Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Я живу в Канаді.І живу довго -17р.
І так по порядку з допису anima). З чим згідний , з чим ні. Суто по фактах.

Ваші податки залежать від зарплати.Не такі вони і великі.
В Канаді державне мед.страхування.Тобто - всі хто є громадяни країни , або її постійні жителі мають безплатне мед.забезпечення.Можна ходити кожний день до лікарів - провірятися і т.д. не заплативши нічого.Платними є тільки окулісти(рецепт на окуляри) і стоматологи.Вони тут винесені в окремий відділ - дентистика.
А так як чоловік цієї жінки працював на будові , то він повинен був мати це також включено в свої бенефіти від роботи.Робота мала платити за окуліста , аптеку і дентиста.На будовах дуже добрі бенефіти.І мають їх всі - від підсобника до головного інженера.

Тут згідний.Гроші на халяву не дають.Хочеш мати - працюй.

Тут дурниці.Кожний вільний час проводить по своєму.А якщо узагальнити - то в Канаді велику увагу приділяють здоровю.В вечірній час місто подібне на спортивний майданчик.Всі бігають , ходять , гуляють по спортивному вбрані з дітьми і собаками.
Іграють в бейсбол і американський футбол літом.Ну і само собою хокей - зимою.
Приємно відмітити , що все популярнішим стає наш європейський футбол.Все частіше і більше його грають.І не тільки емігранти , але і тут роджені канадійці.

Будинки деревяні.Переваги і недоліки їх я писав на "Такая экономика мне нравится!"

Дурниці.Термін сметани 10 днів.
В Ванкувері немає зими.Середня темп.літа 22-24С.Багато падає дощу.Там ростуть персики , виноград і інші теплолюбні фрукти.
Якщо хочете пахучих овочів і фруктів - вони є , тільки за трохи більшу ціну.

Додано через 2 години 31 хвилину

Моя Мілена (жінка) -народжена в колишній Югославії. Пів-українка , пів-хорватка.Хоч в дома в нас українська мова її більше тягне до Хорватії.З дитиною вона говорить по хорватськи.З братом і батьками теж.На її авті наліпка - біло-червона шахівниця.
"Джентельмени удачі" , "Брил. рука" - вона щось не дуже "хаває". "Жестокий романс" Рязанова їй подобається."Тіні забутих предків" теж ніби подобається.
Я теж не дуже знаю її артистів (крім Бреґовича , хоча він серб).
Їду вона більше готує на Балканський манер.Я не маю нічого проти.
О це напевно і все що нас розєднює.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ой, і я почала писати, що правда, що неправда, але комп заглючив і все пропало. Як буде настрій і буде працювати цитування, тоді напишу так, як написав Патрік. А поки що хочу написати коротко. Ні Канада, ні Америка не є "обітованою землею" з молочними ріками і берегами з кисілю. То хіба би глупий сказав, що є. Тут треба працювати ще більше, ніж працювалося в Україні. Але тоді ТИ ЩОСЬ МАЄШ! Халяви нема. Але можна доробитися дуже скоро, якщо батьки допомагають дітям бавити внуки, щоби ті вивчилися і знайшли добру роботу. І всі ці розмови про погані хати, погану їжу, поганих людей - казки баби Парасі для залякування пересічного українця. Як каже мені дядько зі Львова, як я приїжджаю:"Їж! В нас все натуральне!", то я його відразу прошу:"Поясни, чого тоді в Сокільниках цвинтар збільшується щороку на десятки соток, а в Америці старі люди по 70-80-90 ще їздять по круїзах." Мовчить. Не знає що сказати. Так що давайте так. Нема чого хаяти ні Америку, ні Канаду, ні Австралію, ні Україну. Всюди добре, де нас нема. Я за те, щоби вже всюди було вільне пересування і люди кожен сам міг бачити, де як живеться.
А Ви, пані Аnima, краще нічого не переповідайте, бо хто тут живе, то знає, що все те, що Ви понаписували про своїх родичів і правда, і неправда. Не повезло людям! Приїхали з малими дітьми, не мали чиєїсь підтримки - от так і вийшло. А у Львові не та сама криза, як нема кому дітей бавити? От тут дівчата постійно пишуть про це, хто малі діти має. І ще Вам скажу за 800 дол за няньку. Не знаю, що то за няньку вони хотіли наймати. В нас садок на цілий день коштує 500 дол. І то український. Зі 7-ї до 7-ї. Можна купу грошей за той час заробити.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

/І ще Вам скажу за 800 дол за няньку. Не знаю, що то за няньку вони хотіли наймати. В нас садок на цілий день коштує 500 дол. І то український. Зі 7-ї до 7-ї. / Оля//.

Неважні заробітки. Знаю молоду жінку, яка в Москві бавить двох дітей в якихось підпреємців і отримує в місяць 1000 дол.. Більше того, каже що це на теперішній час мало, буде шукати іншу сім"ю.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Я чув , Олю, про такі ціни на бейбісітерів.Але то треба попасти і тяжко знайти.
Це коли жінка , чиясь мама приїхала до когось в гості. Ну і хоче пару $ зробити .Вона не має номерка і права на працю .
Ви їй платите готівкою, а вона сидить з Вашою дитиною зранку і до 2-3год. дня. І то має бути 1 дитина і трохи більша.
І при теперішніх цінах хочуть не менше $1000.Видатки на бебісітера Ви з податків не спишите.
А якщо офіційно , по закону - то як ви пишете.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Патріку, таде! Яка
"жінка , чиясь мама приїхала до когось в гості. Ну і хоче пару $ зробити ." ???? То у нас в Кенті повно таких українських садочків! Тільки за дитину до року беруть величезні гроші - 600 дол. А зе решти по 500. Мають садочки відкриті в своїй хаті. Мають по 6-12 дітей і тішаться, що заробляють такі гроші.

