Новини від центра Разумкова

Українці виправдовують самосуд, бо не довіряють судам і міліції

Громадяни України у переважній більшості негативно оцінюють діяльність правоохоронних органів. Про це свідчить дослідження проведене спільно фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова. При цьому 19 відсотків опитаних виправдовують самосуд, — повідомляє новинна служба УНН.

«Ідея самосуду виникає тоді, коли люди не вірять у судову систему і вважають, що вона захищає не інтереси громадян, а інтереси влади. Як показують наші опитування, загалом ставлення до діяльності судової системи є негативним, принаймні на протязі останніх 10 років. І за нинішньої і за попередньої влади», — повідомив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

За словами дослідника, за чинної влади ставлення до правоохоронних органів погіршилося. «Після виборів спостерігається деяке підвищення оцінки діяльності як судової системи, так і діяльності міліції. Це саме ми спостерігали як у 2005 році, коли до влади прийшов Ющенко так і в 2010, коли став президентом Янукович. Проте, спостерігаються деякі зниження рівня довіри до суддів і до міліції у 2011-2012 році», — заявив пан Міщенко.



http://razumkov.org.ua

 

Позиції України в економічних рейтингах зростають за рахунок кризи в інших країнах

Український уряд дочекався хоча би незначної позитивної оцінки своєї роботи. У рейтингу конкурентоспроможності країн світу, що публікується швейцарською школою підприємництва «Ай-ем-ді», Україна піднялася на один рядок, до 56 місця. Проте причиною зростання знавці вважають не поліпшення усередині країни, а зниження конкурентоспроможності Греції, яка вже декілька років знаходиться на межі банкрутства, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

«На тлі відсутності прогресу в Україні, проблеми в інших країнах, насамперед у Греції, стали дуже помітними, що призвело до тимчасового покращення місця України в оцінках конкурентоспроможності. Подальше підвищення позиції України можливе лише у разі поширення кризи на інші країни», — іронізує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Соціальних працівників перетворять на агітаторів і нишпорок

За добробутом українських родин із дітьми стежитиме система соціальних уповноважених, і адресно допомагатиме усім незаможним, заявив віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Він відкинув припущення, що збір інформації про добробут українців можуть використати їм на шкоду, — повідомляє новинна служба «Радіо свобода».

Розширення штату соціальних служб — це створення бюджетним коштом системи агітаторів за чинну владу, так оцінює національну стратегію профілактики соціального сирітства провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

«Вже сьогодні маємо факти, що керівники областей вимагають від працівників соціальної сфери ходити і розповідати про соціальні ініціативи влади напередодні виборів. Соціальний уповноважений буде агітатором. Інших повноважень не матиме. Адже у бюджеті відсутні додаткові кошти для вирішення фінансових проблем — передбачено лише зарплатню для нових працівників соціального сектору», — зазначає дослідник.

Павло Розенко також наголошує, що чинна влада оцінює як «багатих» так і «представників середнього класу» — тих, хто отримує більше за середню зарплату (2500 гривень на місяць), навіть якщо це самотні матері. А відтак, за новою стратегією допомоги вони не отримають, припускає знавець. Також, на його думку, соціальні уповноважені збиратимуть інформацію про добробут українців для того, щоб відмовити частині з них у соціальних виплатах — після парламентських виборів.



http://razumkov.org.ua

 

Трудовий кодекс не зменшить тіньову зайнятість — причина у Податковому кодексі

В Україні вигідно працювати неофіційно, і проект нового Трудового кодексу не здатний змінити ситуацію на краще вважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, — повідомляє мережеве видання «Обозреватель».

«Проблема тіньового ринку праці безпосередньо не пов\'язана з Трудовим кодексом, оскільки він не регулює цей ринок», — говорить пан Розенко. За його словами, проблема полягає в тому, що «сьогодні на тіньовому ринку праці вигідно працювати усім — і працедавцеві, і працівникові». На думку дослідника, це пов\'язано з «неурівноваженою податковою системою і системою оплати єдиного соціального внеску». За рахунок цього недержавний сектор праці щорічно скорочується: «Якщо і далі буде тривати така економічна політика, то у нас через 5-7 років офіційну зарплату отримуватимуть тільки працівники бюджетної сфери», — припускає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Як і очікувалося, НБУ змушений випускати в обіг додаткові гроші

Відразу після завершення Євро-2012 у НБУ активізуються роботи з приводу друку додаткової маси української валюти. Таке повідомлення поширила новинна служба УНН з посиланням на джерело в НБУ, — повідомляє видання «Комсомольская правда».

