Новини від центра Разумкова

Не вибравши між Росією та ЄС, Україна ходитиме по колу

Україна втратила довіру як з боку ЄС, так і Росії. Натяки Європейського Союзу очевидні для всіх, але не для нашої влади — заявив в ефірі «5 каналу» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, — повідомляє мережеве видання «Левый берег».

Говорячи про зовнішньополітичну стратегію України, дослідник підкреслив що «ні президент, ні інші представники влади не можуть самостійно нас кудись повести, орієнтуючись на власні вподобання. Наш шлях на сьогодні визначений відповідним законом України», — нагадав пан Чалий.

«Зараз створюється міф, що можна сидіти на двох стільцях — між Росією і ЄС. Такого не буде! Стандарти Росії і ЄС сьогодні не збігаються, якби вони узгоджували їх, то це було б ідеально для України. Але такого поки не буде», — говорить знавець.

«Україна повинна визначитися в якому напрямі рухатися, тому що зараз ми ходимо по колу», — підкреслив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Пожвавлення світової торгівлі допоможе зростанню української економіки

Європейський банк реконструкції та розвитку підтвердив прогноз зростання української економіки на рівні 2,5%. Цей показник є одним з найгірших серед країн Східної Європи. Фахівці вважають, що окрім зниження експортного попиту на металургію та машинобудування, погано вплине на економіку скорочення виробництва в сільському господарстві та завершення будівництва до Євро-2012, — повідомляє газета «Коммерсантъ».

У своєму звіті ЄБРР вказує на велике значення високого внутрішнього попиту в Україні для підтримки темпів зростання господарства, проте не уточнює, як на нього вплине підвищення соціальних стандартів перед виборами. У 2013 році ЄБРР очікує зростання української економіки до 4%, тоді як середній показник для країн-сусідів буде нижчим — 3,7%. «Поки у більшості міжнародних установ упевнені, що світове становище покращає вже до середини 2012 року і що це сприятиме міжнародній торгівлі», — пояснив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Переведення ТЕЦ на вугілля неможливе через занепад вугільної галузі

В Україні найближчим часом розпочнеться чергова хвиля приватизації енергетики. Набув чинності закон, який знімає заборону на приватизацію 15 теплоелектроцентралей. Чотири ТЕЦ в Криму та одинадцять у Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській, Луганській та Херсонській областях виключені з переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Головною вимогою до нових власників стане переобладнання ТЕЦ задля переведення їх з газу на більш дешеве вугілля, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

У технічній доцільності переведення всіх ТЕЦ на вугілля сумнівається провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Він висловив сумнів, що новим інвесторам вдасться забезпечити організацію постачання всього процесу. При цьому дослідник звернув увагу на те, що вугільне господарство України практично «знищене». «Котли ще можна переобладнати, а от вугільне господарство треба повністю відновлювати — підвезення, зберігання і таке інше. Це до того ж дуже дорого», — наголосив знавець.

Споживачам, на думку знавців, доведеться рахуватися з подорожчанням теплоенергії. На думку пана Дяченка, підвищення цін не оминути й через те, що на енергетичному ринку України панують суцільні монополісти. «Сам процес приватизації має виходити з реформи ринку. Все ж таки потрібна якась конкуренція серед виробників тепла й електроенергії», — вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

В Україні слід скасувати більшість професійних пільг на користь гідної зарплати

Перед початком реформування системи пільг, влада має ліквідувати власні. Таку думку під час розмови з журналістом новинної служби УНН висловив провідний експерт центру Разумкова Павло Розенко.

«Я переконаний, що ми повинні підійти до реформування системи пільг комплексно і системно. Не можна виривати якусь одну проблему і намагатися вирішити її окремо від всіх інших. До чого би це призвело — ми всі прекрасно знаємо: коли уряд запропонував ВР в ручному режимі переглядати пільги чорнобильців, афганців, а також запропонував зменшити допомогу одиноким матерям. Ми пам\'ятаємо ті обурення, ламання парканів та міліцейських кордонів біля ВР представниками чорнобильських та афганських організацій. Тому реформа системи пільг повинна мати комплексний характер. І перше, що має зробити влада — це почати з себе. Якщо влада не почне реформування із ліквідації власних пільг, для нардепів, членів уряду, Президента, чиновників різного рівня, тоді реформу реалізувати буде не можливо. Також треба прибрати пільги для усіх представників бюджетної сфери: військовослужбовців, міліціонерів, працівників прокуратури, суддів. Це величезна кількість людей», — сказав пан Розенко.