Додано через 3 хвилини

Я би не сказала, що неважні. Мама сидить вдома зі своїми дітьми і ще заробляє по 3-5 тис.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Оля /Мають по 6-12 дітей і тішаться, що заробляють такі гроші. /

Я б хотіла, щоб і у нас такі садочки були..., але їх зі свічкою не знайти!

Додано через 43 хвилини

Хочу написати кілька слів про дівок-матеріалісток. Працювала я в Польщі в невеликому селі біля Закопане. Майже всі чоловіки з того села були на заробітках в Нью-Йорку. Люди, в який я жила теж всією сім"єю їздили на заробітки до Америки. І я настільки запалилася тою Америкою, що день і ніч про неї мріяла. Одного разу приїхав в відпуск молодий хлопчина, сусід, який жив в Америці більше 5 років. Я мала щастя з ним познайомитися. Познайомилася 1 день перед його від"їздом. Люди, в який я жила попросили його, щоб він зробив мені запрошення, а вони з ним розхрахуються. Обмінялися телефонами. Він полетів в Америку, а я поїхала до Варшави. Подзвонив на слідуючий день і наступних 7міс.я вимушена була його слухати по 1-1,5год.Спочатку дзвонив під приводом "документи", а далі сказав, що я йому подобаюся і він в мене влюбився. Я його сприймала просто як знайомого, який допоможе з документами і не більше!!! Документи мені вислав, візу зробити мені не вдалося, я отримала відмову. Він тим сильно перейнявся і дійшло до того, що захотів приїхати, щоб особисто через посередників допомогти мені з виїздом(там всі через посередників до Америки потрапляли), готовий був заплатити 3-4тис.дол. Взяв білети і купив мені на подарок якусь золоту прикрасу(що саме то було він не признавався). Аж тоді я зрозуміла наскільки все серйозно! Як подумала, що то мені може коштувати(він мені не подобався ні зовнішньо, ні характером, нічим!!!) почала давати йому відбій. Категорично заявила, що між нами нічого не може бути. Довго плакав мені в трубку...Казав, що я його використала...Нікого я не використовувала! Навпаки! На моєму місці інша розкрутила би його по повнй програмі, а потім би лишила. А я не змогла. Ну не уявляла я себе з ним!!!
Зараз я вдячна долі, що так все склалося. Я на Україні, в мене чудовий синочок, коханий чоловік! Може не все так гладко: частенько свекруха потикає що я без мільйонів, без багатства, квартиру тут нам не заробити, але я НІКОЛИ не пошкодувала, що зробила саме такий вибір!

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Переглядала хто подарував карму, натрапила на свої фотки вечірнього залізничного вокзалу.. (дякую, olya_d!) Така ностальгія за тою дорогою з роботи через вокзал.. Сутінки, ліхтарі, потяги, рейси, рейси, рейси.. Гарно там.. Спокійно..

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Це про львівський залізничний вокзал йдеться?!

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Так. (Фотки є тут).

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Хм, эмигранты ЗАЖИГАЮТ, однозначно.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Полковнику, Ви також емігрант. Тільки з близького зарубіжжя.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Щось і Ви скажіть.Про це яка настальгія за Львовом і як хреново в Москві.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ностальгія у військових..?
У них це інакше називається...

Наспівуючи:
Дан приказ: ему на запад,
ей в другую сторону...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Но ,но не путайте.Еміграція в Москву була добровільно - вимушена :..."а вдруг еті рагулі-бандьори стрелять начнут.Лучше прадам квартіру пака в цене..."

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

$500 на мiсяць, мда, менi б такий садок. У нас якщо такий садок щоб додому до когось водити i там є ще кiлька дiтей то коштує $45-$50 дол на день.
Я зараз маю няню - молоду дiвчину яка приїхала сюди пiдзаробити грошей - плачу їй $300 на недiлю, i то це вважається ДУЖЕ ДЕШЕВО!!! Я говорила з панями старшими якi тут вже працюють давно сiтерами то вони хтiли $400/недiлю МIНIМУМ! Одна казала що їй платять зараз американцi $14 на годину. Як я вже неодноразово казала - за такi грошi я буду сидiти сама дома. Я вже неодноразово пропонувала чоловiковi щоб я органiзувала дома садок за тi ж $45-$50/дол в день. Так, нi, вiн плекає майбутьного директора в менi, годує казками про свiтле корпоративне майбутнє i жене в шию на роботу. А я НЕ ХОЧУУУУУУУ!
Ех... якби ж то нам помагала чи одна чи iнша мама, боже боже, скiльки я б грошей зiбрала, навiть подумати страшно! А я I баба з дiдом хворi. Баба дiда самого в Українi не залишить От i мушу платити нянi. А ви кажете, солодко живеться

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

А я вилікувалася з ностальгії.
Я тепер просто чекаю дати повернення.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Боюся сказати, але...
може то просто наступила слідуюча стадія "ностальгії за батьківщиною"?!:shutup:

Ну, типу спочатку рве душу і серце, потім сумно і хочеться, далі ніби привиклося - хочеться до чортиків - цілування рідної землі біля трапу літака - "рік пройшов... Що далі?! А може всетаки..." - "Америка! І снова здрастє!" - "Блін, як вони там всі живуть?!"...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ні. Просто я коли перший раз сюди їхала, то не було відомо, коли повернуся.
Тепер відомо.
І крім всього, я просто змирилася, що я тут чужа і завжди чужою буду. Боротися з цим відчуттям марна справа.

До того ж, у мене зараз відчуття, що я далі у Львові...

Класно живуть. Хоч і нелегко.
Але і я так хочу...
А тут - нудно живуть.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Нє то нє, спитати можна... :ninja: