Незвичний день

Сиджу нервуюсь... Вчора святкувала д.н., сонце знало і де я і що роблю... Та ніц страшного, посиділа з куліжанкою в кахве потім поїхали на боулінг... Дома була 23.30... Ніби 27 стукнуло, а таке враження, що всі навколо вважають жи 13 і тре казати мені що не так і що не те... Тепер ображається... З чого б це? Хтось з його знайомих був в тому кахве і передав жи я палю?! Питання 1. А чого це мало би хвилювати їх? 2. Навіть якщо і так, то спитай прямо... Так не сказала, жи знову димлю... бо не хтілось видати, що не виправдала сподівань... Але чого дутись? Чи задовго святкувала? Та ніби й не напилась..., тілько ледь-ледь в голові відчувався хміль пива... та й шо його там було... 2 не повних бокали... Ну пограла в боулінг аж 53 хвилини... жах... Ніц не розумію... Часу всім приділила і сім*ї, і йому, і друзям... Ну не люблю я розтягувати таке... Маразм...

 

Ура!!!!!
Два довгих незвичних дні без ЛФ нарешті закінчились!!!

 

таки так!тепер веселіше і... незвичніше... з ЛФ...
незвичний день. сьогодні кохана була поряд і зайшла до мене на роботу... і ми тихенько зникли на годину раніше гадаю непомітно для всіх... і влаштували собі свято в кавярні - там, всякі соки, коктейлі... морозиво... всякі солодощі... я кави і молочного коктейлю, певно, на місяць вперед напився
потім пішли гуляти містом... потім зайшли до знайомих... потім зголодніли і чудово повечеряли в піцерії...потім знов гуляли...
одним словом - клас! чудово проведений вечір... не кожного дня так... недавно повернулись тільки...

:radist:

 

Привитик!вёлике досягнення интернет на мобилци.для мене дуже незвично и день сьогодни незвичний

 

Такс... і фо тепер робити? Нині третій день на роботі... наче підходить, але не зовсім... І нині пропонують нову роботу... В якій підходить все те, що не підходить в теперішній (на якій я маю 5-ть днів, щоб визначитись, чи буду працювати, чи ні...), але мінімально дещо не підходить... Фінансова сторона і фунціонально-обов*язкова більше підходить друга пропозиція, але я ще не отримала цю роботу... Блін... боюсь втратити те що майже маю, і не отримати те що пропонують... Що робити?!

 

ну що я можу сказати? другий день морозивно-прогуляночного загулу... пора переходити в гілку "звичний день"

 

Вчора було фантастично! Це в Лодзі проходить міжнародний фольклорний фестиваль, на якому виступають колективи з різних країн, зокрема і з України Прийшла якраз на початок. Коли побачила український прапор, то забула де я Стояла під сценою і заплакала одним оком (друге було примружене, бо фоткала), коли заграли першу пісню.. Все таки скрипка+сопілка+цимбали - це так жалісно! Десь з 10 хв заворожено на них дивилась і фотографувала. Після виступу повернулась і побачила купу народу, головну вулицю міста, польські написи на магазинах.. Ех.. Вернулась до реальності..
Потім ще кілька країн виступило. Якийсь фотограф підійшов до мене і дещо попитав за об'єктив. Ми мило побалакали..
Біля сцени ходили люди, які говорили різними мовами. Не втрималась, пішла за сцену. Там якраз українська скрипачка фотографувала танцюристів з Тайланду Підійшла до неї привітатись, сказати, що рада їх бачити,спитала чи ще будуть виступати. Так хотілось з нею балакати і балакати, але так перехвилювалась, та й сльози підступали.. Пішла далі фотографувати колективи.. Потім знову виступ українців.. На другому виступі за мене плакав дощ.. Пішла додому посміхаючись

П.С. На концерті згадувала полячку, в якої "дідо помер з Україною на вустах та в серці". Сподіваюсь, що мене не чекає така ж доля..

 

Куди зібралась? Тобі рано ще

 

день починався як звичний... потім вранці дзвонить телефон... 9 ранку, ми вже не спимо, але й не збираемось ще вставати... дзвонить брат Маринки. трубки не берем-малеча не хоче... той знов дзвонть! потім ще! кажу-"та візьми трубку, може щось сталось, не зпроста ж так добиваеться!" кохана-"візьми сам, скажеш що я в душі, і придумай щось-якщо буде кудись кликати гуляти!" ну, спасибі, думаю! а в них конфлікт вийшов днями... взяв трубку... і... і в мене мову на хвильку відібрало від почутого... виявляеться, в нього донька народилася вночі! всі чекали, але так несподівано... так що скажений день вийшов...
ось тільки вгамували пяненького новоспеченого татка, погрузили його в таксі, доставили додому... і самі повернулись додому
класний день!

 

А я сьогодні вдома сама! Mої поїхали в парк водних атракціонів (здається так то називається) ледве "відбилась" від них щоб залишитись вдома. Віддихаю від всіх, нічого нероблю. Уря!!!!!!!!

 

Як я Вас розуміюЛюблю коли нікого немає вдома.

 

Та я своїм віком вам тут в мами гожусь але теж хочеться побути самій

 

і я один вдома....

 

Та я не про щось там...Я про звичайний спокій, коли ніхто не чіпає, не треба ні з ким говорити, слухати...Просто побути самій з собою і робити те, що хочеш.Хочеш-читаєш, хочеш-просто лежиш і дивишся в стелю..

 

І я про те ж

 

"Хочешь халву ешь... хочешь - пряники..." (с)

 

от маєш бабо пляцок, знов про халву нагадалисте, а я її так давно не їла і зїм певне аж коли осінню до Львова навідаюсь...хочби поскоріше той час пролетів.
А ми сьогодні чорнички в лісі збирали, а потім поїхали в інший ліс і там трохи маслят знайшли, так що завтра на підливку до обіду і на десерт буде А ще я стільки різнокольорових метеликів на лісовій поляні бачила, що аж плакати хотілось, що апарат не взяли А! і ше поїли ми сьогодні лісових суничок, вони такі смачнющі, так гарно пахнуть, що словами не передати!
От так минув день...Гарний день!

 

Віка...пиши в ПП адресу...не можу читати про твої муки за халвою..я Тобі вишлю

 

я чуть не розплакалась прочитавши то, чесне слово...
Дякую сонеко Я поки що перебюсь якось польською кунжутною халвою...
До Львова хочу страшенно, а ще більше хочу на форумівку попасти і познайомитись з тими всіма чудовими людьми які роблять дописи на цьому форумі...тільки то певне в іншу гілку...

 

Ну не віриться! То точно якась телепатія в мене з ЛФ! Я так хотіла халву цілий день! Чоловік обіцявся в магазин скочити, бо я після відпочинку розлінилась.. А то все дощ і дощ, та вже і не пішов.. Зато знайшла заначку вафель! :shy: