УРА!!!:radist::radist::radist: В моєї сестрички двоюрідної сьогодні зранку двоє маляток народилось Хлопчик і дівчинка:girl_smile: Ото має подвійне щастя
людииииииииии....те про що я мріяла..збувається... і я сама себе не можу зрозуміти- тішитись тре, а мене думки розривають...шукаю якісь підводні камені,яких нема.. ну чого так??? мож я боюсь?...маю надію, коли тре буде прийняти рішення- цей страх відступить.. пс. а мож я просто нуджусь, з тою простудою ніяка робота рук не береться..
Незвичайний день, бо наразі пішов дощ. На пляжі нікого нема зранку, ти що "нє мєстниє" поїхали, ти що тутешні, сплять та й у дощ купатися може не люблять. А мені саме то, ще й шторм.
Я вже більш як добу у Львові!!! Але вже збираємось їхати ... Перед нами 9 годин їзди... Завтра на роботу... А ще вчора зранку отримали смс, що Павла брат став батьком
Інтернет у Львові успішно підключили, щойно провіряли з мамою якість зв"язку по скайпу... Йой, скільки то треба тлумачити де шо натискати жеби було добре чути та бачити Але із задоволенням констатую, що телефон-конференція Граєво - Львів пройшла успішно
Я вже свою маму навчила і файли приймати А так кумедно, коли вона питає "А що я натиснула, що тебе не бачу?"
Дивилась і плакала.......... http://www.youtube.com/watch?v=8gs9ogehQAg Ця історія сталася в Анталії 24 квітня 2010. Кіт посеред вулиці робить масаж тільки що збитої автомобілем, кішці, намагаючись повернути її до життя, при цьому він не підпускає людей ближче ніж на два метри. І не відходить від улюбленої ні на хвилину. Ветеринар не повірив тому, що йому говорили очевидці по телефону, поки не приїхав на місце і не побачив все сам .... Іноді нам тварини доводять те, що в плані дружби і любові нам дуже далеко до них ...
У мене сьогодні річниця шлюбу. Ось закінчиться робочий день, прийду додому і разом з чоловіком, дітьми і друзями трішки посвяткуємо
Незвичний день у мене планується завтра. Йду на "Гогольфест", а саме: дивитись виставку робіт молодих митців. Сподіваюся, що принесу вам фотографії і хороший настрій.
В мене було кілька незвичних днів. В п'ятницю знайомі забрали мене на село, де мала фотографувати весілля. Так як бракувало рук, ми до пізньої ночі робили браму і помагали катерінгу розгрузити бусик з посудом і продуктами. А ще я робила на компі таблички для ресторану і наклейку на самогонку В суботу зрання поїхала з нареченою на макіяж і зачіску. Після того стандартно - одягання, приїзд молодого, викуп, благословення.. Мали перед костелем поїхати пофоткатись, бо якраз був гарнюще ретро-авто, але падав дощ і поїхали прямо на шлюб. Опісля теж падало, тому попрямували прямо до ресторану. Весілля було дуже гарне! Чудові декорації, символічні дрібнички, музиканти просто суперські, гості веселі і активні, смачнющий імпровізований "сільський шинок", запечена свиня, салюти - все як має бути Фотографувала 18 годин. Під кінець забави вискочило мені кілька разів повідомлення про помилку живлення. Подумала, що апарат перепрацювався, бо вистачило його викл-вкл і далі працював добре.. А в неділю вранці він вже не включився Вже готувалась фотографувати мильницею знайомих. Але згадала, що бачила в одного з гостей дзеркалку. На щастя той гість був на поправинах. На щастя у нього був Кенон і до нього пасували мої запчастини (в нього були слабенькі). І на щастя він погодився мені позичити апарат!! :radist: Поправини пройшли теж досить весело. Було купу конкурсів і всі гарно бавились. І от на позиченому фотоапараті почала вискакувати така ж помилка, яка в мене була до того, як мій апарат вмер Довелось зняти свій об'єктив і спалах, бо щось з того робило проблему. Дофотографовувала вечір з паскудним настроєм. В понеділок вранці першим ділом перевірила чи включається позичений фотоапарат. На щастя, включився! Радості не було меж, бо він коштує в 4 рази більше, ніж заробила на весіллі Тож на поправинах поправин могла розслабитись. Були лише найближчі знайомі. Так як це село, вони поприходили в спортивному одязі і тільки їли і пили. Тож фотографувати вже не було шо. А у вівторок ми з молодими проїхались по районі і пофотографувались. Ось тільки вчора ввечері додому потрапила. Ітого 1600 фоток (це вже відсортовано від невдалих)..
А мене хтіли пограбувати-зраненька,як ішла по парку.Я дзвонити до родичів,мобілку витягла з кишені,-а тут з кущів вискакує якийсь хлоп і цап до телефона.Коротше кажучи,я йому залишила сліди від нігтів по всій морді,вдарила коліном в найцікавіше місце,збила з ніг і втекла так,аж задимілося.Телефон лишився при мені.Більше там ходити не буду
В моєї рідної сестрички народилась донечка. На світ з"явилось ще одне маленьке, довгождане, кохане ангелятко. Правда це сталось не сьогодні, а кілька днів назад але день для мене був радісним і незабутнім.
Отримала я якось на початку місяця 2 телефони до людей, які ведуть уроки англійської мови. Треба мені по роботі англійську підтягнути... От сиділа зараз і надумала накінець подзвонити на один з тих номерів. Дзвоню, питаюсь чи я добре попала і чи та пані дійсно веде англійську. Після її відповіді відразу було чути "наш" акцент. Слово за слово, розговорились і виявилось що та пані також з України (але я під впливом емоцій радості навіть не уточнила звідки..) Та і вона така рада була чути голос землячки, що сказала, що ціну спустить Домовилась я з нею на заняття 2 рази на тиждень, во! Тепер буду трохи ро англійськи спікати