Новини від центра Разумкова

Тема у розділі 'Що у світі чути', створена користувачем Zoy, 19 тра 2010.

  1. Zoy

    Zoy newsmaker

    Президенти Німеччини й Австрії показали ставлення до переслідувань в Україні

    Президент Янукович веде Україну до міжнародного відокремлення. Так оглядачі прокоментували новинній службі «Німецька хвиля» відмову президентів Німеччини та Австрії відвідати зустріч глав держав Центральної Європи 11-12 травня 2012 року в Ялті.

    Зустріч глав держав країн Центральної Європи щороку у травні збирають очільників країн регіону. Це зібрання, хоч і не має характеру офіційного, є важливою міжнародною подією — торік у саміті у Варшаві взяли участь 20 президентів, у тому числі почесний гість форуму — президент США Барак Обама.

    Німеччина й Австрія, разом з Чехією та Угорщиною, є країнами, які 1993 року започаткували зустрічі глав держав Центральної Європи, говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. Тому президенти цих держав щороку є неодмінними учасниками. «Неприбуття президентів Австрії і Німеччини — це чіткий знак: якщо політичні переслідування в Україні триватимуть, ніяких успішних міжнародних заходів в Україні не буде», — зауважує пан Чалий. Він вказує на те, що довіра європейських очільників до Януковича практично зруйнована, а зрушення у відносинах з ЄС можливі лише після парламентських виборів восени.

    Україна вперше приймала зустріч глав держав Центральної Європи 1999 року у Львові, нагадує Валерій Чалий. «Адміністрація президента Кучми подавала проведення тої зустрічі як визначну ознаку поступу на шляху європейської інтеграції України», — нагадує знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  2. Zoy

    Zoy newsmaker

    Причина зниження підтримки Партії регіонів у квітні — невдоволення владою

    Зниження підтримки Партії регіонів у квітні 2012 року пов\'язане з погіршенням економічного становища в країні. Про це заявив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко в ефірі «5 каналу», — повідомляє мережевий видання «Голос ю-ей».

    «Згідно з нашим дослідженням, на початку квітня за Партію регіонів мали намір голосувати 19,5% всіх опитаних. Тепер — більше 16%. Тобто, рейтинг Партії регіонів зменшився», — сказав він. При цьому пан Міщенко повідомив, що, за даними дослідження Центру Разумкова, рейтинг правлячої політичної сили найбільше знизився у Східному регіоні України.

    За словами дослідника, про причини падіння рейтингу Партії регіонів можна лише здогадуватися. «Можливо, це ті ж причини, які зумовили зниження рейтингу Партії регіонів після 2010 року, коли команда Януковича прийшла до влади. Думаю, це пов\'язано із загальним невдоволенням ситуацією і невиконанням обіцянок», — говорить знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  3. Zoy

    Zoy newsmaker

    Через вибухи в Дніпропетровську Клюєв не матиме часу займатися виборами

    Секретар Ради національної безпеки і оборони України Андрій Клюєв буде вимушений повністю зосередитися на роботі РНБО й відкласти плани взяти відпустку і зайнятися передвиборною кампанією Партії регіонів. Так вважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, — повідомляє газета «Дело».

    «Ну і хто після усього цього порадить Клюєву йти у відпустку і займатися передвиборною кампанією Партії регіонів»? — написав пан Розенко у коментарі в соціальній мережі «Фейсбук».

    У розмові з кореспондентом видання знавець уточнив, що «було б дивно якби секретар РНБО узяв би відпустку на період виборчої кампанії поки в країні лунають вибухи». «Я не знаю, піде він у відпустку чи ні, але я вважаю, що його відпустка за таких обставин виглядала би безглуздо й неправильно», — уточнив пан Розенко.

