Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Ліля також українка!!! Більше того - професіонал у мовному питанні!!!

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Степаничу!

А хто ж, як не філологи..., вчитимуть Вас мові? :agree:
+ У нас тільки середня освіта - обов'язкова. Тут - не мусите (якщо зовсім обридло).
Про батьків і синів - нагадаю анекдот, що "б'ють не по паспорту"

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Та пізно. Мене вже не перевчиш. А от нові правила стосовно мови навіть вчителі української не схвалюють.

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

То залежить чим вони це аргументують

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Нормально вони аргументують!

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Панянкою я не є вже багато років, але чути таке звертання завжди приємно.

Бо я філолог. Крім того свідомий мовної ситуації в Україні та свідомий знущання над мовою в часи союзу.
Діяспорна мова є дуже засміченою, що самі діяспоряни розуміють та визнають. Мова українців в Україні є не просто засміченою, а занедбаною, але того ніхто не визнає.
От я чомусь думаю, що ви не говорите так, як пишете. І що фонетика шкутильгає, бо в основного відсотку українців шкутильгає. А запитай їх чого, то відповідь взагалі унікальна, як на мене: бо дивно звучить. І якби я не знала, з якою старанністю ті самі люди вчаться чужих мов, я би тихо мовчала. Я ставлюся з пошаною не лише до чужих, а й до своєї. І ніколи не сприймала її як повітря.

Додано через 8 хвилин

Ліля має ґандж - вона пише з Канади. От того й можуть собі так сказати. От тільки моя мова є задбаною ще з моїх 16. Отака от я свідома, ну, що зробиш.
Я вам Степаничу одну річ скажу, яка вам може не сподобатися. Я маю український паспорт. Відповідно я є громадянкою України. І поки я нею є, а буду довго, бо громадянство міняти не збираюся, доти я житиму виключно Україною. І я цікавлюся ситуацією в Україні, живу нею, як жила до того, як мене занесло на ці землі.
Я ніколи не шукала приводів емігрувати, виїхати. Завжди відмовляла іноземцям, котрі хотіли зі мною одружитися. Ну, що зробиш, що немає в Україні відповідних закладів, де мій чоловік міг би робити докторат.
Для мене життя тут - це не заробляння грошей, я тут не на заробітках взагалі, інакше би гарувала, мабуть, а не шукала би роботу, яка мені подобається. Для мене життя тут - це всього лише розширення горизонтів. І цікаво, що моя мова не змінилася, я не говорю з акцентом, я говорю далі, як говорила. Для мене завжди були і будуть прикладом щодо мовного питання поляки та чехи. Отакої поваги та патрійотизму треба ще повчитися.
До речі, якби ви почитали мою дипломну, то би бачили, що вже там я писала, застосовуючи певні пункти правопису, які вважаю доречними та необхідними.
Із видавництвом "Свічадо" мала колись суперечку щодо того, що вони роблять не надто продумано та розумно, адже не всі пункти правопису будуть прийняті, що є цілком очевидним і переконувала їх, що писати "инший" є цілковито безглуздим. На жаль, там сидять не дуже мудрі філологи, відповідно, є, як є.

Додано через 17 хвилин

Моя мама вчитель української. З окремими пунктами згодна, з окремими ні. Філологи в тому однакові. Чому? Бо розбираються в тому питанні у корені, а не поверхнево.

Додано через 26 хвилин

Не критерій, до речі.
Деякі філологи розмовляють так, що вуха в"януть. Чому? Бо дехто йде на філологію через нерозум, а не з покликання. І вчитель вчителеві потому не рівня. Бо деякі зовсім не філологи, а просто невдахи.

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Ну Ви ж мене теж ПАНОМ назвали.

У мовному питанні я дилетант, визнаю. Але за логікою, мова не мооже бути "засміченою" або "занедбаною". Мова - всього лишень інструмент. Робити з неї священну корову нерозумно, ІМХО.

Я пристойно розмовляю українською. Але взагалі російськомовний.

Чому не сподобається? Приємно знати, що Ви громадянка України.

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

І що це вам дає чи говорить?

Ще й як може. Адже бувають інструменти придатні для вжитку, а бувають і не дуже. Тупим ножем набагато важче нарізати хліб, ніж нагостреним. А іржавим...
Певна, що вам також знайомий один дуже хороший твір Бернарда Шоу.

Цікаво, що ті, хто розмовляє українською на щодень мають мову засмічену суржиком, варваризмами, російськомовні натомість розмовляють саме літературною. Проте звучання мови одразу видає.

То про що мова?

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Приємно! Однією гарною українкою більше!

Все рівно я проти придання такої значимості мові.

Мені подобалась українська, якою розмовляв покійний Кравченко.

Да так, треп...

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Ні більше, ні менше. Уже 25 років як є нею. І права буду качати саме в Україні, бо громадянкою Канади ставати не збираюся.

Це ваша справа. І ви не один.
Проте стан української мови, та й узагалі багатьох напрямків філології, є досить незадовільним. Словники та підручники із помилками, кожен робить, що хоче... Цілковитий хаос, як на мене. А про якість перекладів взагалі можна довго говорити (тим більше, що це моя професія).
Ставлення суспільства значною мірою є байдужим, якщо йдеться про саму мову. Натомість щодо змін у правописі чомусь раптом виникають претензії у всіх. Зчиняти галас даремно не варто. Галас - лише галас. Вартувало би перше розібратися в питанні, а тоді кричати. Однозначно потрібні зміни, однозначно позитивні. Пункт із літерою "и" на початку є явно експериментальним і залишиться радше дослідженням, аніж стане нормою. Натомість потребує конкретного упорядкування вживання літери "ґ". Проблем є багато, але для того, аби про це знати, не треба ставати в позицію "не чув, не знаю, не подобається"...
Я все-таки залишаюся мрійницею і вірю, що українці ще доростуть до того рівня патрійотизму, який мають поляки, або хоча б десь близько до того.
(До речі, Зварич не є яскравим представником діяспори, радше тьмяним, як на мене.)

Воно й помітно. :p

Ага, щодо священної корови, то Торро не мав на увазі укрмову, а мене.

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Суперечка між Л.Романовою і Степаничем завершилася нічим. Кожен залишився при своїй думці. Основний камінь спотикання – чи ми повертаємося до правопису 28 року. і якщо це так, то це прогрес, чи регрес?

Хочу нагадати деякі моменти із історії .
«Правопис 28 року був найдосконалішим від усіх правописів, діючих пізніше – так уважає більшість мовознавців». (Це не мої слова) І даремно тут іронізує Л.Романова – це дійсно був подарунок радянської влади. Саме на 23-30 рр припала «українізація». І саме за рішеннями партії була створена комісія з найкращих фахівців для укладання правопису (також технічної термінології і словників)
Але вже в 33 р. були виправлені «помилки» попередньої комісії, в т.ч «спрямованість на польську і чеську буржуазну культуру» і усунення «значних розбіжностей з російським правописом». А в 60 році ми отримали правопис, який із невеликими змінами діє до сьогодні. Разом з новим правописом отримали і новий великий «російсько-російський» словник.
Безумовно, пряме повернення до правопису 28 р. було б нерозумним. Але не використати напрацювань кращих мовознавців того часу – було б просто злочином. Саме по шляху поєднання хорошого «старого» і розумного нового пішла наново створена правописна комісія (Жулинський-Німчук).
Проект нового правопису був винесений на обговорення і успішно «зарубаний» «широкою громадкістю і фахівцями». (Яскравий приклад, коли кухарки успішно вирішують в т.ч мовні питання. Це про громадкість і фахівців). Під зливою негативних відгуків, в т.ч. таких авторитетів, як історик П.Толочко та інш, логічно, що Президент у 2000 р. загальмував проект і ліквідував комісію. (Чомусь ніхто не каже про нерозумний вчинок поважних вчених, що винесли проект на всенародне обговорення, замість, щоб вирішувати професійні питання у колі фахівців, а в усьому звинувачують Кучму. Якщо ми вже бавимося в демократію, то з боку Кучми це було єдино правильне рішення.).
Питання правопису перевели у компетенцію міністерства освіти, а нову комісію очолив Іван Курас –історик КПРС за фахом. Головним філологом в комісії став Русанівський. Його проект і є сьогодні на розгляді. Що з того вийде – незабаром побачимо.

І декілька зауваг щодо коментарів.
Допис від Liliyah Romanova
1 Цікаво, що ті, хто розмовляє українською на щодень мають мову засмічену суржиком, варваризмами, російськомовні натомість розмовляють саме літературною. Проте звучання мови одразу видає.

Звучання мови не вирішальне. Вам, як філологу за фахом, відомо, що знання мови – це в першу чергу знання граматики і правопису, вторинне –словниковий запас. А правильна вимова на десятих місцях. Так от засміченість мови, порушення норм правопису свідчить або про низький рівень знань, або просто легковажне ставлення до мови. Чим часто і грішить галицька інтелігенція, віддаючи перевагу сленгу і прикриваючи ніби-то оригінальністю як своє незнання правопису, так і лінь зайвий раз заглянути у словник.Через що люди, для яких українська є вторинною мовою, часто говорять правильною літературною мовою на відміну від україномовних від народження. Бо перші насамперед вивчають граматику та правопис.

2 «Мова українців в Україні є не просто засміченою, а занедбаною, але того ніхто не визнає».
Засмічуємо і занедбуємо мову в першу чергу ми самі, і цього чомусь не визнаєм.

3 «От не вірю я словникам, які робилися відомими методами за совітів».
Не треба так огульно. В 20-і були зроблені фахові словники.

Від Степанича:
1 «Таки да, прямуємо (до правопису 20-х. ІСО). Що погано і принизливо».
Що принизливого в тому, щоб відновити те розумне, що насильно було знищено?

2 «А от нові правила стосовно мови навіть вчителі української не схвалюють»
Хочеться процитувати «А судьи кто?»

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Я мала на увазі те, що описує в своїх працях Шерех. :shy:

Це завжди відомо ще від початку.

Я на цьому й не наголошувала. Це було лише зауваження.
Я навпаки україномовним часто за приклад подаю саме своїх подруг з Криму, наприклад. Особливо, коли критикують російськомовних українців.

Радше те останнє, як на мій погляд та спостереження.

А ви впевнені, що ви говорите саме про інтеліґенцію?

Ви не визнаєте? Чи хто не визнає?

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Що розумного було? І як можна одне, що було знищено насильно, також насильно відновлювати?

У мене є хороший знайомий, філолог, працює директором школи, україномовний. Це його думка. Інший знайомий - з Тернополя. Якось сказав, чому його, українця до сьомого коліна (скільки знає свій родовід) зараз хтось намагається вчити української мови?

:D

Додано через 3 хвилини
До речі, пару днів назад мені з незнайомого номера поповнили рахунок на мобілці. Телефоную. Відповідає людина гарною українською. Виявилося, із ЗУ. Із задоволенням порозмовляли.

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Liliyah Romanov‘ій
«А ви впевнені, що ви говорите саме про інтеліґенцію?»
Я так розумію, що більшість форумчан відноситься семе до цієї категорії. Далеко не шукати - достатньо переглянути коментарі.

«Ви не визнаєте? Чи хто не визнає?»
Теж засмічую, теж іноді легковажу мовою. Визнаю і це, і те, що також часто «лінь зайвий раз заглянути у словник».

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Кілька разів перечитала цю цитату і не можу зрозуміти чому ви так вирішили? Те, що ви називаєте "звучанням мови" є мовленням, тобто мовленєвою діяльністю людини, в якій реалізується мова: мова є інструментом для мовлення, а в мовленні виражається мова (пробачте за тавтології, йдеться про мову і мовлення як терміни) і тут все однаково важливе: і знання граматики, і словниковий запас, і правильна вимова. Це складна система, окремі складові якої взаємодіють і впливають одна на одну.

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Степаничу
1 «Що розумного було?»
Мені, як нефахівцю (лише споживачу правопису і словників), легше сказати, що поганого зробили з правописом і мовою після 30 року. Для цього достатньо почитати тексти (літературні і технічні 20-х -30-х років) наддніпрянських авторів і порівняти з текстами 60-х), а також почитати великий українсько-російський словник, виданий після 60 року. А щоб читання було предметнішим – познайомитися попередньо з працями згаданого Л.Романовою Ю.Шереха (Шевельова).
Даю також посилання на правопис Німчука (99 р.) і його статтю про український правопис. Нажаль з останньою версією правопису ще не знайомий.
http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/zmist.htm
http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html

2 «І як можна одне, що було знищено насильно, також насильно відновлювати?».
Степаничу. А як ще можна зробити, як не насильно?
Мова – це функціональна конструкція з багатьох вузлів і елементів. А правопис – конструкторська документація до неї (кресленики, інструкції з експлуатації тощо). Якщо припустилися помилок – вносяться зміни в конструкцію і інструкцію з експлуатації. А перевіряти і погоджувати ці зміни повинна не громадськість, а СПЕЦІАЛІСТИ. А ми – ВИКОНУВАТИ.
Так, думка споживачів повинна враховуватися. Але фахових споживачів і фахова думка.
А не на кшталт: ріже вухо, звик до іншого, так у нас не говорить...
А якщо говорять суржиком і звикли до нього - значить увести його в норму?

Неодноразово звучала на форумі теза про природний розвиток мови. Але ж літературна мова – це штучне утворення. Вичленоване з говірок, які природно розвивалися (іноді під страхом в’язниці чи кулемета – але теж природно, бо такі були природні умови), те найкраще і найдоцільніше (на думку фахівців).

3 «Інший знайомий - з Тернополя. Якось сказав, чому його, українця до сьомого коліна (скільки знає свій родовід) зараз хтось намагається вчити української мови?»
Українець до сьомого коліна – аргумент залізний.
Я цим похвалитися не можу, тому намагаюся і надалі вчитися.

Додано через 33 хвилини
irushka пише:
«…тут все однаково важливе: і знання граматики, і словниковий запас, і правильна вимова. Це складна система, окремі складові якої взаємодіють і впливають одна на одну».
Цілком погоджуюся, що усе важливе, і усе взаємовпливове. Але…

Граматика – це набір правил і алгоритмів, знання яких дозволяє правильно будувати мовні конструкції. Словниковий запас – це набір елементів конструкції. Вже мінімальний набір слів може забезпечити функціональність нашої конструкції. З практикою цей набір буде збагачуватися, що дозволить ускладнювати конструкції, розширювати їх функціональність.
А вимова – це лише оформлення передачі мовної інформації голосовим носієм. В Англії, напр.. оформлення одне, в Австралії – вже інше, а в колонії Тумбо-Юмбо – ще інше.
"Я так думаю"

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Цитата: "До нього внесено передусім ті зміни, які враховують столітні традиції української орфографії, відбивають неспотворене українське слово".
Чому б тоді вже радикальніше. Почати із "Слова о полку Игоревом"? Воно зрозуміло, філологам щось роити потрібно щоб свій хліб відробляти. Але ж виросли покоління українців. Навіщо вносити ці зміни! "Впєрьод назад"? Заради чого?

Питання не в тому, насильно-не насильно. Питання: НАВІЩО?

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Вибачте за прямоту: був би патрійотизм, було би розуміння. У вас ставлення до мови споживацьке.

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Тому що калбаса,чи ковбаса їм без різниці...

 

Відповідь: Новий правопис чи непрофесійні коментатори?

Так. Але до чого тут "патріЙотизм"?

Ромку,
я колись написав "калбаса"? Був правопис. Десятиліттями людей вчили писати ПРАВИЛЬНО. Зараз вводять НОВІ правила. Я й питаю: "Навіщо?".