Новини від центра Разумкова

Новий закон про місцеві вибори трохи кращий за попередній

Газета «Крымская правда» попросила прокоментувати нову редакцію закону про місцеві вибори директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

— Як ви оцінюєте новий закон України про місцеві вибори в цілому, а також внесені до нього поправки?

На мою думку, змішана система об’єднує в собі недоліки мажоритарної та пропорційної систем, а головне*— не вирішує проблеми відриву депутатів від виборців. Крім того, не виключені проблеми в роботі місцевих рад, де депутати-списочники і мажоритарники, нехай навіть обрані від однієї партії, можуть відстоювати протилежні позиції. І вже традиційним негативом є те, що зміна правил здійснюється безпосередньо перед виборами.

Що*ж до змін, внесених до тексту закону в останню мить, тут є дві сторони: об’єктивне значення і політичний ефект. Те, що до виборів допущені місцеві організації «нових політичних сил», з погляду демократії і реалізації суспільного запиту на оновлення політичної еліти,*— безперечний плюс. Те*ж саме можна сказати і про розширення складу виборчкомів за рахунок представників непарламентських партій. Ці зміни роблять закон, не дивлячись на всі його недоліки, все*ж таки дещо краще, ніж він був. Звичайно, він не може влаштувати всіх учасників виборчого процесу, як і не може сам по собі гарантувати проведення чесних виборів.

— Окремі знавці*висловлюють думку, що внесені поправки невигідні перш за все самій Партії регіонів. Ви згодні з*цим?

Не зовсім. Допуск більшого числа місцевих організацій «Фронту змін» Арсенія Яценюка і «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка може відняти голоси прихильників Юлії Тимошенко. А можливий успіх «Сильної України» регіонали, очевидно, не вважають загрозою для свого результату. Навряд чи стане проблемою для них і новий принцип формування виборчих комісій: адже представники трьох політичних сил, які входять до парламентської коаліції матимуть у виборчкомах дев’ять представників. Крім того, лояльні до влади члени комісій можуть бути включені за квотою позапарламентських партій. З урахуванням відсутності жорстких вимог в законі до кворуму виборчкомів Партії регіонів боятися нічого.



http://razumkov.org.ua

 

На ядерній незалежності України можна поставити хрест

Конкурс на будівництво заводу із виробництва ядерного палива в Україні виграла російська компанія ТВЕЛ. Для остаточного рішення відповідний акт має ухвалити ще Кабінет Міністрів. Знавці ж наголошують, що такий результат не став несподіванкою. На їхню думку, будівництво в Україні заводу за російськими технологіями унеможливить урізноманітнення ринку ядерного палива, — повідомляє «Радіо Свобода».

Водночас нині в Україні випробовує своє паливо компанія «Вестінгауз» зі США. У разі успішного ліцензування, з 2011 року мала би розпочатися її угода на частину українського ринку. «Вестінгауз» має змогу забезпечити своїм паливом три блоки Південноукраїнської АЕС, а в майбутньому і до шести блоків цієї станцій. У березні 2010 року успішно завершився перший етап ліцензування і розпочався другий. Але, як зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін, зважаючи на нинішнє рішення конкурсної комісії, цілком ймовірно, що компанія «Вестінгауз» буде витіснена з українського ринку ядерного палива.

«Зараз випробовуються 42 касети виробництва цієї компанії, — зауважує пан Саприкін. — Вона ще не отримала відповідної ліцензії. Триває дослідно-промислова експлуатація цього палива. Величезна програма, на яку витратили кошти як США, так і Україна, поки що продовжується. Однак, швидше за все, вона не матиме перспективи. Тобто, на питанні диверсифікації постачання свіжого ядерного палива в Україну можна поставити хрест».



http://razumkov.org.ua

 

Підняття цін на газ зменшило число прихильників «харківських угод»

Для сільського населення, яке опалює газом житла, витрати на це паливо дорівнюють чи навіть перевищують витрати на харчування, зазначив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко мережевому виданню «Економічна правда».

Тимчасом для містян ціна на газ складає невелику частку витрат, але для них важлива вартість комунальних послуг в цілому, а вона теж залежить від вартості газу. «Зараз комунальні послуги є другою за розміром статтею витрат городян і становлять 25%*від їхніх доходів. Продукти харчування становлять 39%»,*— стверджує знавець.

Зрозуміло, що населення погано сприйняло звістку про зростання газового тарифу після підписання «харківських домовленостей». Їх громадяни сприймають як обмін дозволу на перебування в Україні російського флоту на здешевлення газу.

«45%*українців вважають, що цю угоду не слід було укладати, зважаючи на те, що газ все одно дорожчає. 30,5%*людей підтримують підписання договору»,*— каже пан*Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

Українська влада не піде на повне об’єднання «Нафтогазу» та «Газпрому»

Керівник «Газпрому» Алєксєй Міллер пообіцяв, що Росія постачатиме газ українцям за російськими цінами за умови об’єднання компанії з НАК «Нафтогаз України». Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін вважає, що Україна отримає знижку на газ не більше, ніж на три роки, якщо погодиться на об’єднання НАК «Нафтогаз» і «Газпрому»,*— повідомляє новинна служба «Росбалт».

«Як відомо, до 2014*року в Росії ціна на газ для населення буде зрівняна з ціною, за якою газ продається до ЄС. Тому Україна, навіть якщо погодиться на об’єднання »Нафтогаза« з »Газпромом«, може отримати знижку на газ щонайбільше на три роки. У 2010*році знижка може скласти 30–40*дол. на кожній тисячі кубометрів. Наступного року знижка може скласти щонайбільше 20*дол., а на третій рік знижка може скласти 10*доларів. Тому віддавати Росії цілу галузь в обмін на такі невеликі знижки на газ, як мінімум несерйозно»,*— сказав*він.

Зі слів пана Саприкина, українське керівництво навряд чи погодиться на повне злиття «Нафтогаза» та «Газпрому». «В Україні чудово розуміють, що можуть остаточно втратити газову галузь. І, можливо, для них ще страшнішою буде втрата власних доходів, адже впродовж 20*років газова галузь була „гаманцем” для багатьох її керівників. І це вагоміша загроза, яка здійсниться після повного об’єднання підприємств. Тому об’єднання „Нафтогаза” та „Газпрому” можливо тільки на частковій основі. Це може стосуватися частини газових магістралей, а також використання газових сховищ. Але на повне злиття українське керівництво не піде»,*— впевнений знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Росія не надто посилюватиме ЧФ, але вкладатиме гроші у Севастополь

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський сумнівається в намірах Росії посилювати флот на території України. «Очевидне одне: Росія зацікавлена в тому, щоб залишитися в Криму. Але що далі буде з ЧФ — уявити важко. Так, існують плани з його посилення і оновлення. Але якщо подивитися на програму і закладені фінансові обмеження, розраховувати на стовідсоткове її виконання годі»,*— заявив знавець газеті «Экономические известия».

Водночас РФ вкладатиме гроші у Севастополь для посилення своєї присутності, вважає пан Сунгуровський. Він передбачає, що головним каналом грошових вливань в інфраструктуру Севастополя буде уряд Москви.



http://razumkov.org.ua

 

Об’єднання «Нафтогазу» та «Газпрому» збільшить енергозалежність України до 80%

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не увійде до складу ВАТ «Газпром». Про це заявив міністр палива й енергетики України Юрій Бойко, — повідомляє новинна служба «Голос америки».

*Як сказав провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, з самого початку переговорів про злиття українські політичні та фінансові еліти не були зацікавлені в завершенні цього процесу.



«“ Газпром” поставив собі за мету об\'єднати компанії. Так, якісь чиновники з уряду України підтримують цей задум. Але основна маса фінансово-промислової еліти, власники крупних капіталів з Партії регіонів не мають до нього жодної цікавості. Це об\'єднання лише підсилить монопольний вплив “Газпрому” на економіку України», – підкреслює Володимир Омельченко.



Одним з доводів проти об\'єднання активів двох газових монополістів знавець називає посилення енергетичної залежності України від Росії. «Для України зовсім безглуздо об\'єднувати власність “Газпрому” та “Нафтогазу”. Це ще більше прив\'яже нас до залежності від російського газу. Замість цього потрібно розвивати видобуток власного газу й урізноманітнювати джерела постачань вуглеводнів, проекти енергозбереження, і зменшувати енергозалежність від Росії. Це цілком реально», – зазначає Володимир Омельченко.



По прогнозах центру Разумкова, у випадку якщо Україна відмовиться від ідеї створення СП між «Нафтогазом» і «Газпромом», до 2020 року енергозалежність від Росії зменшиться до 25%.



«Якщо провести об\'єднання компаній в СП, то ця залежність до 2020 року збільшиться з нинішніх 70% до 80%», – говорить Володимир Омельченко.

http://razumkov.org.ua

 

Скасування районних рад призведе до занепаду околиць Києва

Народні депутати у перший день роботи нової сесії парламенту, ухвалили зміни до закону «Про столицю України», згідно з якими вибори до райрад у Києві не відбудуться, оскільки вони того*ж дня були скасовані,*— повідомляє мережеве видання «Новинар».

Намагаючись пояснити лихоманковий поспіх при розгляді питання про долю райрад, прихильники цього рішення наголошували на роздутості бюрократичного апарату і економії грошей, які можна буде використати на соціальні програми. Однак з такою постановкою питання згодні далеко не всі. На думку Володимира Жмуцького, провідного експерта Центру Разумкова з питань місцевого самоврядування міста Києва, аграрних, екологічних та земельних питань, районні ради Києву необхідні.

Посилаючись на досвід західних країн, знавець пояснив доцільність існування районних рад, перш за все, більш простим контролем коштів, які виділяються на благоустрій. «Що більше районних рад чи, скажімо, рад місцевого самоврядування населення, це можуть бути як райони, так і мікрорайони, що історично склалися, тим краще, бо коли йдуть кошти, їх легше контролювати, якщо осередок невеликий,*— зазначив пан Жмуцький.*— Тобто чим менша корпускула місцевого самоврядування, тим більше демократії і тим більше контролю. Це практика провідних столиць Європи».

Якщо уся повнота влади у Києві зосередиться лише в межах Київради та КМДА, київські чиновники, які і так не надто ефективно вирішують проблеми столиці, відгородяться від них ще більше. «Якщо все буде централізовано,*— каже Володимир Жмуцький,*- то київській владі не буде діла до передмість чи спальних районів. Хіба їх хвилюватиме, що десь на Троєщині провалився асфальт чи не працюють бювети? Ні. Вони будуть більш-менш підтримувати центр*— те, що у них на очах, і територію вздовж дороги, якою їздить Президент, оце буде і вся їхня робота».

Однак з огляду на те, що районні ради не користуються шаленою підтримкою киян, перш за все, у зв’язку зі своєю далеко не ідеально діяльністю, можна з великою долею вірогідності сказати, що наполегливо боронити їх ніхто не буде.

«На тлі соціальних проблем*— подорожчання метро та харчів*— пересічним киянам буде просто не до цього,*— переконаний Володимир Жмуцький.*— Тим більше, що районні ради теж не святі, вони теж працюють недостатньо добре. Візьмемо для прикладу останню зиму».



http://razumkov.org.ua

 

Об’єднання «Нафтогазу» та «Газпрому» збільшить енергозалежність України

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не увійде до складу ВАТ «Газпром». Про це заявив міністр палива й енергетики України Юрій Бойко, — повідомляє новинна служба «Голос америки».

Як сказав провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, з самого початку переговорів про злиття українські політичні та фінансові еліти не були зацікавлені в завершенні цього процесу.

«Газпром поставив собі за мету об\'єднати компанії. Так, якісь чиновники з уряду України підтримують цей задум. Але основна маса фінансово-промислової еліти, власники крупних капіталів з Партії регіонів не мають до нього жодної цікавості. Це об’єднання лише підсилить монопольний вплив Газпрому на економіку України», — підкреслює Володимир Омельченко.

Одним з доводів проти об’єднання активів двох газових монополістів знавець називає посилення енергетичної залежності України від Росії. «Для України зовсім безглуздо об’єднувати власність Газпрому та Нафтогазу. Це ще більше прив’яже нас до залежності від російського газу. Замість цього потрібно розвивати видобуток власного газу й урізноманітнювати джерела постачань вуглеводнів, проекти енергозбереження, і зменшувати енергозалежність від Росії. Це цілком можливо», — зазначає Володимир Омельченко.

За*оцінками Центру Разумкова, у*разі якщо Україна відмовиться від ідеї створення СП між «Нафтогазом» і «Газпромом», до 2020 року енергозалежність від Росії зменшиться до 25%. «Якщо провести об’єднання компаній в СП, то ця залежність до 2020 року збільшиться з нинішніх 70% до 80%», — говорить Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Поїздка Януковича до Брюсселя закладає підвалини жовтневої зустрічі «Україна-ЄС»

Розпочалися відвідини Віктором Януковичем Брюсселя. На порядку денному переговорів*— питання створення зони вільної торгівлі, спрощення візового режиму і асоційованого членства України в ЄС. Про перспективи подальшої співпраці між Україною та ЄС мережевому виданню «Главред» розповів директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков.

Поїздка до Брюсселя стане підготовкою до зустрічі керівників України та ЄС, яка відбудеться в жовтні. Вона стане продовженням переговорного шляху, який має привести нас до договору про асоціацію з ЄС. Текст угоди про асоціацію вже узгоджений, залишилися лише політичні питання.

З листопада 2009*року ми вже маємо порядок денний до договору про асоціацію з ЄС, насправді ми вже можемо його виконувати, але в це треба вкладати великі капіталовкладення.

Для зони вільної торгівлі ще треба провести переговори щодо найменування товарів та фітосанітарних норм. Просування цього питання залежатиме від ситуації в ЄС та наполегливості сторін. Зараз я не поділяю песимізму багатьох знавців, які вважають, що Україна залишається на європейському узбіччі. Києву потрібно врівноважити зовнішню політику, бо сьогодні відчутні її зсуви у бік Москви. На цьому шляху робляться певні кроки, зокрема поїздка до Китаю став проривом у відносинах з цією країною. Раніше українська політика обходила її увагою.

Окремо*— питання візового режиму. Аби досягти успіху в ньому, Україна також має показати свої здобутки на жовтневій зустрічі. Для цього нам треба пристосувати своє законодавство та переобладнати прикордонні споруди.

Відвідування Брюсселя матиме наслідки лише у майбутньому. Поки рано говорити про конкретні зрушення внаслідок цієї поїздки.



http://razumkov.org.ua

 

Скасування районних рад загрожує занепадом околицям Києва

Народні депутати у перший день роботи нової сесії парламенту, ухвалили зміни до закону «Про столицю України», згідно з якими вибори до райрад у Києві не відбудуться, оскільки вони того*ж дня були скасовані,*— повідомляє мережеве видання «Новинар».

Намагаючись пояснити лихоманковий поспіх при розгляді питання про долю райрад, прихильники цього рішення наголошували на роздутості бюрократичного апарату і економії грошей, які можна буде використати на соціальні програми. Однак з такою постановкою питання згодні далеко не всі. На думку Володимира Жмуцького, провідного експерта Центру Разумкова з питань місцевого самоврядування міста Києва, аграрних, екологічних та земельних питань, районні ради Києву необхідні.

Посилаючись на досвід західних країн, знавець пояснив доцільність існування районних рад, перш за все, більш простим контролем коштів, які виділяються на благоустрій. «Що більше районних рад чи, скажімо, рад місцевого самоврядування населення, це можуть бути як райони, так і мікрорайони, що історично склалися, тим краще, бо коли йдуть кошти, їх легше контролювати, якщо осередок невеликий,*— зазначив пан Жмуцький.*— Тобто чим менша корпускула місцевого самоврядування, тим більше демократії і тим більше контролю. Це практика провідних столиць Європи».

Якщо уся повнота влади у Києві зосередиться лише в межах Київради та КМДА, київські чиновники, які і так не надто ефективно вирішують проблеми столиці, відгородяться від них ще більше. «Якщо все буде централізовано,*— каже Володимир Жмуцький,*— то київській владі не буде діла до передмість чи спальних районів. Хіба їх хвилюватиме, що десь на Троєщині провалився асфальт чи не працюють бювети? Ні. Вони будуть більш-менш підтримувати центр*— те, що у них на очах, і територію вздовж дороги, якою їздить Президент, оце буде і вся їхня робота».

Однак з огляду на те, що районні ради не користуються шаленою підтримкою киян, перш за все, у зв’язку зі своєю далеко не ідеально діяльністю, можна з великою долею вірогідності сказати, що наполегливо боронити їх ніхто не буде.

