Новини від центра Разумкова

Директор економічних програм — про економізацію зовнішньої політики України

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин взяв участь у круглому столі «Економізація зовнішньої політики України: нові можливості на нових ринках», який влаштував Міжнародний фонд Блейзера.

Обговорення було присвячене таким питанням:

• зниження ризиків залежності від традиційних ринків;
• використання потенціалу регіону Латинської Америки, Північної Африки та Близького Сходу для стимулювання економічного зростання України;
• економічний прагматизм зовнішньої політики;
• можливості українського сільського господарства щодо посилення позицій країни на зовнішніх ринках;
• нові ініціативи українського МЗС: чи потрібна додаткова підтримка?

У засіданні також взяли участь: Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, Ігор Ніколайко, директор Департаменту економічного співробітництва МЗС України, Валерій Гладкий, генеральний директор аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», Морґан Вільямс, президент Американсько-української ділової ради та Вадим Бодаєв, директор компанії «Сіґмаблейзер».

Ви можете проглянути презентацію до виступу пана Юрчишина.



http://razumkov.org.ua

 

Купівля іноземцями родовища в Україні — далекоглядний, але ризикований вчинок

Одна з найбільших світових нафтовидобувних компаній «Ені» зайнялася купівлею активів у Львівській області після програшу в конкурсах на розробку Олеської та Юзівської площ. Придбання більш ніж 50% «Західгазінвесту», який володіє дозволами на розробку родовищ сланцевого газу є досить ризикованим кроком, адже підтверджених запасів ці родовища не мають, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

В. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко припускає, що «Ені» втілює далекосяжну стратегію. «Світові видобувачі прагнуть застовпити поклади на перспективних, хоча і проблемних ринках», — стверджує знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Директор економічних програм — про економізацію зовнішньої політики

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин взяв участь у круглому столі «Економізація зовнішньої політики України: нові можливості на нових ринках», який влаштував Міжнародний фонд Блейзера.

Обговорення було присвячене таким питанням:

• зниження ризиків залежності від традиційних ринків;
• використання потенціалу регіону Латинської Америки, Північної Африки та Близького Сходу для стимулювання економічного зростання України;
• економічний прагматизм зовнішньої політики;
• можливості українського сільського господарства щодо посилення позицій країни на зовнішніх ринках;
• нові ініціативи українського МЗС: чи потрібна додаткова підтримка?

У засіданні також взяли участь: Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, Ігор Ніколайко, директор Департаменту економічного співробітництва МЗС України, Валерій Гладкий, генеральний директор аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», Морґан Вільямс, президент Американсько-української ділової ради та Вадим Бодаєв, директор компанії «Сіґмаблейзер».

Ви можете проглянути презентацію до виступу пана Юрчишина.



http://razumkov.org.ua

 

Значні регіональні відмінності у підтримці партій зберігаються

Якби вибори до Верховної Ради України відбулися у червні, п’ятивідсоткову межу могли б здолати Партія регіонів — 27,6%, ВО «Батьківщина» — 25,6%, партія «Удар» Віталія Кличка — 9,7% та Комуністична партія — 7,1%. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром Разумкова та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, — повідомляє новинна служба «Укрінформ».

«Основні політичні сили, які конкурують на виборах, за останній рік мало вплинули на ці показники, рівень їх підтримки виборцями майже не змінився», — сказав заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

Водночас, додав дослідник, є політичні сили, які поступово завойовують прихильність виборців. «Якщо говорити про партію „Україна — вперед!”, то тут ми спостерігаємо збільшення підтримки виборців навесні цього року», — сказав знавець.

За умови проведення виборів у червні політична сила Наталі Королевської набрала б 4,6%. При цьому ВО «Свобода» Олега Тягнибока могла б розраховувати на 3,1%, партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка — на 2,6%.

