Новини від центра Разумкова

Миротворчі операції — це репутація для країни та досвід для військових

29 травня світ відзначає Міжнародний день миротворців. Україна приєдналася до цього свята в 2003 році. Історія участі Збройних сил України в миротворчих операція бере свій початок із 1992 року. У переддень цього свята кореспонденти газети «День» розпитували про значення миротворчої діяльності для України у співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника.

http://razumkov.org.ua

 

Через виконання передвиборчих обіцянок президента зростуть ціни й ослабне гривня

Про можливості втілення передвиборчих обіцянок Президента і їх наслідки для українців газеті «Комментарии» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

http://razumkov.org.ua

 

Уповільнення зростання економіки небезпечніше за нові соціальні видатки

МВФ підтверджує зміни у своїх прогнозах щодо України, і, крім підвищення тарифів на газ та розрядки валютної політики, радить українському урядові більше оподатковувати багатих, аби покрити нестачу бюджету, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Очікувати збільшення дефіциту бюджету через додаткові соціальні видатки природно, але більшу загрозу для бюджету становить уповільнення української економіки, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Набагато більші ризики пов\'язані із тим, що економічна динаміка є нижчою, ніж очікувалося. І головні „недобори” доходів можуть бути пов\'язані з тим, що разом із низькою інфляцією низьким буде залишатися і реальне економічне зростання, що дійсно може знизити доходи до бюджету. В цьому контексті збільшення оподаткування багатих виглядає непогано, але я би не розраховував, що за рахунок оподаткування багатих чи заможних можна врівноважити бюджетну сферу», — каже Василь Юрчишин.

Більшість оглядачів погоджується, що розгляд у червні 2012 року Радою директорів МВФ перспектив співпраці з Україною, яку оголосив керівник делегації фонду в Україні, буде, швидше за все, суто формальною справою. «До виборів розширення фінансових потоків навряд чи відбудеться, потім буде потрібен час на формування нових установ у владі, — зміни відбудуться не тільки у парламенті, але й в уряді. Тому я би сказав, що кінець 2012 року — це найоптимістичніший термін відновлення позик», — вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Через виконання передвиборчих обіцянок президента зростуть ціни

Про можливості втілення передвиборчих обіцянок Президента і їх наслідки для українців газеті «Комментарии» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

http://razumkov.org.ua

 

Послання президента не варто робити основою для проекту держбюджету

Депутати з подання Віктора Януковича внесли зміни до чинних законів, повністю перекроївши повноваження усіх органів влади (законопроект №9665). Відтепер виходячи з щорічного послання Президента до ВР про внутрішнє і зовнішнє становище України писатиметься проект основних напрямів бюджетної політики (а також сам проект держбюджету) і складатися бюджетні макропрогнози на подальші два роки. Натомість, підготована урядова програма соціально-економічного розвитку виявилася непотрібною, — повідомляє видання «Комментарии».

«Ліквідація програм соціально-економічного розвитку країни — правильний підхід. Ці документи, що готувалися за галузевим принципом радянської економіки, давно не мають довіри до себе. Інша справа, що готувати основні напрями бюджетної політики і бюджетний законопроект на підставі послання Президента не зовсім коректно. Адже такі послання, як правило, озвучуються на початку року, а бюджетний процес стартує до літа, коли економічна ситуація може помінятися і знадобиться інший підхід до підготовки основного фінансового документа, ніж той що був озвучений главою держави. Таким чином, нові правила зроблять проект бюджету менш реалістичним», — вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Великі підприємці зацікавлені у збереженні євроінтеграційного курсу

Після успішного завершення переговорів з приводу угоди про асоціацію у кінці 2011 року взаємовідносини України і Євросоюзу значно погіршали. ЄС перейшов до жорсткого тиску на українську владу у зв\'язку з системними порушеннями прав людини і обмеженням демократичних свобод. Водночас, незважаючи на жорсткий тиск Москви, поки немає ознак і того, що Київ згоден прийняти аргументи північно-східного сусіда — повідомляє видання «Коммерсантъ».