«На тлі соціальних проблем*— подорожчання метро та харчів*— пересічним киянам буде просто не до цього,*— переконаний Володимир Жмуцький.*— Тим більше, що районні ради теж не святі, вони теж працюють недостатньо добре. Візьмемо для прикладу останню зиму».



http://razumkov.org.ua

 

Росіє пропонує обміняти Українську ГТС на неякісні родовища

Об’єднання українського «Нафтогазу» з російським «Газпромом» є процесом тривалим і переговори щодо цього не обіцяють швидких результатів. Раніше глава уряду України Микола Азаров заявляв, що саме з метою перегляду ціни на газ українська сторона пропонує переговори. За його словами, навіть після харківських домовленостей ціна російською газу є надто дорогою для української економіки,*— повідомляє «Радіо Свобода».

«Під тиском олігархів, яким належать металургійні та хімічні підприємства, уряд намагається зменшити ціну на газ будь-яким шляхом,*— каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.*— Теоретично Росія може ще зменшити ціну на газ. Однак, після бази для Чорноморського флоту треба буде ще щось віддавати».

Росія пропонує для створення спільного підприємства родовища в Астраханській області та на півострові Ямал. Україні пропонують передати в СП газотранспортну систему разом із газосховищами. Втім, українські знавці кажуть, що Росія пропонує далеко не найкращі свої родовища. «Сам „Газпром” загруз у цьому Астраханському родовищі, яке надто складно розробляти. Газ залягає на великих глибинах, а в складі газу міститься сірка. Отже, родовище не є привабливим»,— каже Володимир Саприкін.



http://razumkov.org.ua

 

Відкладення реформи держуправління збільшує ймовірність повторення Майдану

Де раніше могла впоратися одна людина, тепер потрібні двоє. В підсумку чисельність держапарату збільшується, плідність роботи падає, при цьому ще й зростає рівень корупції.

http://razumkov.org.ua

 

Запропоновані варіанти продажу газу «Росукренерго» вигідні лише «Газпрому»

Українські знавці енергетичних питань розкритикували пропозиції міністра палива та енергетики Юрія Бойка, який запропонував керівництву російського «Газпрому» два варіанти продажу газу, який Україна продовжує оскаржувати у приватної компанії «Росукренерго». Обидва варіанти передбачають надання дозволу РУЕ на продаж «блакитного палива» в Україні,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко критично оцінив обидва варіанти. Україна, хоч і за зниженою ціною, але вже оплатила газ, отриманий від «Росукренерго».

«Україна сплатила за обсяги газу ще 2009*року. Логічнішим варіантом була*б реструктуризація на 5–10 років різниці між ціною, яку Україна заплатила „Газпрому” і середньою ціною, яка була у тому році. Було*б не 12*мільярдів кубометрів газу, а 4–5*мільярдів»,*— відзначив знавець.

Володимир Омельченко вважає, що запропоновані міністром варіанти продажу газу вигідні лише «Газпрому».



http://razumkov.org.ua

 

Відкладення реформи держуправління збільшує шанси повторення Майдану

Де раніше могла впоратися одна людина, тепер потрібні двоє. В підсумку чисельність держапарату збільшується, плідність роботи падає, при цьому ще й зростає рівень корупції.

http://razumkov.org.ua

 

Росія пропонує обміняти Українську ГТС на неякісні родовища

Об’єднання українського «Нафтогазу» з російським «Газпромом» є процесом тривалим і переговори щодо цього не обіцяють швидких результатів. Раніше глава уряду України Микола Азаров заявляв, що саме з метою перегляду ціни на газ українська сторона пропонує переговори. За його словами, навіть після харківських домовленостей ціна російською газу є надто дорогою для української економіки,*— повідомляє «Радіо Свобода».

«Під тиском олігархів, яким належать металургійні та хімічні підприємства, уряд намагається зменшити ціну на газ будь-яким шляхом,*— каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.*— Теоретично Росія може ще зменшити ціну на газ. Однак, після бази для Чорноморського флоту треба буде ще щось віддавати».

Росія пропонує для створення спільного підприємства родовища в Астраханській області та на півострові Ямал. Україні пропонують передати в СП газотранспортну систему разом із газосховищами. Втім, українські знавці кажуть, що Росія пропонує далеко не найкращі свої родовища. «Сам „Газпром” загруз у цьому Астраханському родовищі, яке надто складно розробляти. Газ залягає на великих глибинах, а в складі газу міститься сірка. Отже, родовище не є привабливим»,— каже Володимир Саприкін.



http://razumkov.org.ua

 

Україно-казахські енергетичні домовленості не здійсняться без дозволу Москви

Приїзд Нурсултана Назарбаєва до Києва приніс сенсацію. Казахстан запропонував Україні третину в російсько-казахському СП з виробництва ядерного палива, нові постачання нафти й розвідку своїх газових родовищ з перспективою постачань газу. Якщо все здійсниться, Україна вперше отримає газ і уран не з Росії. При Ющенку Москва*б зарубала ці плани. Тепер в Києві й Астані розраховують на прихильність Кремля,*— повідомляє новинна служба «Росбалт».

«Те, що казахська нафта піде на українські НПЗ, це великий здобуток. Як відомо, левова частка цих НПЗ приватизована, і багато в чому вони належать Росії. Це підтверджує, що в домовленостях Назарбаєва та Януковича присутня добра воля Росії, адже нафта піде до нас її територією. Хоча виникає питання: а чи підписані конкретні угоди з цінами й обсягами? Поки ми чуємо лише слова», — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

«Що*ж до газу, тут є великі сумніви. Обіцянка Назарбаєва допустити Україну до розвідки родовищ і постачати газ робить Казахстан прямим конкурентом Росії. Це питання може обговорюватися тільки за участю Москви, і повністю залежатиме від її волі», — зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Опитування киян щодо підтримки влади та зміни виборчої системи Києва

Майже дві третини киян (63,7*вважають, що події у Києві розвиваються у не правильному напрямі. Протилежної думки дотримуються лише 13,1%* респондентів, а майже чверть (23,2*опитаних не змогли визначитися з відповіддю на питання.

Результати опитування свідчать, що більшість киян (55,8*вважають, що районні ради в місті Києві потрібні. Протилежної думки дотримуються близько чверті (25,2*опитаних, решта респондентів не змогли визначитися з відповіддю на питання.

Переважна більшість киян (83,1*вважають, що головою КМДА обов’язково повинен бути обраний на виборах міський голова і лише 6,8%* вважають, що голову КМДА має призначати Президент України на свій розсуд. 10%*респондентів не дали відповіді на питання.

Серед політиків, найбільшу підтримку киян має діяльність Віталія Кличка: кожен четвертий опитаний (25,4*повністю підтримує його дії, ще майже стільки*ж (23,6*— частково. Не підтримують його діяльність 41,4%* опитаних. Повністю підтримують діяльність Сергія Тігіпка 18,8%* опитаних, Анатолія Гриценка*— 16,4%,*Юлії Тимошенко*— 15,4%,*Віктора Януковича*— 14,4%,*Арсенія Яценюка*— 14,0%.*Кожен десятий киянин повністю підтримує діяльність Миколи Азарова (10,4*Віктора Пилипишина (10,1*та Олександра Попова (9,9.*Проте слід зазначити, що Олександр Попов є найменш відомим серед наведених політиків: його не знають 14,9%* опитаних. Надзвичайно низький рівень підтримки має Леонід Черновецький: повністю підтримують його діяльність 2,3%* респондентів, а окремі дії*— 2,8%.*Не підтримують діяльність Леоніда Черновецького 91,3%*киян.

Майже половина опитаних (48,2*киян вважають, що зараз реально керує Києвом Олександр Попов. 9,4%* респондентів вважають, що Києвом реально керує Леонід Черновецький. 7,0%* респондентів схиляються до думки, що вони обидва керують Києвом, 16,3%* зазначили інше, а 19,1%* вагалися з відповіддю на питання.

Оціюючи діяльність Олександра Попова за 5-бальною шкалою, трохи менше половини (44,9*опитаних не змогли оцінити її. Серед тих, хто зміг оцінити цю діяльність середня оцінка склала 3*бали.

Телефонне опитування проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 10*по 12*вересня 2010*року в Києві. За випадковою вибіркою опитано 408*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки не перевищує*5%.



http://razumkov.org.ua

 

Енергетичні домовленості з Казахстаном не здійсняться без дозволу Москви

Приїзд Нурсултана Назарбаєва до Києва приніс сенсацію. Казахстан запропонував Україні третину в російсько-казахському СП з виробництва ядерного палива, нові постачання нафти й розвідку своїх газових родовищ з перспективою постачань газу. Якщо все здійсниться, Україна вперше отримає газ і уран не з Росії. При Ющенку Москва*б зарубала ці плани. Тепер в Києві й Астані розраховують на прихильність Кремля,*— повідомляє новинна служба «Росбалт».

«Те, що казахська нафта піде на українські НПЗ, це великий здобуток. Як відомо, левова частка цих НПЗ приватизована, і багато в чому вони належать Росії. Це підтверджує, що в домовленостях Назарбаєва та Януковича присутня добра воля Росії, адже нафта піде до нас її територією. Хоча виникає питання: а чи підписані конкретні угоди з цінами й обсягами? Поки ми чуємо лише слова», — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

«Що*ж до газу, тут є великі сумніви. Обіцянка Назарбаєва допустити Україну до розвідки родовищ і постачати газ робить Казахстан прямим конкурентом Росії. Це питання може обговорюватися тільки за участю Москви, і повністю залежатиме від її волі», — зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Поїздка Януковича до Брюсселя закладає підвалини жовтневої зустрічі «Україна-ЄС»

Розпочалися відвідини Віктором Януковичем Брюсселя. На порядку денному переговорів*— питання створення зони вільної торгівлі, спрощення візового режиму і асоційованого членства України в ЄС. Про перспективи подальшої співпраці між Україною та ЄС мережевому виданню «Главред» розповів директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков.

Поїздка до Брюсселя стане підготовкою до зустрічі керівників України та ЄС, яка відбудеться в жовтні. Вона стане продовженням переговорного шляху, який має привести нас до договору про асоціацію з ЄС. Політична частина угоди про асоціацію вже узгоджена.

З листопада 2009*року ми вже маємо порядок денний до договору про асоціацію з ЄС, насправді ми вже можемо його виконувати, але в це треба вкладати великі капіталовкладення.

Для зони вільної торгівлі ще треба провести переговори щодо найменування товарів та фітосанітарних норм. Просування цього питання залежатиме від ситуації в ЄС та наполегливості сторін. Зараз я не поділяю песимізму багатьох знавців, які вважають, що Україна залишається на європейському узбіччі. Києву потрібно врівноважити зовнішню політику, бо сьогодні відчутні її зсуви у бік Москви. На цьому шляху робляться певні кроки, зокрема поїздка до Китаю став проривом у відносинах з цією країною. Раніше українська політика обходила її увагою.

Окремо*— питання візового режиму. Аби досягти успіху в ньому, Україна також має показати свої здобутки на жовтневій зустрічі. Для цього нам треба пристосувати своє законодавство та переобладнати прикордонні споруди.

Відвідування Брюсселя матиме наслідки лише у майбутньому. Поки рано говорити про конкретні зрушення внаслідок цієї поїздки.



http://razumkov.org.ua

 

У російського газу є альтернатива, якою Україна не скористається

Азербайджан, Грузія й Румунія домовилися про постачання газу до ЄС в обхід Росії. Дослідники в Києві вважають, що й Україні було*б доцільно взяти участь у цьому проекті,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Газ із азербайджанських родовищ постачатиметься в Європу в зрідженому вигляді танкерами по Чорному морю. Для цього планується спорудити газові термінали в Грузії та Румунії. Мета домовленості*— щорічно переправляти таким чином до восьми мільярдів кубометрів блакитного палива. За попередніми підрахунками, виконання проекту обійдеться від двох до чотирьох мільярдів євро.

Слід визнати, що технологія постачання зрідженого газу досить складна й недешева. Спочатку газ необхідно довести до -160*градусів, а вже потім перевозити. Незважаючи на всю складність, Україні було*б вигідно долучитися до проекту заради урізноманітнення джерел енергопостачання, сказав директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

Водночас знавець сумнівається в тому, чи погодяться на це партнери. На його думку, патовий стан «Нафтогазу», який міг би взяти участь у проекті, відлякує Азербайджан, Грузію та Румунію. Крім того, продовжив дослідник, Київ прислухатиметься й до думки Кремля. «Зараз покращуються відносини між Україною та Росією. І Росія не підтримуватиме прагнення України до урізноманітнення джерел постачання природного газу»,*— впевнений пан Саприкін.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова наголошує, що за наявної газотранспортної системи Україні було*б найвигідніше купувати газ у Росії. Але через політику звідти надходить дорогий газ й українська економіка не відчуває знижок, які передбачені Харківськими угодами. На думку знавця, азербайджанський газ міг би справді стати ціновою альтернативою для України.



http://razumkov.org.ua