    Він також зазначив, що справжні причини і наслідки цих вибухів стануть зрозумілі тільки в більш віддаленій перспективі.



    http://razumkov.org.ua
     
  4. Zoy

    Zoy newsmaker

    Авторитаризм в Україні мають зупинити громадяни, а не іноземні політики

    Україна, яку так добре сприймали свого часу, сьогодні ніби оточена червоною стрічкою як проблемна країна. Повідомлення про побиття Юлії Тимошенко у в\'язниці сколихнуло світ: комісар ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства, генеральний секретар Ради Європи, верховний представник ЄС з питань загальної зовнішньої політики та інші міжнародні політики один за іншим заявляли, що стурбовані подіями, вимагають пояснень і відповідного розслідування, — повідомляє новинна служба «УНІАН». Видання наводить оцінку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

    Та ситуація, яка зараз фактично зупинила роботу парламенту і створює перешкоди для подальшого розвитку України, є тільки одним з етапів проблеми, яка називається авторитарні схильності, зневага до верховенства права і верховенством закону.
    Йдеться не лише про сьогоднішню ситуацію, але і про те, що резолюція ПАРЄ не виконана, не виконуються рішення Європейського суду з прав людини відносно лікування тих, хто знаходиться за ґратами, в даному випадку — Юлії Тимошенко.

    Це усе заводить країну в повну безвихідь. І очевидно, що це битиме в першу чергу по президентові України, який може дуже скоро опинитися, по суті, в ізоляції. Вже сьогодні він викликав однакову реакцію з Вашингтону, Брюсселю і Москви, що дуже складно зробити в умовах геополітичного розташування України.

    Що стосується подальшого розвитку подій. Звичайно, є ті, хто закликає не проводити чемпіонат Європи з футболу в Україні. Я розумію їхні емоції і оцінки. Але я вважаю, що в даному випадку це вже технічно неможливо, час втрачений і серйозно говорити про це не варто.

    М\'яч знаходиться не в ЄС, а на полі України. Сьогодні є внутрішній обов`язок — зупинити розвиток тих тенденцій, які, на мій погляд, взагалі є випробуванням на опір громадянського суспільства, опір опозиції. Якщо цей іспит не буде складений, то це спричинить наступні дії і годі буде сподіватися на чесний, прозорий, конкурентний процес під час парламентських виборів. А це на сьогодні єдиний шанс у найближчій перспективі кардинально змінити ситуацію.

    Чи буде Україна кимось «іншим» — Білоруссю, Росією — це вже дискусія не предметна. Якщо ви як журналісти і усі, хто переймається за майбутнім нашої країни, діятимете відповідним чином, Україна залишиться проєвропейською демократичною державою. Якщо ні, то можливий регрес в напрямі від європейської інтеграції. Пружина стискається занадто швидко, і вона так само швидко піде в зворотному напрямі.



    http://razumkov.org.ua
     
  5. Zoy

    Zoy newsmaker

    Круглий стіл: «Партнерство з НАТО в умовах позаблокової політики»

    27 квітня 2012 року Центр Разумкова в рамках Мережі партнерства Україна-НАТО та за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні провів круглий стіл «Партнерство з НАТО в умовах позаблокової політики України: актуальність, стан і перспективи».

    До участі були запрошені представники законодавчої та виконавчої влади, силових структур, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств і міжнародних організацій.

    Обговорено такі питання:


    • Партнерство Україна-НАТО: спільні цілі, цінності, інтереси.
    • Місце НАТО у пріоритетах зовнішньої політики та політики безпеки України.
    • Що заважає розвитку конструктивного партнерства Україна-НАТО?
    • Головні пріоритети і стратегічні напрями співробітництва між Україною і НАТО на наступні 5-7 років.
    До дискусії Центр Разумкова підготував аналітично-інформаційні матеріали, результати експертного та соціологічного досліджень.

    Під час роботи круглого столу представлено переклад Щорічника «СІПРІ 2011: озброєння, роззброєння та міжнародна безпека», який готується Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та видається українською мовою Центром Разумкова.



    http://razumkov.org.ua
     
  6. Zoy

    Zoy newsmaker

    Для зваженого рішення про добудову ХАЕС потрібен аналіз зацікавлених сторін

    Після аварії на японській ядерній електростанції «Фукушіма даічі» світова спільнота забила тривогу з приводу безпечності використання такого виду електроенергії. Німеччина припинила роботу семи реакторів, та й решта держав ЄС висловили стурбованість станом галузі атомної енергетики. Тим часом в Україні є невелика, за сучасними мірками, АЕС — Хмельницька, яку планують доповнити двома новими енергоблоками, — повідомляє газета «Дзеркало тижня».

    Питання добудови енергоблоків на ХАЕС потрібно розглядати в цілому, беручи до уваги різноманітні аспекти питання — екологічний, технічний, економічний тощо, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «За великим рахунком, зараз немає жодної людини, яка могла б зважено й раціонально прокоментувати цю проблему. Екологи зазвичай підходять до вирішення таких ситуацій досить емоційно, інша сторона — ядерники — зацікавлені в розширенні своїх потужностей, є й певні соціальні проблеми. Але зваженого чіткого рішення я наразі не бачу, — проте й сказати, що не потрібно добудовувати ці реактори, теж не можу. В Україні назрівають дуже великі енергетичні проблеми — зокрема, теплова генерація перебуває в поганому стані, зношеність деяких блоків сягає 70%, та й атомні блоки наближаються до межі, за якою потрібно вирішувати, продовжувати їх використовувати чи виводити із системи. Тому однозначного і простого розв\'язання цього питання зараз просто не може бути», — говорить знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  7. Zoy

    Zoy newsmaker

    Круглий стіл: «Партнерство з НАТО в умовах позаблокової політики»

    <img align=\"baseline\" src=\"/upload/1335601872_file.jpg\">27 квітня 2012 року Центр Разумкова в рамках Мережі партнерства Україна-НАТО та за підтримки Посольства Королівства Норвегія в Україні провів круглий стіл «Партнерство з НАТО в умовах позаблокової політики України: актуальність, стан і перспективи».

    До участі були запрошені представники законодавчої та виконавчої влади, силових структур, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств і міжнародних організацій.

    Обговорено такі питання:

    • Партнерство Україна-НАТО: спільні цілі, цінності, інтереси.
    • Місце НАТО у пріоритетах зовнішньої політики та політики безпеки України.
    • Що заважає розвитку конструктивного партнерства Україна-НАТО?
    • Головні пріоритети і стратегічні напрями співробітництва між Україною і НАТО на наступні 5-7 років.
    До дискусії Центр Разумкова підготував аналітично-інформаційні матеріали, результати експертного та соціологічного досліджень.

    Під час роботи круглого столу представлено переклад Щорічника «СІПРІ 2011: озброєння, роззброєння та міжнародна безпека», який готується Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та видається українською мовою Центром Разумкова.



    http://razumkov.org.ua
     
  8. Zoy

    Zoy newsmaker

    Рішення про добудову блоків ХАЕС слід доповнити аналізом зацікавлених сторін

    Після аварії на японській ядерній електростанції «Фукушіма даічі» світова спільнота забила тривогу з приводу безпечності використання такого виду електроенергії. Німеччина припинила роботу семи реакторів, та й решта держав ЄС висловили стурбованість станом галузі атомної енергетики. Тим часом в Україні є невелика, за сучасними мірками, АЕС — Хмельницька, яку планують доповнити двома новими енергоблоками, — повідомляє газета «Дзеркало тижня».

