Ні обіцянок, ні пробачень, або я нікому нічого не винен

Офіційна позиція Партії
1. Звільненням з-під варти без вироку та покарання колишніх «беркутівців» – безпосередніх виконавців вбивств учасників протесту під час Євромайдану, влада знищила останні сподівання українців на справедливість. Єдині з «беркутів», хто отримав справедливу кару – це ті, хто був вбитий на Майдані. Це висновок на майбутнє.

2. Президент згідно закону не може мати впливу на прокуратуру, МВС та судову гілку влади. Однак одночасне призначення суддями засідань, синхронна заміна прокурорів, однакові і одночасні заяви представників обвинувачення щодо зміни запобіжного заходу продемонстрували країні, що і суди, і прокуратура знаходяться під повним контролем президента України Володимира Зеленського.

3. Виходячи із попереднього пункту, а також враховуючи, що домовленості щодо обміну проходили під особистим контролем президента, ми вважаємо, що повну політичну відповідальність за звільнення осіб, які не мають безпосереднього відношення до бойових дій на Донбасі, як-то «харківські терористи» чи «беркути», має і буде нести президент України Володимир Зеленський.

4. Разом із Володимиром Зеленським відповідальність будуть нести генеральний прокурор України Руслан Рябошапка, голова Офісу президента Андрій Богдан, помічник президента Андрій Єрмак, голова МВС Арсен Аваков і ті їхні підлеглі, судді і прокурори, які виконували явно злочинні і неправомірні накази щодо фактичного звільнення убивць і терористів.

5. Партія радіє разом з родинами тих українців, які були звільнені з полону, але підкреслює, що це не обмін «всіх на всіх», як було заявлено президентом, і не обмін полоненими. Це обмін невеликої частини наших заручників на кримінальних злочинців, терористів та вбивць невинних людей. І спосіб, у який було проведено цей обмін, наніс нищівного удару по природному бажанню української нації бачити вбивць у тюрмі, а не на волі, навіть у Російській Федерації.

Партія «Демократична Сокира»
29/12/2019

 

Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)
1 год ·
Хуцпа 80-го левела - це говорити про "усвідомлення цінності людського життя", віддаючи замовникові вбивства - непокараних убивць. Тобто, це вже не брехня в звичайному розумінні - а якась порнографія духа в особливо жорсткій формі.

Усвідомлення цінности людського життя з'являється в людстві там і тоді, де з'являється табу на вбивство. Навіть в архаїчному родоплемінному соціумі за вбивство належиться суд не тільки тому, що родичі жертви жадають помсти, - а насамперед тому, що таким чином суспільство демонструє всім сущим і прийдешнім, що воно "свідоме цінности людського життя": свідоме того, що "кров людська - не водиця, проливати не годиться" (с) (і кожен цивілізований народ має в своїй мові збережені аналоги цій формулі.)

Вбивця ж, звільнений без суду, - ознака домінування зовсім інших цінностей, відверте рекрутське запрошення для нових охочих: "Убивайте, шлях вільний!" (в нашому випадку - "За х@хлов ничего не будет!")

(Ба більше - тепер пролита вбивцями кров ляже своїм тягарем ще й на тих, кого буде звільнено коштом їхнього непокарання: така-от класично-мафіозна "пов'язка кров'ю". Тому що карма, як відомо, - сука, а кров - таки не водиця, і за переступ "основного закону метафізики" обов'язково приходить відплата, рано чи пізно. "Вимінюючи" в терориста наловлених бранців на непокараних злочинців, злочин тим самим аж ніяк не анулюють - це фізично неможливо! - а тільки "розмазують" на більшу кількість народу: переводять невинних - у мимовільні співучасники.)

Ну а все разом - це акт колективного, всією країною, ставання навколішки перед державою-терористом, схиляння голови і покірне визнання ГУЛАГівського принципу: "Кто сильный, тот и прав". Welcome to hell.

Тому те, що відбувається зараз - це фактично плебісцит: поділ на тих, хто згоден на ГУЛАГ, бо сподівається влаштуватись при кухні, - і тих, хто каже: "Ні, покидьки, йдіть туди самі".

Ось так усе насправді просто.
І середини тут - ні, немає..

 

View: https://twitter.com/JuntaChronicles/status/1211143808299106305