Новини від центра Разумкова

Круглий стіл «Розвиток відносин ЄС-Україна-Росія: проблеми і перспективи»

25 травня 2012 року Центр Разумкова, спільно з представництвом Фонду Фрідріха Науманна в Україні та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів круглий стіл «Розвиток відносин ЄС-Україна-Росія: проблеми і перспективи».

В його роботі взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, апарату Ради національної безпеки і оборони України, іноземних посольств і представництв, державних і неурядових дослідницьких установ, ЗМІ.

До обговорення запропоновано такі питання:

• Потенціал і перспективи партнерства: Україна-ЄС, Україна-РФ, РФ-ЄС.
• Чи можна говорити про існування «трикутника» ЄС-Україна-РФ? Стан і проблеми партнерства у цьому форматі.
• Якою є «вага» українського питання у зовнішньополітичних стратегіях ЄС і Росії?

На круглому столі представлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» (№4-5, 2012), в якому опубліковано інтерв’ю українських державних діячів, іноземних дипломатів, знавців, розвідки Центру Разумкова, результати соціологічних досліджень.



http://razumkov.org.ua

 

Після виборів ціна газу для населення зросте щонайменше вдвічі

Після парламентських виборів ціна на газ для населення буде однозначно підвищена, тому що економіка України на сьогодні знаходиться в не настільки хорошому стані, щоб мати змогу безкінечно підтримувати споживачів, говорить в. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Цей сценарій, за його словами, ймовірний, тому що в іншому випадку країні доведеться зіткнутися з дуже серйозною проблемою — не тільки бюджетним дефіцитом, але й недостатністю золотовалютних запасів, які досягнуть критичної межі, — повідомляє новинна служба УНН.

«Після парламентських виборів ціна на газ для населення буде однозначно підвищена. Зрозуміло що уряд хоче використати чинник низьких цін на газ для населення для своєї політичної гри», — зазначив дослідник.

Ціна газу, на думку дослідника, повинна зрости не менше ніж у 2 рази. «Враховуючи такий чинник, як низька купівельна спроможність українського населення і те, що величезна кількість людей мають дуже низький рівень доходів, багато людей не зможуть сплачувати повну вартість послуг постачання гарячої води, теплопостачання, газозабезпечення. В принципі можна підняти ціни, але треба чітко розуміти, що, по-перше, не всі зможуть їх сплачувати і, по-друге, рівень оплати послуг зменшиться», — сказав він.

На додаткове запитання, як підвищення цін в два рази для населення зможе вплинути на компанію НАК «Нафтогаз Україна» і чи зможе вона зрівняти прибуток з видатками, знавець відповів: «Можна підвищувати будь-які ціни у скільки завгодно разів, але доки поки ця компанія буде непрозорою, і фактично не буде заробляти, а буде займатися перерозподілом фінансових та інших ресурсів на користь груп, які впливають на владу, то все одно ця компанія буде мати величезні борги. Зараз вона розглядається як величезний накопичувач боргів. А прибутки відходять до структур, які наближені до владних установ».



http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Розвиток відносин ЄС-Україна-Росія: проблеми і перспективи»

<img align=\"baseline\" src=\"/upload/IMG_0647.jpg\">25 травня 2012 року Центр Разумкова, спільно з представництвом Фонду Фрідріха Науманна в Україні та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів круглий стіл «Розвиток відносин ЄС-Україна-Росія: проблеми і перспективи».

В його роботі взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, апарату Ради національної безпеки і оборони України, іноземних посольств і представництв, державних і неурядових дослідницьких установ, ЗМІ.

До обговорення запропоновано такі питання:

• Потенціал і перспективи партнерства: Україна-ЄС, Україна-РФ, РФ-ЄС.
• Чи можна говорити про існування «трикутника» ЄС-Україна-РФ? Стан і проблеми партнерства у цьому форматі.
• Якою є «вага» українського питання у зовнішньополітичних стратегіях ЄС і Росії?

На круглому столі представлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» (№4-5, 2012), в якому опубліковано інтерв’ю українських державних діячів, іноземних дипломатів, знавців, розвідки Центру Разумкова, результати соціологічних досліджень.



http://razumkov.org.ua

 

Угода про зону вільної торгівлі з СНД — неякісна, тому Україна її не ратифікує

Позиція Росії відносно ратифікації Україною зони вільної торгівлі СНД не відповідає стратегічним відносинам між країнами. Про це заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, — повідомляє мережеве видання «Левый берег».

«Натяки на те, що якщо ми не підемо на співпрацю, то відносини погіршуватимуться, не відповідають нашим бажанням будувати стратегічні відносини», — відмітив він.

На думку дослідника, головна причина, чому Україна досі не ратифікувала цю угоду, — її якість. «Питання не в тому, хоче Україна брати участь в зоні вільної торгівлі в рамках СНД, чи ні. Питання в її якості», — підкреслив він.



http://razumkov.org.ua

 

Компартія намагається здобути славу справою проти Ющенка

В Україні можуть почати розслідування відносно причетності Віктора Ющенка до діяльності компанії «Укргазенерго», дочірньої структури «Росукренерго». Цього домагається лідер Комуністичної партії Петро Симоненко. Цікаво, що Юлія Тимошенко свого часу пояснювала укладення не найвдаліших газових договорів, через які й отримала тюремний термін, необхідністю прибрати з газового ринку компанії-посередники. Якщо суди доведуть корупційність колишньої схеми і причетність до неї колишнього глави держави, то тим самим фактично виправдають екс-прем`єр-міністра, — повідомляє «Независимая газета».

Знавці припускають, що між командою Ющенка і командою Януковича діють якісь таємні домовленості про ненапад. Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Костянтин Дикань зауважує, що під судом знаходяться тільки ті члени уряду, які входили в оточення Тимошенко, ніхто зі ставлеників Ющенка не постраждав після зміни влади. «Більше того, якби судовий процес над Тимошенко пройшов нормально, без політичних впливів, то усі б точно дізналися, в яких умовах вона підписувала газові угоди 2009 року, що відбувалося за лаштунками, хто на що і як впливав у той час. І ми б знали, якою була, якщо була, роль Ющенка в усьому цьому. Але нічого цього судовий процес не прояснив — про що тоді говорити?» — запитує дослідник.

Він припускає, що Петро Симоненко намагається роздмухати новий скандал, виходячи з передвиборних міркувань: «Компартії, як і всім, потрібні й фінансові ресурси, й гучні інформаційні приводи, щоб привернути увагу своїх виборців», — говорить знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Реформа збройних сил провалилася через брак стратегічного управління

Міністерство оборони України вкотре взялося за створення контрактної армії, заявивши, що це відбудеться вже 2014 року. За словами керівника Генштабу Збройних сил Володимира Замани, які пролунали з трибуни парламенту, під час формування професійного війська буде підвищено престиж служби через збільшення соціальних гарантій для військових. Але подібні заяви очільника Генштабу викликали певний сумнів і песимізм як серед військових, так і серед знавців, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Аргументи Генштабу його не переконують, сказав новинній службі директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Він звертає увагу на те, що 2014 рік визначено лише, як рік початку переходу до професійної армії, і невідомо, коли цей процес закінчиться.

«Поки що концепція — це набір гасел, визначення цілей — те, що вони хочуть зробити. А коли буде розроблена стратегія і програма, тоді можна говорити про те, які заходи потрібно провести, скільки грошей для цього має бути виділено. Але, я переконаний, що цього не буде. Бо для цього треба створити команди професіоналів — в адміністрації президента, в уряді, в міністерстві оборони. Але їх немає. Якщо там немає професіоналів, то звідки взятися професійній армії?» — запитує дослідник.

На думку пана Сунгуровського, реальний проект побудови професійної армії військові мали у 2009 році. Знавець вважає, що він не був реалізований внаслідок відсутності стратегічного управління — не лише у міністерстві оборони, а й на державному рівні. «Така стратегія передбачає визначення стратегічних цілей і пріоритетів. Але якщо оборонний сектор не є пріоритетом для держави, то він так і буде отримувати 1% ВВП. А щоб реформувати армію, необхідно 2-2,5%. По-друге, ці всі реформи завершилися провалом, тому що вони не були системними. Ці процеси мали б включати інтенсивну бойову підготовку, технічне переозброєння війська і переведення на контракт, і враховувати процеси в самому суспільстві. Контрактники не беруться з неба. Вони беруться з ринку праці. Якщо він розбалансований, якщо військова служба не є престижною, ми не наберемо контрактників», — твердить знавець.

