Отак-от звичний день перейшов в незвичний вечір! Концерт просто неймовірний!!!!Надзвичайно задоволена!!!!! А ще,між іншим,в філармонії тепер небезпечно!!!Я вже без телефона Кудись щез із моєї кишені,але якийсь дядько дзвонив мамі....залишив свій номер....казав що віддасть телефона....ну поживем -побачим.Завтра маю зідзвонитись.
Ну-от!!!І зовсім не дядько,а приємний молодий чоловік на чорному BMW Сьогодні зранку зустрілась,віддав телефон за дякуюСказав що в снігу на вулиці знайшов.Очевидно десь мені випав Зараз подзвоню на Львівську хвилю подякуюех...навіть не знаю як зватиТа все ж переконалась,що світ не без добрих людей О і ще згадала,про хлопчину,котрий дав мені свого телефона,щоб я задзвонила додому.....сидів вчора в 4ряді 1місце,бо як в якоїсь дами запитала то вона втекла,наче я маньяк....отак-от
Щиро радий за вас Вітаю! Бажаю швидкого одужання! ой приліз додому... мокро... трубу на кухні прорвало ще б 10 хвилин і гаплик усій моїй компютерній системі яка налічує 7 компютерів, багато свічів/роутерів і ще усілякої різної техніки.... яка собі тихенько та сумлінно працювала, в той момент як хату поступово заливав кип'яток.... Дякувати Богу, потоп зупинили в момент перетікання водою порогу в мою кімнату. (за 30 см від порогу уже лежать материнські плати, паяльник, розібрані 3 компютера, та монітор без підставки....) отаке воно буває Найцікавіше... що обоє з мамою були в церкві... я в хорі співав... а вона не досидівши до кінця побігла додому... відчула що щось недобре... От так (і не тільки так) Бог працює Власне день повний на усілякі цікаві моменти
Позвонили чоловікові з телефона нашого знайомого, якого привезли швидкою в травмпункт на Топольну. Напевно звонили по всій телефонній книжці, бо людина ніби без свідомості. Чоловік викликав таксі і поїхав, бо виходить нема більше кому. У знайомого родичі десь в іншій області, дружина кинула ще раніше...
Ніби впав десь, а чи сам чи помогли - ??? Чоловік ще мені не відзвонювався, сиджу і чекаю... ---------- Додано в 00:05 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:40 ---------- Ніби все обійшлося. Знайомий прийшов до тями, перевели в палату, чоловік їде додому.
В мене сьогодні день не звичний. Не тільки тому шо іменини. Іменини шороку, а таке як нині буває не кожних іменин. Мій телефон нині був червоний. Мені дзвонили, вітали, писали смс. Весь день. На мене вже в кабунеті дивно дивилися, бо тільки я сідав за компутер, як знов хтось дзвонив і я знову виходив в коридор. На післяробочій пянці те саме. . Мені було дуже приємно з того всього Я вже якось відвик. Найгірше коли телефон дома забував. Якшо телефон біля тебе то воно якось день минув в хлопотах ну і минув. А якшо забуду телефон, то вертаюся вночі додому і автоматично беру дивитися чи ніхто не дзвонив. А ж так і є. Ніхто не дзвонив. І якось стає троха сумно. Я з тої причини навіть був контакт полишив. От тільки недавно відновив шоб покер бавитися інколи. Я ж на трьох роботах робив. На кожній мав купу знайомих і навіть друзів. Дві групи в політеху, однокласники, просто колєги...... і то все якось розсіялося в часі. В кожного своє життя і рідко-рідко (переважно з пяну) могли зідзвонитися. А тут самі най-най-ліпші. З кожного етапу мого життя самі найкращі і найближчі подзвонили.
Ну і добре. В нас теж сьогодні було слизько - але не від морозу, а від слякоті. Люди тримались один за одного на вулицях. На переходах помагали тим, хто з паличками, перейти швидше, бо ті не встигали пройти на зелене. І я.. :girl_curtsey: :shy: А я сьогодні привітала найближчих і найліпших :girl_in_love: Нічо нічо, Нірванка приїде і збере вас лінюхів! Йой, я вже марю тим Львовом!!!! Так вже хочу всіх побачити! Хоч і з де-ким спілкуюсь в неті, переглядаю фотки, але то не то. Пошвидше б!!! (хоч здається, що плани перенесуться на пару днів і будемо їхати перед Різдвом самим, бо чоловіковий роботодавець хоче його на всі біляноворічні дні в Варшаві )
ми також їдемо в притик... 23 грудня після роботи виїжджаєм і у Львові будемо десь за північ 24 числа... Покімарим трошки і треба буде і так рано вставати, щоб трошки допомогти по домашнім справам, бо 24 ввечері в нас Свята Вечеря. Раніше виїхати ніяк не виходить, бо немаю стільки вихідних Але то нічо, зато на Новий рік будем з Павлом разом у Львові, або в Карпатах. До того часу (цілих 6,5 роки) на Новий Рік були або в Польші, або він у Польші а я у Львові. Ще тільки 10 днів Йой, я теж.. :girl_in_dreams:
Вчора було весело...Андрія святкували.Велика галаслива компанія,випили купу флішок.Весь стіл був заставлений мисками-так злопали все.Андріїско,йомайо,"непитущий",я теж(випила чуть-чуть),решта виписували кренделі ногами.Додому йшли вночі.Зараз сиджу і не можу зосередитись.Болить голова... В нас на дачі зняли браму-і не повернули...Цікаво,скільки їм заплатили за металолом?.. Моєму Андрієві сусіди виклали флішками з-під пива шлях від своїх дверей до їхніх.А потім прийшли в гості. А тепер коліться-як ви святкували,Андрії?!
Я не святкувала У мене лише один знайомий Андрій є у Львові. І взагалі не знаю чому, але от в мене ще з малечку именини Андрія асоціюються з розмальованими стінами, стовбами і всім іншим на чому дасться спрейом написати "Андрія '98" ...'99... '2000...'2005....'2010... і так з року на рік... Ніколи не розуміла тих вандалів
от я зараз сиджу і плачу від емоції,направду,бо вже давно не отримувала таких подарунків-привітань зі святами (все або смс,або по і-нету),а ТУТ,просто нема слів..... і це все від нашої форумляночки-рукодільниці: Мар"яночка-cuxivchanka Д Я К У Ю!!!
Як святкував? Нє помню! Пробую згадати, бо самому цікаво. Памятаю, що почали святкувати з шкільними друзями ще в неділю 12-го в обід. Вчора на роботі продовжували, бо теж маємо Андрія. Тільки пам"ятаю, що було класно і весело.
А ми тойво......в ніч на Андрія з дівками гадали.І шо ви собі думаєте...вийшло шо того року маю заміж вийти
Я таке саме.... А Андрія ше святкували на вихідних, походом в Ашан, каток, кіно, застіллям, кальяном, і кольоровими снами
Дівчата, та часто так буває, що просто знайомі можуть виявитись з абсолютно нової сторони, і ... приходить кохання Якщо за півроку до весілля мені хтось би сказав, що вийду заміж за свого чоловіка - ніколи б не повірила