Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Якщо не знайду тут роботи - то наступного літа, якщо знайду роботу - то нескоро, або й ніколи.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Зараз точно - ні.
А от коли нам з жінкою буде після 65р - то цілком можливо , що переїдемо....до Хорватії.Продамо все майно ,що нажили в Канаді , в дочки вже будуть свої діти і тоді можна переїхати на батьківщину жінки.Канадську пенсію переведемо туди , в Канаду будемо приїзжати на візиту до дочки і внуків.І до Львова не далеко.
Але до цього часу ще майже 30 років , так що загадувати не має пощо.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Лукавити не буду.
Ми українці, всі три. Робота наразі є, дякувати Богу. Контракт продовжать - супер. Ні - друге добре. В будь-якому разі обов"язково будем пробувати залишитись. Не вийде - то й до Львова чухнем, біди нема.
Я люблю Тевтонію, у всіх іпостасях. Тутка народився мій малий, тут мені врятували життє, тут ми живемо своє подружнє життя від самого початку. Люблю укр. народ, мою малу батьківщину, землю, мій королівський Львів. Страна УкраИна не викликає в мене жодних позитивних емоцій(крім хіба підняття прапора під час боксу), скоріше навпаки. Юсценка, Жульку, професора і компашку сам пересадив би на палі. Переконаний в сірому гондурасному майбутньому украИни. Галицький сепаратист я.
Скучив за Львовом?! Сів до авта, пару годин і вже там. Ностальгія, як правило, вже на укр. митниці проходить.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

а хто має право судити, чи Ваші предки зробили помилку ?
хіба що тільки Ви, й дуже обережно.

 

Ностальгія (коли пробиває на одкровення..нащось..)

буває, що людина нічого не шукає, а ліпше саме її знаходить.
а про переїзд в чужу країну можу тільки писати аналізуючи свій особистий досвід. цей вчинок трохи змінив і внутрішній мій світ, і зовнішній. не було б дечого надзвичайно-екстра-важливого в житті, коли б не ця авантура. .

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

:D :D :D оце точно!!!особливо коли треба сходити понужді:D

Додано через 2 хвилини

і я після 3 років повернулася,але лише з тієї причини,бо не мала ЯК там залишитися.була би можливісь-вмить би виїхала,і до сих пір шукаю можливості знову перебратися до Австрії!

Додано через 4 хвилини

а знаєте,що не тяжко за кордоном? коли хочеш,сів в машину -пару годин і ти у Львові,а от коли ти у Львові-до закордону так просто не виїдеш! хіба що в турцію та єгипет:padonak:

Додано через 10 хвилин

тут погоджусь з п.Левендівкою,що різно буває! наші половинки розкидані по світу,і то файно,коли вони находяться. Кохання знає одну мову лише-мову кохання! моя сестричка замужем за автрійцем,мають синочка-вона настільки з ним щаслива!мабуть і не останню роль відіграю,що він в свої 28 зміг дати їй усе-і дім,і сина,і сад,може забезпечити себе і її і дитину(без допомоги і втручання батьків),і сам він цікавиться Україною,ходить у вишиванці,щоб їй подобалося,поважає ту країну,звідки вона родом-ну хіба ще щось потрібно???звичайно вона щаслива! і я знаю особисто багато дівчат,які з іноземцями-але не через матеріальну сторону( хоча її наявність-дуже великий плюс),але є дійсно купа таких,як ви кажете,які стоять в посольстві в черзі на виїзд до "коханого" лише через його money.але вони,знаєте,щасливі проте ніколи не будуть

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ви мене не так зрозуміли. В нас з Вами насправді 100% однакові думки на цю тему. Я мала на увазі дівчат, які одружується з іноземцями виключно через матеріальну сторону, а не по коханню. Про них я і написала, що не розумію цього.. Ну матимуть вони своє житло-машину-яхту, валятимуться по соляріях.. І закінчу Вашими словами

Зрештою, не кожен любить своє місто, Батьківщину.. Може жити там і не тужити.. Всі ми різні..

Це просто прекрасно!! Надзвичайно і неймовірно! Знайти свою половинку десь на другому кінці світу, або навіть в сусідній країні (моя історія є в темі "Як я знайшла свою любов!").. І якби не кохання, я б не переїхала до Польщі. Закордон того не вартує..
(може якби в мене було кілька мільйончиків на рахунку, яхта і вілла в Маямі, я б по іншому думала.. :D )

Як і мій поляк Його друзі слухають укр. музику, а на вечірках підспівують Океану Ельзи :naci:

Мені потрібно жити у Львові.. Просто там мені краще. Все рідне..
Живемо в Польщі, бо тут більше можливостей. Якби так було у Львові, ми б навіть не задумувались.. Пробували прожити у Львові, але то наразі тяжко..

П.С. Ой, щось я розписалась.. Просто хто як не ви мене зрозуміє?!

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Я, може, старий... :cowboy:
Не вбачаю "прекрасного" у транс-кордонному коханні: іноді (за троха років) виявляється, що культура обранця теж чужа, надто чужа, щоб комфортно жити разом...
І що тоді..? :no:
Ви готові знехтувати своїм українським походженням?

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

А й справді.Вони ж навіть анкдотів наших не розуміють

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Чому? Перші роки - прекрасно розуміють...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

А після?

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

То вже як дасться...
Різно буває. Хтось переживає ту кризу 3-х (5, 7, 10...) років. Хтось - ламається...
І тоді залишається тільки ностальгія.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Прекрасно - знайти свою половинку на другому кінці світу, саме в той момент, у тому місці, за саме таких обставин..

Залежно як жити і де жити. В мене от нема такого дискомфорту з чоловіком - ставлюсь до нього, як і до українця би ставилась. А те, що його культура є чужа, я не відчуваю (може тому, що він, на щастя, не араб..). Та і зрештою, українці між собою часто вжитись не можуть, до чого тут культура?
Якщо когось не влаштовує культура, то це лише ознака того, що людина не влаштовує. Адже коли хочеш знайти "щось не так в ньому", то знайдеш. А якщо хочеш жити в любові, то зробиш все для сімейного затишку.
От така я наївна

Нє шоб кулаки за мене потримати.. Ех.. Ну нічо, я сама справлюсь .

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

+1. Наївна.

Хто сказав "нє"?

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ір, та поляки , вони ж майже українціТому й проблем не може бути серйозних

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Во-во... Ну ще з русским/ою на біду, не приведи Господи, можна було б жити...
Але я б ніколи не жив з тим самим нім. партнером, чи англійцем, французом білими чи кольоровими. Не уявляю, ментальність абсолютно різна, ні тобі анекдоти, ні тобі "Бріліантова рука" разом подивитися...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Ой важко буде! Якби Ви знали ЯК вони борщ варять...жах!Одне діло навчити, а інше - переучувати.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

ТАК вони не борщ, а щі (хоть нос полощі) варять...