненням реформи стане збалансування бюджету Пенсійного фонду. Навіть була обіцянка у 2012 році дефіцит повністю мінімізувати, а в 2013 році зробити бюджет ПФ бездефіцитним. Тоді, у 2013 році, планувалося запустити й накопичувальну систему пенсійного страхування — другий рівень — так звану інвестицію в молоді покоління. Але що ж ми маємо на практиці? Дефіцит ПФ у 2012 році не лише не зменшився, а й збільшився. Якщо у 2011 році він складав 58 мільярдів, то в 2012 році — після останніх змін до бюджету — разом із державними дотаціями становить 65 мільярдів гривень. Якщо порівняти навіть із кризовим 2009 роком, то тоді дефіцит ПФ складав близько 30 мільярдів гривень, сьогодні ж — 65! Це лише доводить повний непрофесіоналізм нинішньої влади: насадили пенсійну реформу, змусили жінок працювати довше на п’ять років, збільшили на 10 років страховий стаж, обмежили в правах „чорнобильців”, науковців, військових пенсіонерів. І який від того ефект?».

Знавець зауважує, що наслідок невдалої пенсійної реформи підсилюється незадовільним економічним становищем країни. «Економіка України сьогодні фактично зупинилася і не дає позитивних сигналів. За 5 місяців зростання ВВП склало лише 1,8%. Хоча за бюджетними планами цей показник мав бути на рівні 4%. Отож ні держбюджет, ні Пенсійний фонд не отримує належні кошти», — зазначає Павло Розенко.

Згідно прогнозу експерта, нинішня соціальна політика Президента лише торує шлях до інфляції: «Останнім часом витрати держави були збільшені ще на 33 мільярди гривень. І уряд живе за рахунок того, що бере в борг ще більше й більше. Але у держбюджеті, у ПФ немає реальних ресурсів, щоб покривати поточні видатки. Не кажучи про фінансування соціальних ініціатив, про які так багато говорить Президент України. Цих коштів не дає економіка, фінансові структури. Співпраця з МВФ зупинена, і кошти від Міжнародного валютного фонду Україна отримає, у кращому випадку, через рік. Залишається єдиний механізм фінансування соціальних виплат — друкарський верстат. Наслідки цього усім відомі — ми таку історію проходили у 2004 році, коли так само була запущена „паперова” гривня, а після ви­борів Україну накрила хвиля інфляції. І перші ознаки ми вже маємо: останні два тижні національна валюта девальвувалася приблизно на 1%. Це при тому, що в Україні проводиться Євро-2012 і притік туристів навпаки мав би посилювати гривню». Результати такого курсу українські громадяни відчують вже зовсім скоро. «Після виборів популістська соціальна політика призведе до того, що ми побачимо суттєве зростання цін на абсолютно все - від продуктів харчування до житлово-комунальних послуг», — передбачає пан Розенко.

Фахівець звертає увагу на той факт, що в усіх регіонах України працівників бюджетної сфери — вчителів, лікарів, науковців — зараз змушують писати заяви на відпустку за власний рахунок: «Про що це свідчить? У бюджетних організацій уже зараз не вистачає коштів на виплату зарплати. І виходить, що пенсії виплачують за рахунок працівників бюджетної сфери». Отже, вимушені відпустки у київських ВНЗ та Національної академії наук України не є випадковістю. «На жаль, це не поодинокі факти, а системна державна політика економії», — підсумовує Павло Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Запровадження «регіональної мови» не під силу місцевим бюджетам

За підрахунками Мінфіну, втілення законопроекту «Про засади державної мовної політики» обійдеться країні у суму від 12 до 17 мільярдів гривень на рік, що у 8 разів перевищує витрати на культуру, у тричі — на охорону здоров’я, або на 20% — оборонний кошторис, — повідомляє газета «Аргументы и факты».

