Нова Річ Посполита

А шкода, пане Аґатон. Хотілось би трохи тісніших звязків з братами з якими прожили разом понад 700 років. Та й було б більше гарантії по захисту від скажених північносхідних звірюк.
Але, як говориться в молитві, niech bedzie wola Twoja...

 

Ależ ja też uważam że szkoda !
Ja tez wolałbym nie stać z durnych kolejkach na granicy jadąc do rodziny na Podkarpaciu (Прикарпаття), żeby córka mojej siostry studiująca w Polsce nie musiała co roku jeździć do konsulatu i użerać się z czynownikami, i jeszcze z wielu różnych innych powodów.

Ale proszę zwrócić uwagę, że proces cały czas idzie w tą samą stronę, tj odpychania.

Temat morze.
Zaczyna się od tego, co rozumiemy przez Ukrainę dziś.
Otóż ziemie, które były Rusią ( Halicką, Włodzimierska, Czerwoną itd) oparły swoją identyfikację na etosie ziem Ukrainnych, czyli Siczy, Kozaczyzny. To wcale nie było kiedyś takie oczywiste.
Ten etos Wojska Zaporoskiego który legł u podstawy organizmu państwowego rodzącego się nad Dnieprem miał niestety od początku silną skazę wojska zaciężnego. Komu więc służyć będziem ?
Stąd i ugoda Perejsławska, która ( i wiem, że tu się Pan ze mną zgadza) przekreśliła na wieki marzenia o własnym państwie. Etos więc ten był zbudowany na fundamencie antypolskim, bo taka była racja i sens jego istnienia, i nic na to poradzić nie możemy.
Słabość, a następnie brak Państwa Polskiego przez omalże 200 lat (od Sejmu Niemego do 1919 roku) powodowały, że podtrzymywanie tej antypolskiej identyfikacji przynosiło wymierne korzyści wszystkim zainteresowanym stronom ( w tym Austrii). Z czasem więc zachodnie ziemie Rusi stały się Zachodnią Ukrainą przejmując ukraińską narrację w całości.
Czy więc „polscy panowie” byli „dobrzy”? Ależ nie, ale nie byli w niczym gorsi od jakichkolwiek innych! Natomiast nie mieli za sobą państwa kształtującego politykę narodowościową, za to (pozbawieni tegoż państwa) sami byli przedmiotem permanentnej rozgrywki.
Był moment, w którym można było przerwać ten zaklęty krąg w 1919 roku. I później. Ale ani Polakom, ani (już) Ukraińcom nie starczyło siły ani mądrości, by przeciwstawić się antagonizmom narodowościowym, umiejętnie podsycanym zarówno przez Rosję, jak i przez Niemcy. Nie o żale tu chodzi, jak wiadomo, złemu tancerzowi i podłoga przeszkadza… Byliśmy za słabi. Proszę zauważyć, że w 20-leciu międzywojennym ofiarami zamachów padali głównie ludzie będący rzecznikami porozumienia.
Oczywiście ostatnim akordem była wojna polsko – ukraińska jaka rozgorzała w czasie ostatniej wojny. Zostawmy na boku liczby ofiar, a popatrzmy na decyzje strategiczne, na politykę narodowościową OUN, które dało sobie wmówić, że to obecność Polaków na Ukrainie jest głodnym „problemem do rozwiązania”. I rozwiązywano ten zgodnie z … duchem Perejasławia.
I teraz dochodzimy do sedna sprawy.
Uważam, że OUN w prawie polskiej stał się bezwolnym narzędziem, który wykonał solidny kawał „mokrej roboty” dla Sowietów, osiągając (dla nich) kilka celów jednocześnie – w tym brak Polaków na wschodzie i to, że morze przelanej krwi uniemożliwi porozumienie na wiele pokoleń. I zagwarantuje stabilność układu na przyszłość. Ukraina dzisiejsza znajduje się dokładnie w tym miejscu, o które tak naprawdę walczyło OUN, obojętnie, czy świadomie, czy nie.

 

Польщі таке просто не потрібно. Об'єднуватися з Україною і Білоруссю це буде для Польщі деградація і кінець. З Литвою Польщі ще можна об'єднатися, але не з совком.

 

Сьогодні мабудь не потрібно.
В майбутньому такий союз може бути цікавим, але не зовсім зрозуміло навіщо як є ЄС.
І як до ЄС рано чи пізно потрапить Україна та Білорусь.

 

Він міг б бути і потрібним і бажаним навіть якщо є ЄС.
Чому ? - парадоксально - у цивілізацийному і ментальному сенсі, полякам ближче до українців і білорусів (але - тут пан кіджик прав - тих "досовкових) ніж нп до латиносів чи німців і "прочих шведов".
Тобто получається складність - треба б відвернути минуле. Ось і тих вже не маємо.

Як дуже був б потрібний такий гіпотетичний союзник показує щоденна боротьба, яку на кожному кроку треба проводити в ЄС за своє, і оті усі малі альянси с Угорцами і Прибалтами у різноманітних а важних справах. Аде варіянт залишається гіпотетичним ще на довго - довго.

 

Ну так десь років на 20.
Це не багато в історічному сенсі, але занадто щодо мене.

 

Свята правда, пане Аґатон. Коли оглянутись на всю історію взаємовідносини поляків з українцями (русинами) то таке враження що хтось постійно старався вбити клин між цими народами. Адже разом - це була майже непереможна сила. ЇЇ відчули і німці на заході і турки під Віднем і особливо росіяни, які не раз втікали до Уралу.
І ось апогей вбивання отого клина якраз припадає на 1920-1944 роки.
Прописна істина, що Польща не окупували Волині і Галичини в 1920 році, а ці землі відійшли до Польщі згідно рішення міжнародоної конференції. І це було благословенням для галичан і волиняк. Бо коли на Сході мільйони гинули від голоду і мало місце масове людоїдство, на Заході селяни мали найбільшу проблему де збути зерно і інші сільськогосподарські продукти. Люди працювали, вчились. Я ходив в школу з дівчиною, батька якої називали "безробітник" бо за Польщі він втратив роботу і діставав безробітню допомогу.
І тут виникає організація ОУН, яка займається терором проти?.. Проти комуністів чи росіян на Сході? Ні, проти поляків, а більше проти українців на Заході. Знайшли головного ідеолога, етнічного росіянина Дмітрія Донцова, який чомусь перекочував від членства в РСДРП до українських націоналістів. Не дивно що ні один росіянин від їх рук не постраждав.
Ще більше запитання, хто нацькував Савура і Лебедя на польських селян на Волині? Для чого? Був 1943 рік, про перемогу чи то над німцями чи росіянами годі було і думати. Для чого масакра, кровопролиття?
Біля мене тут в Англії є старечий дім, де живе багато поляків, в тому числі з Західної України. Багатьох їх було вивезено до Сибіру. Приїжджали воронки в 2-3 годині ночі і забирали людей, маленьких дітей. Багато не виживали.
І тих що не забрали треба було змасакрувати Савуру і Лебедю? Для чого? Чи хто був ляльководами?
Хтось в Кремлі добре подумав над цими планами. Стратеги вони були непогані. Кращі ніж німці. На жаль, все було зроблено руками українців.

 

може польська експансія? окупація? католізація? і т.і.

за цим "майже", стіко пілюлів отрмано, що уся теза немає сенсу ... ні, не маю нічого проти ностальгії, поваги, але гасла про "братерство", "непереможність" - то вже занадто ..

 

От було би файно, відновити Речь... Але утопія нажаль.

 

Звичайно

але теж, чим більше люді так думатиме,

(теж на польському боку... )

тим скоріше це мабуть перестане бути утопію в майбутньом...

 

так, Жеч посполіта от можа до можа----маженя сцентей глови.

 

Чому тільки РП? Україна також була б. Од можа до можа. Правда для декого то страшно незрозуміла істина...

 

Ось і головна правда.
Так як і з ягеллоньською ідею яка нібито на карті вище

Але як і писав з початку - поки усі занепокоєнні ( а певне і їх онуки) могуть спати спокійно - зацікавлення у Польщі будь якою ближчою (політичною) інтеграцію Україною практично около нулья.

---------- Додано в 22:59 ---------- Попередній допис був написаний в 22:56 ----------

а і ще збереглися страшилкі родом із совецької політграмоти.

 

у підручниках польської історії, походи та окупація руських земель якось по іншому трактується?

 

Там ніхто не пише такої ідіотської і брехливої пропаганди як в російських підручниках.

 

а як там пишуть про окупацію руських земель? я зрозумів що "правдиво", але як можна загарбницьку війну описати так щоб вона пристойно виглядала? ...

 

В будь-якому разі я жодного разу не зустрічав про натяки на те що українці це частина польського етносу, і територіальні придбання Польщі це було визволення і возз'єднання ісконно польських українських земель.

 

тобто чесно визнають що вели загарбницьку політику? ну то добре ... пшепрошу а щось маєте проти возз'єднання ісконно Українських земель? так цим поляки не переймалися, тим Сталін та Ленін переймалися ...

 

Ну, десь так само як і в нас подають територіальні надбання давньоруських князівств.

---------- Додано в 17:57 ---------- Попередній допис був написаний в 17:56 ----------

Я мав на увазі 1654 та 1772, коли іронізував про возз'єднання.

 

Певне, же так.
Була Русь, була Литва, було Поділля, була Польща і ... була Україна.
Русь сотні років була частиною Речипосополитої. І була Русєю.
Все

Чуть не забув...
Ну і крім Русі була теж Москва, далеко, за кородоном - не півночі і сході.

А ще бачу, що Ви стали ярим ентузястом термінолоції "окупаційної" ,
вітаю