Наші знайомі пішли, а ми з чоловіком прохалявили. Вчора спонтанно пішли на дискотеку і так натанцювались, що ледве ходимо! А музеї відвідаємо якось іншим разом. Наприклад, в дні, коли вхід вільний. Все таки в такі дні має бути менше людей, ніж сьогодні
Аналогічна ситуація,я вже забув,коли дивився якусь телеперадачу. ---------- Додано в 23:04 ---------- Попередній допис був написаний в 23:02 ---------- Звичайно,у вас жи атомна станція за плотом. ---------- Додано в 23:09 ---------- Попередній допис був написаний в 23:04 ---------- Це весна,все буяє,мікроби теж.Мої теж майже всі перехворіли,тільки я поки нє.Тьфу,тьфу,тьфу... .
Ой так. Саме повернувся. Всюди чорно від людей, не все встигли побачити що хотили. Але взагалі класно. Атмосфера карнавалу. Ну і коркі на вулцях в середині ночі
Дуже люблю музеї... Будь-які. Буваючи за кордоном, найперш іду до музеїв. Так само і в Польщі. Карта Поляка дає мені можливість відвідувати будь-які музеї в Польщі безкоштовно, але я чомусь встидаюся і завжди купляю квитки... Треба якось буде себе побороти... Я думав - а чому не хочеться користуватися пільгою? Здається, однією з причин є те, що після відвідування музею залишається квиток - такий собі матеріальний артефакт подорожі в минуле, майбутнє чи в час, який відбувся і якого вже ніколи не буде, навіть якщо прийдеш ще раз...
Десь біля третьої ночі у вінчестері щось почало клацати, потім висяк, і... стошістдесятка здохла... Зараз реанімую фоти... Найбільше шкода майже повну збірку FarCry-ов... Штук двадцять було... . Почнемо по новій...
В мене сьогодні також незвичний день і заразом сумний.. Павел в 5 ранку поїхав до Варшави, а звідти літаком у Росію, має відрядження в Новгороді Вєлікому цілих 2 тижні. Сиджу, скучяю Справді незвично, бо він ніколи так далеко без мене не їздив, завжди я втікала на Україну Щей погода цілий день нельотна, дощ моросив, а зараз взагалі гроза почалась...Бррр Треба якось до п"ятниці протриматись, а потім ще 17 годин їзди і я у Львові
То точно!! Я вже не знаю звідки більше капає - з неба чи з мене Ніхто не хотів приходити в офіс, щоб інших не заражати, а виявилось, що всі хворі! Тож всі прийшли.. Біля кожного компа рулон м'ягенького жовтенького туалетного паперу
Ггг, весело в вас там А як зайде до вас хтось, хто не в курсі нащо вам туалетний папір біля кожного компу то си подумає, жисте ся понаїдали чогось нездорового і бігаєте єден поза другого у місце, де король пішки ходить
З мене,хоч так не капає, але одну половинку носа забило так ніби,хто туди чогось напхав......день,хоч і звичний,але так хочеться чогось хорошого.
В мене сьогодні був,свого роду,незвичний день-день "оголення" почуттів з дуже близькою мені людиною....і то було для мене дуже і дуже важливо...
Я сьогодні їду на хрестини,моя хресна мама в 42 роки народила 3 дитину-дівчинку:girl_smile:,і сьогодні її будуть хрестити.Я як почула що вона вагітна то не повірила,подумала що то може її старша дочка(заміжня) чекає поповнення
Вода вже відступає... У понеділок мабуть повернеться нормальне життя. Навіть багато втрат не було, але і мобілизація мешканьців і служб була велика. Правда , не все встигли врятувати, на Козановє (Вроцлав) досі доми і блоки стоять в воді, але у порівнанні з 1997 роком, не так погано получилось... Тільки з організацєю ми усе таки ще "в лисі". Знову у основному "посполите рушение", як це тут називають. Ну все, зараз мають гаряче більше на північ від нас.
Такий простий незвичайний день.. Йшли ми з чоловіком на роботу через парк з озером. Зараз там в качок появились маленькі і хотіла їх сфоткати. І ось поки ми ходили біля озера, одна качка раптово швидко почала пливти до берега в нашу сторону, вийшла з води і пішла, можна сказати навіть побігла! в парк! Між деревами, людьми, по асфальтних доріжках, ніби ні в чому не бувало І постійно крякала! Ну ми за нею, цікаво було дізнатись куди вона так поспішає Може десь діток залишила чи яйця? Дійшла вона до найближчого будинку і розгубилась. Стояла, крякала.. Вирішили загнати її назад до озера, щоб вона не загубилась Так і не дізнались що на неї найшло
Бачила це в новинах.. Не знаю чому, але ця повінь викликала в мене такі сильні емоції.. Ревіла так, ніби це відбулось на моїй вулиці.. А ті люди просто молодці!
Так, це завжди викликає емоції, особливо, якщо близько і відчувається цю напругу. У цьому році, слава Богу, і води було меньше ніж у 1997, і підготовка усе таки набагато краща. Тоді був повний капець. У 1997-му ціла рятувальна акція відбулася місцевими силаим і зусілями, протягом тижня держави буквально не було. Була міськрада, місцеві служби + просто мешканьці. І було військо, котрим командували фактично – саме оті мешканці. Хтось підрахувал, що на вулицях працювало тоді (1997) біля 50 тис. людей, кожен 5-6-й “здатний до зброї”. А таки вода тоді зніщила 30% міста. Зараз більшість запасних зміцнень ( як те, котре на ролику) побудовано на 2 днів раніше, і вже не так провізорично як тоді. Що подальше ще не працює, це організація самої рятувальної акції, координація, командування на місцях аварії. Мабуть дехто нарешті поробить висновки.