Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

не журімся! все буде чудово !

всередньому 6 тисяч щороку. помножте на 7 років. але - Слава Вседайному Богу, Слава Богу Єдиному і багатопроявному у Богах і Богинях!
Бо гроші якимсь чином знаходились до цього часу.

І Ви, Нірванко, не журіться, - будуть у Вас гроші.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Доречі, в Кракові є "Український ресторан", до якого всі українці збігаються В мене брат вчиться в Кракові, то вони з друзями-українцями кожних вихідних йдуть до ресторану:пиво, страви, музика, мова, офіціанти у вишиванках - все наше!!! Я там раз була, враження просто супер!!! Таке враження,що ти на Україні.

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

Ну, я в сам Краків не їду, до ресторана не ходжу... направо беру, об"їздну, Краків-полудневий. Через місто більше години стратити можна...

Пи.Си.: а брат певно файно вчиться... бо в німеції студенти, особливо іноземні, кожних вихідних до ресторану хіба начення мити ходять...

 

Відповідь: ...просто мені сьогодні гірше всіх... (с) lulu

У мене так у Торонто в українських магазинах. Зайду в якийсь - і сльози на очі. От їдемо скоро до Торонта, то вже дочекатися не можу. :shy:

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Зворушлива тема. А я не смог уехать. Когда расстался с женой, любимая женщина уезжала в Германию и звала с собой. Но как представил, что я буду без детей, друзей, без привычного окружения, образа жизни, я отказался. А моя дочь уехала в Европу, счастлива, правда когда звонит мне, жалуется: Папа, какие они тупые.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

На пиво завжди вистачить!!!

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Напевне українськімагазини у всьому світі визивають сльози.Ви знаєте,я завів своїх батьків у супермаркет то догадайтесь яка в них була реакція.У мами були сльози на очах(шок,жаль що колись так не було,і почуття неповноцінності-все життя пропрацювала учителем,а зі своєї пенсії може позволити мало що купити в цьому рогу достатку)у батька злість:"Я б цих бандитів розстріляв,де він міг вкрасти такі гроші щоб побудувати це все"Магазин між іншим голови секретаріату пр-та.Я
розумію що в них говорили старі стереотипи,але я сказав те що почув.Хоч магазин дійсно багатий.Вибачте мене Лілю що часто використовую цитати з Ваших дописів,але вони влучні і класні,так що хочеться на них відповідати.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

А у меня не было слёз. Меня вчера в Киеве в самолёт на Хельсинки запихивали как того кота, растопырившего лапы - уезжать не хотел.... В стране можно, наконец, реально что-то сделать.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Вертайтесь,що за модна звичка сидіти ТАМ і казати що дуже шкодуєте,що Ви не ТУТ.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

грубо кажучи бабло і спокій

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Хіба так можна казати про Місто Лева!
Львів- це душа України, це колиска звичаїв і мови. Він красивий завжди. Величні будинки, старовинна архітектура, щирі люди, - місце, куди хочеться повертатися знову і знову.
Я жителька Тернополя, безнадійно закохана у Львів.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Я навіть тоді, коли закохана, лишаюся реалісткою. Пафос пафосом, але реальність краща за все.

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Подумаю, що дні мої збігають і скоро на літак, аж серце болить. І голову зісередини розпирають думки і щем...
Я прикипіла до цього міста. Цілковито, самозаьбутньо... Моє серце тут! Моя душа тут! Я приросла до нього, неначе корінням, і лише тут я щаслива, лише тут цілковито здорова, лише тут така завжди усміхнена й позитивна... Саме місто дає мені стільки енергії, це воно одягає на мене посмішку, воно дає мені ВСЕ, саму мене... Я ТУТ ЖИВА!!!

А скоро знову їхати геть... Як же я хочу нарешті жити там, де я завжди щаслива. Просто тому, що я тут. І проблеми, гроші... це все таке дрібне... таке невиразне... Тут існую Я, така як я є. УСЯ!!!

Я НЕ ХОЧУ ЇХАТИ ЗВІДСИ................................

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Якби не було обов"язків та відповідальности...
А мушу ще там відбути пару років. Тяжке життє...
Дав би Господь сили, аби й це пережити...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

львів"яни є в канаді. де їх тільки нема...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

То правда... нашого цвіту по всьому світу. Але он Львова таки нема

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Угу, і я там теж. Але воно не те.
Тепер ще певніше знаю, що там не залишуся...

 

Відповідь: Ностальгія (коли пробиває на одкровення...)

Головне триматись...А ми через форум даруватимем малюсінькі шматочки України,щоб зігрівалось сердечко...