Незвичний день

Це як, на двох?

 

Маємо в родині метаморфозу (перетворення) - вчорашній школяр став студентом.
Конкурс був великий, але добре здав екзамени і поступив, і навіть на бюджет. Завтра влаштуємо святко.

 

Вітаю,DIDIO!
Мій незвичний день:
-5.00-реве будильник,я звалююся на підлогу і йду вимикати дзвінок;
-6.00-дзвонить вуйко:"Я буду через десять хвилин,їдем на дачу!";
-6.00-6.10-я кидаю в сумки все,що попаде під руку(включно з чашкою);
-6.30.-їдем по трасі,вуйко обганяє якогось багатія на "Мерсі" суперкласу."Мерс" ображається і починається гонка,яка закінчується перемогою мого вуйка.Я в шоці вилажу з-під сидіння і думаю,що моїм речам в багажнику капець.
-7.10-гальмуємо,щоб підібрати трьох дружбів,які їдуть в наше село запрошувати на весілля.
-8.00-висаджуємо дружбів,підбираємо родину наших сусідів.Семеро чоловік.Я радію,що сиджу біля водія.
-9.00-приїжджаємо.Вивантажуємо родину наших сусідів,але вони завертають до нас в гості.
-14.00-вуйко,цьоця,їх племінники і наші сусіди починають прощатися,але в цей час приходять ті самі дружби,п'яні як снопи.
-14.15-з третього разу дружби сформулювали запрошення на весілля.Всі почали просити їх залишитися "на чай".Дружби відповіли,шо чаю вже вжили сьогодні пристойно,та й водій на них чекає,а він чаю не п'є,бо за кермом.
-14.20-дружби йдуть з подвір'я,але на одного з них нападає наш когут,розриває рукав сорочки.Результат-обіцянка вуйка "ми вам зашиєм,а тим часом...чаю?"
-16.00-я допомагаю водієві з вуйком нести дружбів до машини.Я думаю,що треба було зняти це на відео...
-17.00-сільські "пацани" випадково ламають колонки в машині вуйка.Вуйко вибухає колоритною лайкою у двадцять п'ять поверхів.Мій двоюрідний брат кричить:"Не ображайте моїх друзів,вуйку!"-і втікає з хуліганами.
-23.00-ми з цьоцею ідем шукати мого двоюрідного брата в село.
-23.50-ми його знайшли!Ведем додому.
-01.00-після миття посуду ми лягаєм спати.Вуйко поїхав додому,до дружини.
-02.00-дзвонить телефон.Я беру трубку.Вуйко просить помогти-застряг на дорозі за кілометр від села.А ми з братом не діти,нам і машину тягти підходить.
-4.00-ми нарешті спимо.Добраніч!

 

Чё-то не пойму никак!
У Вас там российское село?

 

Полковнику,один дружба росіянин,а оте "носіння до машини"-це наслідки чаю,яким тих дружбів по трошки напували в кожній хаті

 

Теперь всё встало на свои места.

 

В цьому реченні є як як мінімум одна неточність. Одна неточність з трьох можливих.

Якщо прийшли самі - то вже не п"яні! Якщо дружби - то мусять бути п"яні. Якщо як снопи, то вже самі не ходили б точно.

Ну, а те, що серед них є росіянин - то це взагалі культурний шок для хм... наших росіян і ім сочувствующіх. Тільки уявити собі! Москаля водять по західноукраїнських хатах і гостинно поять. "Чаєм".

 

Можна без пояснень? Не подумайте лихого...

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчаря в садочку,
В тихому куточку
Жде дівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають вранці роси,
Цвіт калини приколола в коси.

Приспів.

Вже за обрій сонечко сідає,
З полонини їй вівчар співає:
"Я прийду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару".

Приспів.

Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п'ють холодну воду,
У садочку вівчаря стрічає
Дівчинонька, що його кохає.

 

День дійсно видався незвичний, бо форумівка була найнезвичніша зі всіх, на яких побувала. Стояла під конем 45 хв. Прийшов тільки один форумлянин, який по сумісництву є моїм одногрупником. Ще й прийшов тільки тому, що я мала прийти. То ми купили по морозиву і поїхали по одногрупниці на Грінченка. Форумівка плавно перетворилась в зустріч одногрупників Там ми виїхали на 12 поверх і спостерігали за небом, яке затягнуло грозовими хмарами. Блискало. Не змогла пропустити можливості і клацала фотоапаратом багато-багато разів, щоб впіймати хоч якусь блискавку. Хоч якусь все таки впіймала Покажу іншим разом, бо зараз в такому стані, що тяжко писати :shy: Ейфорія від спонтанної зустрічі з одногрупниками, а не те, про що ви подумали Хоча і без того не обійшлось :shy:

 

А коня взяли ?

 

А на чому їхали?

 

Так раздражает эта необязательность НЕКОТОРЫХ.
Ведь если бы никто не пообещал бы, то и Вы нашли чем бы заняться.
Это хорошо, конечно, что с одногруппниками встретились.
А если нет одногруппников?
Вот, так приедешь, наобещают, и будешь, как придурок, на яйца князева коня пялиться.

 

Так можна взять бутылку и тут же сразу "не отходя от кассы" "подружиться" с местными алкашами.....

 

Не.
Это розвага для гастербайтеров.
Там рядышком есть прекрасная кафешка.
Вы не знаете.
Там цены не для гастеров.
А вот я всегда с удовольствием посещаю сие заведение.

 

От і я кажу для московських гастербайтерів ..

 

Давайте про это слово поговорим.
Вы себя гастером не считаете?

 

Давайте.Абсолютно нє щітаю....А ви?

Я Громадянин держави Канада , зі всіма витікаючими правами і обовязками.
Маю такий самий паспорт як тут народжена людина + ще військовозобовязаний цієї держави , давав присягу ЇЇ Величності Королеві Єлізаветі ІІ.
Абсолютно не відчуваю інше до себе ставлення.

 

Кінь пильнує бруківку
--
У Львові кожен день - незвичний! Вчора їздили з батьками на дачу на шашличок. По дорозі додому заїхали на Збоїща на нашу стару закинуту дачу подивитись чи може ябка є.. Та де! Всьо уже украдєно до нас Джунглі капітальні. З'явився хміль і обріс всю дачу. Кропива і дикі ромашки вищі за мене. Була тільки червона аличка, але до неї годі було добратись.
Сьогоднішній день присвячую похресниці

 

Полковнику, Ви же - військова людина! Хіба не знаєте, що в кавалерії служать тільки кобили і мерини?
Грамотний скульптор ніколи не наваяє яйця в коня (чи кобили. Тут мабуть краще вжити безстатеве російське слово - лошади).

 

От як би Полковник "учился военному делу настоящим образом" , так як заповідав його кумир і учитель Владімір Ілліч .
Тобто після занятій не бігти в самоволку за "чорнилом" на Стрийську в гастроном - а піти в бібліотеку полистати/почитати факультативно праці класиків "воєнного дєла" , зокрема тов. Маршала С.М. Будьонного , то тоді би він знав....

А взагалі нафіга на яйца князева коня пялиться©....? -.... хіба що може би він їх пощупати хотів.....? , але встидався так як на площі багато людей.