Дослідник також зазначив, що існують регіональні відмінності в підтримці різних політичних сил. Партію «Батьківщина» найбільше підтримують на Заході (40 та в Центрі (26 країни і дещо менше на півдні — (9,5 та на Сході (8. Партія регіонів, навпаки, має найбільшу підтримку на Півдні (36 та на Сході (30,5, а у Центрі (14 та на Заході (8 цю партію підтримують менше. Збільшується зі Сходу на Захід і рівень підтримки «УДАРу», на Заході він має найбільше прихильників (14, у Центрі — 9%, на Півдні — 4%, на Сході — 5%. КПУ долає виборчий бар\'єр лише на Сході (8 та Півдні (19,а на Заході не набирає навіть 1%, а «Свобода», навпаки, долає цей бар\'єр лише на Заході — 9,5%.

Цифри у тексті й на графіках не збігаються через те, що у статті наведено відсотки від числа охочих прийти на вибори, а на графіках — від загального числа виборців.




http://razumkov.org.ua

 

Янукович не збирається звільняти Тимошенко напередодні фіналу «Євро-2012»

15 червня 2012 року в Парижі заплановано захід співчуття Юлії Тимошенко. А вже за тиждень, напередодні фіналу першості «Євро-2012», в Україні поновляться відкладені у травні судові процеси у справах колишньої глави уряду, — повідомляє «Независимая газета».

Юлія Тимошенко навряд чи може бути виправдана вже за тиждень, вважає провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань «Немає жодних ознак того, що ставлення української влади до неї змінилося. Президент Віктор Янукович днями сказав в інтерв\'ю західній новинні службі, що готується новий судовий процес — у справі про можливу причетність Тимошенко до замовного вбивства в 1996 році підприємця й депутата Євгена Щербаня. У кримінальних справах проти Юлії Тимошенко вже зараз важко щось зрозуміти, а очікуються нові. Навряд чи це свідчить про політичне бажання випустити очільників опозиції на свободу», — сказав він.



http://razumkov.org.ua

 

Значні регіональні відмінності у підтримці партій зберігаються

Якби вибори до Верховної Ради України відбулися у червні, п’ятивідсоткову межу могли б здолати Партія регіонів — 27,6%, ВО «Батьківщина» — 25,6%, партія «Удар» Віталія Кличка — 9,7% та Комуністична партія — 7,1%. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром Разумкова та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, — повідомляє новинна служба «Укрінформ».

«Основні політичні сили, які конкурують на виборах, за останній рік мало вплинули на ці показники, рівень їхньої підтримки виборцями майже не змінився», — сказав заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

Водночас, додав дослідник, є політичні сили, які поступово завойовують прихильність виборців. «Якщо говорити про партію „Україна — вперед!”, то тут ми спостерігаємо збільшення підтримки виборців навесні цього року», — сказав знавець.

За умови проведення виборів у червні політична сила Наталі Королевської набрала б 4,6%. При цьому ВО «Свобода» Олега Тягнибока могла б розраховувати на 3,1%, партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка — на 2,6%.

Дослідник також зазначив, що існують регіональні відмінності в підтримці різних політичних сил. Партію «Батьківщина» найбільше підтримують на Заході (40 та в Центрі (26 країни і дещо менше на півдні — (9,5 та на Сході (8. Партія регіонів, навпаки, має найбільшу підтримку на Півдні (36 та на Сході (30,5, а у Центрі (14 та на Заході (8 цю партію підтримують менше. Збільшується зі Сходу на Захід і рівень підтримки «УДАРу», на Заході він має найбільше прихильників (14, у Центрі — 9%, на Півдні — 4%, на Сході — 5%. КПУ долає виборчий бар\'єр лише на Сході (8 та Півдні (19,а на Заході не набирає навіть 1%, а «Свобода», навпаки, долає цей бар\'єр лише на Заході — 9,5%.

В останньому абзаці наведено відсотки від загального числа виборців, перед тим — від числа охочих прийти на вибори.



http://razumkov.org.ua

 

За результатами виборів влада буде змушена змінювати відносини з ЄС

Ключовим у євроінтеграційних процесах України може стати наступний рік, коли очікується переформатування всього політичного ландшафту країни, — заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий часопису «Український тиждень».

«Коли я кажу про 2013 рік, то маю на увазі й можливі зміни в українському уряді, якщо не коаліційному, то такому, якому більше довірятиме суспільство. Крім цього, я все таки очікую, що зміна розподілу влади, повернення парламенту його законодавчої ролі, який в тому числі контролюватиме рішення президента, може убезпечити Україну від помилок. І третє — все таки буде перейдено рубікон президентства Віктора Януковича. Це — період, коли починається підготовка до наступних виборів, коли виникають так звані тектонічні зсуви як у бізнесі, так і в політикумі. І при цьому цілком зрозуміло, що зовнішні гравці не будуть осторонь спостерігати за ситуацією, як це було впродовж двох років», — зазначає пан Чалий.

Як зауважує знавець, очікування економістів щодо занепаду державного господарства може зумовити необхідність ухвалення владою непростих рішень. «А на тлі зростання соціальних протестів, очевидно, влада буде змушена йти на певні кардинальні зміни. Однак, наголошую, це лише очікування. Можливо, вибори не призведуть не лише до зміни якісного складу парламенту, але й кількісного. Можливо, після парламентських виборів створиться пропрезидентська більшість і ці очікування не справдяться. Звісно, можлива й консервація ситуації (щодо євроінтеграції України) на довший період, але тоді я з побоюванням очікуватиму 2015 рік. Якщо не вирішиться питання політичного балансу до цього, то протистояння 2015 буде надто різким. І, на жаль, це буде той період, коли можуть постати зовсім інші виклики перед Україною, що базуватимуться на суверенітеті і територіальній цілісності країни. Але не хотілося б реалізації цього сценарію», — зазначив пан Чалий.

Коментуючи заяву міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта про зупинення процесу європейської інтеграції України, дослідник заявив: «Я вважаю, що всі сигнали, які прозвучали останнім часом як з українського боку, так і від представників ЄС, — це взаємний дистанційний обмін думками через ЗМІ, що робити після парламентських виборів в Україні. Очевидно, що українські чиновники не хочуть публічно визнавати тієї проблеми, яка зрозуміла всім. Криза довіри між Україною і ЄС, а радше між керівництвом країни і ЄС зростає. Розмов про можливі санкції також побільшало. І тільки чемпіонат з футболу дещо відтерміновує більш різкі дії з боку європейських структур».

«Вибори, я думаю, будуть точкою неповернення, коли далі відтягувати це рішення буде неможливо. Тому в принципі вся ця дискусія поки що просто констатує по суті стагнацію у відносинах і, відверто кажучи, нечіткі перспективи на майбутнє», — додав пан Чалий. Водночас щодо підписання угоди про асоціацію, дослідник зазначає, що «жодна угода не буде впроваджена, якщо немає готовності і відповідних механізмів з двох сторін». «Перш за все, це політична воля, щирість у бажаннях виконувати взаємні зобов\'язання. Тому я не дуже вірю в зобов\'язуючу силу тільки норм права, які дійсно будуть важливими як частина українського законодавства щодо угоди Україна-ЄС. Очевидно, що потрібен і другий елемент — підтвердження заяв про євроінтеграційні прагнення реальними кроками всередині України. Стосовно самої угоди поки що для мене перспективи її підписання не те, що цього року, а в найближчі роки не очевидні. Може статися так, що ця угода, яку всі очікували, навіть після завершення повного узгодження всіх технічних моментів може бути відсунута аж до президентських виборів», — прогнозує він.

Водночас пан Чалий називає можливі варіанти наближення цієї дати. «Є дві основні умови: це завершення чи вирішення питання з припиненням політичних переслідувань, використовуючи силові заходи, а друге — проведення чесних, прозорих і конкурентних виборів. Щодо чесних і прозорих виборів, то це завдання, яке в принципі українська влада мала би виконати. Хоча говорити про їхню доступність годі, бо два лідери опозиції перебувають за ґратами. А тому, як на мене, нові політичні умови, в тому числі стосовно підписання угоди про асоціацію з боку ЄС, з\'являтимуться і надалі», — пояснив знавець.

Пан Чалий вважає, що такими новими умовами з боку ЄС можуть бути: «Перше — це впровадження або реалізація принципу верховенства права в Україні, друге — повернення до збалансованої системи влади, яка би повернула від авторитарних тенденцій до демократичних. І третє — здатність до ведення конструктивних переговорів офіційний представників в питаннях взаємодії України і ЄС. Зараз є пауза ще й в тому, що інституційні механізми євроінтергації зависли в повітрі. Є очікування підписання президентом указу про державну раду з євроінтеграційних питань, яка би надала більшої якості координаційному механізму в умовах, коли підрозділи, які займалися цими питання, якщо не ліквідовуються, то їх діяльність значно скорочується», — заявив він.

Крім цього, за словами пана Чалого, все ще існує ймовірність зміни інтеграційного напряму України з Європейського на Євразійський. «І останнє — порядок денних, який включає питання співробітництва в енергетичній сфері, авіаційній, аграрному секторі, новітніх технологій тощо фактично гальмується політичним блоком питань. А тому стоїть ключове питання подолання цієї перерви у відносинах», — додав дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Через політичні переслідування опозиції в Україні процес євроінтеграції завмер

Заява глави МЗС Швеції Карла Більдта про те, що євроінтеграція України призупинена, відображає реальному стану речей. Про це в коментарі мережевому виданню «Ел-бі» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Окрім заяви Карла Більдта, були також заяви Костянтина Грищенка і Віктора Януковича, а також Штефана Фюле. Останнім часом з\'являється усе більше заяв, що політичні проблеми впливають на інтеграцію України», — підкреслив знавець.

На думку пана Чалого, «Україна закриває очі на ситуацію», що склалася, і відкладає ухвалення політичного рішення на якийсь час після виборів. «ЄС не хоче чекати проведення в Україні парламентських виборів. Подібна реакція під час літніх відпусток нехарактерна для представників Євросоюзу. Вони бачать загрози і повинні підштовхнути Україну до активних дій», — вважає дослідник.

До того ж, пан Чалий відмітив: в усьому комплексі стосунків Україна-ЄС спостерігається застій. «Я оцінюю заяви політиків ЄС як такі, що відповідають дійсності. Є проблема стагнації в усьому комплексі стосунків з Євросоюзом. У ЄС вже не бачать реальної можливості співпраці в різних сферах, а не лише в політиці», — говорить знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Янукович не збирається звільняти Тимошенко напередодні фіналу Євро-2012

15 червня 2012 року в Парижі відбувся захід співчуття Юлії Тимошенко. А вже за тиждень, напередодні фіналу першості «Євро-2012», в Україні поновляться відкладені у травні судові процеси у справах колишньої глави уряду, — повідомляє «Независимая газета».

Юлія Тимошенко навряд чи може бути виправдана вже за тиждень, вважає провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань «Немає жодних ознак того, що ставлення української влади до неї змінилося. Президент Віктор Янукович днями сказав в інтерв\'ю західній новинні службі, що готується новий судовий процес — у справі про можливу причетність Тимошенко до замовного вбивства в 1996 році підприємця й депутата Євгена Щербаня. У кримінальних справах проти Юлії Тимошенко вже зараз важко щось зрозуміти, а очікуються нові. Навряд чи це свідчить про політичне бажання випустити очільників опозиції на свободу», — сказав він.



http://razumkov.org.ua

 

Витрати туристів під час Євро-2012 не вплинуть на курс гривні

Витрачені в Україні іноземними футбольними вболівальниками гроші ніяк не вплинуть на курс гривні. Про це мережевому виданню «Волос» заявив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

За найбільш скромними припущеннями, закордонні футбольні вболівальники та туристи у червні витратять в Україні від 800 млн. до 1 млрд. доларів. Однак, як запевняє пан Юрчишин, скільки б фани не «залишили», реального впливу не економіку країни це не матиме. «Скільки б уболівальників не було, це не є вирішальним фактором для курсової динаміки, для вартості гривні. Якщо це і матиме значення, то лише якесь символічне. Реально, щоб це вплинуло на економіку, щоб прийшли величезні кошти, які б шоково вплинули на динаміку гривні, щоб спричинило інфляцію — цього замало», — запевнив дослідник.

Він додав, що у рамках першості «Євро-2012» футбольні матчі відбуваються у чотирьох містах України — а це далеко не вся Україна. «Якби навіть сталось так, що у Львові щось трошки подорожчало чи подешевшало, то це короткостроковий ефект, який дуже швидко зміниться після завершення ігор. Я не бачу ознак того, щоб гривня постраждала, чи навпаки виграла від напливу туристів», — зазначив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Виплат вкладів Ощадбанку СРСР можна чекати від Росії або не чекати взагалі

Декілька мільйонів українців сподіваються одержати виплати за облігаціями СРСР та зниклі вклади радянського Ощадбанку. Втім, ймовірність одержати відшкодування від української держави є невисокою. За 15 років вона виплатила 10 мільярдів гривень з обіцяних 130, і найближчим часом відповідних бюджетних витрат не передбачається, — повідомляє новинна служба ТСН.

На думку провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, більш доцільним було б намагатися здобути відшкодування для вкладників Ощадбанку СРСР у Росії як правонаступниці Радянського Союзу. Знавець стверджує, що за наявності політичної волі можна було б використати і міжнародний суд. Іншим варіантом є відверто заявити українцям, що своїх радянських вкладів вони так і не одержать.



http://razumkov.org.ua

 

Значні регіональні відмінності у підтримці партій зберігаються

Якби вибори до Верховної Ради України відбулися у червні, п’ятивідсоткову межу могли б здолати Партія регіонів — 27,6%, ВО «Батьківщина» — 25,6%, партія «Удар» — 9,7% та Комуністична партія — 7,1%. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром Разумкова та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, — повідомляє новинна служба «Укрінформ».

«Основні політичні сили, які конкурують на виборах, за останній рік мало вплинули на ці показники, рівень їхньої підтримки виборцями майже не змінився», — сказав заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

Водночас, додав дослідник, є політичні сили, які поступово завойовують прихильність виборців. «Якщо говорити про партію „Україна — вперед!”, то тут ми спостерігаємо збільшення підтримки виборців навесні цього року», — сказав знавець.

За умови проведення виборів у червні політична сила Наталі Королевської набрала б 4,6%. При цьому ВО «Свобода» Олега Тягнибока могла б розраховувати на 3,1%, партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка — на 2,6%.

Дослідник також зазначив, що існують регіональні відмінності в підтримці різних політичних сил. Партію «Батьківщина» найбільше підтримують на Заході (40 та в Центрі (26 країни і дещо менше на півдні — (9,5 та на Сході (8. Партія регіонів, навпаки, має найбільшу підтримку на Півдні (36 та на Сході (30,5, а у Центрі (14 та на Заході (8 цю партію підтримують менше. Збільшується зі Сходу на Захід і рівень підтримки «УДАРу», на Заході він має найбільше прихильників (14, у Центрі — 9%, на Півдні — 4%, на Сході — 5%. КПУ долає виборчий бар\'єр лише на Сході (8 та Півдні (19,а на Заході не набирає навіть 1%, а «Свобода», навпаки, долає цей бар\'єр лише на Заході — 9,5%.

В останньому абзаці наведено відсотки від загального числа виборців, перед тим — від числа охочих прийти на вибори.



http://razumkov.org.ua

 

Витрати туристів під час «Євро-2012» не вплинуть на курс гривні

Витрачені в Україні іноземними футбольними вболівальниками гроші ніяк не вплинуть на курс гривні. Про це мережевому виданню «Волос» заявив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

За найбільш скромними припущеннями, закордонні футбольні вболівальники та туристи у червні витратять в Україні від 800 млн. до 1 млрд. доларів. Однак, як запевняє пан Юрчишин, скільки б фани не «залишили», реального впливу не економіку країни це не матиме. «Скільки б уболівальників не було, це не є вирішальним фактором для курсової динаміки, для вартості гривні. Якщо це і матиме значення, то лише якесь символічне. Реально, щоб це вплинуло на економіку, щоб прийшли величезні кошти, які б шоково вплинули на динаміку гривні, щоб спричинило інфляцію — цього замало», — запевнив дослідник.

Він додав, що у рамках першості «Євро-2012» футбольні матчі відбуваються у чотирьох містах України — а це далеко не вся Україна. «Якби навіть сталось так, що у Львові щось трошки подорожчало чи подешевшало, то це короткостроковий ефект, який дуже швидко зміниться після завершення ігор. Я не бачу ознак того, щоб гривня постраждала, чи навпаки виграла від напливу туристів», — зазначив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Українська опозиція навряд чи здатна на проведення «попередніх виборів»

Попередні вибори, що є дієвим способом визначення кандидатів від партії, яких суспільство прагне в майбутньому бачити депутатами, навряд чи можна застосувати в Україні. Таку думку висловив провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань під час круглого столу, — пише мережеве видання «Голос ю-ей».

Знавець підкреслив, що механізм попередніх виборів переважно застосовується опозиційними силами. Втім, в Україні для цього не існує передумов: «Якщо говорити про українську дійсність, то, передусім, попередні вибори можуть стосуватися мажоритарних округів, і такі вибори в наших реаліях — це згода між такими силами, як „Фронт Змін”, „Батьківщина”, „Свобода”, партія „Удар”, „Громадянська позиція” і партія „Україна — вперед”. І відразу ж виникає питання: чи можуть ці, зовсім різні політичні сили організувати попередні вибори? Моя відповідь негативна», — говорить знавець.

Пан Дикань також звернув увагу на те, що у разі проведення попередніх виборів, кандидатів повинна висувати одна партія, а не кілька. Це, за його словами, обов’язково викличе ряд питань з приводу того, кого і від якої партії висувати. «До того ж, у США висувають кандидатів, які широко відомі всім, а у нас ми ризикуємо тим, що можуть висувати кандидата, який невідомий навіть партнерам по опозиції. Таку собі „темну конячку”», — зазначив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Державна підтримка насправді потрібна українській мові

Проект закону про засади державної мовної політики, згідно з офіційним поясненням, має на меті зміцнення статусу регіональних мов. Втім, в умовах передвиборної політичної кампанії мовне питання, що насправді не є першочерговим для українських громадян, може призвести до поділу країни на «своїх» і «чужих». Цю думку висловив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко у своєму коментарі для новинної служби «Німецька хвиля».

Знавець зауважую, що українська влада не робить дійсних кроків для розвитку української мови, в той час як Росія наполегливо просуває російську мову, зокрема на просторі колишнього Радянського Союзу. «Якщо російській мові в Україні буде наданий особливий статус, це призведе до зникнення української», — застерігає він. Щоб уникнути цього, на думку дослідника, Україні потрібна державна політика захисту державної мови: «Це сприяло б розвитку і збереженню української мови, у той час як носії інших мов не відчували б себе ущемленими».



http://razumkov.org.ua

 

Перехід закордонних енергетиків на вугілля дав роботу українським виробникам

Україна поступово нарощує обсяги експорту обладнання для паливно-енергетичної галузі. Експорт виробів енергетичної, нафтогазової та гірничої техніки виріс до 3,4 млрд. доларів, тобто майже на третину, і 85% цього обладнання постачається насамперед у Росію, країни Середньої Азії та Близького Сходу, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

В. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко стверджує, що головна причина зростання продажів українського машинобудування — це перехід світових споживачів природного газу на вугілля. Разом з тим, за словами знавця, важливим чинником є те, що економіка основних ринків збуту українських виробів — Близького Сходу та Південно-Східної Азії — продовжує зростати, на відміну від ЄС.



http://razumkov.org.ua

 

Ключовою проблемою зайнятості є якість, а не кількість робочих місць в Україні

Якість робочих місць у поєднанні з високим відсотком тіньової зайнятості є ключовими проблемами зайнятості в Україні. Про це мережевому виданню «Форм ю-ей» розповіла директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

«Ще Ющенко у своїй програмі пообіцяв створити 5 млн. робочих місць, — нагадала пані Шагіна. — Тоді фахівці говорили, що у нас стільки безробітних просто немає, відповідно, немає потреби створювати стільки робочих місць, адже у 2006-2007 роках кількість офіційно зареєстрованих безробітних була меншою, аніж кількість вакансій». Однак це не означає, що проблеми з зайнятістю не існує: «Якість цих вакансій незадовільна, тому що до них належить, наприклад, половина ставки бібліотекарем чи чверть ставки сільським завклубом. Існують трохи кращі вакансії — там, де роботодавець пропонує мінімальну зарплату. Небагато людей прагне зайняти такі вакансії», — говорить дослідниця.

На переконання пані Шангіної, оцінюючи ситуацію з зайнятістю в Україні, слід брати до уваги тіньову економіку та якість робочих місць: «У нас немає якісних робочих місць. У 2005 році Центр Разумкова проводив опитування про причини безробіття в Україні. На перше місце вийшла не недостатність робочих місць, а занижена вартість праці. Коли ми поставили це питання у 2008 році, на першому місці опинилася нестача робочих місць, однак це значить лише те, що частина робочих місць була переведена в тінь».

Разом з цим, дослідниця наголошує, що дедалі більшою проблемою є розрив між національною освітою та економікою. «Наша освіта сьогодні жодним чином не пов’язана з тим, що називається державним господарством, — стверджує вона. — Це два цілковито різні, ніким і нічим не пов’язані між собою окремі світи. Наша освіта давно вже втратила вишкіл, якість». Велику роль у падінні рівня освіти відіграють ринкові вимоги: «Державне господарство, в тому вигляді, в якому воно сьогодні існує, здійснює вкрай згубний вплив на систему освіти. Виходить зачароване коло: господарство не вимагає — якість освіти падає. Господарство потребує висококваліфікованих робітників, нестачу яких відчули олігархи, що володіють великими підприємствами, адже система наших ПТУ була практично зруйнована. Тож сьогодні найгострішою є проблема кваліфікованих робітників, а не працівників. Кваліфіковані працівники нікому не потрібні», — підсумовує пані Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Перехід іноземних енергетиків на вугілля дав роботу українським виробникам

Україна поступово нарощує обсяги експорту обладнання для паливно-енергетичної галузі. Експорт виробів енергетичної, нафтогазової та гірничої техніки виріс до 3,4 млрд. доларів, тобто майже на третину, і 85% цього обладнання постачається насамперед у Росію, країни Середньої Азії та Близького Сходу, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

В. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко стверджує, що головна причина зростання продажів українського машинобудування — це перехід світових споживачів природного газу на вугілля. Разом з тим, за словами знавця, важливим чинником є те, що економіка основних ринків збуту українських виробів — Близького Сходу та Південно-Східної Азії — продовжує зростати, на відміну від ЄС.



http://razumkov.org.ua

 

Мати дитину — справжня розкіш, яку багато хто не може собі дозволити

Соціологічні дослідження показують, що переважна більшість українців не хоче найближчим часом мати дітей. Лише кожен десятий найближчим часом планує батьківство, понад 80% не мають такого наміру, — повідомляє новинна служба ТСН

На думку провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, причина такої ситуації полягає саме у соціальній політиці. Експерт вважає, що народження дитини збільшує ризики бідності: «Сьогодні в Україні близько 24% сімей, в яких працюють і чоловік, і жінка, знаходяться за межею бідності. Це дуже небезпечний показник, адже йдеться не про антисоціальні елементи або людей, які не мають роботи. Очевидно, що жодних стимулів і можливостей для народження дітей у них немає». Крім того, пан Розенко наголошує, що народження дитини в Україні є «фактором посилення ризиків бідності».

Незважаючи на зусилля держави, зокрема збільшення виплат при народженні дітей, після припинення виплат ризики продовжуються: «Навіть у великих містах, де вищий рівень життя, і начебто люди можуть собі дозволити народити дитину, виникає проблема влаштування дитини в дитячий садок та школу. Я вже не кажу про охорону здоров\'я: сьогодні страшно завести дитину в поліклініку. Не кажучи вже про якість послуг цих медичних закладів», — говорить експерт. Окремою перепоною є проблема житла: «Українці змушені заробляти будь-яким чином на це житло, відтягуючи момент народження дитини якомога далі. Всі ці проблеми перекладаються на плечі виключно молодої родини», — каже пан Розенко. Саме в цих труднощах, а не в небажанні українців мати дітей, криється причина демографічної ситуації: «У підсумку українці відмовляють собі у розкоші мати дитину. Хоча за традиціями саме українські родини схильні мати багато дітей і великі родини. Але нинішня соціальна ситуація вбиває в людях бажання мати великі родини», — підсумовує знавець.

Довгостроковим результатом може бути зниження трудового потенціалу держави та «старіння нації», говорить Розенко. «Внаслідок такої демографічної ситуації кількість пенсіонерів буде в кілька разів перевищувати кількість людей, які зможуть працювати. Це може призвести для катастрофічних наслідків для держави в цілому: з одного боку соціальні гарантії і пенсії треба буде підвищувати, а з іншого — у нас просто не буде реальних трудових ресурсів, які зможуть забезпечувати надходження цих коштів до державного бюджету», — застерігає експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Ключовою проблемою зайнятості є якість, а не кількість робочих місць в Україні

Якість робочих місць у поєднанні з високим відсотком тіньової зайнятості є ключовими проблемами зайнятості в Україні. Про це мережевому виданню «Фром ю-ей» розповіла директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

«Ще Віктор Ющенко у своїй програмі пообіцяв створити 5 млн. робочих місць, — нагадала пані Шагіна. — Тоді фахівці говорили, що у нас стільки безробітних просто немає, відповідно, немає потреби створювати стільки робочих місць, адже у 2006-2007 роках кількість офіційно зареєстрованих безробітних була меншою, аніж кількість вакансій». Однак це не означає, що проблеми з зайнятістю не існує: «Якість цих вакансій незадовільна, тому що до них належить, наприклад, половина ставки бібліотекарем чи чверть ставки сільським завклубом. Існують трохи кращі вакансії — там, де роботодавець пропонує мінімальну зарплату. Небагато людей прагне зайняти такі вакансії», — говорить дослідниця.

На переконання пані Шангіної, оцінюючи ситуацію з зайнятістю в Україні, слід брати до уваги тіньову економіку та якість робочих місць: «У нас немає якісних робочих місць. У 2005 році Центр Разумкова проводив опитування про причини безробіття в Україні. На перше місце вийшла не недостатність робочих місць, а занижена вартість праці. Коли ми поставили це питання у 2008 році, на першому місці опинилася нестача робочих місць, однак це значить лише те, що частина робочих місць була переведена в тінь».

Разом з цим, дослідниця наголошує, що дедалі більшою проблемою є розрив між національною освітою та економікою. «Наша освіта сьогодні жодним чином не пов’язана з тим, що називається державним господарством, — стверджує вона. — Це два цілковито різні, ніким і нічим не пов’язані між собою окремі світи. Наша освіта давно вже втратила вишкіл, якість». Велику роль у падінні рівня освіти відіграють ринкові вимоги: «Державне господарство, в тому вигляді, в якому воно сьогодні існує, здійснює вкрай згубний вплив на систему освіти. Виходить зачароване коло: господарство не вимагає — якість освіти падає. Господарство потребує висококваліфікованих робітників, нестачу яких відчули олігархи, що володіють великими підприємствами, адже система наших ПТУ була практично зруйнована. Тож сьогодні найгострішою є проблема кваліфікованих робітників, а не працівників. Кваліфіковані працівники нікому не потрібні», — підсумовує пані Шангіна.



http://razumkov.org.ua