Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

"Повернення грецькою мовою - nostos. Algos означає страждання. Відтак ностальгія - це страждання, спричинене нестримним бажанням повернення. Для вираження цього споконвічного поняття більшість європейців використовують слово грецького походження - nostalgia, а також слова, що мають свої корені в національній мові. Anoranza - кажуть іспанці, saudade - кажуть португальці... Іспанське anoranza бере початок від латинського ignorare - не знати, не відати. В такому етимологічному світлі ностальгія постає як страждання від незнання. Ти далеко - і я не знаю, що з тобою. Моя країна далеко, і я не знаю, що там відбувається..." (Мілан Кундера. "Неведение" (L'ignorance).

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ой Вера ,как Вы все правильно по полочкам разложили ,Пишите чаще

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Я хочу теж додати цитату зі статті ("Nostalgie, або повернення Казанови") найулюбленішого перекладача, філолога, письменника та неперевершеної людини Тимофія Гавриліва:

"Однак чи бодай раз пробували ми уявити собі Казанову в, скажімо, сімдесят п’ять років? Коли шкіра береться брижами, сльозяться очі, тремтять руки, а запах з ротової порожнини дедалі важче перебити духмяними рослинними екстрактами, коли відкривається гротескна невідповідність між пожаданнями духа і (не)спромогою тіла? Хто уявляв собі Казанову на схилі років? Артур Шніцлер спробував написати про п’ятдесятитрьохрічного авантурника. Про велику ностальгію. Про небажання змиритися з тим, що життя, завершуючи акціональність, входить у неративну фазу, в якій дедалі менше подій і дедалі більше спогадів. Про вигнанця (втікача), якому в обмін на принизливу послугу дозволено повернутися на батьківщину. Про, можливо, останню велику і блискучу пригоду старіючого коханця. Це саме той вік, в який австрійський письменник створив цю свою – найкращу – новелу.

NOSTALGIE – французьке слово, означає “туга за батьківщиною”. Всяка інша туга – то tristesse (моя улюблена фраза)".

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Тимофія Гавриліва,з комплексом меншовартості на сексуальному грунті!

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Пане Шреку, стосувався би Ваш попередній допис мене, то ще би (можливо!) змовчала, але оскільки Ви образили мені дорогу людину, високо інтелігентну і моральну, яка цього зовсім не заслужила, то мушу Вам відповісти!
1) Знаєте твердження: "Не судіть!.." (і продовження ще до нього)? Думаю, важливо, щоб такий життєвий принцип для оптимальної комунікації і співіснування спрацьовував!
2) Тимофій Гаврилів - митець, про що я писала вище. Не всім дано, на жаль, високі сфери пориву пера, польоту думки та іскри фантазії зрозуміти.
3) Щоб ввійти повністю у суть тексту і висловлювати певні судження чи критику, необхідно ознайомитись з твором в контексті.
4) Перед тим, ніж давати комусь (чи чомусь) оцінку, слід озброїтися об"єктивністю і неупередженістю і розглянути всі сторони медалі.
(Могла би ще кілька пунктів навести, але зупинюся на сказаному і побажаю Вам краще заглиблюватися у суть і сутність речей та людей)

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Мені боляче кожного разу коли повертаюсь в Україну. Треба знову і знову звикати до людського озлоблення. Але чсе ж люблю повертатися додому....

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

А ви побільше наш форум читайте. Тут вам допоможуть почуватися як удома і в позитивному значенні, і в негативному.
Ласкаво просимо!

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

вже прецедент на форумі був,розмова про третю особу до нічого не приводить,у віртуальній реальності є тілько двоє -Ви і я

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Коли повертаюсь в Україну...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Я не говорила, що в США всі доброзичливі та незаздрісні. Так вже сталось, що мій досвід такий, що американці більш привітніші.... Але скрізь є різні люди, чи то в Америці чи то в Україні.
Доречі мешкаю я в Україні, а в США тимчасово

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Прочитавши гілку зразу згадав прекрасну пісню з репертуару "Пікардійської терції" - "Я в чужині дивлюся на небо"

Я в чужині дивлюся на небо
Десь високо летять журавлі
Може буть якраз вони сядуть
У моєму далекім селі.

Журавлі - мої друзі хороші
Якщо будете в ріднім краю
То не в службу, а в дружбу попрошу
Розшукайте ви матір мою.

Як знайдете ви мою маму
Як знайдете ті очі сумні
Передайте привіт ви від мене
Журавлиною мовою їй.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Загострений приступ ностальгії. Впереміж із депресією...

Кожної другої ночі сниться, що їду додому, що біжу в обійми свого тата, що гуляю по Львову кілька днів без перерви...

А тут ще на форумі реклама висить "забронюй собі місце у львівському готелі"... І як тут не розплакатися...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Хто підкаже, як лікувати такий стан? Я вже кілька днів нічого не їм. Одні чаї і добре якщо йогурт чи банан.

Просто я вже настроїлася додому їхати, а тоді дістала роботу і... Залишилася. Я вже не можу. Так ще ніколи за татом і мамою не сумувала. А у Львові би, певно, бруківку цілувала. А вирватися додому зараз - ніяк.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ой-ой, да кто Вам что посоветует... Бросайте все и езжайте или хоть на выходных сделайте что-то необычное, неправильное для вашей привычной жизни.

Не есть нельзя, если все так плохо, зачем такая работа... Может отпустят как-то?

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ну було в нас теж колись, хіба може не в такій гострій формі... переїхалися до Львова, з малим, на митниці нас 5 год. протримали, виясняли чи я сина продавати не привіз і чи взагалі дітьми часом не торгую... попробували виробити нові закордонні паспорти... Цього вистачило - ностальгію як рукою зняло...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Салато, та робота супер. Якраз на роботі відживаю. А от на вулиці - вмираю хочу в Україну. Завантажила вже себе чим можу. Французька, права вчу, малий. На вихідні з чоловіком на озеро. Але як тільки про дім подумаю - істерика. Вже навіть перестала друзям мейли писати, бо починаю писати і реву. І ніби ніц не бракує і все добре, а до мами би щодня дзвонила.
На днях приходили студентки зі Львова. Вже поїхали додому. То ми з чоловіком ніби жартома сказали, що поцілуйте за нас рідні землі. Але то не жарт був. То було цілком серйозно. Я тут так за все з дому хапаюся. Піду в польський магазин, побачу щось наше, українське, і стою плачу. Не їла би того ніколи, а все одно...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

А Ви беріть приклад з пісеньки у виконанні гурту "Шум" (рідна діяспора):
"...
По Канаді ходжу доляри рахую,
де мя нічка займе там і заночую.

Гоп-щуп Канадо, вкраїнська громадо
Музиченьки грайте, а ви всі гуляйте
...
Дайте кавал хліба, пачку маргарини,
Бувайте здорові їду до Марини (від автора - тобто в Україну)"

"Для людини, яка не знає, до якої гавані вона направляється, жоден вітер не буде попутним" - Сенека Старший. А оскільки ви знаєте мету своїх мрій, залишається тільки дочекатись "вітру надії" який домчить Вас у рідний край.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Та що тут сказати, Лілю... Я би все кидала і їхала, знаю, що безвідповідально, до певної міри, але моє нормальне самопочуття мені важливіше.

Єдине, що ще можу порадити при такому стані, словами Андруховича: "Упоратися з ностальгією досить легко — слід лише усвідомити, що минулого просто немає". І жити теперішнім, сьогоденням... Але невпевнена, чи то дієве.

Згадалася мені пісня (сподіваюся, що Тебе не розчулю нею):

Чом, чом, чом, Земле моя,
Так люба ти мені, так люба ти мені,
Чом, чом, чом, земле моя,
Чарує так мене краса твоя?

Чим, чим, чим мене манить
Пташні твоєї спів,
Запашний цвіт лісів?
Чим, чим, чим?
Манить мене
Водиця струй твоїх,
Що тут пливе?

Тим, тим, тим!
Дитино, знай,
Бо тут ти вперше світ
Узріла в яри літ;
Тим, тим, тим!
Дитино, знай,
Бо води й ті ліси-
Твій рідний край!..

Мабуть, тому й тягне додому...