«Про те, що доведеться здійснювати грошову емісію, ми говоримо давно», — каже провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. «Уся справа в соціальних ініціативах уряду. Навесні до державного бюджету України на 2012 рік внесені зміни про збільшенню доходів і витрат більш ніж на 33 мільярди гривень, проте виразних джерел фінансування вказано не було. Уряд говорить про те, що видатки вдасться покрити за рахунок зростання економіки. Але, на жаль, економічне зростання в країні менше від запланованого. Навіть за даними Держкомстату за перші чотири місяці зростання ВВП склало 1,8%. При цьому у бюджеті закладений показник у 2 рази вищий. Це означає, що держбюджет не лише не отримає додаткових коштів, але можуть виникнути проблеми з поточними бюджетними витратами. Так за показниками Пенсійного фонду, вже видно, що є недобір коштів на 4-5 мільярдів гривень», — говорить пан Розенко.

«У такій ситуації є два виходи — запозичення або випуск додаткових грошей. За кордоном Україні гроші зараз не дають — співпраця з МВФ почнеться не раніше, ніж через рік, після того, як піднімуть тарифи на газ для населення. Тому залишається емісія, адже перед виборами обіцянки треба виконувати. Якщо у липні почнуть друкувати гроші, як про це говорять, то до людей вони потраплять десь у вересні, щоб до виборів інфляція була не так помітна. Проте, вже до кінця року нас чекає зростання цін, а відповідно і зниження курсу гривні», — говорить знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Нагляд ЄС за справою Тимошенко не зробить Україну більш демократичною

На перебіг політичних подій та становлення демократії в Україні, окрім персональних санкцій, не вплинуть жодні події чи офіційні зустрічі української влади з політиками ЄС. Про це в коментарі виданню «Український тиждень» заявив провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань.

На думку дослідника, призначення Олександра Кваснєвського та Пата Кокса наглядачами над судовим процесом у справі Юлії Тимошенко від імені ЄС матиме лише символічне значення. «Це достатньо авторитетні політики, звісно, Кваснєвський — це людина, досить відома в Україні і добре знайома з президентом, була обрана невипадково. Призначення його спостерігачем говорить про те, що Європа підійшла до цього питання дуже серйозно. І в президента не буде жодних можливостей зіграти в гру, мовляв, я не впливаю, це рішення суду і таке інше. А тому обрані ті люди, яким, з одного боку, довіряє керівництво усіх європейських структур, а з іншого — їм неможливо закинути певну упередженість до нинішньої влади чи певних симпатій до опозиції. Хоча звичайно те, що українська влада погодилася на присутність іноземних політиків для нагляду над судовим процесом Тимошенко — це символічно, нібито, ми відкриті, приходьте, дивіться, ні на що не впливаємо», — вважає пан Дикань.

Водночас знавець скептично налаштований щодо можливості перегляду українською владою своєї політичної стратегії. «Я скептично ставлюся до того, що будь-які дії, крім персональних санкцій, щодо керівників органів влади можуть позитивно вплинути на перебіг подій і розвиток демократії в Україні. Доки не будуть застосовані персональні санкції, нічого не зміниться. Україна просто потребує свого „списку Магнітського”», — додає дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Фактор небезпеки

Правоохоронна система України перебуває у критичному стані. Вона не відповідає своєму призначенню та належно не виконує свої функції — так думають переважна більшість українських громадян.

http://razumkov.org.ua

 

Будувати співпрацю з Росією треба обережно, не шкодячи євроінтеграції

Владімір Путін, який нещодавно знову став президентом Росії, досить чітко позначив свої пріоритети на новий президентський термін. І «пріоритет пріоритетів» — це політика Росії стосовно країн колишньої СНД. У Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл щодо відносин з Росією, в якому взяв учать заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. Його виступ наводить мережеве видання «Ел-бі».

http://razumkov.org.ua

 

Справа Тимошенко вимагає дещо більшого, ніж спостереження ЄС

Українська влада погодилася на те, що представники ЄС — колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський та колишній спікер Європарламенту Пет Кокс спостерігатимуть за справою Тимошенко, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий дуже позитивно оцінює вибір саме такого формату співпраці з Європарламентом і саме цих кандидатур. «Дуже важко запідозрити польського політика Кваснєвського в тому, що він, по-перше, не знає реальної ситуації, яка є в Україні, і по-друге, що він може займати якусь заангажовану позицію», — говорить знавець. Пан Чалий згадує ту важливу роль, яку Кваснєвський відіграв у якості гаранта певних домовленостей у 2004 році, а також у налагодженні стосунків між Україною і Польщею за часів його президентства.

Дослідник вважає, що співпраця Європарламенту з Україною може сприяти роз’ясненню тих питань, без яких неможливе подальше просування європейського напряму, реалізації європейських проектів, зокрема підписання угоди про асоціацію. «Хоча у Кваснєвського налагоджений діалог із Віктором Януковичем, я доволі скептично ставлюся до перспектив успішності досягнення поставлених цілей. М’яч насправді перебуває на полі України, а якщо точніше, в руках Януковича. Спостерігати можна довго, але всім вже очевидно, що проблема є настільки серйозною, що тут одним спостереженням вже не обійдешся», — вважає Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

За новою військовою доктриною неможливо визначити функції силовиків

Президент Віктор Янукович ввів у дію нову редакцію Військової доктрини України. За будовою і змістом вона суттєво відрізняється від чинного документу. Основною категорією доктрини визначений військовий конфлікт: розглядаються його види, властивості, причини виникнення і дії держави з його запобігання. Єдину загрозу нацбезпеки України у військовій сфері автори доктрини вбачають у застосуванні військової сили, — повідомляє газета «Экономические известия».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський нову редакцію документу критикує. «Військова доктрина повинна окреслювати погляди держави на проблему війни і миру. А в цій редакції є будь-що, однак не це. Основна плутанина пов’язана з визначенням загроз. Перераховані обставини, які можуть привести до ризиків і загроз, але не самі загрози. А відповідно до цього дуже важко визначати завдання для всіх силових структур, у тому числі і ЗСУ. Під них можна зробити усе що хочеш, будувати будь-яку структуру, тому що чіткі вимоги там не визначені», — вважає знавець. За його словами, сам зміст стратегічних документів має бути абсолютно іншим. «У доктрині немає ніяких орієнтирів. Ні військової реформи, ні реформи сектора безпеки вона в собі не несе», — додає дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Соціологія не в силах передбачити підсумки виборів по мажоритарних округах

Вирахувати які депутати на наступних парламентських виборах будуть обрані в мажоритарних округах засобами соціологічних досліджень неможливо. Про це в коментарі мережевому виданню «Обозреватель» сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

«Що робиться у сільській місцевості — мало кого цікавить, і можливості влади там значно більші, ніж у загальнонаціональному. Хто де і скількох людей проведе — сказати неможливо. Не думаю, щоб хто-небудь проводив таке дослідження — це навіть для однієї партії непідйомна робота. Ви навіть не уявляєте, скільки на це треба покласти сил і скільки б це коштувало. Ми цього точно робити не будемо. Якщо вам потрібні аналогії при моделюванні майбутньої парламентської більшості, то згадайте 2002 рік, коли провладні фракції набрали 20 відсотків голосів, але при цьому сформували парламентську більшість», — зауважує пан Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

Існує зв’язок між виправданням самосуду і розчаруванням у демократії

Ті українці, які добре ставляться до авторитарного правління, більш схильні до актів самосуду, ніж прихильники демократії, вважає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, — повідомляє «Газета по-українськи».

«Проблема самосуду досить цікава для соціологів як показник оцінки суспільної підтримки політичних систем загалом. Очевидно, що сама ідея самосуду виникає тоді, коли люди не вірять у судову систему, вважаючи, що вона захищає інтереси не громадян, а влади», — вважає він.

Однак, на думку пана Міщенка, не тільки оцінка рівня демократичності політичної системи впливає на ставлення до самосуду. «Також впливають деякі особливості ціннісних орієнтацій громадян. Наприклад, їхнє ставлення до демократії та авторитаризму. Скажімо, люди, які більше підтримують авторитарні методи правління, значно частіше висловлюють підтримку ідеї самосуду, ніж ті, які більш схильні підтримувати демократичну систему. Натомість ті люди, які вище оцінюють рівень демократії в Україні, менше схильні підтримувати акти самосуду», — зазначив дослідик.

Хоча, за його словами, взаємозв\'язок між цими двома установками є досить складним, і «не можна сказати, що люди, які схильні до авторитаризму, нижче оцінюють рівень демократичності нинішньої системи». «Найчастіше підтримують акції самосуду громадяни, які низько оцінюють рівень демократичності системи, і водночас самі схильні до підтримки авторитарних методів правління. Тобто можна сказати, що орієнтація на підтримку актів самосуду є певною авторитарною реакцією на недемократичний характер політичної системи», — підсумував пан Міщенко.



http://razumkov.org.ua

 

Україна підтримає Росію на шляху до демократії

12 червня — свято Дня Росії. На запитання що спільного і відмінного є між двома країнами, що їх поєднує, відповів заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, — повідомляє газета «День».

Найголовніше, що об’єднує дві країни — це наявність загальних кордонів. Наше перебування в минулому в спільній радянській державі також є чинником, який досі зі знаками «плюс» або «мінус» впливає на сьогоднішні відносини. Зараз значно менше можна говорити про загальні родинні зв’язки між громадянами двох країн.

Тому історична спорідненість як один із важливих чинників поступово зникає. Культура — це те, що може бути допоміжним базисом для розвитку додаткових контактів між людьми.

Базовою позицією, яка може сприяти зближенню України та Росії, буде, скоріше за все, збіг економічних інтересів, у тому числі в енергетичній сфері. Наші контакти і взаємодія відбуваються в основному на рівні кабінетів, президентів, урядів, але, на жаль, вони не переходять на рівень взаємодії бізнес-співтовариств та експертних співтовариств. Це те, що ми останнім часом втратили.

Щодо інтеграційних процесів, то очевидним є той факт, що з боку Росії є дуже стійке й нав’язливе бажання залучити Україну до сфери її інтеграційних проектів через митний союз, майбутній Євразійський союз. Україна зараз дуже обережно ставиться до цих намірів, виконуючи визначену законодавством і національними інтересами країни програму і стратегію європейської інтеграції. Тут стратегічні цілі дещо розходяться.

Зрозуміло, що в України й Росії не буде якоїсь загальної зовнішньої політики або політики безпеки, але є виклики і загрози, у тому числі у сфері безпеки, на які ми можемо й повинні шукати разом відповідь.

Без вирішення питань стратегічного характеру між Україною й Росією навряд чи буде успішною європейська інтеграція країни. Це не означає, що Україна не повинна йти назустріч усім проханням або побажанням Кремля. У нас є свої національні інтереси, які ми можемо реалізовувати, в тому числі будуючи дружні взаємовигідні, ефективні взаємини з нашими партнерами. Росія дуже важливий партнер для України. У ці святкові дні я хотів би побажати Росії успіхів у її модернізації. Хотілося б бачити, що модернізація супроводжується демократичними процесами. Демократична, сильна, конкурентна Росія — та перспектива, яку можуть підтримати українці.



http://razumkov.org.ua

 

І владі, і опозиції за рік не вдалося відновити підтримку виборців

Партія Регіонів й опозиційні політичні сили вже рік топчуться на місці і не можуть значно наростити рейтинги. Про це заявив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, — повідомляє новинна служба «Новий регіон».

«Рівень підтримки політиків майже не змінився порівняно з 2011 роком. Якщо порівнювати соціологічні дані травня 2011 і травня 2012, то спільний рейтинг партії Тимошенко і „Фронту змін” Яценюка не змінився. Сумарно, як минулого року, так і сьогодні у цих опозиційних партій рейтинг на одному і тому ж рівні — 20,4%. У регіональному розрізі за ці партії готові голосувати на заході і в Центрі України», — сказав він.

«У травні 2011 року сукупний рейтинг Партії регіонів і партії „Сильна Україна” складав 21,8%. Сьогодні він становить 21,5%. Це говорить про те, що рейтинг основних політичних сил за останній рік мало змінився», — сказав пан Міщенко. Він також зауважив цікаву закономірність: що бідніші виборці, то частіше вони готові голосувати за опозицію. Виборці Партії регіонів частіше більш заможні.



http://razumkov.org.ua

 

Трудовий кодекс не має ставити інтереси працедавця вище інтересів працівника

Влада та незалежні оглядачі дають протилежні коментарі щодо проекту нового Трудового кодексу, який перебуває на розгляді у парламенті. Перше читання нового Трудового кодексу відбулося ще у 2008 році — за президентства Віктора Ющенка та прем\'єрства Юлії Тимошенко. У квітні 2012 року стало відомо, що парламентська більшість на чолі із Партією регіонів готує друге читання кодексу. Раніше президент Віктор Янукович заявляв, що виступає за ухвалення нового Трудового кодексу до кінця цього року, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Новий проект Трудового кодексу якщо і містить якісь покращення, то вони стосуються лише роботодавців говорить провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. Саме цим знавець пояснює підтримку законопроекту з боку нинішньої влади, серед представників якої є багато власників великих підприємств: «Передбачається суттєве обмеження відповідальності роботодавця перед працівником, розширення кола повноважень роботодавців. Загалом, трудове законодавство — це є своєрідна рівновага між правами працівника і правами та бажаннями роботодавця. У них є діаметрально протилежні інтереси, і трудове законодавство має якось їх урівноважити. У нинішньому трудовому законодавстві ця рівновага, в принципі, вже існує. На мій погляд, нова версія Трудового кодексу її якраз і порушує, посилюються права роботодавців, послаблюються права працівників. Наприклад, чого варте право роботодавця видавати власні акти без погодження як із працівниками, так і профспілками. Або можливість звільнення працівника за розголошення комерційної таємниці, зміст якою визначає сам роботодавець. Або встановлення можливості відеонагляду за працівниками. І цей перелік можна продовжувати безкінечно», — каже дослідник.

Павло Розенко також говорить, що всі ці зауваження до законопроекту, а також нерозуміння, яке він викликає у суспільстві, що визнають вже і представники влади, свідчать про те, що законодавчі документи такої важливості треба ухвалювати конституційною більшістю у 300 голосів, а не, «за відмашкою одного депутата».



http://razumkov.org.ua

 

Ні владі, ні опозиції за рік не вдалося наростити підтримку виборців

Партія Регіонів й опозиційні політичні сили вже рік топчуться на місці і не можуть значно наростити рейтинги. Про це заявив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, — повідомляє новинна служба «Новий регіон».

«Рівень підтримки політиків майже не змінився порівняно з 2011 роком. Якщо порівнювати соціологічні дані травня 2011 і травня 2012, то спільний рейтинг партії Тимошенко і „Фронту змін” Яценюка не змінився. Сумарно, як минулого року, так і сьогодні у цих опозиційних партій рейтинг на одному і тому ж рівні — 20,4%. У регіональному розрізі за ці партії готові голосувати на заході і в Центрі України», — сказав він.

«У травні 2011 року сукупний рейтинг Партії регіонів і партії „Сильна Україна” складав 21,8%. Сьогодні він становить 21,5%. Це говорить про те, що рейтинг основних політичних сил за останній рік мало змінився», — сказав пан Міщенко. Він також зауважив цікаву закономірність: що бідніші виборці, то частіше вони готові голосувати за опозицію. Виборці Партії регіонів частіше більш заможні.



http://razumkov.org.ua

 

Податок на розкіш можна запровадити лише подолавши корупцію

Кабінет міністрів України вніс до парламенту законопроект, що пропонує запровадити податок на розкіш. Оподаткування багатства може стати реальністю вже з 1 січня 2013 року, — повідомляє мережеве видання «Главред».

