Новини від центра Разумкова

Наслідки розмежування морського кордону між Росією та Норвегією для України

Росія та Норвегія підписали угоду про розмежування морських просторів і співпрацю в Баренцовому морі й Північному Льодовитому океані. Таким чином, дві сусідні країни вирішили суперечку про поділ морського кордону, що тривала з 1970*року. Чому стало можливим завершення переговорів і чи можливий подібний конструктивних підхід зі сторони Москви в питанні розмежування морського кордону між Україною та Росією в Азово-Керченскій акваторії?*— газета «День» запитала заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

Вважаю, що це стало можливим завдяки зацікавленості Росії, яка фактично першою з п’яти арктичних країн подала 2001*року заявку до спеціалізованої комісії ООН про розширення кордонів свого континентального шельфу за межі стандартної двохсотмильної зони. Тоді ООН цю заявку не прийняла, пославшись на брак доказів. Росія витратила до 2010*року понад 50*млн. доларів для визначення довжини континентального шельфу в Арктиці. А після скорочення льодовикової зони й поступового підвищення температури Арктика стає центром геополітичного протистояння, до якого залучені Росія, США, Канада, Норвегія й Данія. У цьому сенсі завершення підписання договору з Норвегією дає додаткові бали позиції Російської Федерації, яка має спірні питання щодо кордонів не лише з Норвегією, а й із іншими країнами, оскільки має морські кордони з 11*країнами, зокрема, й із Україною. Цей приклад свідчить, коли в Росії виникає життєвий інтерес, вона залишає осторонь аргументацію, що затягує процес переговорів, і досягає результатів. У цьому сенсі риторика, що лунала з вуст Медведєва, на мою думку, має бути використана й для просування активнішого розмежування морських просторів між Україною та Росією. Йдеться про те, що наявність кордону дозволяє обом сторонам вирішувати питання з викликами безпеки, а також із виловом риби, видобутком вуглеводнів. Хотілося*б, аби та сама риторика була використана Росією й у процесі визначення кордонів України.

Звісно, випадок із Україною серйозно відрізняється від ситуації з Норвегією. Принцип розділення за адміністративними кордонами Радянського Союзу вже застосовувався у випадку з Естонією. Ми можемо до цього апелювати. Зрозуміло, що Україна не може цю позицію здати. Інакше це було*б провалом зовнішньої політики та позиції держави. Але є ще господарські питання контролю над протокою. Тут теж слід займати позицію, що базується на національних інтересах. Хоча компроміси шукати можна. Але межа компромісу має бути реалістичною, не загрожувати економічним інтересам України та її суверенним правам. Водночас, підписання договору з Норвегією має сигналізувати й Україні, що інтерес оформлення кордонів по периметру*— це не лише інтерес Києва, а й Москви. І там, де інтерес для неї очевидний, там з’являються компроміси й Російська Федерація йде назустріч своїм партнерам, які мають спільний із нею кордон.



http://razumkov.org.ua

 

Проект закону «Про мови» спричиняє черговий розкол

Законопроект «Про мови» лише збираються обговорювати у Раді, а в Україні вже здійнявся вихор прихильних і ворожих відгуків. Хтось вважає законопроект провокаційним і згубним для української мови, хтось запевняє, що це чистий передвиборний хід і що він виринув лише для того, щоб відвернути увагу від підвищення тарифів на газ. Які наслідки для країни містить в собі цей законопроект?*— мережеве видання «КИД» запитало директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

З одного боку, існує об’єктивна необхідність у тому, щоб удосконалити і привести відповідно до нинішньої дійсності закон про мови, який ухвалювався дуже давно. Вже явно цей закон потрібно оновлювати. Але питання в тому, що зараз випадок з цим законом більшою мірою характеризується політизованим підходом, з тієї точки зору, що і сам цей законопроект, на думку знавців, несе в собі дуже великий конфліктний потенціал. Можна говорити про те, для чого це робиться, і які мотиви тут присутні. Я*б сказав, що актуалізація мовної проблеми сьогодні значною мірою відволікає увагу суспільства від серйозніших соціально-економічних проблем, які пов’язані з підвищенням цін, тарифів та інших негативних явищ, відчутних для кожного громадянина. І за таких обставин внесення*— це відвернення уваги, тому що тема завжди є хворобливою для сприйняття жителями тих або інших країв, залежно від того, що саме пропонується.

Те що зараз розгортається навколо цього закону, не стосуючись конкретно його змісту, породжує новий виток протистояння*— не тільки політичного, тому що ці проблеми є вододілом, по суті, для наший партійної системи*— саме соціально-культурна складова, соціально-культурна відмінність різних частин країни. Це принесе додаткову напругу у відносинах між коаліцією та опозиційною частиною парламенту. І найгірше те, що ця проблема породить політизування суспільства за цим принципом знову. Тобто щойно згладжуються міжрегіональні суперечності і навіть певного роду ворожість, які нагнітаються в період виборчих кампаній, тільки начебто становище заспокоюється, і тут знову з’являється ось цей подразник. До таких чинників відносяться проблеми мови, віри, оцінки і переоцінки історії і все решта. Тобто знову провокується розкол українського суспільства за регіональною ознакою. Тому я оцінюю такі ініціативи як явно негативні з погляду формування загальної ідентичності української політичної нації і формування загальної громадянської самосвідомості. Це негативний чинник, він приносить розкол.



http://razumkov.org.ua

 

Візьміть учать в опитуванні щодо оборонної політики України

Шановні відвідувачі сайту Центру Разумкова!

Центр Разумкова та Український інститут публічної політики готують консультації з питань оборонної політики України. Потреба її коригування зумовлена змінами в зовнішньому безпековому середовищі, засадах зовнішньої і внутрішньої політики України, кризовим станом Збройних Сил та оборонної промисловості.

Консультації здійснюватимуться шляхом проведення опитування представників органів державної влади України, незалежних експертів і громадськості, обробки отриманих даних, формування узагальнених, у т.*ч. альтернативних, пропозицій, що відбивають різні точки зору на перспективи реформування оборонного сектору, з наступним винесенням їх на обговорення на Круглому столі 12*жовтня 2010*р.

За результатами обговорення на Круглому столі будуть розроблені та надіслані органам державної влади узагальнені аналітичні матеріали, які разом з результатами другого Оборонного огляду зможуть стати достатнім підґрунтям для формування прозорої, зрозумілої, адекватної сучасним умовам, ефективної оборонної політики України.

З метою підвищення результативності опитування авторами проекту підготовлено Зелену книгу з питань оборонної політики*(пдф, 650 кб), що містить аналіз ситуації, перелік проблемних питань і визначає формат дискусії*— структуру, зміст і потребу аргументації позицій учасників.

Під час підготовки Зеленої книги автори намагалися бути неупередженими та уникати спірних тверджень. Якщо окремі оцінки містять, на думку читача, певну спрямованість, то це зроблено лише з метою мотивації експертів до пошуку альтернативних відповідей.

В опитувальнику щодо проблемних питань Зеленої книги (Ворд, 750 кб) наведені підсумкові питання, що відповідають структурі викладених у книзі матеріалів. До відповідей на порушені питання просимо поставитися уважно*— саме повнота та аргументованість відповідей визначають позицію міністерства (відомства), окремого експерта. За бажання авторів відповідей*— анонімність гарантується.

Залучення до дискусії широкого кола учасників дасть змогу виявити та порівняти різні точки зору на перспективи політики безпеки та оборони, максимально врахувати позиції всіх зацікавлених сторін, зрушити з мертвої точки пошук максимально можливого консенсусу зі спірних питань, наблизити процедури прийняття державних рішень до стандартів публічної політики.

Пропонуємо всім зацікавленим активно долучитися до дискусії з актуальних питань оборонної політики. Для цього потрібно ознайомитися з матеріалами Зеленої книги, відповісти у довільної формі на наведені в розділах 1–3 питання, заповнити Опитувальник і до 5*жовтня надіслати відповіді на електронну адресу Центру Разумкова (info@uceps.com.ua) та Українського інституту публічної політики (info@uipp.org.ua). Аби Ваші відповіді потрапили в обробку та були враховані, вони мають бути максимально стислими, але аргументованими (з мінімальною, але достатньою деталізацією).

Будемо вдячні за конструктивну участь в опитуванні та наступній дискусії.

Контактні особи:

Микола Сунгуровський*— директор воєнних програм Центру Разумкова, e-mail: nick@uceps.com.ua; тел.: 201-11-95;* 050-357-45–69;* факс: 201–11–99;

Віктор Чумак*— директор УІПП, e-mail: viktor.chumak@uipp.org.ua; тел. 248–72–52.

*


http://razumkov.org.ua

 

Новий податковий кодекс не знищить середній клас, бо його немає

Ухвалення нового Податкового кодексу не стане причиною зникнення середнього класу через його фактичну відсутність в Україні. Про це новинній службі ІМК заявив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Якщо подивитися на статистику, то нерівність доходів дуже висока. А якщо подивитися на капітал, то нерівність у капіталі*— ще більша»,*— зазначив знавець.

«Якщо Податковий кодекс спрямований на посилення тиску на заможних: податок на нерухомість чи перерозподіл великих зарплат,*— тоді можна якимось чином сподіватись, що розподіл буде справедливішим. А поки цього немає, то і казати про зникнення середнього класу годі. Середнього класу просто по суті немає. І не може зникнути те, чого немає»,*— підсумував пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Україна не отримає жодних поступок у газовому питанні від Росії

Росія не піде на поступки Україні у питанні перегляду газових домовленостей. Таку думку висловив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін на прес-конференції в Києві,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-Ей».

Він зауважив, що нинішня ціна для України є більш-менш адекватною в порівнянні з іншими європейськими країнами. Водночас, домовленість з Росією та ціна, яку довелося заплатити Україні за вартість газу у 250*доларів є неадекватною.

«Попри те, що діє знижка у сто доларів, на мою думку можна було отримати нормальний контракт, нормальну ціну без підписання так званих угод „Газ-Флот”. З іншого боку ціна могла*б бути ще нижча, якщо враховувати, що Україна є найбільшим споживачем російського газу, є найбільшим транзитером»,*— зауважив пан Саприкін.

При цьому знавець наголосив, що на його думку хоча уряд України під тиском найбільших українських підприємств і намагається переглянути ціну на газ у бік зменшення, жодних поступок з боку Росії не буде.



http://razumkov.org.ua

 

Україно-російським переговорам на вищому рівні не вистачає відкритості

17*вересня 2010*року Віктор Янукович і Дмітрій Мєдвєдєв взяли участь у міжнародному автопробігу Санкт-Петербург*— Москва*— Київ. Увечері вони вилетіли до державної резиденції Президента РФ у Тверській області, де провели переговори,*— повідомляє новинна служба УНІАН.

На думку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, україно-російським переговорам на вищому рівні не вистачає публічності. Відносини між країнами повертаються у часи Леоніда Кучми, і такий формат зустрічей не має майбутнього, оскільки є багато питань, які цікавлять громадськість обох країн. «Повертаємося вже не до „безкраваткової дипломатії” періоду президентів Кучми-Єльцина, а вже до модифікованої*— „дипломатії без краватки за кермом”. Я думаю, що дуже символічно, що автопробіг за участю президентів почався в місті Хомутове і закінчився в Глухові»,*— сказав Валерій Чалий.

На думку знавця, під час тієї частини зустрічі президентів України і Росії в рамках автопробігу, яка пройшла без камер і мала більш закритий характер, обговорювалися дуже серйозні рішення, які вплинуть не тільки на двосторонні відносини України*та Росії, але й на регіональний розвиток.