Крім витрат державного бюджету, знадобляться істотні витрати місцевих бюджетів, якщо відповідні ради ухвалюватимуть рішення про застосування закону на своїй території, — вважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. «Але сьогодні, на жаль, їхні фінанси знаходяться не в найкращому стані, оскільки два останні роки спостерігалася централізація. Регіони зараз фактично позбавлені фінансової незалежності, й додаткових коштів для виконання »мовного закону« немає. Їхнього витратного бюджету бракує навіть на оплату праці бюджетників або комунальних послуг. Тобто закон стане ударом не стільки по державному, скільки по місцевому бюджету», — переконаний знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Збільшили пенсійний вік і страховий стаж, обмежили права «чорнобильців» — і що?

У державній скарбниці бракує грошей на виплату пенсій. Це почали визнавати й самі урядовці. Кабінет Міністрів збільшив дефіцит Пенсійного фонду на 7 мільярдів гривень, — повідомляє газета «Україна молода».

Цей факт, як стверджує провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, лише демонструє повну некомпетентність нинішньої влади: «Про проблеми з наповненням Пенсійного фонду вже давно говорять експерти. І вперше цей факт підтвердила сама влада. Таким чином влада повністю визнала свою поразку в проведенні пенсійної реформи — „революція” провалилася і не дала жодних результатів. Сам Сергій Тігіпко, анонсуючи пенсійну реформу, розповідав ЗМІ, що головним досягненням реформи стане збалансування бюджету Пенсійного фонду. Навіть була обіцянка у 2012 році дефіцит повністю мінімізувати, а в 2013 році зробити бюджет ПФ бездефіцитним. Тоді, у 2013 році, планувалося запустити й накопичувальну систему пенсійного страхування — другий рівень — так звану інвестицію в молоді покоління. Але що ж ми маємо на практиці? Дефіцит ПФ у 2012 році не лише не зменшився, а й збільшився. Якщо у 2011 році він складав 58 мільярдів, то в 2012 році — після останніх змін до бюджету — разом із державними дотаціями становить 65 мільярдів гривень. Якщо порівняти навіть із кризовим 2009 роком, то тоді дефіцит ПФ складав близько 30 мільярдів гривень, сьогодні ж — 65! Це лише доводить повний непрофесіоналізм нинішньої влади: насадили пенсійну реформу, змусили жінок працювати довше на п’ять років, збільшили на 10 років страховий стаж, обмежили в правах „чорнобильців”, науковців, військових пенсіонерів. І який від того ефект?».

Знавець зауважує, що наслідок невдалої пенсійної реформи підсилюється незадовільним економічним становищем країни. «Економіка України сьогодні фактично зупинилася і не дає позитивних сигналів. За 5 місяців зростання ВВП склало лише 1,8%. Хоча за бюджетними планами цей показник мав бути на рівні 4%. Отож ні держбюджет, ні Пенсійний фонд не отримує належні кошти», — зазначає Павло Розенко.

Згідно прогнозу експерта, нинішня соціальна політика Президента лише торує шлях до інфляції: «Останнім часом витрати держави були збільшені ще на 33 мільярди гривень. І уряд живе за рахунок того, що бере в борг ще більше й більше. Але у держбюджеті, у ПФ немає реальних ресурсів, щоб покривати поточні видатки. Не кажучи про фінансування соціальних ініціатив, про які так багато говорить Президент України. Цих коштів не дає економіка, фінансові структури. Співпраця з МВФ зупинена, і кошти від Міжнародного валютного фонду Україна отримає, у кращому випадку, через рік. Залишається єдиний механізм фінансування соціальних виплат — друкарський верстат. Наслідки цього усім відомі — ми таку історію проходили у 2004 році, коли так само була запущена „паперова” гривня, а після ви­борів Україну накрила хвиля інфляції. І перші ознаки ми вже маємо: останні два тижні національна валюта девальвувалася приблизно на 1%. Це при тому, що в Україні проводиться Євро-2012 і притік туристів навпаки мав би посилювати гривню». Результати такого курсу українські громадяни відчують вже зовсім скоро. «Після виборів популістська соціальна політика призведе до того, що ми побачимо суттєве зростання цін на абсолютно все - від продуктів харчування до житлово-комунальних послуг», — передбачає пан Розенко.

Фахівець звертає увагу на той факт, що в усіх регіонах України працівників бюджетної сфери — вчителів, лікарів, науковців — зараз змушують писати заяви на відпустку за власний рахунок: «Про що це свідчить? У бюджетних організацій уже зараз не вистачає коштів на виплату зарплати. І виходить, що пенсії виплачують за рахунок працівників бюджетної сфери». Отже, вимушені відпустки у київських ВНЗ та Національної академії наук України не є випадковістю. «На жаль, це не поодинокі факти, а системна державна політика економії», — підсумовує Павло Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

«Штопор» реформ у секторі безпеки

Приводом цього коментаря стала поява серії документів у секторі безпеки, зокрема законопроекту про Державну службу правопорядку, яку вже охрестили «особистою армією президента». Навіть з дуже побіжного аналізу цього документа стає зрозумілим — в уяві влади загроза протестних акцій і повалення режиму постає на повний зріст, що на думку авторів проекту, зумовлює необхідність зміцнення сил протидії.

http://razumkov.org.ua

 

Конституція майбутнього чи констатація минулого

Залежно від справжніх мотивів і мети започаткованого конституційного процесу й буде остаточно визначена місія Конституційної асамблеї — або вона стане «лабораторією» з вироблення об’єктивно потрібних конституційних змін, або ж їй доведеться зіграти роль ширми, покликаної приховати реальні наміри її використання в особистих та вузькополітичних цілях. Від цього залежить, яким шляхом розвитку піде Україна: шляхом самозбереження та самопродукування влади, чи шляхом демократії і верховенства права. Час, який спливає дуже швидко, покаже…

http://razumkov.org.ua

 

Запровадження «регіональної мови» не під силу місцевим бюджетам

За підрахунками Мінфіну, втілення законопроекту «Про засади державної мовної політики» обійдеться країні у суму від 12 до 17 мільярдів гривень на рік, що у 8 разів перевищує витрати на культуру, утричі — на охорону здоров’я, або на 20% — оборонний кошторис, — повідомляє газета «Аргументы и факты».

Крім витрат державного бюджету, знадобляться істотні витрати місцевих бюджетів, якщо відповідні ради ухвалюватимуть рішення про застосування закону на своїй території, — вважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. «Але сьогодні, на жаль, їхні фінанси знаходяться не в найкращому стані, оскільки два останні роки спостерігалася централізація. Регіони зараз фактично позбавлені фінансової незалежності, й додаткових коштів для виконання „мовного закону” немає. Їхнього витратного бюджету бракує навіть на оплату праці бюджетників або комунальних послуг. Тобто закон стане ударом не стільки по державному, скільки по місцевому бюджету», — переконаний знавець.




http://razumkov.org.ua

 

Зрив збройного контракту з Єменом вдарить по репутації України

Племінник колишнього президента Ємену Тарік Салех приїхав до України домовитися про повернення грошей за угодою на постачання озброєння, яку Україна не виконала, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

Зрив угоди неминуче підірве міжнародний престиж України, вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. «Тут не приймаються посилання на непереборні обставини, — вважає пан Сунгуровський. — У царині постачань і вдосконалення озброєнь Україна є вагомим гравцем, і будь-які промахи з її боку вигідні конкурентам, серед яких і Росія».

Знавець додав, що питання відшкодування за невиконаною угодою швидше за все буде вирішено до суду: «Безумовно, представники єменської сторони можуть звернутися до міжнародних судових інстанцій, але вірогідніше, що сторони уникатимуть розголосу подробиць контракту і домовляться мирним шляхом».



http://razumkov.org.ua

 

Вуличне опитування показало більшу підтримку опозиційних партій

З 16 по 25 червня 2012 року соціологічною службою Центру Разумкова було проведено два опитування громадської думки. Відмінність методик цих опитувань полягає в тому, що під час першого з них інтерв’ю з респондентами відбувалися на вулиці, а під час другого — у помешканні респондентів. За даними вуличного опитування, ВО «Батьківщина» за рівнем електоральної підтримки випереджає Партію регіонів, тоді як за даними опитування у помешканні, рівень електоральної підтримки цих двох партій статистично значуще не відрізняється.

За даними вуличного опитування, якби вибори відбулися найближчої неділі, п’ятивідсотковий бар’єр подолали би Всеукраїнське об\'єднання «Батьківщина», за яке готові проголосувати 27,9% охочих взяти участь у виборах, Партія регіонів (23,9, Партія «УДАР» Віталія Кличка« (8,7, КПУ (7,4, »Свобода" (5,4 і близькою до його подолання є Партія Наталії Королевської «Україна — вперед!» (4,7.

За даними опитування у помешканні, п’ятивідсотковий бар’єр долають Партія регіонів (28,3% тих, хто має намір взяти учать у виборах), ВО «Батьківщина» (26,2, Партія «УДАР» (10,8, КПУ (7,7, але більш далекі від подолання виборчого бар’єру ВО «Свобода» (3,9 і "Україна — Вперед!« (3,3.

Вуличне опитування, порівняно з опитуванням у помешканні зафіксувало більш високий електоральний рейтинг ВО «Свобода» і Партії «Україна — Вперед!» та нижчий електоральний рейтинг Партії регіонів.

У Південно-східному регіоні за даними вуличного опитування вищим, ніж при опитуванні у помешканні, виявився електоральний рейтинг ВО «Батьківщина», але нижчим — рейтинг Партії регіонів і Партії «УДАР».

У Західно-центральному регіоні вуличне опитування показало більш високий рейтинг ВО «Свобода» і Партії «Україна — Вперед!».

Вуличне опитування забезпечує більше відчуття анонімності у респондента, тобто він більшою мірою, ніж під час опитування вдома, впевнений, що його особа не може бути встановлена. Тому, як вважають дослідники, це може дозволити отримати більш щирі відповіді на соціально чутливі питання (у тому числі й стосовно електоральних орієнтацій).

Центр Разумкова має досвід проведення вуличних опитувань під час виборчої кампанії 2004 року. Тоді вуличні опитування зафіксували більш високий рівень підтримки опозиційних кандидатів порівняно з опитуваннями у помешканні, що дозволяє припускати, що вуличні опитування знижують побоювання респондентів зізнаватися в свої симпатіях до опозиційних політичних сил та кандидатів.

Опитування, проведені у червні 2012 р., також засвідчили більш високий рівень підтримки опозиційних сил за результатами вуличного опитування порівняно з опитуванням в помешканні.

Таблиці з відповідями

Кількість опитаних під час вуличного опитування становить 2005 осіб, під час опитування в помешканні — 2009 осіб. Вибірки обох опитувань репрезентують доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками (регіон проживання, тип поселення, вік і стать) і будувалися як стратифіковані, багатоступеневі, випадкові на перших етапах відбору і з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Кожне з опитувань здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки обох опитувань (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. 



http://razumkov.org.ua

 

Пільговий імпорт нафти для українських НПЗ збагатить ділків, а не державу

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України запропонувало законопроект про пільговий імпорт нафти для українських нафтопереробних заводів. Втім, звільнення імпорту нафти від податку на додану вартість не матиме сподіваних наслідків. Про це мережевому виданню «Нефть России» повідомив виконувач обов\'язків директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Ці заходи я не підтримую. Дуже сумніваюся, що вони допоможуть НПЗ. Швидше за все, нафта на український ринок буде заходити за тією ж ціною, що і раніше, а різниця осяде в офшорах», — сказав пан Омельченко.

На думку знавця, «запровадження мита на імпортні нафтопродукти також не призведе до істотних вкладень у модернізацію НПЗ, оскільки в Україні на сьогодні недостатньо сприятливе ділове середовище». «Крім того, українські ділки в нафтовій галузі звикли отримувати прибуток не за рахунок вкладень у вдосконалення технологій, а завдяки монополізації ринку та „впровадженню схем”», — зауважив він.

«Запропоновані заходи спрямовані насамперед на звільнення ринку від конкурентів і, відповідно, сприятимуть його монополізації компаніями-замовниками цих законодавчих змін», — підкреслив знавець. Він нагадав, що моторне паливо завозиться з понад десяти країн, тимчасом як число джерел імпорту нафти не перевищує трьох.



http://razumkov.org.ua

 

Конституційна асамблея здатна обговорити, але не вирішити спірні питання

Президент Віктор Янукович створив Конституційну асамблею, що має функціонувати як спеціальний допоміжний орган для внесення змін до Конституції, — повідомляє часопис «Український тиждень».

На думку провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова Костянтина Диканя, ця установа нездатна виконувати усі завдання, покладені на неї. «Вона тільки за назвою нагадує ті асамблеї, які затверджують установчі документи», — зауважує знавець.

Втім, такі контроверсійні питання, як зміна статусу російської мови, в принципі не здатні розколоти асамблею: «Про розкол в асамблеї говорити не варто, тому що її мета — подати різні точки зору і обговорити їх в експертному та науковому середовищі, — говорить пан Дикань. — Оскільки там представлені і політики, то будь-яка річ не може бути далекою від політики».

Знавець вважає, що Асамблея може бути придатна до обговорення суперечливих питань в українському суспільстві. «Цілком можливо, що Конституційна асамблея може розглянути питання двомовності. Чому б ні? Окрім того, вони можуть розглянути можливість федерального устрою. Це також питання до науковців, які, в ідеалі, мали б неупереджено оцінити всі „за” і „проти” зміни адміністративно-територіального устрою України на конституційному рівні», — стверджує пан Дикань.



http://razumkov.org.ua

 

Вуличне опитування показало більшу підтримку опозиційних партій

З 16 по 25 червня 2012 року соціологічною службою Центру Разумкова було проведено два опитування громадської думки. Відмінність методик цих опитувань полягає в тому, що під час першого з них інтерв’ю з респондентами відбувалися на вулиці, а під час другого — у помешканні респондентів. За даними вуличного опитування, ВО «Батьківщина» за рівнем електоральної підтримки випереджає Партію регіонів, тоді як за даними опитування у помешканні, рівень електоральної підтримки цих двох партій статистично значуще не відрізняється.

За даними вуличного опитування, якби вибори відбулися найближчої неділі, п’ятивідсотковий бар’єр подолали би Всеукраїнське об\'єднання «Батьківщина», за яке готові проголосувати 27,9% охочих взяти участь у виборах, Партія регіонів (23,9, Партія «УДАР» (8,7, КПУ (7,4, «Свобода» (5,4 і близькою до його подолання є Партія Наталії Королевської «Україна — вперед!» (4,7.

За даними опитування у помешканні, п’ятивідсотковий бар’єр долають Партія регіонів (28,3% тих, хто має намір взяти учать у виборах), ВО «Батьківщина» (26,2, Партія «УДАР» (10,8, КПУ (7,7, але більш далекі від подолання виборчого бар’єру ВО «Свобода» (3,9 і «Україна — Вперед!» (3,3.

Вуличне опитування, порівняно з опитуванням у помешканні зафіксувало більш високий електоральний рейтинг ВО «Свобода» і Партії «Україна — Вперед!» та нижчий електоральний рейтинг Партії регіонів.

У Південно-східному регіоні за даними вуличного опитування вищим, ніж при опитуванні у помешканні, виявився електоральний рейтинг ВО «Батьківщина», але нижчим — рейтинг Партії регіонів і Партії «УДАР».

У Західно-центральному регіоні вуличне опитування показало більш високий рейтинг ВО «Свобода» і Партії «Україна — Вперед!».

Вуличне опитування забезпечує більше відчуття анонімності у респондента, тобто він більшою мірою, ніж під час опитування вдома, впевнений, що його особа не може бути встановлена. Тому, як вважають дослідники, це може дозволити отримати більш щирі відповіді на соціально чутливі питання (у тому числі й стосовно електоральних орієнтацій).

Центр Разумкова має досвід проведення вуличних опитувань під час виборчої кампанії 2004 року. Тоді вуличні опитування зафіксували більш високий рівень підтримки опозиційних кандидатів порівняно з опитуваннями у помешканні, що дозволяє припускати, що вуличні опитування знижують побоювання респондентів зізнаватися в свої симпатіях до опозиційних політичних сил та кандидатів.

Опитування, проведені у червні 2012 р., також засвідчили більш високий рівень підтримки опозиційних сил за результатами вуличного опитування порівняно з опитуванням в помешканні.

Таблиці з відповідями

Кількість опитаних під час вуличного опитування становить 2005 осіб, під час опитування в помешканні — 2009 осіб. Вибірки обох опитувань репрезентують доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками (регіон проживання, тип поселення, вік і стать) і будувалися як стратифіковані, багатоступеневі, випадкові на перших етапах відбору і з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Кожне з опитувань здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки обох опитувань (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. 



http://razumkov.org.ua

 

Знизити ціну російського газу переговорами неможливо — сторони у безвиході

В Росії відбулися чергові переговори про ціну на газ між міністром Юрієм Бойком та главою «Газпрому» Алєксєєм Міллєром, — повідомляє газета «Аргументы и факты».

На думку в. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, такі перемовини безперспективні. «Україна вже два роки чекає від Росії подарунків, а їх немає і не буде. Газпром цілком задоволений старим контрактом. Росія може погодитися на перегляд домовленостей тільки якщо для неї будуть ще кращі умови в поєднанні з якимись політичними угодами. Вона готова тимчасово програти економічно, щоб виграти надалі політично. На погіршення умов для себе Росія не піде. Нинішнє становище не може розвиватися — сторони зайшли у безвихідь. Україна мала змогу вирішити це питання — подавати позов до Стокгольмського суду на Газпром, як це зробили багато інших європейських країн. Після „харківських угод” цей контракт став домовленістю не Тимошенко, а нинішньої влади, і звинувачувати екс-прем\'єра в зависокій ціні на газ безглуздо. Без арбітражних розглядів Україна не зможе добитися вигідних для себе умов», — зазначив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Конституційна асамблея може обговорити, але не вирішити спірні питання

Президент Віктор Янукович створив Конституційну асамблею, що має функціонувати як спеціальний допоміжний орган для внесення змін до Конституції, — повідомляє часопис «Український тиждень».

На думку провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова Костянтина Диканя, ця установа нездатна виконувати усі завдання, покладені на неї. «Вона тільки за назвою нагадує ті асамблеї, які затверджують установчі документи», — зауважує знавець.

Втім, такі контроверсійні питання, як зміна статусу російської мови, в принципі не здатні розколоти асамблею: «Про розкол в асамблеї говорити не варто, тому що її мета — подати різні точки зору і обговорити їх в експертному та науковому середовищі, — говорить пан Дикань. — Оскільки там представлені і політики, то будь-яка річ не може бути далекою від політики».