«Влада, а також ключові олігархи не зацікавлені в розвороті на 180 градусів від європейського ринку. Є, звичайно, групи підприємців з переважно російськими інтересами, але їхній вплив менший», — вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

За його словами, президент може відмовитися від планів інтеграції в європейський економічний простір лише у разі, якщо Україна опиниться в украй важкій ситуації і «буде вимушена вибирати між дуже поганим і ще гіршим варіантом». Призвести до такого сценарію теоретично може як нова хвиля економічної кризи, так і масштабна політична блокада, введена Заходом в результаті погіршення ситуації в Україні.



http://razumkov.org.ua

 

Послання президента не варто робити основою для проекту бюджету

Депутати з подання Віктора Януковича внесли зміни до чинних законів, повністю перекроївши повноваження усіх органів влади (законопроект № 9665). Відтепер виходячи з щорічного послання Президента до ВР про внутрішнє і зовнішнє становище України писатиметься проект основних напрямів бюджетної політики (а також сам проект держбюджету) і складатися бюджетні макропрогнози на подальші два роки. Натомість, підготована урядова програма соціально-економічного розвитку виявилася непотрібною, — повідомляє газета «Комментарии».

«Ліквідація програм соціально-економічного розвитку країни — правильний підхід. Ці документи, що готувалися за галузевим принципом радянської економіки, давно не мають довіри до себе. Інша справа, що готувати основні напрями бюджетної політики і бюджетний законопроект на підставі послання Президента не зовсім коректно. Адже такі послання, як правило, озвучуються на початку року, а бюджетний процес стартує до літа, коли економічна ситуація може помінятися і знадобиться інший підхід до підготовки основного фінансового документа, ніж той що був озвучений главою держави. Таким чином, нові правила зроблять проект бюджету менш реалістичним», — вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Реформи ринку праці перед виборами — примара

Законопроекти про зайнятість, які пропонує влада, не мають справжньої цінності. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

«На моє переконання, ці законопроекти мають більше передвиборчий та декларативний характер. Адже конкретних норм, які б спрацювали на ринку праці в Україні, ми сьогодні в цих законопроектах не бачимо», — запевнив дослідник.

При цьому пан Розенко підкреслив, що законопроекти про зайнятість створюють лише примару бурхливої діяльності та уваги уряду до проблеми зайнятості.



http://razumkov.org.ua

 

Створення газових запасів є неоднозначним доводом у переговорах з Росією

Російські президент Владімір Путін і прем\'єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв мають намір вирішити усі суперечливі питання з Україною, включно з газовим. Про це за результатами зустрічі з російськими лідерами заявив Микола Азаров. Йдеться про перегляд чинних газових угод, а не про отримання знижки на газ Україною, — повідомляє мережеве видання «Главком».

Позитивних зрушень в українсько-російських переговорах відносно перегляду газових угод не очікує виконувач обов\'язків директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Позиція Росії буде незмінною, їй поспішати нікуди. Метою нового російського президента (а він відразу після вступу на посаду підписав відповідні укази) є створення інтеграційного простору під керівництвом Росії за допомогою Митного Союзу і інших інструментів. А нинішня газова угода — один з механізмів втягування в ці інтеграційні структури. Україна не погодиться на політичне поглинання Росією. У результаті — переглядатися угоди не будуть», — пояснив знавець.

Одним з аргументів України в «газових» переговорах з Росією, на думку фахівців, може стати рішення «Нафтогазу» накопичувати в українських підземних сховищах газ для власних потреб. Це рішення з\'явилося в процесі пошуку механізмів впливу на Росію вважає Володимир Омельченко.