Альтернативою пільгам за професійною ознакою має стати достойна заробітна плата. «Пільги за професійною ознакою є одним із пунктів переліку питань, який стосується системи загального реформування пільг. Її принцип полягає в тому, що працююча людина, яка може себе забезпечувати, має отримувати нормальну заробітну плату, а не мізерну зарплату й мізерну подачку від держави у вигляді пільг. Але, звісно, не можна відмовляти людям у пільгах разом із реформуванням їхньої системи оплати праці. Треба, щоб люди за свою важку роботу отримували достойну зарплату, але не пільги. Система та ідеологія пільг у всьому цивілізованому світі передбачає, що виплати мають отримувати люди, які не можуть працювати або є найменш соціально-захищеними», — вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Авторитарній владі вигідніша монополізація ринків — легше домовлятися

Так склалося, що кожен український уряд створює сприятливі умови для наближеного до влади бізнесу. В результаті навіть в галузях, що мають потенціал для конкуренції, несподівано запанували важковаговики, що встановлюють правила на ринку, — повідомляє новинна служба «Ліга» з посиланням на часопис «Власть денег».

Зосередження ринків в руках невеликої кількості власників вигідна не лише їм самим, але і владі. «У наших умовах, коли ринок контролюється владою, бізнес не може бути успішним без активної взаємодії з нею. Тому чиновникам легше працювати з декількома монополістами, що і відбувається. Концентрованій владі вигідна монополізація», — переконаний Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Наступний посол ЄС в Україні є вагомим дипломатом

Главою представництва Євросоюзу в Україні замість португальця Жозе Мануеля Пінту Тейшейри стане поляк Ян Томбінський. Рішення про його призначення прийняла напередодні верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон, — повідомляє газета «Экономические известия».

Ян Томбінський добре відомий в дипломатичних колах ЄС, і тому не дивно, що його називали одним з найсильніших кандидатів на посаду в Україні, говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. Крім того, в самому центральному апараті польського МЗС були варіанти для його максимального використання саме в національній зовнішньополітичній службі. «Це говорить про те, що людина зарекомендувала себе дуже професійно і як представник Польщі при ЄС, посол у Франції і інших країнах. Це не просто один з послів. Це людина, відома в Європі»,- говорить знавець.

На думку пана Чалого, національна приналежність нового представника ЄС в Україні матиме важливе значення. «З першого дня роботи Україна буде зрозуміліша для пана Томбінського, ніж це було для його попередника, якому знадобився час, щоб краще пізнати нашу країну. А тут можна буде працювати відразу „з коліс”»,- вважає він. Дослідник нагадав, що після реформ європейської зовнішньої служби повноважень у представника ЄС стало значно більше, ніж було раніше. «Відчутно пом\'якшити стосунки України з ЄС досить складно. Тому що позиція ЄС все-таки формується у Брюсселі. При цьому глава представництва ЄС у будь-якій країні — це представник узгодженої позиції усього ЄС. Ну а доповіді і роз\'яснення представника ЄС дійсно можуть вплинути на ситуацію. В той же час успіхи залежатимуть від зміни загальної ситуації в Україні. Зараз головне завдання — здолати кризу довіри до керівництва України з боку ЄС»,- вважає Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Після виплати боргів запаси України скоротяться до тривожного рівня

Після виконання Україною зовнішніх зобов\'язань, обсяг золотовалютних запасів держави скоротиться до 22-24 млрд. доларів. Про це розповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в ефірі Першого ділового каналу, — повідомляє видання «Газета по-українськи».

«До кінця 2012 року нам МВФ потрібно віддавати борги, зобов\'язання уряду, в червні у нас погашення євробондів. Ті розрахунки, які є зараз, на жаль, вказують, що якщо сьогодні валютні запаси у нас трохи більші за 30 мільярдів доларів, то на кінець року ми можемо вийти на 22-24 мільярди», — сказав він.

За словами дослідника, через це українська економіка опиниться у зону значного ризику. «Є оцінки так званої »відповідності запасів«: відношення запасів до монетарної бази, до місяців імпорту тощо. Зараз ми перебуваємо у рамках допустимих значень. Але за рівня у 22-24 мільярди доларів — ми вже переходимо у зону високих ризиків», — зазначив пан Юрчишин.

Крім того, за прогнозом дослідника, співпраця України з Міжнародним валютним фондом відновиться. «Думаю, що буде відновлене кредитування, повноправна співпраця відновиться. Але швидше за все це станеться або наприкінці цього року, або наступного, коли ми отримаємо повноцінні фінансові ресурси», — підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Після виплати боргів запаси України скоротяться до тривожного рівня

Після виконання Україною зовнішніх зобов\'язань, обсяг золотовалютних запасів держави скоротиться до 22-24 млрд. доларів. Про це розповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в ефірі Першого ділового каналу, — повідомляє видання «Газета по-українськи».

«До кінця 2012 року нам МВФ потрібно віддавати борги, зобов\'язання уряду, в червні у нас погашення євробондів. Ті розрахунки, які є зараз, на жаль, вказують, що якщо сьогодні валютні запаси у нас трохи більші за 30 мільярдів доларів, то на кінець року ми можемо вийти на 22-24 мільярди», — сказав він.

За словами дослідника, через це українська економіка опиниться у зоні значного ризику. «Є оцінки так званої »відповідності запасів«: відношення запасів до монетарної бази, до місяців імпорту тощо. Зараз ми перебуваємо у рамках допустимих значень. Але за рівня у 22-24 мільярди доларів — ми вже переходимо у зону високих ризиків», — зазначив пан Юрчишин.

Крім того, за прогнозом дослідника, співпраця України з Міжнародним валютним фондом відновиться. «Думаю, що буде відновлене кредитування, повноправна співпраця відновиться. Але швидше за все це станеться або наприкінці цього року, або наступного, коли ми отримаємо повноцінні фінансові ресурси», — підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Перевірки з боку МВФ свідчать про можливість продовження співпраці

Делегація Міжнародного валютного фонду відвідає Україну, щоб перевірити, як держава виконує свої зобов\'язання перед фондом, — повідомляє «Газета по-українськи».

«Перевірка стосується безпосередньо поточних рахунків платіжного балансу, в тому числі і валютних запасів. Адже, крім усього іншого, Україна зазнавала критики через занадто фіксований курс, який спричиняє значні труднощі з виконанням платіжних зобов\'язань і підтриманням платіжного балансу, посилює ризики боргових зобов\'язань», — сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

За словами знавця, співпраця України з МВФ налагоджується. «Останнім часом перший віце-прем\'єр досяг порозуміння з МВФ у тому, що українська влада крім питання тарифів відслідковує питання одночасного захисту малозабезпечених», — вважає пан Юрчишин.

Відповідаючи на питання, чи не пов\'язана піврічна затримка у співпраці України та МВФ з новим керівництвом Фонду, дослідник зазначив: «Я думаю, зміна керівництва тут навряд чи грає суттєву роль. Для міжнародних фінансових установ дуже важлива спадковість тих чи інших рішень. Тим більше, що делегація приїжджає в рамках чинної програми. Інша річ, що вона надто кволо діє».



http://razumkov.org.ua

 

Громадська думка щодо НАТО поступово змінюється, владі варто прислухатися

Євроатлантична інтеграція України визначається співпрацею з НАТО. «НАТО це єдиний місток України для повернення в європейську сім’ю», — заявив радіо «Свобода» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

На думку пана Чалого, найбільше на ставлення до НАТО впливає позиція керівництва країни. «Якщо є керівництво країни, яке користується довірою громадян і пропонує модель колективної безпеки НАТО, то зростає цифра тих людей, які підтримують євроатлантичну інтеграцію», — сказав Валерій Чалий.

Сьогодні, зауважив він, НАТО сприймається як загроза меншою мірою ніж раніше. «За даними опитувань, в ієрархії загроз у Північноатлантичного альянсу — 22,2%, у Росії — 24,7%, а перше місце в української влади — 35,3%», — додав Валерій Чалий.

За його словами, стандарти НАТО є найкращими стандартами у світі, «це найбільш ефективні збройні сили, найбільш дешеві збройні сили, а нова стратегічна концепція альянсу пристосовується до сьогоднішніх реалій», — вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

На «Юліну» тисячу можна було купити вдвічі більше харчів, ніж на «Вітіну»

З 1 червня 2012 року Ощадбанк України розпочне виплачувати українцям обіцяну тисячу гривень. Зможуть отримати частину знецінених вкладів ті, хто не отримав їх 2008 року і поновив свої дані. Водночас у Кабміні обіцяють, що виплачуватимуть і після парламентських виборів — щороку потрохи, і так до 2015 року. Щоправда, якщо раніше президент доручав виплатити не просто компенсації, а повні суми, при цьому називаючи ті самі терміни, то тепер урядовці говорять виключно про тисячу, — повідомляє газета «Львівська пошта».

За словами провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, розтягування виплат на три додаткові роки зумовлене прорахунками урядовців. «Коли президент пропонував це, то заявив, що усі, хто не отримав відшкодування у 2008 році, повинні отримати їх до жовтня 2012 року. Але згодом, коли порахували і побачили, що кількість людей дуже велика, змінили підхід», — говорить знавець.

Дослідник згадує показовий факт: «Саме Партія регіонів і особисто пан Азаров сильно протестували проти повернення внесків у 2008 році урядом Юлії Тимошенко. Вони не голосували за відповідні зміни до бюджету, казали, що так не можна робити, а от мовляв, коли прийдуть до влади, то запропонують такий механізм, який справді поверне усі вклади українцям, і все буде справедливо та правильно. І от що виходить: за два з половиною роки при владі вони такої програми не запропонували, натомість взяли той самий механізм, який був».

Але й при цьому про виплату всіх вкладів сьогодні мова практично не йде. «Коли вони говорять про те, що виплачують тисячу тим людям, які не отримали гроші у 2008 році, так, мушу сказати, що це дві різні тисячі. Сьогодні на цю тисячу, умовно, можна купити в два рази менше харчів, аніж тоді. Слід говорити щонайменше про виплату у півтори тисячі гривень», — говорить пан Розенко. 

У 2008 році Центр Разумкова досліджував ставлення громадян до виплат урядом Тимошенко вкладникам Ощадбанку СРСР.




http://razumkov.org.ua

 

Обхідні газогони — це не заміна ГТС, а засіб тиску на Україну

Чергове коло переговорів між українським міністром енергетики Юрієм Бойком та керівником Газпрому Алєксєєм Міллєром у Москві знову завершився безрезультатно. Більше того, обидві сторони тепер навіть не приховують, що не можуть домовитися. «Ми півтора роки товчемо воду у ступі, і ніяких рухів немає. По суті, точка неповернення пройдена, і ми підемо своїм шляхом — будуватимемо газопровід Південний потік, розширюватимемо Північний потік, скоротивши прокачування газу до мінімуму», — наводить слова представника Газпрому новинна служба «Бі-бі-сі».

Заяви про «точку неповернення» — це елемент переговорного процесу, завдяки якому Росія намагається вирішити давнє стратегічне завдання — отримання контролю над українською ГТС, — вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Він вважає, що значення Північного та Південного потоків як справжньої заміни українського маршруту сильно перебільшене, особливо, якщо зважити на фінансові проблеми Газпрому, скорочення видобутку газу у Росії та скорочення попиту на газ у ЄС.

«Я вже десь із 1993 року чую про точку неповернення. Ці „точки неповернення” і обхідні газопроводи — елементи тиску на Україну у питанні контролю над ГТС. У Газпрому значні фінансові проблеми, які вже відбиваються на скороченні видобутку, наслідки чого ми спостерігали цієї зими. Всі розуміють, що наземні газогони технічно надійніші і економічно дешевші, а підводні — набагато дорожчі. За будь-яких умов хоча б мінімальний обсяг, як для нашої ГТС — 60-70 мільярдів кубів, — Україна завжди прокачуватиме. Навіть якщо Росія дійсно зовсім нічого не транспортуватиме українським газогоном, це не призведе до економічної катастрофи, бо 3 мільярди доларів, які ми отримуємо за транзит, це багато, але українська економіка не на цьому тримається», — каже Сергій Дяченко.

Знавець також вважає, що свою позицію на переговорах із Росією Україна могла б посилити, якби домоглася поставок газу із ринку країн ЄС.



http://razumkov.org.ua

 

Громадська думка щодо НАТО поступово змінюється, владі варто прислухáтися

Євроатлантична інтеграція України визначається співпрацею з НАТО. «НАТО це єдиний місток України для повернення в європейську сім’ю», — заявив радіо «Свобода» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

На думку пана Чалого, найбільше на ставлення до НАТО впливає позиція керівництва країни. «Якщо є керівництво країни, яке користується довірою громадян і пропонує модель колективної безпеки НАТО, то зростає цифра тих людей, які підтримують євроатлантичну інтеграцію», — сказав Валерій Чалий.

Сьогодні, зауважив він, НАТО сприймається як загроза меншою мірою ніж раніше. «За даними опитувань, в ієрархії загроз у Північноатлантичного альянсу — 22,2%, у Росії — 24,7%, а перше місце в української влади — 35,3%», — додав Валерій Чалий.

За його словами, стандарти НАТО є найкращими стандартами у світі, «це найбільш ефективні збройні сили, найбільш дешеві збройні сили, а нова стратегічна концепція альянсу пристосовується до сьогоднішніх реалій», — вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Після парламентських виборів можливий обвал курсу гривні

Україна вклала 13,4 мільярда доларів в підготовку стадіонів, аеропортів і автомобільних доріг до першості Європи з футболу, що починається в червні, і який вона прийме разом з Польщею. Ці витрати навряд чи будуть покриті припливом валюти в країну, чия здатність обслуговувати зовнішні борги викликає сумніви позичальників. Спочатку уряд передбачав прискорення ВВП у 2012 році до 6,5 відсотка з 5,2% у 2011 році, але на тлі стриманих оцінок МВФ понизив очікування до 3,9 відсотка. Дослідники вважають, що насправді економічне зростання буде значно меншим за три відсотки, — повідомляє новинна служба «Ройтерс».

«Навіть не видно, завдяки чому в наступні місяці могло б відбутися пожвавлення в економіці, адже вплив футбольної першості „Євро-2012” на будівництво вичерпується» — говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

За словами дослідника, у кінці року неминуче і зниження курсу гривні, внаслідок значного дефіциту зовнішньої торгівлі і обмежених валютних запасів Національного банку. «Влада докладатиме якнайбільших зусиль, щоб не допустити обвалу гривні до парламентських виборів... Але при збереженні нинішніх течій в зовнішній торгівлі валютний шок після виборів виглядає неминучим», — сказав пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Обхідні газогони — це не заміна ГТС, а лише засіб тиску на Україну

Чергове коло переговорів між українським міністром енергетики Юрієм Бойком та керівником Газпрому Алєксєєм Міллєром у Москві знову завершився безрезультатно. Більше того, обидві сторони тепер навіть не приховують, що не можуть домовитися. «Ми півтора роки товчемо воду у ступі, і ніяких рухів немає. По суті, точка неповернення пройдена, і ми підемо своїм шляхом — будуватимемо газопровід Південний потік, розширюватимемо Північний потік, скоротивши прокачування газу до мінімуму», — наводить слова представника Газпрому новинна служба «Бі-бі-сі».

Заяви про «точку неповернення» — це елемент переговорного процесу, завдяки якому Росія намагається вирішити давнє стратегічне завдання — отримання контролю над українською ГТС, — вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Він вважає, що значення Північного та Південного потоків як справжньої заміни українського маршруту сильно перебільшене, особливо, якщо зважити на фінансові проблеми Газпрому, скорочення видобутку газу у Росії та скорочення попиту на газ у ЄС.

«Я вже десь із 1993 року чую про точку неповернення. Ці „точки неповернення” і обхідні газопроводи — елементи тиску на Україну у питанні контролю над ГТС. У Газпрому значні фінансові проблеми, які вже відбиваються на скороченні видобутку, наслідки чого ми спостерігали цієї зими. Всі розуміють, що наземні газогони технічно надійніші і економічно дешевші, а підводні — набагато дорожчі. За будь-яких умов хоча б мінімальний обсяг, як для нашої ГТС — 60-70 мільярдів кубів, — Україна завжди прокачуватиме. Навіть якщо Росія дійсно зовсім нічого не транспортуватиме українським газогоном, це не призведе до економічної катастрофи, бо 3 мільярди доларів, які ми отримуємо за транзит, це багато, але українська економіка не на цьому тримається», — каже Сергій Дяченко.

Знавець також вважає, що свою позицію на переговорах із Росією Україна могла б посилити, якби домоглася поставок газу із ринку країн ЄС.



http://razumkov.org.ua

 

На саміті НАТО Януковичу подякували за Афганістан і висловили невдоволення

20-21 травня 2012 року в Чикаго відбувся з’їзд Північноатлантичного альянсу, участь в якому взяли не лише очільники країн НАТО. На заході були присутні делегації понад 50 держав і низки ключових міжнародних організацій. Запрошення отримав також і президент України Віктор Янукович, — повідомляє мережеве видання «Лігабізнесінформ».

Віктора Януковича запросили в Чикаго лише в якості подяки за участь в афганській програмі НАТО, вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. При цьому дослідник зазначає, що лідери країн Альянсу також скористалися нагодою особисто висловити Януковичу своє невдоволення його політикою. Пан Чалий підкреслив, що президент отримав сигнал безпосередньо на саміті. «Тому немає причин говорити, що він міг його якимось чином не отримати або про нього могли не доповісти», — говорить знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Запуск двох бурових установок в Чорному морі не вплине на ціну газу

10 травня 2012 завершено доставку самопідйомної плавучої бурової установки «Петро Годованець» з турецького порту Ґіресун на базу буріння та облаштування потужностей державної компанії «Чорноморнафтогаз» у кримському селищі Чорноморське. За повідомленням підприємства, друга закуплена установка заступить на вахту в Чорне море в наступному році. Нове бурове обладнання має дозволити до 2015 року видобувати 3 млрд. кубометрів газу, — повідомляє новинна служба УНН.

За словами в. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка дві бурові установки не можуть дати більше 2 млрд. куб. м. газу на рік. «„Платформи Бойка” не можуть дати більше 2 млрд. куб. м. За необхідності ці обсяги можуть покрити падіння видобутку природного газу на інших родовищах. Але суттєво ці платформи на ринок не вплинуть», — вважає пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

На саміті НАТО Януковичу подякували за Афганістан і висловили невдоволення

20-21 травня 2012 року в Чикаго відбувся з’їзд Північноатлантичного альянсу, участь в якому взяли не лише очільники країн НАТО. На заході були присутні делегації понад 50 держав і низки ключових міжнародних організацій. Запрошення отримав також і президент України Віктор Янукович, — повідомляє мережеве видання «Лігабізнесінформ».

Віктора Януковича запросили в Чикаго лише в якості подяки за участь в афганській програмі НАТО, вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. При цьому дослідник зазначає, що керівники країн Альянсу також скористалися нагодою особисто висловити Януковичу своє невдоволення його політикою. Пан Чалий підкреслив, що президент отримав сигнал безпосередньо на саміті. «Тому немає причин говорити, що він міг його якимось чином не отримати або про нього могли не доповісти», — говорить знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Пошук альтернативних джерел газу сприятиме порозумінню з «Газпромом»

Розгортання проектів з урізноманітнення поставок газу в Україну може свідчити про намагання влади тиснути на ВАТ «Газпром» для зменшення ціни блакитного палива, вважає в. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, — повідомляє видання «Газета по-українськи».

«Думаю, що в основних учасників українського газового бізнесу є надія, що у „Газпрому” врешті-решт не витримають нерви і він буде змушений піти на поступки український стороні, знизивши ціни... Тоді проекти пошуку альтернатив можуть бути згорнуті, і може знову утворитися спільна газова схема за прикладом „Росукренерго”. Мені здається, що це основний варіант, який проробляється основними гравцями на українському газовому ринку», — сказав він.

Водночас пан Омельченко високо оцінив перспективи розробки Юзівського та Олеського родовищ іноземними компаніями. «Угоди з „Шеврон” та „Шелл” — один із перспективних шляхів збільшення власного видобутку як традиційного, так і нетрадиційного газу та зниження залежності від російського експорту», — зазначив пан Омельченко.

За його словами, також перспективною є рамкова угода з німецькою компанією «Ер-ве-е». «На ринку ЄС ціни, як відомо, помірні, особливо це стосується ринку короткострокових поставок. Там ціна на природний газ приблизно на 100-120, а влітку на 150 доларів, нижча, ніж тисячу кубічних метрів російського газу. Мені здається, цей напрямок зниження залежності від російських поставок є надзвичайно перспективним», — підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

НАТО для України не просто «безпекова парасолька», а шлях до ЄС

У Чикаго відбувся саміт Північноатлантичного союзу. Досить важлива подія з точки зору забезпечення стандартів діяльності цього військово-політичного об’єднання, з безпекової точки зору. Були також зустрічі з керівниками країн, які беруть участь у партнерстві з НАТО. Серед цих керівників був і Президент України Віктор Янукович. Можна сказати, що до присутності Президента Януковича була прикута особлива увага не тільки в Україні, тому що Чиказький саміт НАТО прийняв спеціальну резолюцію з приводу ситуації в нашій країні, в якій висловив серйозне занепокоєння тими політичними подіями, які відбуваються в Україні. Саміт для «Радіо свобода» прокоментував заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Очевидно, що сьогодні в умовах кризи довіри до українського керівництва з боку ЄС, європейських структур, а Ви знаєте, що в НАТО дуже багато країн ЄС, логічно було б продовження лінії політичних декларацій, що, на фоні Грузії, яку підтримали, виглядало, на жаль, досить сумно для мене, як для громадянина України. Але тим не менше, думаю, що попередники Януковича зробили дуже багато для того, щоб сьогодні Президент міг поїхати як учасник на цей саміт. І це, скоріш за все, заслуга не Президента України, а тих 23 наших представників України, наших «спартанців», які там, в Афганістані, формують імідж країни. Тому, я думаю, це дуже позитивно, що відбулася така зустріч. Це говорить про те, що Захід залишає «вікно можливостей» для Президента Януковича. І, мабуть, цей сигнал якщо не останній, то один з останніх. Тому що це сигнал персональний, сигнал у присутності Президента. І тут уже Віктор Федорович Янукович не скаже, що щось не дійшло, все нормально, ми рухаємося своїм шляхом. Я думаю, що після цього все-таки має прийти розуміння складності ситуації і оцих проблем довіри між партнерами. Тому це було непросте рішення для НАТО. Я знаю, що готувалися різні пропозиції. Знайшли такий от варіант — «і батогом, і пряником», що називається.

Ми повинні згадати: а чому, власне, з самого початку євроатлантична інтеграція визначалася, як якийсь один із пріоритетів? Я думаю, що в першу чергу все-таки НАТО розглядалося нами не як така «військова парасолька безпеки», воно розглядалося, як об’єднання країн, більшість із яких також входить в ЄС. Тобто, це більш реалістичний «місток» України до повернення в європейську сім’ю. Так воно сприймалося, і такі цілі були.

Тому у нас сьогодні існують річні національні програми, де цілі блоки йдуть по судовій реформі, по політичному балансу сил, проведення виборів. От, здається: НАТО і проведення виборів. Але це наші внутрішні зобов’язання. Тому абсолютно природно, що наші цілі і механізми співпраці з НАТО відрізняються від російських. Тут інші зовсім пріоритети, інший рівень відносин. Там глобальний, у нас дуже конкретний. Я сказав би так, ми співпрацюємо з НАТО, як з організацією, яка забезпечує безпеку європейського континенту.



http://razumkov.org.ua