    Питання добудови енергоблоків на ХАЕС потрібно розглядати в цілому, беручи до уваги різноманітні аспекти питання — екологічний, технічний, економічний тощо, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «За великим рахунком, зараз немає жодної людини, яка могла б зважено й раціонально прокоментувати цю проблему. Екологи зазвичай підходять до вирішення таких ситуацій досить емоційно, інша сторона — ядерники — зацікавлені в розширенні своїх потужностей, є й певні соціальні проблеми. Але зваженого чіткого рішення я наразі не бачу, — проте й сказати, що не потрібно добудовувати ці реактори, теж не можу. В Україні назрівають дуже великі енергетичні проблеми — зокрема, теплова генерація перебуває в поганому стані, зношеність деяких блоків сягає 70%, та й атомні блоки наближаються до межі, за якою потрібно вирішувати, продовжувати їх використовувати чи виводити із системи. Тому однозначного і простого розв\'язання цього питання зараз просто не може бути», — говорить знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  9. Zoy

    Zoy newsmaker

    Гроші на втілення «передвиборчих обіцянок Януковича» досі не знайдено

    Сьогоднішні немає коштів для виконання соціальних ініціатив президента Януковича. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко в коментарі мережевому порталу «Голос ю-ей».

    Він зазначив, що заяви влади про те, що економіка розвивається, і гроші на соціальні ініціативи частково знайдені — це поки передвиборчі обіцянки. «Але ці гроші Мінфіну потрібно знайти. Тому Мінфін не буде шукати нічого кращого, як обкласти додатковими поборами підприємців і звичайних громадян. Малі, середні підприємці й громадяни дістануть зі своїх кишень гроші й оплатять соціальні ініціативи Януковича», — зазначив пан Розенко.

    За його словами, це свідчить про те, що, фактично, виборці, які не підтримують Партію регіонів стануть офіційним спонсором її передвиборчої кампанії. «Всі реверанси влади щодо виборців будуть профінансовані ними», — додав він.



    http://razumkov.org.ua
     
  10. Zoy

    Zoy newsmaker

    Податку на розкіш можна буде уникнути, реєструючи майно на юридичних осіб

    Щодо податку на розкіш уряду потрібно зосередитися на майні юридичних осіб та майні українців, що знаходиться за кордоном. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко в коментарі мережевому виданню «Голос ю-ей».

    За його словами, сьогодні втілити почин міністра економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка, який пропонує розраховувати податок на нерухомість, керуючись вартістю будинку, дуже складно. «Оскільки знову виникає питання: хто буде оцінювати майно? Як це буде відбуватися? Чи не стане тоді професія оцінювача найпопулярнішою в країні завдяки своїй корупційній сутності», — зазначив пан Розенко.

    Знавець порадив урядовим чиновникам добре подумати, що робити з будинками, в яких живуть багаті люди і які належать юридичним особам. Тобто, не обкладаються податком. «Ще я би порадив уряду знайти механізм, яким чином вводити податок на багатство для тих українців, майно яких знаходиться за кордоном», — додав він.



    http://razumkov.org.ua
     
  11. Zoy

    Zoy newsmaker

    Введення БТРів до Дніпропетровську є непрофесійною рекацією на вибухи

    27 квітня 2012 року в Дніпропетровську стався чи не найбільший теракт за історію України: впродовж однієї години в місті пролунали чотири вибухи. За попереднім повідомленням Міністерства надзвичайних ситуацій від вибухів постраждали 29 осіб, з яких одна має важкі ушкодження, п\'ятеро — середні, інші — легкі, загиблих немає, — повідомляє видання «Львівська пошта».

    «Зараз, поки ще нічого не відомо, можна будувати лише припущення. Коли з\'являться подробиці, будуть помітні якісь тренди, тоді й зможемо аналізувати ситуацію. Те, що в місто ввели бронетранспортери, свідчить хіба про неадекватність дій влади, про непрофесіоналізм. Коли немає конкретної групи осіб, які б ідентифікувались, як призвідники теракту, якщо така група осіб не засіла у конкретному місці, то немає жодного сенсу вводити БТРи. У цій ситуації можна висувати версії пов’язані з будь-чим, — і Євро, і внутрішньою боротьбою бізнес-кланів. Але наразі зупинитися на якійсь конкретній — підстав нема», — вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.



    http://razumkov.org.ua
     
  12. Zoy

    Zoy newsmaker

    Ідея податку на розкіш перетворилася на повселюдний податок на майно

    Тривала дискусія щодо податку на розкіш свідчить про те, що у влади немає бажання і особливої зацікавленості його впроваджувати. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко в коментарі мережевому виданню «Голос ю-ей».

    «Сам факт того, що загальна дискусія у владі триває понад півроку, свідчить про те, що немає особливого бажання і особливої зацікавленості в прийнятті цього документа», — зазначив він.

    За словами пана Розенка, за цей час даний урядовий законопроект значно видозмінився. «Він трансформувався з податку на багатство, на розкіш, в звичайний податок на майно всіх громадян країни. Тому що під ті нормативи житлової площі, які там закладені, потрапляє більше половини громадян країни. Адже мова йде про те, що обкладалася не житлова, а загальна площа», — підкреслив він.

    Також знавець додав, що сама суть цього законопроекту спотворена. Він вважає, що в уряді абсолютно свідомо доводять введення цього податку до повного абсурду. «Щось в парламент подадуть, але в такій редакції цей документ ніколи не буде прийнятий. І, відхиляючи цю ініціативу, з-під удару виводяться як прості люди, так і багаті. До того ж міністри потім будуть ходити на телебачення й розповідати, які вони хороші і які погані депутати, що не підтримали цей документ», — додав дослідник.



    http://razumkov.org.ua
     
  13. Zoy

    Zoy newsmaker

    Об’єктивну оцінку новому КПК дасть його застосування

    Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу породило численні його оцінки з боку юристів, політиків, експертів, представників іноземних держав та міжнародних організацій. Це й зрозуміло, оскільки кодекс такого роду за визначенням є епохальним законом, здатним істотно вплинути як на стан правової системи, так і на розвиток України загалом. Спектр оцінок нового КПК надзвичайно широкий — від повного схвалення до повного неприйняття.

    http://razumkov.org.ua
     
  14. Zoy

    Zoy newsmaker

    Введення БТРів до Дніпропетровська є непрофесійною реакцією на вибухи

    27 квітня 2012 року в Дніпропетровську стався чи не найбільший теракт за історію України: впродовж однієї години в місті пролунали чотири вибухи. За попереднім повідомленням Міністерства надзвичайних ситуацій від вибухів постраждали 29 осіб, з яких одна має важкі ушкодження, п\'ятеро — середні, інші — легкі, загиблих немає, — повідомляє видання «Львівська пошта».

    «Зараз, поки ще нічого не відомо, можна будувати лише припущення. Коли з\'являться подробиці, будуть помітні якісь тренди, тоді й зможемо аналізувати ситуацію. Те, що в місто ввели бронетранспортери, свідчить хіба про неадекватність дій влади, про непрофесіоналізм. Коли немає конкретної групи осіб, які б ідентифікувались, як призвідники теракту, якщо така група осіб не засіла у конкретному місці, то немає жодного сенсу вводити БТРи. У цій ситуації можна висувати версії пов’язані з будь-чим, — і Євро, і внутрішньою боротьбою бізнес-кланів. Але наразі зупинитися на якійсь конкретній — підстав нема», — вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.



    http://razumkov.org.ua
     
  15. Zoy

    Zoy newsmaker

    Покращення україно-французьких відносин залежить лише від України

    Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що після обрання нового французького президента у відносинах України та Франції особливих позитивних зрушень не буде, — повідомляє газета «Комсомольская правда».