За словами пана Чалого, його насторожує, що саме ця частина, найбільш важлива, перебуває поза суспільною увагою, і поки що лунають лише оголошення, що до кінця 2010*року можуть бути підписані якісь важливі домовленості. «Судячи з того, що зустрічі проходять досить закрито, кулуарно, я думаю, що документи дійсно будуть не менш важливими, ніж, скажімо, угоди з подовження перебування Чорноморського флоту»,*— сказав*він.



http://razumkov.org.ua

 

Влада недооцінює вартість побудови терміналу зрідженого газу

Віктор Янукович оголосив спорудження в Одесі терміналу з прийому зрідженого газу вартістю до 1*млрд. доларів одним з «національних пріоритетів і проектів». Дійсна вартість такого будівництва*— понад півтора мільярди доларів, говорять знавці газового ринку. Менше 500*млн. доларів піде на технічну підготовку, зокрема, на поглиблення дна порту. Немає проекту постачальника і споживача цього газу,*— повідомляє мережеве видання*УБР.

«Це дійсно був би цікавий проект з погляду урізноманітнення джерел газу. Тобто це єдина на сьогодні можливість здійснити диверсифікацію. Втім, складаєть враження, що Україна, оголошуючи національний проект, ще не готова навіть зрозуміти наскільки реально це зробити»,*— прокоментував Володимир Саприкін, директор енергетичних програм Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Опитування киян щодо підтримки влади та зміни виборчої системи Києва

Майже дві третини киян (63,7*вважають, що події у Києві розвиваються у неправильному напрямі. Протилежної думки дотримуються лише 13,1%* респондентів, а майже чверть (23,2*опитаних не змогли визначитися з відповіддю на питання.

Результати опитування свідчать, що більшість киян (55,8*вважають, що районні ради в місті Києві потрібні. Протилежної думки дотримуються близько чверті (25,2*опитаних, решта респондентів не змогли визначитися з відповіддю на питання.

Переважна більшість киян (83,1*вважають, що головою КМДА обов’язково повинен бути обраний на виборах міський голова і лише 6,8%* вважають, що голову КМДА має призначати Президент України на свій розсуд. 10%*респондентів не дали відповіді на питання.

Серед політиків, найбільшу підтримку киян має діяльність Віталія Кличка: кожен четвертий опитаний (25,4*повністю підтримує його дії, ще майже стільки*ж (23,6*— частково. Не підтримують його діяльність 41,4%* опитаних. Повністю підтримують діяльність Сергія Тігіпка 18,8%* опитаних, Анатолія Гриценка*— 16,4%,*Юлії Тимошенко*— 15,4%,*Віктора Януковича*— 14,4%,*Арсенія Яценюка*— 14,0%.*Кожен десятий киянин повністю підтримує діяльність Миколи Азарова (10,4*Віктора Пилипишина (10,1*та Олександра Попова (9,9.*Проте слід зазначити, що Олександр Попов є найменш відомим серед наведених політиків: його не знають 14,9%* опитаних. Надзвичайно низький рівень підтримки має Леонід Черновецький: повністю підтримують його діяльність 2,3%* респондентів, а окремі дії*— 2,8%.*Не підтримують діяльність Леоніда Черновецького 91,3%*киян.

Майже половина опитаних (48,2*киян вважають, що зараз реально керує Києвом Олександр Попов. 9,4%* респондентів вважають, що Києвом реально керує Леонід Черновецький. 7,0%* респондентів схиляються до думки, що вони обидва керують Києвом, 16,3%* зазначили інше, а 19,1%* вагалися з відповіддю на питання.

Оціюючи діяльність Олександра Попова за 5-бальною шкалою, трохи менше половини (44,9*опитаних не змогли оцінити її. Серед тих, хто зміг оцінити цю діяльність середня оцінка склала 3*бали.

Телефонне опитування проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 10*по 12*вересня 2010*року в Києві. За випадковою вибіркою опитано 408*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки не перевищує*5%.



http://razumkov.org.ua

 

Законом «Про мови» Партія Регіонів хоче показати виконання обіцянок

Деякі дніпропетровські науковці*б’ють на сполох: законопроект «Про мови в Україні», зареєстрований у Верховній Раді від імені представників правлячої коаліції, може призвести до фактичного знищення української мови, особливо у східних регіонах України, де і так непроста ситуація з її використанням. Мовознавці, історики, громадські діячі Придніпров’я днями провели «круглий» стіл, щоб обговорити проблему,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Втім, деякі українські знавці закликають не перебільшувати ролі мовних законодавчих ініціатив перед виборами. Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко зазначив: законопроект «Про мови» не що інше, як демонстрування намагань влади виконати свої передвиборні обіцянки, якщо не соціально-економічні, то хоча*б гуманітарні. У разі ухвалення законопроекту, каже дослідник, чинна влада втратить частину симпатій україномовного електорату на заході України і водночас дещо підвищить рейтинг серед російськомовних на сході.



http://razumkov.org.ua

 

Замість розробки власних родовищ Україна купує уран в Росії

Російська компанія «ТВЕЛ» перемогла в конкурсі з будівництва заводу ядерного палива. Переможець повинен побудувати завод до 2013*року, який спочатку випускатиме 200*тонн уранового палива в рік, а до 2017*року його потужність має зрости вдвічі. У ТВЕЛа буде український партнер з часткою 51%*— держкомпанія «Ядерне паливо». Втім, подібна домовленість не передбачає поступове зменшення споживання російського палива Україною. Не йдеться також про збільшення розробок власних родовищ урану,*— повідомляє мережеве видання*«УБР».

«Україна володіє значними запасами урану. І на сьогодні приблизно на третину забезпечує власні потреби, решту вона купує переважно в Росії. Отже, Україні доцільно збільшувати видобуток урану. Проте питання розробки, наприклад, Новокостянтинівського родовища, гальмується вже сім років»,*— прокоментував Володимир Саприкін, директор енергетичних програм Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Законопроектом «Про мови» Партія регіонів хоче показати виконання обіцянок

Деякі дніпропетровські науковці*б’ють на сполох: законопроект «Про мови в Україні», зареєстрований у Верховній Раді від імені представників правлячої коаліції, може призвести до фактичного знищення української мови, особливо у східних регіонах України, де і так непроста ситуація з її використанням. Мовознавці, історики, громадські діячі Придніпров’я днями провели круглий стіл, щоб обговорити проблему,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Втім, деякі українські знавці закликають не перебільшувати ролі мовних законодавчих ініціатив перед виборами. Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко зазначив: законопроект «Про мови» не що інше, як демонстрування намагань влади виконати свої передвиборні обіцянки, якщо не соціально-економічні, то хоча*б гуманітарні. У разі ухвалення законопроекту, каже дослідник, чинна влада втратить частину симпатій україномовного електорату на заході України і водночас дещо підвищить рейтинг серед російськомовних на сході.



http://razumkov.org.ua

 

Замовчування крадіжок у Косово може позбавити Україну нових миротворчих завдань

Наші військові потрапили у скандал із розкраданням пального в Косово. Слідство з’ясувало, що нібито для власних потреб українці купували паливо в Болгарії та на французькій базі міжнародних сил безпеки «Кейфор» у Косово. Їм*продавали пальне по 0,4–0,7*євро за літр, перепродували*ж його українці по 1–1,5*євро. А ще махінатори в погонах продавали цивільним картки «Кейфор» на купівлю палива, що звільняють власників від всіх податків і митних зборів. Дозвіл обходився щасливому підприємцеві у 2*тисячі євро,*— повідомляє «Газета по-киевски».

«Наші миротворці*— не єдині, хто вляпався у подібний скандал.*— каже Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова.*— У такі історії потрапляють військові контингенту ООН з різних країн. Але якщо уряди демократичних держав зацікавлені в тому, щоб відкрито розслідувати правопорушення і покарати винних, щоб обілити себе в очах міжнародного співтовариства, то керівництво нашої країни прагне подібні випадки зам’яти. Дивіться, командир миротворців не втратив місце в армії*— служить зараз заступником начальника розвідувального управління Військово-морських*сил».

«Але якщо структури НАТО або ООН ведуть розслідування і направлять справу в міжнародні установи, то відповідачем виступить Україна. В першу чергу нанесений республіці Косово збиток буде вимушена відшкодувати наша держава, тобто ми з вами. А вже потім справу спустять з міжнародного на державний рівень, щоб знайти військових шахраїв і зобов’язати їх відшкодувати збиток країні. Якщо, звичайно, вийде. Не забувайте, що ООН і НАТО відстежують подібні випадки. І поки ця справа не буде об’єктивно розслідувана, поки винні не понесуть покарання, на Україну і її військових дивитимуться з упередженням. Наших миротворців просто не запросять для участі в міжнародних операціях»,*— зауважив пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Замість розробки власних родовищ Україна купує уран у Росії

Російська компанія «ТВЕЛ» перемогла в конкурсі з будівництва заводу ядерного палива. Переможець повинен побудувати завод до 2013*року, який спочатку випускатиме 200*тонн уранового палива в рік, а до 2017*року його потужність має зрости вдвічі. У ТВЕЛа буде український партнер з часткою 51%*— держкомпанія «Ядерне паливо». Втім, подібна домовленість не передбачає поступове зменшення споживання російського палива Україною. Не йдеться також про збільшення розробок власних родовищ урану,*— повідомляє мережеве видання*«УБР».

«Україна володіє значними запасами урану. І на сьогодні приблизно на третину забезпечує власні потреби, решту вона купує переважно в Росії. Отже, Україні доцільно збільшувати видобуток урану. Проте питання розробки, наприклад, Новокостянтинівського родовища, гальмується вже сім років»,*— прокоментував Володимир Саприкін, директор енергетичних програм Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Міліція посилює тиск на журналістів, думаючи, що допомагає владі

Проти ночі 18*вересня 2010*року в Донецьку кілька співробітників міліції побили, а потім затримали в районному відділенні міліції головного редактора мережевого видання «Протест» Артема Фурманка. Фурманюк не виключив, що його побиття*— це спланована провокація, яка могла бути пов’язана з його критичними статтями про вади роботи керівників правоохоронних органів Донецька та області,*— повідомляє мережеве видання «Новости».

На думку директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, в Україні можна говорити про численні негативні явища у відносинах між представниками органів влади і пресою, що пояснює високу увагу преси і громадськості до випадків нападу на журналістів. «Увага до проблеми свободи слова і свободи журналістської діяльності останнім часом зросла. Ця проблема знаходиться у полі зору громадськості з часу виникнення справи Ґонґадзе, тому, суспільство досить відчутно реагує на неї. Не хочеться, щоб ми говорили про тенденцію, але, дійсно, кількість випадків тиску на журналістів або, взагалі, крайніх випадків*— таких як зникнення журналіста в Харкові, стає більше»,*— сказав пан Якименко.

Знавець підкреслив, що відносини представників влади та ЗМІ після зміни президента погіршали. Проте, він не вважає, що це відбулося внаслідок політики, яку влада впроваджує в даній сфері. «Президент постійно заявляє про свою прихильність засадам свободи слова і говорить про створення громадського телебачення. Він приділяє увагу цим питанням, але є загальний вплив політичного режиму, характеру відносин влади та суспільства. Якщо силові структури стали більше дозволяти собі у відносинах з простими громадянами, що виявляється в обмеженні опозиційної діяльності, то ці*ж методи переносяться і на взаємини з журналістами. Силові структури відчувають себе більш безкарними, вони думають, що діють правильно, на користь влади, хоча, можливо, вища влада, керівництво держави від цього тільки страждає, зокрема, і на міжнародній арені це викликає численні претензії»,*— вважає пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Замовчування крадіжок у Косово позбавить Україну нових миротворчих завдань

Наші військові потрапили у скандал із розкраданням пального в Косово. Слідство з’ясувало, що нібито для власних потреб українці купували паливо в Болгарії та на французькій базі міжнародних сил безпеки «Кейфор» у Косово. Їм*продавали пальне по 0,4–0,7*євро за літр, перепродували*ж його українці по 1–1,5*євро. А ще махінатори в погонах продавали цивільним картки «Кейфор» на купівлю палива, що звільняють власників від всіх податків і митних зборів. Дозвіл обходився щасливому підприємцеві у 2*тисячі євро,*— повідомляє «Газета по-киевски».

«Наші миротворці*— не єдині, хто вляпався у подібний скандал.*— каже Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова.*— У такі історії потрапляють військові контингенту ООН з різних країн. Але якщо уряди демократичних держав зацікавлені в тому, щоб відкрито розслідувати правопорушення і покарати винних, щоб обілити себе в очах міжнародного співтовариства, то керівництво нашої країни прагне подібні випадки зам’яти. Дивіться, командир миротворців не втратив місце в армії*— служить зараз заступником начальника розвідувального управління Військово-морських*сил».

«Але якщо структури НАТО або ООН ведуть розслідування і направлять справу в міжнародні установи, то відповідачем виступить Україна. В першу чергу нанесений республіці Косово збиток буде вимушена відшкодувати наша держава, тобто ми з вами. А вже потім справу спустять з міжнародного на державний рівень, щоб знайти військових шахраїв і зобов’язати їх відшкодувати збиток країні. Якщо, звичайно, вийде. Не забувайте, що ООН і НАТО відстежують подібні випадки. І поки ця справа не буде об’єктивно розслідувана, поки винні не понесуть покарання, на Україну і її військових дивитимуться з упередженням. Наших миротворців просто не запросять для участі в міжнародних операціях»,*— зауважив пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Влада вкотре позичає гроші «Нафтогазу» замість докорінних реформ

Верховна Рада ухвалила зміни до Державного бюджету, якими передбачено придбання у державну власність акцій додаткового випуску НАК «Нафтогаз України» на суму 10,4*млн. гривень. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін вважає збільшення статутного фонду НАК «Нафтогаз України» штучним стимулюванням, яке не є дієвою допомогою компанії,*— повідомляє новинна служба*ІМК.

«На мою думку, це позитивний момент, оскільки все-таки суттєво збільшується статутний капітал НАК „Нафтогаз”. Однак, безумовно, шлях непростий*— це викуп акцій додаткової емісії. Тобто фактично це папери, це не є гроші. Суттєвих капіталовкладень або грошових позик, на жаль, ми поки що не бачимо. Однак це все-таки підтримує досить поганий фінансовий стан цієї базової для держави компанії. Водночас це штучне стимулювання, і воно не є дієвою допомогою компанії»,*— зазначив знавець.

На думку пана Саприкіна, цих заходів недостатньо, щоб витягнути з прірви «Нафтогаз». Зараз насамперед необхідна комплексна програма реформування газової галузі. «Ми не бачимо комплексних заходів або реформування газової галузі загалом. Поки що триває профанація, декларація якихось систем, програм, деяких проектів, однак дійсного реформування сьогодні ми не бачимо. І немає комплексної програми. І ми вже майже не бачимо фінансової звітності та балансу»,*— зазначив Володимир Саприкін.



http://razumkov.org.ua

 

Парламентські слухання щодо зовнішньої політики не варто переносити в комітет

Верховна рада відмовилася визначити дату парламентських слухань «Зовнішня політика України: досягнення, реалії та перспективи». Володимир Литвин доручив комітету Ради у закордонних справах організувати розширені комітетські слухання на цю тему в разі, якщо наступна спроба буде провалена. Автори законопроекту Андрій Шкіль (БЮТ), Олег Білорус (БЮТ) і Борис Тарасюк (НУНС) переконані, що ухваленому раніше проекту закону «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» 3*червня 2010*року приділили недостатньо уваги. Документ розроблявся і ухвалювався поспішно і вимагає предметних обговорень,*— повідомляє газета «Экономические известия».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий упевнений, що обговорювати принципові питання зовнішньої політики в комітетах замість сесійного залу було*б неправильним. «Парламентський контроль необхідний, оскільки власне процедури ухвалення рішень в зовнішньополітичній сфері стали більш закритими, ніж це було раніше»,*— сказав знавець.

Він нагадав, що на сьогодні закінчилося дія документа про європейську інтеграцію, закінчився термін дії постанови парламенту про основні зовнішньополітичні пріоритети, немає окремого документа про зовнішньополітичну стратегію. «На тлі дискусії, що почалася, про безперспективність членства України в Євросоюзі в найближчі десятиліття, нових ідей багатовекторності, зміни балансу в центрах ухвалення рішень щодо важливих зовнішньополітичних питань і пріоритетів, які заявляє нинішній президент*— все це вимагає і суспільної дискусії»,*— впевнений пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Центр вироблення зовнішньої політики повертається до президента

Після крену Віктора Януковича в бік Росії, зараз зовнішньополітичний вектор України владна команда намагається виправити візитами Президента до Китаю та США. Що це*— балансування в режимі багатовекторності чи продовження колишнього курсу України?

http://razumkov.org.ua

 

Міліція посилює тиск на журналістів, думаючи, що допомагає владі

Проти ночі 18*вересня 2010*року в Донецьку кілька співробітників міліції побили, а потім затримали в районному відділенні міліції головного редактора мережевого видання «Протест» Артема Фурманюка. Пан Фурманюк не виключив, що його побиття*— це спланована провокація, яка могла бути пов’язана з його критичними статтями про вади роботи керівників правоохоронних органів Донецька та області,*— повідомляє мережеве видання «Новости».

На думку директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, в Україні можна говорити про численні негативні явища у відносинах між представниками органів влади і пресою, що пояснює високу увагу преси і громадськості до випадків нападу на журналістів. «Увага до проблеми свободи слова і свободи журналістської діяльності останнім часом зросла. Ця проблема знаходиться у полі зору громадськості з часу виникнення справи Ґонґадзе, тому, суспільство досить відчутно реагує на неї. Не хочеться, щоб ми говорили про тенденцію, але, дійсно, кількість випадків тиску на журналістів або, взагалі, крайніх випадків*— таких як зникнення журналіста в Харкові, стає більше»,*— сказав пан Якименко.

Знавець підкреслив, що відносини представників влади та ЗМІ після зміни президента погіршали. Проте, він не вважає, що це відбулося внаслідок політики, яку влада впроваджує в даній сфері. «Президент постійно заявляє про свою прихильність засадам свободи слова і говорить про створення громадського телебачення. Він приділяє увагу цим питанням, але є загальний вплив політичного режиму, характеру відносин влади та суспільства. Якщо силові структури стали більше дозволяти собі у відносинах з простими громадянами, що виявляється в обмеженні опозиційної діяльності, то ці*ж методи переносяться і на взаємини з журналістами. Силові структури відчувають себе більш безкарними, вони думають, що діють правильно, на користь влади, хоча, можливо, вища влада, керівництво держави від цього тільки страждає, зокрема, і на міжнародній арені це викликає численні претензії»,*— вважає пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Конституційну реформу не можна скасувати самим лише рішенням суду

Існують об’єктивні підстави вважати неконституційним закон про внесення змін до Основного закону через порушення процедури його прийняття, тому відповідний висновок може зробити і КС,*— про новинній службі ЗІК повідомив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Однак, на його думку, дуже цікавою буде друга частина рішення КС, в якій ітиметься про те, що робити далі. «Оскільки цей закон уже став тілом Конституції, я бачу можливість того, що КС може рекомендувати у своєму рішенні привести Конституцію до того вигляду, який існував до моменту внесення змін, але пройшовши передбачену Конституцією процедуру внесення змін, тобто через парламент»,*— зазначив пан Якименко.

Він вважає, що це могло*б бути компромісним рішенням, оскільки з одного боку, є і об’єктивна підстава, і політична воля владної команди, щоб такий висновок Конституційним судом був зроблений. А з іншого боку, ця ситуація дійсно немає прецедентів, і неможливо внести ці зміни до Конституції одним рішенням*КС.

Водночас знавець сумнівається, що в парламенті зараз знайдеться 300*голосів за відновлення конституційної моделі 1996*року. Крім того, він вважає неможливим продовження повноважень цієї Верховної Ради до 2015*року, оскільки цього не можна зробити без внесення змін до Конституції.



http://razumkov.org.ua