Подібні ініціативи оподаткування багатства мають сенс, коли в країні невисокий рівень корупції, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «У нас часто пільгами користуються ті, хто до них не має жодного стосунку. Тому, боюся, що тягар податку врешті-решт ляже на плечі середнього класу. А для багатіїв збережуться пільги, оскільки владні повноваження даватимуть доступ до них. Тому не думаю, що дана ініціатива має соціальну спрямованість», — наголошує знавець.

Аби податок на розкіш більш-менш ефективно «запрацював», слід спочатку вирішити проблему корупції та «тіньової» економіки, а вже потім впроваджувати подібні ініціативи, вважає Василь Юрчишин. «Причому починати потрібно не з простих працівників, а саме з можновладців. Якщо цього не робити, то в кращому випадку все залишиться просто передвиборчою грою», — говорить знавець.

У влади вистачить політичної волі, аби зробити проект про оподаткування багатства та предметів розкоші законом, вважають експерти. Але вони зазначають, що ця ініціатива виринає, як правило, незадовго до початку передвиборчих кампаній. «Від влади надходить чимало ініціатив — і щодо протидії відмиванню коштів, і щодо повернення заощаджень, і щодо повернення капіталів з офшорів. Вже не вперше розглядають ініціативи про соціальну справедливість та оподаткування багатства. В даному випадку такі пропозиції мають сенс лише в контексті наближення парламентських виборів. Навіть якщо відповідний законопроект ухвалять у першому читанні, це зовсім не означає, що він набуде чинності у 2013 чи 2014 році», — вважає Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Пенсійний вік можна підвищувати лише за наявності робочих місць для молоді

У Міжнародному валютному фонді вважають, що пенсійний вік у Росії до 2030 року треба збільшити до 63 років, причому і для чоловіків, і для жінок. Про це заявив радник європейського управління МВФ Антоніо Спілімберго. Підвищити пенсійний вік збираються і в ЄС, причому, до 70 або навіть 80 років, — повідомляє видання «Комсомольская правда».

«У країнах ЄС вже зараз досить високий пенсійний вік, але, з іншого боку, і тривалість життя чимала, так що підвищувати дійсно є куди», — говорить директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. «Інше питання, чи допоможе це подолати кризу, адже підвищення пенсійного віку негайно спричиняє за собою зростання безробіття серед молоді. Тому, тільки у тому випадку, якщо люди, що заявляють про необхідність цих заходів, чітко розрахували за які кошти і в яких галузях будуть створені робочі місця для молоді, це зіграє на користь господарству», — вважає пані Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Підсумки парламентських виборів мало залежатимуть від закордонного впливу

Про те, чого можна очікувати від майбутніх парламентських виборів в інтерв’ю газеті «2000» розповів заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

http://razumkov.org.ua

 

Ні владі, ні опозиції за рік не вдалося наростити підтримку виборців

Партія Регіонів й опозиційні політичні сили вже рік тупцюють на місці й не можуть значно наростити рейтинги. Про це заявив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко, — повідомляє новинна служба «Новий регіон».

«Рівень підтримки політиків майже не змінився порівняно з 2011 роком. Якщо порівнювати соціологічні дані травня 2011 і травня 2012, то спільний рейтинг партії Тимошенко і „Фронту змін” Яценюка не змінився. Сумарно, як минулого року, так і сьогодні у цих опозиційних партій рейтинг на одному і тому ж рівні — 20,4%. У регіональному розрізі за ці партії готові голосувати на заході і в Центрі України», — сказав він.

«У травні 2011 року сукупний рейтинг Партії регіонів і партії „Сильна Україна” складав 21,8%. Сьогодні він становить 21,5%. Це говорить про те, що рейтинг основних політичних сил за останній рік мало змінився», — сказав пан Міщенко. Він також зауважив цікаву закономірність: що бідніші виборці, то частіше вони готові голосувати за опозицію. Виборці Партії регіонів частіше більш заможні.



http://razumkov.org.ua