Незвичний день

Зібрались зірвати в лотереї джекпот? Чи це в якому місці долю випробовують?

Можна на сесії її випробовувати, але як на сесію час запізній))

 

До суду не піду тому що це далеко, півтора години їхати в один бік, день пропаде і на одне вийде. Так получається, що штрафи я отримую то в Джорджії, то в Конектікуті далеко від дому.
Я порушила, добре що хоч на швидкість мене не зловив, бо я їхала так як в Борисовому анекдоті.
Написала в цій темі тому що справді незвично, подзвонили на тел. ще таких випадків не було.

 

отож була я на співбесіді, але то ще не кінець...то був тіки перший тур...хоча не можу сказати, що пройшла його дуже успішно..але шанси є

 

Останні кілька днів були для мене дійсно незвичні. Я зустрілася з своєю коліжанкою, яку не бачила 10 років. З нею ми дружили з дитинства і з того часу, як вона виїхала в Канаду в мене такої близької подружки так і нема. Якось вийшло так, що ми навіть не спілкувались всі ті роки, тільки з півроку, як найшлись в скайпі. А от тепер вона приїхала відвідати батьків. Тішуся з того, що роки і то інше життя не змінили ту людину, що згадала дитинство і, як то було колись весело і добре. Кілька днів спілкування і так, як би і не було тих років, що не бачились. А найбільше тішило те, як відразу знайшли спільну мову і подружились наші донечки. Шкода тільки, що в них не буде стільки часу, який колись був у нас.

 

Сьогодні був не день, а тотальна каша-малаша з добрих і поганих пригод.

День народження в нашої сусідки по квартирі. Запланувала зробити їй сюрприз - спекти тортик. А виявилось, що вона сьодні мала останній екзамен і після нього збиралась додому. А в мене навіть плану "Б" не було! Згадала, що їй дуже подобаються мої парфуми. Мала їхати їх шукати. А тут така злива почалась! Перечекала і почалапала. Знайшла. На касі хотіли мене намахати, пробиваючи іншу ціну (в 2 рази більшу!). Почала їм пояснювати, що на прилавку інша ціна і мусять мені продати по ній. Тож касирка мовчки здерла наклейку зі штрих-кодом, під якою була інша наклейка, по якій пробили нормальну ціну . Ну не капєц?! Була в шоці.
Встигла привітати сусідку перед від'їздом. Файна дівчинка. Буде скучно без неї. Зато квартира вся наша на цілий місяць

Шукаю роботу. Розіслала багато де резюме. З одної фірми сьодні дзвонили. 20 хв розмовляли. Співбесіда по телефону. Всьо було кльово, поки розповідала про свій досвід, виконувані завдання, спеціальність.. польською. Потім зненацька співрозмовник почав балакати англійською. Я польською заїкалась від хвилювання, тож при переключенні на англійську (яку не знаю настільки добре, щоб вільно нею спілкуватись) цілком втратила дар мови.. Оговталась і почала молоти якісь дурниці. І таким чином втратила ту роботу.. Ех.. Сазав, що буде мати мене на увазі. Може буде колись польськомовний проект.. А так хотіла саме на ту фірму, бо там працюють двоє моїх знайомих. І платять там дууууже добре. Ех.. Такий облом..

Після тої розмови поїхала на фотосесію. Ровером. Переїжджаючи кільце мене чуть не збила машина. Правду кажуть про аварії - то всього лише мить. Нема часу подумати, зважити.. Є лише рефлекси і емоції..
Я переїжджала дорогу, яка веде від кільця, по зебрі. З кільця можна з'їхати по зовнішньому ряду. На тому ряду нікого на кільці не було, тож я навіть не зупинилась перед зеброю, а прямо на ровері і переїхала пішохідний перехід, як то зазвичай роблю, навіть якщо і є машини, які затримались і пропускають, бо там дуже активний рух і треба скоро переходити, щоб не утворювались корки. І тут якийсь придурок з внутрішнього ряду на кільці на досить великий швидкості їдучи по кільцю прямо біля мене повернув в вулицю, яку я переїжджала! Він пригальмував аж на зебрі. Я гальмувала повертаючи ровер в сторону. За 2 метри загальмувала поза зеброю на дорозі. Черкнула його колесом. Той пригальмував і поїхав далі.. Якби не повернула, була б на його капоті.. Якби пройшла зебру пішки, то взагалі не знаю чим би то все закінчилось..

Щось забагато настрочила. Вся трушусь від спогадів. В той момент навіть все життя не встигло пройти перед очима.. Моторошно.

А потім була суперська фотосесія з суперським хлопцем, просто лапочкою.. З ним швидко забула про те, що сталось Додому добралась без пригод. Хіба що змокла. Бо ж дощ не знайшов собі кращого часу, ніж той, в який мені довелось вертатись

 

Шукаю роботу - 2.
Сьогодні подзвонили з іншої фірми. Як дежавю - все те саме питали, тільки голос жіночий. Дійшло до англійської. Щоб не морочити людині голову, відразу зізналась, що мій рівень зовсім початковий і розмовляти не вмію. Вона попросила спробувати. Получилось трохи краще, ніж вчора. Але їй сподобалось Сказала, що шанси в мене є, особливо тому, що маю хороший досвід і знання. Попросила переписати резюме англійською і забрати звідти фотку, бо вона несерйозна (я там з фотоапаратом, made by levandivka). Короче, що не день, то нові приколи

 

зато цікаво жити

---------- Додано в 14:46 ---------- Попередній допис був написаний в 14:46 ----------

Вчора була репетиція

 

Ага Добре, що англійською треба було відповідати на те саме питання "Які в тебе захоплення?" То, мабуть, стандартне питання. Треба буде ще потренуватись

 

Вродіби все було добре....... А зараз......
Хочеться плакати,а сліз нема,хочеться кричати,але не маю сил

 

А в мене сьогодні ВИПУСКНИЙ!!!!:radist::dance2:

 

А я торт докінчила.Зара біжу сфоткаю

 

Вітаю!! ВІТАЮ!!!

 

Це не капець. Це вже кодекс.

 

- да какой кодекс, скажут, забыли на ценнике (на полке) цену поменять, но продали же без вопросов по той, что указана! Чуть ли не "себе в убыток"...

 

Еххх, багато разів чув про таке.
Скажу Вам - часто дураки просто. А цікаво робиться тільки, коли їх самих англійською (чи йншою) троха перетягнути. Демостенеси з Божій ласки, блін.

Зрештою, любою іноземною кожен (....) рано чи пізно щось навчиться балакати - така вже людська природа.
А якісні фоти робити ... во... це вже йнше діло, не ?

---------- Додано в 11:53 ---------- Попередній допис був написаний в 11:38 ----------

Так саме кажуть і іноді це працює, але більшість інспекторів на такі аргументи іммунізована, оскільки параграф якраз стосується до таких дефектів пам"яті.

В тюрму за це звичайно посилають, але без штрафу для керівника такої крамниці може не обійтися.

 

- весь вопрос в размере штрафа, частоте его уплаты и выгоды от "забывчивости". Вы на месте nirvanki посчитали бы конфликт исчерпанным или стали бы звонить по инстанциям (и переписывать данные свидетелей)?

 

звичайно, шкода часу.
Навіть якщо б вперлися, вздрогнув б плечами, ну мабуть кинув ще...добре слово і пішов собі.

Але по магазинах лазить іноді "Inspekcja Handlowa", а з ними переговори набагато складніші, оскільки вони влаштовують іноді буквальне полювання на таки дрібні порушення.

А на рахунок штрафу - проблема не у цьому наскількі він високий а більше у цьому, що його дістає не власник, але керівник магазину, а це в принципі різні лиця. Тоді усе дивно, ще таке ще зустричається.
Власник просто викрутиться, а жертвою буде переважно продавець.

 

- если продавец на проценте от объёма выручки (кроме оклада - пропорциональная премия) то стимул у продавца есть.

- инспекции везде есть Польская наверняка неподкупна ни разу, да видать, нечасто лазит.

 

Щоб робити фото, то і розмовляти не треба Меін моделі кажуть, що коли фотографую, то так вигинаюсь і роблю такі міни, які від них очікую і відповідно вони орієнтуються по мені чого я хочу Тож майже нічого не говорю, поки фотографую.
Але ті розмови були на роботу тестером в ІТ. На першу фірму треба було англійську, бо там працюють люди з цілого світу і 50% праці - це живе спілкування. На другу роботу теж треба англійську, бо іноземна фірма, але не на такому рівні, лишень по нету спілкуватись. А то я можу.

Сьогодні був ще один день з серії незвичних (з таким темпом вони стануть звичними ). Запросили на співбесіду на посаду асистента-секретаря директора фірми, яка продає сталь (якось так ніби) Відсилала до них резюме, бо вимоги були дуже прості - бути комунікативною, сумлінною, знати офісні програми і російську. Взагалі то по інерції відіслала резюме і була в великому шоці, що мною зацікавились. Чесно кажучи, не уявляю себе на такій роботі, ще й та фірма працює з 7:00 (!!!!!) і знаходиться в чорта на кулічках. Але піду подивлюсь. Знайомі дівчата розказали як треба одягнутись. Пішла купила босоніжки, якраз і на весілля до знайомих будуть. Бо сандалі не підходять Сподіваюсь мене ніхто зі знайомих не помітив у момент, коли міряла босоніжки на каблучку до спортивного одягу :shy:

Крім того, сьогодні отримала ще 2 пропозиції роботи. Одну зразу відкинула: мережевий маркетинг - не моє, а за другу мають пізніше розказати деталі.
Одним словом, напевно хтось помастив медом мою карму

Добре, що мене не збила машина - життя ж таке цікаве!

То в мене вже не перший раз. В попередніх випадках були інші цінни на полках (звісно, менші). Але вони мусять продати по тій ціні, яка на ціннику. Тому мовчки касири викликали працівника магазину чи самі йшли і перевіряли чи дійсно ціна інша. Тоді пробивали код з цінника, а не з товару.

 

мені спочатку важко було звикнути, та й до сих пір важко прокидатись так рано (особливо в зимку, коли ще темно), але тут є свої плюси, бо 8 годин робочого дня закінчується о 15:00 і маєш пів дня свобідного, а влітку ще й на озеро поїхати можна після роботи