Проте знавець не береться передбачити дієвість такого кроку. «Це питання проблемне: не закачаємо газ, а взимку не зможемо достатньою мірою забезпечити транзит. Тоді згідно контракту „Нафтогаз” буде вимушений все-таки прокачувати газ. Якщо ж цього не робити, то у „Газпрому” з\'являться юридичні підстави звинувачувати „Нафтогаз” в невиконанні угод. Сьогодні складно оцінити наслідки цього рішення. Цілком імовірно, що фактично це означатиме недостачу російського газу в країнах Європи», — вважає дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Без гідної зарплатні в бюджетній сфері годі мріяти про трудовий потенціал

Держава на своєму прикладі має відходити від використання дешевої робочої сили. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

Знавець вважає, що загальний низький рівень оплати праці, призводить до втрати зацікавленості у працівників. Як приклад пан Розенко наводить становище в сфері охорони здоров’я. За його словами, сьогодні в Києві в сфері охорони здоров\'я потреба в робочих місцях складає близько 10 тисяч людей. «Це справжня нестача фахівців. Але система охорони здоров\'я на 90% знаходиться під контролем держави. Це державне фінансування. А яке становище у нас на ринку зарплат? Сьогодні середня заробітна плата у країні — 2900 гривень. А в системі охорони здоров’я — 2000 гривень. Після сплати 15% прибуткового податку в соціальний фонд лікар отримує в середньому 1500 гривень», — підкреслює дослідник.

За його словами, з таким підходом до оплати праці в державі говорити про розвиток трудової потуги неможливо. Тим більше, що приватний роботодавець теж орієнтується на державу. «Якщо держава платить 1500 гривень в сфері охорони здоров\'я, тоді приватний підприємець скаже, чому я повинен платити більше? Це дуже сильно впливає на погіршення трудового потенціалу», — говорить пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Створення газових запасів є непевним доводом у переговорах з Росією

Російські президент Владімір Путін і прем\'єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв мають намір вирішити усі суперечливі питання з Україною, включно з газовим. Про це за результатами зустрічі з російськими лідерами заявив Микола Азаров. Йдеться про перегляд чинних газових угод, а не про отримання знижки на газ Україною, — повідомляє мережеве видання «Главком».

Позитивних зрушень в українсько-російських переговорах відносно перегляду газових угод не очікує виконувач обов\'язків директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Позиція Росії буде незмінною, їй поспішати нікуди. Метою нового російського президента (а він відразу після вступу на посаду підписав відповідні укази) є створення інтеграційного простору під керівництвом Росії за допомогою Митного Союзу і інших інструментів. А нинішня газова угода — один з механізмів втягування в ці інтеграційні структури. Україна не погодиться на політичне поглинання Росією. У результаті — переглядатися угоди не будуть», — пояснив знавець.

Одним з аргументів України в «газових» переговорах з Росією, на думку фахівців, може стати рішення «Нафтогазу» накопичувати в українських підземних сховищах газ для власних потреб. Це рішення з\'явилося в процесі пошуку механізмів впливу на Росію вважає Володимир Омельченко.

Проте знавець не береться передбачити дієвість такого кроку. «Це питання проблемне: не закачаємо газ, а взимку не зможемо достатньою мірою забезпечити транзит. Тоді згідно контракту „Нафтогаз” буде вимушений все-таки прокачувати газ. Якщо ж цього не робити, то у „Газпрому” з\'являться юридичні підстави звинувачувати „Нафтогаз” в невиконанні угод. Сьогодні складно оцінити наслідки цього рішення. Цілком імовірно, що фактично це означатиме недостачу російського газу в країнах Європи», — вважає дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Головне завдання Євро-2012 — зацікавити туристів приїхати до України ще раз

Найкращим наслідком і ознакою успішності проведення Євро-2012 буде те, наскільки іноземці будуть готові витрачати гроші в Україні після закінчення першості. Про це в часопису «Український тиждень» повідомив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Насамперед для України вигода від Євро-2012 і витрачених коштів на чемпіонат залежатиме не від того, скільки туристів приїде, а наскільки зростуть вкладення в Україну після першості. Останніми роками приплив прямих іноземних інвестицій становить близько 5-6 млрд. доларів. Якщо ця цифра підніметься хоча б у півтора рази, то по суті за два роки зможемо окупити витрати, тобто покращити ситуацію з прямими іноземними інвестиціями за рахунок коштів, які витратили на Євро-2012. А всі прямі іноземні інвестиції — це робочі місця, вищі зарплати, краще облаштування», — зазначив пан Юрчишин.

За його словами, важливо, щоб іноземці, котрі приїдуть в Україну, переконалися в тому, що країна вміє дбайливо використовувати кошти. «Якщо туристи побачать, що з Україною можна мати справу, і кошти були вкладені раціонально, то, думаю, витрати можуть окупитися за відносно короткий час. Звичайно, будівництво стадіонів не можна однозначно оцінювати, хоча викликає подив, що два дуже подібних об’єкти: в Донецьку і Києві, перший з яких будували за приватні кошти, а другий — за державні, настільки відрізнялися за ціною спорудження. У Києві побудувати стадіон виявився втричі дорожче, ніж в Донецьку. Це звичайно має стати предметом аналізу Рахункової палати», — відзначив дослідник

На запитання, чи можна очікувати прибутку від Євро-2012 у 1,5 млрд. доларів, як це передбачає віце-прем’єр Борис Колесніков, знавець відповів: «Теоретично мова повинна йти про великі кошти, але це буде лише в тому випадку, якщо і після Євро-2012 в Україну будуть приїжджати багато туристів. Однак, на жаль, ми бачимо, що вже зараз є відмови від приїзду в Україну. Тому боюсь, які б великі суми не назвали, навіть якщо вони будуть арифметично підтверджені, мені здається, що є високі ризики втрачених вигод для України».



http://razumkov.org.ua

 

Без гідної зарплатні в бюджетній сфері годі мріяти про трудовий потенціал

Держава на своєму прикладі має відходити від використання дешевої робочої сили. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

Знавець вважає, що загальний низький рівень оплати праці, призводить до втрати зацікавленості у працівників. Як приклад пан Розенко наводить становище в сфері охорони здоров’я. За його словами, сьогодні в Києві в сфері охорони здоров\'я потреба в робочих місцях складає близько 10 тисяч людей. «Це справжня нестача фахівців. Але система охорони здоров\'я на 90% знаходиться під контролем держави. Це державне фінансування. А яке становище у нас на ринку зарплат? Сьогодні середня заробітна плата у країні — 2900 гривень. А в системі охорони здоров’я — 2000 гривень. Після сплати 15% прибуткового податку в соціальний фонд, лікар отримує в середньому 1500 гривень», — підкреслює дослідник.

За його словами, з таким підходом до оплати праці в державі говорити про розвиток трудової потуги неможливо. Тим більше, що приватний роботодавець теж орієнтується на державу. «Якщо держава платить 1500 гривень в сфері охорони здоров\'я, тоді приватний підприємець скаже, чому я повинен платити більше? Це дуже сильно впливає на погіршення трудового потенціалу», — говорить пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Попри заяви Азарова, Газпром не дозволить користуватися своєю ГТС

Слова прем\'єр-міністра Миколи Азарова про включення в договір про зону вільної торгівлі з СНД норми, яка може дозволити Україні користуватися російською ГТС для прокачування туркменського газу — радше мрія, ніж реальність. Про це заявив в коментарі новинній службі НБН провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

«Тут є дві проблеми. По-перше, у рамках СНД не існує чітко прописаних механізмів доступу одних учасників об’єднання до газотранспортного обладнання інших. Навіть якщо подібний пункт і буде включений в угоду про ЗСТ, немає механізму реалізації такого права. Та і раніше подібних випадків не було», — відмітив він.

«По-друге, у нас в договорі „Газпрому” з „Нафтогазом” передбачені певні обсяги газу — і якщо ми плануємо знижувати їх за рахунок газу з додаткових джерел, нам все одно доведеться говорити з „Газпромом” про узгодження цифр», — додає пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Переоснащення Збройних сил можливе лише водночас з реформою ОПК

Міністр оборони Дмитро Саламатін розповів вітчизняним ЗМІ про те, як іде переоснащення в українській армії. Якщо вірити його словам, то таких темпів удосконалення наша армія не бачила за останні десять років: ставка робиться на скорочення чисельності військовослужбовців і на розвиток оборонно-промислового комплексу. Але знавці не так позитивно оцінюють становище в Збройних силах України, — повідомляє газета «Аргументы и факты».

На думку Миколи Сунгуровського, директора військових програм Центру Разумкова, слова Дмитра Саламатіна про успіхи в переоснащенні вітчизняної армії розраховані на тих, хто не знайомий з реальним станом справ. «Якщо узяти „Білу книгу” (щорічне видання Міноборони, присвячене стану справ в армії за підсумками року), і подивитися, в чому ж полягає переоснащення, то ми побачимо, що серед нових зразків техніки, що береться на озброєння, тільки одиниці — танки, відремонтовані літаки, вертольоти і засоби зв\'язку. А усе інше — це парашутне устаткування, спорядження для солдатів тощо», — доводить знавець.

Пан Сунгуровский упевнений, що 16,4 млрд. грн. для армії, закладені у бюджеті на цей рік, — «це як кіт наплакав, враховуючи позаблоковий статус нашої країни». «Необхідно будувати повністю боєздатну армію, — говорить він. «Щоб наша оборонка реально змогла допомагати економіці країни, треба повністю міняти військово-промислову базу. На нашому застарілому обладнанні робити конкурентоздатне озброєння неможливо — ні для потреб власних збройних сил, ні для експорту. Зараз усе тримається на старій базі, в основному техніка йде на низькотехнологічні ринки. За рахунок цього вижити не можна — інновацій немає, і нових робочих місць теж. Робочі місця можна створювати, але вони мають бути реально оплачуваними, а не прописаними на папері», — говорить знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Попри заяви Азарова, «Газпром» не дозволить користуватися своєю ГТС

Слова прем\'єр-міністра Миколи Азарова про включення в договір про зону вільної торгівлі з СНД норми, яка може дозволити Україні користуватися російською ГТС для прокачування туркменського газу — радше мрія, ніж реальність. Про це заявив в коментарі новинній службі НБН провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

«Тут є дві проблеми. По-перше, у рамках СНД не існує чітко прописаних механізмів доступу одних учасників об’єднання до газотранспортного обладнання інших. Навіть якщо подібний пункт і буде включений в угоду про ЗСТ, немає механізму реалізації такого права. Та і раніше подібних випадків не було», — відмітив він.

«По-друге, у нас в договорі „Газпрому” з „Нафтогазом” передбачені певні обсяги газу — і якщо ми плануємо знижувати їх за рахунок газу з додаткових джерел, нам все одно доведеться говорити з „Газпромом” про узгодження цифр», — додає пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Адмінресурс зробить виборчу кампанію дешевшою для владних партій

У виборчій кампанії серед політиків друзів не буде, а лише опоненти. Тому партіям, котрі не мають доступу до адмінресурсу, виборчі перегони обійдуться набагато дорожче. Про це в коментарі часопису «Український тиждень» заявив провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань.

За словами дослідника, називати конкретні суми, необхідної для участі у виборах кандидатів у депутати по мажоритарному округу, доволі складно. «Говорити про цифри на сьогодні передчасно з огляду на те, що ЗМІ ще офіційно не встановили вартості одиниці продукції: площі чи часу. Що таке вартість виборчої кампанії кандидата? Кожен кандидат має певні ресурси: особисті, інформаційні, командні, образні тощо. Тому говорити про усередненого виборчого кандидата неможливо. Один — хороший оратор і самостійно здатен зібрати мітинг, а для іншого потрібно привести Аллу Пугачьову», — відзначає пан Дикань.

Найбільшим із виборчих ресурсів, звісно, є адміністративний, підтверджує знавець. «Втручання влади у виборчому законі формально заборонено, але ми ж розуміємо, що одному кандидату можна створювати сприятливі умови, а іншому — менш сприятливі. За таких умов одна і та ж дія одному кандидату буде обходитись дешевше, а іншому — дорожче. Певну перевагу матимуть і комуністи, і „литвинівці”, і навіть група „тушки за майбутнє” (партія „Реформи заради майбутнього”) — нібито союзники Партії регіонів. Але у виборчій кампанії друзів не буде, будуть лише опоненти, бо всі братимуть голоси з одного кошика. А тому, звичайно, партіям, які не мають адмінресурсу, виборчі перегони обійдуться набагато дорожче», — зазначив дослідник.

Водночас щодо одного з найбільш популярних серед політиків способів підвищення рейтингу — підкупу виборців — пан Дикань вважає, що його запровадила влада і популяризували журналісти. «Ще в першій половині 90-х почали критикувати мажоритарну систему саме за вразливість до підкупу виборців. І знову ж таки хоча в законі встановлене обмеження непрямого підкупу виборців, він відбувається. Я переконаний, це продовжуватиметься весь час. Порядок денний цих виборів був сформований так: спочатку президент оголосив соціальні ініціативи, що є підкупом виборців у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Так само діятимуть і кандидати-мажоритарники. Не випадково ніхто не говорить про появу цікавого агітатора або людини з новими ідеями. А йдеться банально про грошові можливості. Частково цей порядок денний сформувала влада, далі — його підкріпили журналісти з наголосом виключно на тому, що гроші, мовляв, вирішать все», — заявляє пан Дикань. «Хто має контакт з владою, зміг залучити в свої округи кошти з бюджету. А хто не має цього, користується гречкою, шампанським, горілкою і отрутою для жуків», — додає він.

За словами дослідника, ефективність від такої агітації зводиться до підвищення впізнаваності кандидата. «Орієнтовно на 10% виборців підкуп не вплине. Але для частини виборців це може бути спонукою для голосування. В будь-якому випадку, звичайно, певний ефект буде, бо, по-перше, це піднімає рівень упізнаваності кандидата. Попри все, роздавши 10 разів гречку зі своїм портретом і прізвищем, так чи інакше кандидат підвищить рівень упізнаваності. Згідно з останніми опитуваннями, до прикладу, Наталію Королевську впізнають набагато більше, ніж раніше. Тобто витрата величезних коштів на білборди спрацювала. Хоча це ще не означає готовності голосувати», — зазначає він.

«Готовність голосувати залежатиме від того, хто буде агітувати і як. І тоді навіть попри великі кошти це може не спрацювати. А крім того, з-поміж кандидатів, котрі використовують підкуп як спосіб агітації, також існує конкуренція», — пояснив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Чинні закони достатньо захищали мовні права національних меншин

Український парламент ухвалив у першому читанні законопроект «Про принципи державної мовної політики». Попередня спроба проголосувати суперечливий мовний законопроект закінчилася бійкою між депутатами прямо в сесійному залі, — повідомляє мережеве видання «Главред».

Те, що відбувається із законопроектами про мову, це питання політичних технологій, а не вирішення нагальних проблем, говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. «Я не думаю, що чинне законодавство не дозволяє вирішити якісь конкретні мовні питання», — вважає знавець. «Я нагадував одному з авторів цього законопроекту, що є Закон „Про мови“, який дуже багато що дозволяє національним меншинам в Україні. Потрібно просто використати наявні механізми, чого не робиться. Навпаки, вносяться якісь нові ідеї. Більше того, я думаю, що тут немає навіть вирішення тих завдань, які визначаються. Навіть інструментально такого роду законопроект, як він зараз виглядає, не вирішує проблеми громадян, про яких нібито піклуються», — продовжує дослідник.

Пан Чалий наводить приклад: «Українське законодавство надає можливість навчання рідною мовою. Якщо ця норма не виконується, є процедура звернення до суду для того, щоб змусити відповідальні за це органи створити додаткові класи навчання на мові нацменшини, або створити окрему школу. Усе це можливо у рамках чинного законодавства, і нові закони для цього не потрібні. Чому ж не використати існуючі закони?», — запитує дослідник.

Знавець також відмічає, що дослідження відповідності складу населення тієї або іншої національності і можливості навчання, користування бібліотеками, кінопродукцією, показало, що в Україні в цьому плані досить врівноважене становище. Як правило, у всіх регіонах кількість представників тієї чи іншої національної меншини збігається з можливостями задоволення їхніх мовних потреб. «Як не дивно, якщо подивитися на цифри і аналіз реальної ситуації, найбільш програшне становище в цьому плані в українців», — додав пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Влада створила законні умови для невиконання соціальних зобов’язань

8 червня 2012 року Верховна рада ухвалила скандальний закон про гарантії виконання рішень судів, який передбачає скасування пільг для окремих категорій громадян. За законопроект, проти якого довго протестували «афганці» та «чорнобильці» восени 2011 року, депутати від парламентської більшості називають прогресивним — мовляв, він ще більше дбатиме про пільговиків, — повідомляє видання «Україна молода».

Знавці оптимізму провладної більшості не поділяють: «Цей закон встановлює такий механізм, згідно з яким будь-яке рішення суду з приводу соціальних виплат може бути не виконане. Адже порядок виконання цих рішень стає настільки обтяжливим, незрозумілим, що це даватиме можливість державі у законному порядку взагалі не виконувати судові рішення», — говорить провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

Зараз існує чіткий і зрозумілий механізм виконання рішень судів: «Людина виграє суд, виконавчий лист надходить в орган влади, який зобов’язаний рішення суду виконати. Якщо він цього не робить, виконавча служба відкриває провадження, може накласти арешт на рахунки і домагатися стягнення коштів у примусовому порядку. Надалі ж запроваджується інша, неадекватна, на мій погляд, процедура: тепер виконувати всі рішення судів з соціальних питань буде казначейство. Причому заявник має надати купу документів, перелік яких визначатиме Кабмін (а там може бути 60 або 90 позицій). І жодних механізмів виконання судових рішень не передбачено. Розрахунок здійснюватиметься лише у випадку, коли у казначейства на певному рахунку будуть відповідні гроші, передбачені бюджетом. Немає коштів — жодне судове рішення не буде виконане. Тому насправді цей закон спрямований на те, аби держава мала офіційну можливість не виконувати судові рішення», — вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Чинні закони достатньо захищали мовні права національних меншин

Український парламент ухвалив у першому читанні законопроект «Про принципи державної мовної політики». Попередня спроба проголосувати суперечливий мовний законопроект закінчилася бійкою між депутатами прямо в сесійному залі, — повідомляє мережеве видання «Главред».

Те, що відбувається із законопроектами про мову, це питання політичних технологій, а не вирішення нагальних проблем, говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. «Я не думаю, що чинне законодавство не дозволяє вирішити якісь конкретні мовні питання», — вважає знавець. «Я нагадував одному з авторів цього законопроекту, що є Закон „Про мови”, який дуже багато що дозволяє національним меншинам в Україні. Потрібно просто використати наявні механізми, чого не робиться. Навпаки, вносяться якісь нові ідеї. Більше того, я думаю, що тут немає навіть вирішення тих завдань, які визначаються. Навіть інструментально такого роду законопроект, як він зараз виглядає, не вирішує проблеми громадян, про яких нібито піклуються», — продовжує дослідник.

Пан Чалий наводить приклад: «Українське законодавство надає можливість навчання рідною мовою. Якщо ця норма не виконується, є процедура звернення до суду для того, щоб змусити відповідальні за це органи створити додаткові класи навчання на мові нацменшини, або створити окрему школу. Усе це можливо у рамках чинного законодавства, і нові закони для цього не потрібні. Чому ж не використати існуючі закони?», — запитує дослідник.

Знавець також відмічає, що дослідження відповідності складу населення тієї або іншої національності і можливості навчання, користування бібліотеками, кінопродукцією, показало, що в Україні в цьому плані досить врівноважене становище. Як правило, у всіх регіонах кількість представників тієї чи іншої національної меншини збігається з можливостями задоволення їхніх мовних потреб. «Як не дивно, якщо подивитися на цифри і аналіз реальної ситуації, найбільш програшне становище в цьому плані в українців», — додав пан Чалий.



http://razumkov.org.ua