Знавець вважає, що Асамблея може бути придатна до обговорення суперечливих питань в українському суспільстві. «Цілком можливо, що Конституційна асамблея може розглянути питання двомовності. Чому б ні? Окрім того, вони можуть розглянути можливість федерального устрою. Це також питання до науковців, які, в ідеалі, мали б неупереджено оцінити всі „за” і „проти” зміни адміністративно-територіального устрою України на конституційному рівні», — стверджує пан Дикань.



http://razumkov.org.ua

 

Вади нової енергетичної стратегії завадять їй стати планом реформ

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко взяв участь у дебатах Інституту енергетичних досліджень, де було проаналізовано Енергетичну стратегію України до 2030 року, — повідомляє мережеве видання «Главком».

http://razumkov.org.ua

 

Переговорами не можна знизити ціну російського газу — сторони у безвиході

В Росії відбулися чергові переговори про ціну на газ між міністром Юрієм Бойком та главою «Газпрому» Алєксєєм Міллєром, — повідомляє газета «Аргументы и факты».

На думку в. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, такі перемовини безперспективні. «Україна вже два роки чекає від Росії подарунків, а їх немає і не буде. Газпром цілком задоволений старим контрактом. Росія може погодитися на перегляд домовленостей тільки якщо для неї будуть ще кращі умови в поєднанні з якимись політичними угодами. Вона готова тимчасово програти економічно, щоб виграти надалі політично. На погіршення умов для себе Росія не піде. Нинішнє становище не може розвиватися — сторони зайшли у безвихідь. Україна мала змогу вирішити це питання — подавати позов до Стокгольмського суду на Газпром, як це зробили багато інших європейських країн. Після „харківських угод” цей контракт став домовленістю не Тимошенко, а нинішньої влади, і звинувачувати екс-прем\'єра в зависокій ціні на газ безглуздо. Без арбітражних розглядів Україна не зможе добитися вигідних для себе умов», — зазначив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Політика НБУ краще захищає вклади у гривні, ніж вклади у валюті

В Україні цього року найбільшою популярністю серед населення користуються гривневі депозити, — повідомляє канал новин «24».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин підкреслив, що причини такої поведінки слід шукати в політиці НБУ. «У випадку, якщо банк, в якому ви тримаєте кошти, збанкрутує, за валютними депозитами кошти повертаються у гривні за поточним курсом НБУ. Це означає, що депозити в іноземній валюті насправді не є настільки захищені, як гривневі», — сказав знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Україна не судиться з «Газпромом» через відновлення корупційних газових схем

22 червня 2012 року відбулися перевоговори між російським «Газпромом» та українським Міністерством енергетики і вугільної промисловості щодо зниження ціни на газ та створення консорціуму на базі ГТС. Втім, російська сторона заявила, що не одержала нових пропозицій, — повідомляє «5 канал».

На думку в. о. директора економічних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, «газове питання» чітко ув\'язується з політичними вимогами, а саме зі вступом України до митного союзу і контролем над українською газотранспортною системою. Експерт вважає, що Україна не подає до арбітражного суду на Росію саме через те, що у газових стосунках між країнами почали відновлюватися корупційні газові схеми на зразок «Росукренерго».

«Газові схеми частково відновилися, є така компанія „Остхем”, яка належить Дмитру Фірташу, і вже було заявлено, що вона ніби закуповує туркменський газ, але насправді з\'ясувалося, що газ, може, і дійсно туркменський, але закуповує вона його у компанії „Ґазпром Ґерманіа Ґмбг”. Я думаю, що цей контракт є частковим відновленням певної схеми. Це і є відповідь на те, чому не подається позов до арбітражного суду. Тому що схеми діють не так, як Росукренерго, але поступово починають відновлюватися», — сказав пан Омельченко.

Також знавець підкреслив, що сьогодні в газовому питанні Росія не збирається здавати позиції і прив\'язуватиме газове питання до вимоги вступу України в митний союз і здачі української ГТС. «Росія займає не менш жорстку позицію, ніж раніше, її принципова позиція не змінилася. Росія може піти на перегляд газового контракту за умови, якщо в комплексі як політичних, так і економічних питань вона отримає ще більші переваги, аніж має зараз. Відповідно, для України ці умови будуть ще гірші, ніж зараз. Інакше нічого не зрушиться з місця», — підсумував експерт.



http://razumkov.org.ua