Під час свого нещодавнього візиту до Москви міністр оборони України Саламатін мав би повчитися на негативному досвіді створення контрактної армії, але не зробив цього, каже Микола Сунгуровський. «Чому в Росії це не виходить, і чому вона каже, що хотіла б повчитися на прикладі Вишеградської четвірки? Україна могла б сама взяти приклад з Вишеградської групи і проводити реформи — там було проведено комплексне скорочення Збройних сил, переозброєння військ. Ті реформи проводилися під чітким моніторингом країн-членів НАТО і при наданні допомоги — фінансової і методичної», — каже знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Мовна проблема є далеко не головною, але небезпечно чутливою

Більшість у Верховній Раді не змогла ухвалити закон, що кардинально змінює мовну ситуацію в Україні. Спроби правлячої Партії регіонів виконати свої старі передвиборчі обіцянки про підвищення статусу російської мови наштовхнулися на протидію опозиції, а також кількох фракцій, які раніше, голосували разом з проурядовою більшістю, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Численні соціологічні дослідження показують, що мовне становище хвилює людей мало. Питання використання мови не входить навіть у першу двадцятку проблем, говорить керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. «Останні дослідження, проведені в лютому 2012 року, показують, що серед важливих проблем проблема мови — на 24 місці, вона хвилює не більше 6% людей. Набагато більше їх турбують низька зарплата, високі ціни безробіття, корупція», — говорить знавець.

Водночас пан Биченко, а також інші знавці, говорять про те, що на світоглядному рівні тема мови дуже болюча. «Існує загроза конфлікту. Якщо цю тему піднімають політики, то позиції людей залежно від місця проживання досить непримиренні», — говорить дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Робити висновки про великі запаси сланцевого газу в Україні зарано

Іноземна компанія дослідила вітчизняні надра і дійшла висновку: власного блакитного палива Україні цілком вистачить для того, аби нарешті позбутися газової залежності від Росії, — повідомляє телеканал «Ай-сі-ті-ві».

Жонглювати цифрами — справа невдячна, говорить виконувач обов‘язків директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Говорити про реальні запаси сланцевого газу можна буде лише тоді, коли його почнуть видобувати. «Це лише прогнозні запаси, для того, щоб їх перевести в категорію доведених запасів, потрібен час і потрібні гроші. Лише буріння може підтвердити або не підтвердити прогнози», — говорить знавець.

Підписаних договорів про видобування цього газу поки немає, переконує дослідник. Власне, іноземні компанії тільки придивляються до українського ринку і озвучують проблеми, які їх відлякують.



http://razumkov.org.ua

 

Реформа Збройних сил провалилася через брак стратегічного управління

Міністерство оборони України вкотре взялося за створення контрактної армії, заявивши, що це відбудеться вже 2014 року. За словами керівника Генштабу Збройних сил Володимира Замани, які пролунали з трибуни парламенту, під час формування професійного війська буде підвищено престиж служби через збільшення соціальних гарантій для військових. Але подібні заяви очільника Генштабу викликали певний сумнів і песимізм як серед військових, так і серед знавців, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Аргументи Генштабу його не переконують, сказав новинній службі директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Він звертає увагу на те, що 2014 рік визначено лише, як рік початку переходу до професійної армії, і невідомо, коли цей процес закінчиться.

«Поки що концепція — це набір гасел, визначення цілей — те, що вони хочуть зробити. А коли буде розроблена стратегія і програма, тоді можна говорити про те, які заходи потрібно провести, скільки грошей для цього має бути виділено. Але, я переконаний, що цього не буде. Бо для цього треба створити команди професіоналів — в адміністрації президента, в уряді, в міністерстві оборони. Але їх немає. Якщо там немає професіоналів, то звідки взятися професійній армії?» — запитує дослідник.

На думку пана Сунгуровського, реальний проект побудови професійної армії військові мали у 2009 році. Знавець вважає, що він не був реалізований внаслідок відсутності стратегічного управління — не лише у міністерстві оборони, а й на державному рівні. «Така стратегія передбачає визначення стратегічних цілей і пріоритетів. Але якщо оборонний сектор не є пріоритетом для держави, то він так і буде отримувати 1% ВВП. А щоб реформувати армію, необхідно 2-2,5%. По-друге, ці всі реформи завершилися провалом, тому що вони не були системними. Ці процеси мали б включати інтенсивну бойову підготовку, технічне переозброєння війська і переведення на контракт, і враховувати процеси в самому суспільстві. Контрактники не беруться з неба. Вони беруться з ринку праці. Якщо він розбалансований, якщо військова служба не є престижною, ми не наберемо контрактників», — твердить знавець.

Під час свого нещодавнього візиту до Москви міністр оборони України Саламатін мав би повчитися на негативному досвіді створення контрактної армії, але не зробив цього, каже Микола Сунгуровський. «Чому в Росії це не виходить, і чому вона каже, що хотіла б повчитися на прикладі Вишеградської четвірки? Україна могла б сама взяти приклад з Вишеградської групи і проводити реформи — там було проведено комплексне скорочення Збройних сил, переозброєння військ. Ті реформи проводилися під чітким моніторингом країн-членів НАТО і при наданні допомоги — фінансової і методичної», — каже знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Через борги «Нафтогаз» не зможе видобувати вуглеводні без іноземної допомоги

НАК «Нафтогаз України» готується до значного збільшення об\'ємів видобутку нафти і газу. 25 травня підприємство повідомило про отримання дозволів на розробку семи великих ділянок, де може добуватися до 7 млрд. кубометрів газу на рік. Проте у НАК немає коштів і технологій для самостійної розробки, тому партнерами «Нафтогазу» стануть міжнародні видобувачі. Після припинення переговорів з Росією про зниження ціни газу, основним завданням для України в цій галузі стало збільшення власного видобутку, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

У «Нафтогазу» немає ні технологій, ні коштів для самостійної розробки родовищ, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він нагадує, що кредиторська заборгованість компанії перевищує 100 млрд. грн. «За такого боргу НАК вимушена шукати зовнішніх капіталовкладників, що мають досвід розробки нафтогазових родовищ», — говорить знавець. Тому для втілення цих проектів НАК залучає міжнародні видобувні компанії.



http://razumkov.org.ua

 

У разі виникнення справжньої загрози реформувати військо буде пізно

Українську армію хочуть реформувати. Зокрема, 2014 року збройні сили мають повністю перейти на контракт, а у 2017 — наблизитися до європейської моделі. Про це на парламентських слуханнях заявив секретар РНБО Андрій Клюєв, — повідомляє видання «Газета по-українськи».

«Ціна цих заяв не більша за ціну інших обіцянок, які зараз звучать із вуст уряду», — говорить співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Нагадаю, що контрактна армія до 2010 року — це передвиборча обіцянка чинного президента. Тому ставлюся до цих заяв скептично. Їм вірити — себе не поважати. Якщо у нас бачення контрактної армії у тому, що не буде призовників, то можна перейти на неї вже з 1 червня цього року», — сказав він.

«Просто відпустити додому всіх призовників, а нових не набирати. Тоді залишаться тільки контрактники. Великої шкоди збройним силам це вже навряд чи завдасть, боєготовність не постраждає. Як може постраждати те, чого нема? А офіцери, прапорщики, контрактники будуть охороняти склади, підмітати тротуари. Адже голова парламентського комітету з питань національної безпеки Анатолій Гриценко заявив, що в Україні на сьогоднішній день немає жодного боєздатного батальйону, ескадрильї і підрозділу кораблів, що здатні виконувати свої задачі», — наголосив знавець.

«Андрій Клюєв сказав — не маємо грошей, тож будемо економити на армії. Це підхід підприємця. Раптом з\'явиться загроза, ми створимо армію і будемо воювати! Це означає, що на рівні керівників держави демонструється повна відсутність інтересу і розуміння того, що таке оборона держави, які для цього потрібні ресурси. А ресурси потрібні не тільки матеріальні, а й часові. Можна знайти гроші, взяти позику, пустити весь бюджет на озброєння, але вам ніхто не позичить часу. Щоб підготувати військового льотчика потрібно витратити 7 років. Це я кажу як колишній льотчик-інструктор. Можна купити найкращий літак прямо сьогодні, але льотчика ви не знайдете, якщо не потурбуєтеся заздалегідь. А про армію ніхто не турбувався протягом 21 року», — зазначає пан Мельник.

За його словами, у 2009 році був зроблений стратегічний оборонний огляд, який давав відповіді на питання, чи потрібно скорочувати армію. «Це відпрацьовані експертами поради на рівні закону. Але огляд виявився нікому не потрібним, тому він досі лежить у проекті. Але новому верховному головнокомандувачу, до речі, як і попередньому, вони виявилися непотрібними», — додав дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Українці більше підтримують євроінтеграційний курс

Центр Разумкова оприлюднив дані соціологічного дослідження про ставлення громадян до зовнішньої політики України. Згідно з отриманими даними, 36,7% опитаних вважають, що визначальними в зовнішній політиці України мають бути стосунки з Європейським союзом, 31% — з Росією, 8,1% — з іншими країнами СНД, 1% — із США, — повідомляє видання «Коммерсантъ».

«Люди підтримують поглиблення стосунків і з ЄС, і з Росією, але якщо ставити питання в категоричній формі, вибирають Євросоюз», — говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

За словами дослідника, відколи президент Віктор Янукович задекларував вектор інтеграції в ЄС, кількість її прихильників збільшилася на Сході України. «Зараз популярність цих ідей на Сході йде на спад. Можливо, це пов\'язано зі зменшенням рейтингу влади», — відмітив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Через борги «Нафтогаз» не зможе добувати газ без іноземної допомоги

НАК «Нафтогаз України» готується до значного збільшення об\'ємів видобутку нафти і газу. 25 травня підприємство повідомило про отримання дозволів на розробку семи великих ділянок, де може добуватися до 7 млрд. кубометрів газу на рік. Проте у НАК немає коштів і технологій для самостійної розробки, тому партнерами «Нафтогазу» стануть міжнародні видобувачі. Після припинення переговорів з Росією про зниження ціни газу, основним завданням для України в цій галузі стало збільшення власного видобутку, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

У «Нафтогазу» немає ні технологій, ні коштів для самостійної розробки родовищ, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він нагадує, що кредиторська заборгованість компанії перевищує 100 млрд. грн. «За такого боргу НАК вимушена шукати зовнішніх капіталовкладників, що мають досвід розробки нафтогазових родовищ», — говорить знавець. Тому для втілення цих проектів НАК залучає міжнародні видобувні компанії.



http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Розвиток відносин ЄС-Україна-Росія: проблеми і перспективи»

<img align=\"baseline\" src=\"/upload/IMG_0647.jpg\">25 травня 2012 року Центр Разумкова, спільно з представництвом Фонду Фрідріха Науманна в Україні та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів круглий стіл «Розвиток відносин ЄС-Україна-Росія: проблеми і перспективи».

В його роботі взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, апарату Ради національної безпеки і оборони України, іноземних посольств і представництв, державних і неурядових дослідницьких установ, ЗМІ.

До обговорення запропоновано такі питання:

• Потенціал і перспективи партнерства: Україна-ЄС, Україна-РФ, РФ-ЄС.
• Чи можна говорити про існування «трикутника» ЄС-Україна-РФ? Стан і проблеми партнерства у цьому форматі.
• Якою є «вага» українського питання у зовнішньополітичних стратегіях ЄС і Росії?

На круглому столі представлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» (№4-5, 2012), в якому опубліковано інтерв’ю українських державних діячів, іноземних дипломатів, знавців, доповідь Центру Разумкова, результати соціологічних досліджень.



http://razumkov.org.ua

 

Підвищення тарифів на газ і тепло створить культуру енергозаощадження

За рівнем енергозбереження в побуті Україна перебуває на рівні Західної Європи 70-80 років. Таку думку в коментарі новинній службі УНН висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

«В залежності від року побудови житлових будинків, а відповідно від коефіцієнта енергозбереження, затрати на енергоносії перевищують нормативи ЄС у 2-4 рази. Більша частина нашого житлового фонду створювалась за радянських часів, тоді були зовсім інші підходи до утеплення, але у цій сфері досить швидко можна досягти хороших результатів у енергозбереженні», — говорить пан Дяченко.

Основним джерелом заощадження енергоносіїв, на думку знавця, є культура енергоспоживання суспільства. «Програми з утеплення будинків — це дуже важлива річ. Але поряд з ними потрібно також приділяти увагу підтриманню рівня культури енергоспоживання у населення. Через підвищення цін на газ та тепло, люди будуть змушені користуватися цими послугами ощадливіше, тобто почнуть частіше вимикати світло, регулювати теплоту батарей і таке інше. За оцінками фахівців, лише за рахунок культури енергокористування можна зберегти близько 25% від можливості енергозбереження, які є на сьогодні», — сказав пан Дяченко.

«Взагалі програми енергозбереження є, їх безліч, у кожного відомства — свої. Але результат у них не дуже, тому що у людей немає зацікавлення, принаймні, не було за тих цін, які були десь до 2009 року. Ці програми працювали, але великих результатів не було. А зараз у людей почала з\'являтися спонука, адже ціни підвищились, бо коли люди платять за енергоносії мало, у них немає стимулу до збереження. Я не агітую за різке підвищення цін, але це є основним стимулом», — зазначає дослідник.

На думку пана Дяченка, держава має забезпечити охочим зробити домівку теплішою певну підтримку у вигляді позик та пільгових механізмів. «Людям потрібна підтримка у питаннях утеплення. На мою думку, державна підтримка повинна бути спрямована на надання можливостей охочим, як це робиться скрізь у світі. Тобто люди мають змогу отримати якісь позики, пільги, аби зробити житло теплішим. За рівнем енергозбереження в побуті ми зараз знаходимось на рівні Західної Європи 70-80 років. У ЄС дешеві засоби заощадження вже запровадили, а у нас ще ні, тому ми маємо можливість, вклавши відносно невеликі кошти, досягти великих результатів», — сказав пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Експерти прогнозують у Ватикані зміни влади

Багато впливових чиновників у римській Курії, включаючи непропорційно велике число італійських прелатів, ймовірно, будуть замінені в найближчі тижні іншими особами.





Про це заявив оглядач видання «L’Espresso» і один з найбільших експертів з Ватикану Сандро Маджістер. З 10 великих куріальних чиновників, яких Маджістер називає в числі найбільш вірогідних кандидатів на відставку, сім є італійцями.
Збільшений під час понтифікату Бенедикта XVI вплив італійських прелатів (всупереч німецькому походженню нинішнього глави Католицької Церкви) нерідко вже ставав предметом обговорення ватиканських спостерігачів.
Більшість потенційних призначень, які прогнозує Маджістер, стосуються чиновників у другому ешелоні влади в Римській курії. Це – секретарі головних згромаджень і президенти Папських рад. Експерти відзначають, що італійський вплив є найбільш помітним саме в даній категорії співробітників Ватикану, інформує християнський портал КІРІОС.
 

 

Передвиборчі обіцянки мають небагато спільного з реформами економіки

Більшість політичних сил, що мають намір брати участь у виборах до парламенту, переписують програми економічних реформ одне в одного. Щоправда всі вони мають мало спільного зі справжнім реформуванням економіки, а є лише черговою спробою здобути прихильність виборців. Мережеве видання «Главком», порівнявши економічні програми «малих» політичних партій, називає їх передвиборчими байками.

«Ми усі розуміємо, що зараз йде час передвиборної кампанії, і, на жаль, багато партій живуть стандартами і стереотипами популізму, демагогії і роздачі солодких обіцянок напередодні виборів», — говорить провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

Політичні партії, всі як одна, виступають за соціальну справедливість, зрівняння соціальних виплат. «Радянський Союз і був побудований на тому, що усі були рівні у своїй бідності», — констатує Павло Розенко. Але, в цілому, ініціативи подібного плану підтримує: «Головною ідеологією сучасних політичних сил має бути проблема подолання бідності в країні. У нас більше 27% сімей, де обидва члени сім\'ї працюють, знаходяться за межею бідності. Робота в Україні не захищає людину від бідності. Нам треба концентруватися, на тому, що сьогодні вартість робочої сили людей в країні занижена, на тому, що у нас мізерні заробітні плати. А бідність серед людей старшого покоління — це вже похідна так званої »дешевої робочої сили«», — говорить знавець.

Деякі політичні сили окремо торкнулися у своїх програмах проблеми енергетичної незалежності. «Треба зробити енергетичну незалежність України ідеологією країни і йти шляхом незалежності двома шляхами. Перший — скорочення споживання газу, нафти, електроенергії, плюс впровадження ощадних технологій у виробництві і побутовому споживанні. Другий — збільшення власного видобутку і ставка на відновлювані джерела енергії», — вважає дослідник. Але у втіленні подібних тез він все ж сумнівається: «Проблема нашої країни в тому, що багатьом вигідна ця залежність. Деякі люди — і у владі, і не лише там збільшують свої статки на тому, що продають більше газу, нафти, енергії. Вони не зацікавлені в скороченні споживання енергоресурсів».



http://razumkov.org.ua

 

Українці більше підтримують євроінтеграційний курс

Центр Разумкова оприлюднив дані соціологічного дослідження про ставлення громадян до зовнішньої політики України. Згідно з отриманими даними, 36,7% опитаних вважають, що визначальними в зовнішній політиці України мають бути стосунки з Європейським союзом, 31% — з Росією, 8,1% — з іншими країнами СНД, 1% — із США, — повідомляє видання «Коммерсантъ».