    «У Франції зовнішню політику багато в чому визначає президент. І що стосується двосторонніх відносин, то кардинальних змін при Олланді не буде», — вважає знавець. «Якщо говорити, наприклад, про якесь поглиблення стосунків, то від України в цьому питанні більше залежить, ніж від Франції... Якихось поліпшень я не бачу, відкритішою ситуація не стане. Що стосується формальних заяв, то я пам\'ятаю висловлювання Олланда про те, що він не бачить країни Східної Європи з ЄС. Це було давно, але тим не менш. У Саркозі наприклад, були помічники, у тому числі з питань зовнішньої політики, навіть з українськими коренями. А у нового президента — поки немає», — додав пан Чалий.

    «Він набирає команду. Взагалі ж, в першу чергу Олланд займеться внутрішніми проблемами і Франції і ЄС, а їх немало. Люди чекають змін на краще, і чимшвидше. На порядку денному — економіка, шляхи виходу з кризи», — говорить знавець.



    http://razumkov.org.ua
     
  16. Zoy

    Zoy newsmaker

    Якщо скоротити робочий тиждень, зарплати теж скоротяться

    Національна федерація профспілок оголосила початок кампанії за скорочення робочого тижня з 40 до 35 годин. Окрім профспілок ніхто не вірить у можливості скорочення робочого тижня. Медики обома руками «за», а от деякі знавці категорично проти такого кроку, — повідомляє новинна служба ТСН.

    За умов скорочення робочого тижня, заробітних плат ніхто підвищувати не буде, впевнений провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. «Сьогодні скорочувати робочий тиждень можна лише з одночасним скороченням заробітних плат. І тому начебто виглядає як непоганий задум, але потім він може призвести до того, що рівень життя, заробітні плати будуть зменшені, і якість і рівень життя в українців будуть падати», — говорить знавець.

    Між тим у Трудовому кодексі, який можуть ухвалити вже найближчим часом, прописана можливість збільшення робочого дня до 12 годин, а робочого тижня до 48 годин — у разі виробничої необхідності, наявності часу на перепочинок і згоди працівника.
    Пан Розенко вважає, що це відкриває законний шлях роботодавцю збільшувати робочий час. «Самі розумієте, що згоду працівника будь-який роботодавець дуже легко зможе отримати під загрозою звільнення», — зауважив він.



    http://razumkov.org.ua
     
  17. Zoy

    Zoy newsmaker

    Ялтинський саміт може стати початком міжнародної ізоляції України

    Президент Хорватії Іво Йосипович став сьомим главою держави, який не братиме участі в традиційній, вже 18 зустрічі очільників держав Центральної Європи, який має відбутися в Ялті 11-12 травня 2012 року. Окрім нього відмовилися приїхати президенти Чехії, Німеччини, Словенії, Естонії, Італії та Австрії, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

    Чимало знавців вважають, що не важливо, скільки президентів приїде на Ялтинську зустріч. Головне, на думку заступника директора Центру Разумкова Валерія Чалого, що нинішні обставини є застереженням для Києва.

    Пан Чалий говорить, що Київ наближається до межі, після якої українському президентові не всі європейські лідери захочуть потиснути руку. «Це застереження. Якщо це не початок ізоляції України, то я не знаю, як назвати цей стан. Це червона лінія, з перетином якої враження від України зазнає дуже помітних втрат. Звужується коло перших осіб держав, які готові тиснути руку президенту Януковичу», — вважає Валерій Чалий.

    «Ясно, що Росія, використовуючи такі обставини, тепер більш широко розкриватиме обійми перед Україною. Але найгірше, що слава України дуже погіршилася за останні два роки. І це впливатиме на громадян. Тих, які їдуть до інших європейських країн, де Україна в новинах починається з політичних переслідувань, а сюжети йдуть поруч з сюжетами про з китайських дисидентів та сутички в Єгипті», — наголосив Валерій Чалий.

    Знавець вважає, що дуже швидко це призведе до конкретних наслідків для держави — зменшення інвестування, «сприйняття України як держави, що не знайшла свій шлях навіть після 20 років незалежності».



    http://razumkov.org.ua
     
  18. Zoy

    Zoy newsmaker

    Рішення перенести Ялтинський саміт було логічним, але запізнілим

    Ялтинська зустріч глав держав Центральної і Східної Європи, мабуть, стала першим номером в списку українських подій, якою нехтують очільники інших європейських країн. Після зливи відмов від участі, поясненої або протестом проти ставлення української влади до колишнього прем\'єр-міністра Юлії Тимошенко, або іншими причинами, в Міністерстві закордонних справ України після недовгих роздумів повідомили про те, що зустріч глав держав відкладена, — повідомляє мережеве видання «Главком».

    «Такі події, як зустріч керівників країн Центральної і Східної Європи, дуже корисні і з точки зору репутації, і з точки зору вирішення важливих питань двосторонньої співпраці й аналізу проблем взаємодії країн-сусідів. Тому скасування зустрічі — це недобра подія. Крім того, це сталося вперше в історії України. Водночас рішення про скасування зустрічі або її перенесення за нинішніх умов є цілком логічним, тому що немає сенсу проводити провальну зустріч, в якій не беруть участь більшість запрошених глав держав», — вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

    «Але в Україні окрім значних внутрішньополітичних підстав, є і певні недопрацювання, в тому числі, й інформаційного забезпечення, і навіть відповідної дипломатичної роботи. Тому що після перших повідомлень про проблеми з приїздом учасників, треба було швидко дослідити становище, зробити передбачення й прийняти відповідне рішення ще до того, як цей випадок заплямував Україну. Рішення, по суті було ухвалене з запізненням, і ця подія виявилася провальною не лише з точки зору скасування саміту, але і з точки зору інформаційних наслідків цього рішення. Очевидно, що успішні події такого рівня можуть бути проведені на офіційному рівні тільки після врегулювання проблем усередині країни», — зазначив пан Чалий.



    http://razumkov.org.ua
     
  19. Zoy

    Zoy newsmaker

    Зустріч зі слухачами університету оборони Пакистану

    На прохання посольства Ісламської республіки Пакистан в Україні, Центр Разумкова провів зустріч із делегацією Національного університету оборони Пакистану, яка перебувала в Україні з навчальним візитом.

    В ході зустрічі слухачі університету ознайомилися із історією створення, основними сферами, формами та принципами діяльності Центру Разумкова. В ході дискусії відбувся обмін думками стосовно окремих питань міжнародної безпеки, зовнішньої політики України, різних аспектів воєнної, політичної та енергетичної безпеки.



    http://razumkov.org.ua
     
  20. Zoy

    Zoy newsmaker

    Вартість побудови переробних заводів робить катарський газ дорожчим за російський

    Уряд веде перемовини щодо постачання газу з Катару через Туреччину. Про це заявляв глава українського уряду Микола Азаров. За його словами, за перевезення скрапленого катарського газу Україна буде платити втричі менше, ніж нині платить за російський. Знавці, однак, вважають, що навіть якщо вдасться домовитися із обома країнами, на побудову відповідних терміналів підуть роки, — повідомляє новинна служба «Радіо Свобода».

    Скраплення — один із видів перевезення газу морем. Для цього його спочатку переводять у рідкий, а потім — після прибуття — знову в газоподібний стан. Ціна, яку нині Україна платить за російський газ, значно перевищує собівартість його видобутку і такого транспортування, тому теоретично постачати газ із Катару може бути трохи дешевше, вважає Сергій Дяченко, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова.

    «Скраплений газ, який постачається із країн Північної Африки на ринках ЄС, коштує близько 350 доларів, тобто на 100 доларів дешевше, ніж ми отримуємо із Російської Федерації», — зазначає він. Однак, на думку дослідника, треба зважати також на те, що в Україні немає жодного переробного заводу, де газ із рідкого переводили б у звичний для транспортування по трубах стан. Це також впливатиме на ціну.



    http://razumkov.org.ua
     
а де твій аватар? :)