Незвичний день

У мене сьогодні незвичний день напевно...Була я сьогодні у фірмі в якій хотіла б працювати після закінчення навчання. Навчання закінчила вже майже рік назад, а на роботу чомусь так не хотілось йти...так що я собі майже річні канікули зробила
Ну але прийшов такий час, коли настала пора змінити свій статус з безробітного на робітного от я і занесла їм пару тижднів назад своє резюме...
Вчора подзвонили, сказали прийти сьогодні на 9 ранку. Прийшла, поговорила, сказали, що беруть мене на рік часу на так зване стажування. Всі кажуть, що рік то добре, бо я всього за той час навчусь, а потім і постійний контракт зі мною підпишуть
От і сижу тепер і тішусь з одної сторони , а з другої усвідомлюю шо прийшов кінець моїй повсякденній лафі
Такій от незвичайний день....

 

незвичний день... ніц мене робота не береться, лажу по форумі, по інеті, лінь мені сьогодні працювати.. зара прийде чергова *пігулка* від адміна, я вийду з нету на кілька хвилин, а потім знову буду бродити в глубинах он-лайн простору......

 

Завтра буде... Їду на співбесіду в Тернопіль... Блін... вперше боюсь, що не справлюсь з роботою... Чи то іржа напала на впевненість, чи то забато аналізую... Але боюсь...

 

в мене сьогодні був явно незвичний день...
їздила виконувати навчальну програму - в морг на розтин
не дуже дивилася, аби яку психологічну травму собі не заробити.. надіюсь спати буду спокійно
назад вирішили з подругами їхати на трамваї... той був такий перепонений, що ми відмовились від тої ідеї... відійшли на пару кроків, а той як бухнув, загорівся, задимів... не знаю чи то від жари чи від переповнення... потім вроді все втихло і водій випустив всіх людей...
а ще відкрила для себе, що розумію, що таке не те що любити, а обожнювати тварин, з фільмом "Марлі і я"

 

Сам вдома. Скукота страшенна.

Ніхто не бігає, не відриває від компа, не каже "хочу щось нове"....

 

а я, як була маленька, казала "хочу щось файненьке"

 

..а я і досі кажу "хочу щось смачненьке" :shy:. І чоловік іде за вафельками/шоколадками/цукерками/тістечками

 

..а я досі кажу "чогось хочу, а чого саме сама не знаю" і тоді треба мені самій в той магазин йти вибирати чого би то мені саме зараз хотілось халви, шоколадки чи горішків Після 10 хвилинного роздуму беру халву і йду до дому, а в дома починаю думати: а може би я краще шоколадку взяла чи горішки чи взагалі шоколадку з горішками...і не знаю шо з тим робити

 

Вікусь, ти часом не Терези? Бо прям як я, завжди вагаюсь , що мені купити, а потім як куплю починаю думати може б то мені чогось іншого було купити)

 

козеріг , а мій Павел каже що вперта як баран (хоча він сам козеріг)

 

А я сьогодні купив квитуйочки на море. Потім поїхав до свого колишнього хору "Аксіос", який люблю дотепер і хочу повертатися туди. Співали Літургію.
А потім до колєги на шашлики, заодно по Винниківському лісі прогулялися.
І цілий день ніякого робочого дзвінка!

 

Прийшов диск від Нірванки з уроками фотошопу! Урааааа

 

Урааааааааааааа! Четверте горнятко!:radist:

 

незвично... і страшно... попри мій будинок з озвучкою проїхало близько 30-ти машин швидкої і пару міліції...

 

Ого..мабуть щось сталося.Я коли чую\бачу як несеться швидка або пожарка стає моторошно.Десь біда...

 

навчання були
в новинах шойно показували

а людЯм - нерви

 

В мене то кожен майже день а особливо на периґеї місяця, тоді не тридцять а без перестанку на 5-8 годин ревуть сирени в різних напрямках.

Ги-ги в девяностих коли жив в Гарлемі то на новий рік як починав весь Гарлем стріляти з вогнепальної зброї із дахів, то остання поліцейська машина виїздила і тоді десь до 6 грудня поліції там не було. Найкращі приколи були коли якогось поліцая пристрілили. Тоді їздили машини з меґафоном і майже круглодобово викрикували - "будь кому хто має інформацію про вбивство поліцая буде надано винагороду у $10 000. У випадку приховування вбивці ви будете нести персональну відповідальність. І так пару місяців поспіль. Як правило не допомагало.

Зате порядку там було більше чим де небуть у місті. На кожному куті стояли мафіозі. Тепер при поліції менше. Тільки сирени гудуть.

 

та в Нью-Йорку то постійно) гул сирени мало не символ міста.. поряд з жовтенькими таксі і яблуком
а в нас рідко... дав би Бог щоб і людям вона потрібна була рідко...

а тоті 30 машин - то виявляється у них був конкурс на саму швидку машину швидкої... хохма...

 

А. "медичні перегони". Прікалісти. Вперше бачив багато машин у Львові тільки на 27 липня 2002 року (авіакатастрофа на Скнилові). але не знав, із чим це пов`язано було. Мобільником тоді не обзавівся, а додому прийшов біля 22.00.
Іншого разу в серпні 2004 року на межі Сумської і Полтавської областей нас арештовувала доблесна міліція із мигалками. От з того часу також тяжко реагую на скупчення мигалок.

 

Свершилось! сегодня после 15 ти летнего перерыва я снова бахнул трофейную щуку ...... 5 кг живого веса ....... хаджиме!