«Люди підтримують поглиблення стосунків і з ЄС, і з Росією, але якщо ставити питання в категоричній формі, вибирають Євросоюз», — говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

За словами дослідника, відколи президент Віктор Янукович задекларував вектор інтеграції в ЄС, кількість її прихильників збільшилася на Сході України. «Зараз популярність цих ідей на Сході йде на спад. Можливо, це пов\'язано зі зменшенням рейтингу влади», — відмітив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Підвищення розцінок на газ і тепло створить культуру енергозаощадження

За рівнем енергозбереження в побуті Україна перебуває на рівні Західної Європи 70-80 років. Таку думку в коментарі новинній службі УНН висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

«В залежності від року побудови житлових будинків, а відповідно від коефіцієнта енергозбереження, затрати на енергоносії перевищують нормативи ЄС у 2-4 рази. Більша частина нашого житлового фонду створювалась за радянських часів, тоді були зовсім інші підходи до утеплення, але у цій сфері досить швидко можна досягти хороших результатів у енергозбереженні», — говорить пан Дяченко.

Основним джерелом заощадження енергоносіїв, на думку знавця, є культура енергоспоживання суспільства. «Програми з утеплення будинків — це дуже важлива річ. Але поряд з ними потрібно також приділяти увагу підтриманню рівня культури енергоспоживання у населення. Через підвищення цін на газ та тепло, люди будуть змушені користуватися цими послугами ощадливіше, тобто почнуть частіше вимикати світло, регулювати теплоту батарей і таке інше. За оцінками фахівців, лише за рахунок культури енергокористування можна зберегти близько 25% від можливості енергозбереження, які є на сьогодні», — сказав пан Дяченко.

«Взагалі програми енергозбереження є, їх безліч, у кожного відомства — свої. Але результат у них не дуже, тому що у людей немає зацікавлення, принаймні, не було за тих цін, які були десь до 2009 року. Ці програми працювали, але великих результатів не було. А зараз у людей почала з\'являтися спонука, адже ціни підвищились, бо коли люди платять за енергоносії мало, у них немає стимулу до збереження. Я не агітую за різке підвищення цін, але це є основним стимулом», — зазначає дослідник.

На думку пана Дяченка, держава має забезпечити охочим зробити домівку теплішою певну підтримку у вигляді позик та пільгових механізмів. «Людям потрібна підтримка у питаннях утеплення. На мою думку, державна підтримка повинна бути спрямована на надання можливостей охочим, як це робиться скрізь у світі. Тобто люди мають змогу отримати якісь позики, пільги, аби зробити житло теплішим. За рівнем енергозбереження в побуті ми зараз знаходимось на рівні Західної Європи 70-80 років. У ЄС дешеві засоби заощадження вже запровадили, а у нас ще ні, тому ми маємо можливість, вклавши відносно невеликі кошти, досягти великих результатів», — сказав пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Перестороги та обмеження для України на шляху відновлення

Посткризове відновлення світової економіки поки затягується, насамперед, внаслідок того, що постійно виникають нові виклики і складнощі, імунітету проти яких глобальна економіка ще не виробила. Тому сьогодні стосовно міжнародної економіки частіше йдеться про проблемні перспективи, а з ними – і макроекономічні суперечності та глобальні дисбаланси, які можуть загальмувати повернення країн до стійкого розвитку. Водночас, утворюються нові економічні можливості, сприятливі для розвитку окремих країн і регіонів. Саме таким питанням надається увага в першому розділі. Системні ризики для України окреслені у другій частині. Найвагоміші з них сконцентровані переважно у платіжному балансі та борговій сфері, проте їх (ризиків) мінімізація, а з тим і недопущення економічного провалу країни вимагає суттєвих структурних змін національної економіки загалом. Поки ж Україна, на жаль, має вкрай низьку спроможність використати переваги посткризового світового економічного розвитку.

http://razumkov.org.ua