Незвичний день

Мені здається, що це в кожного по різному. Ми в дома у Львові перед Різдвом вбираєм, тут більшість знайомих теж так робить, але є люди в вікнах яких можна побачити ялинки та Різдвяні прикраси на багато раніше.

Тут теж не має якогось строгого правила. Якщо габарити подарунку перевищують габарити подушки, то можна покласти біля ліжка
П.С. Я коли перший раз поклала свому Павлу подарунок під подушку, то він навіть з ранку не вздумав туди заглянути (бо не звик) і думав, що раз біля ліжка ніц немає, значить Миколай цього року не приходив Мусілам сама той подарунок йому з-під його подушки витягати, а він ще так здивовано каже:
- ой, а навіщо ти його туди запхала? Я що всю ніч на ньому спав?

 

Нормально - у Святий Вечер під ялинку.
Але є теж так, що люди собі (особливо дітям) маленьки подарки і на Миколая роблять - здається це більш західня традиція - щось так як зайчик великоденний.

Та ні. Незнаю никого, хто вбирє йнакше ніж на Різдво. Тільки на роботі або у супермаркетах - ну там це просто чистий бізнес - ще 2 роки тому то був такий абсурд, що починали майже зараз після Усіх Св*ятих - зараз це троха припинилось. Я нп у "Вроцку" ще нині взагалі не бачив.

Доречі - зараз ялинок ще не продають - десь через 2 тижні.

 

В Лодзі ще 2 чи 3 тижні тому прикрасили галерею (торг. центр).. Ялинка біля входу так і просить "Зайди купи подарунки на свята!".
Вже хочу прикрашати ялинку . Але перед тим треба прибрати всю хату капітально - чекаю приїзду свекрухи 22 грудня - ото буде дійсно незвичний день . Я її ще не бачила. Вона 5 рік в Штатах. Так хвилююсь..

 

дууже гарно, гарна ялинка !

 

Бачила нашого Ромка!!!

Приємний чоловік,але в очах такий бездонний сум...

була не сама,навіть не привіталась

........

 

На роботі кожного дня змінюючи дату на настінному календарі рахую дні до відїзду до Львова... Відїзд запланувала собі на вечір 18 грудня або ранок 19 грудня. Щойно по Скайпу подзвонили друзі і питають що я роблю 18 грудня Я кажу, що до дому зібралась їхати. А вони виявляється 18 грудня приїдуть в Suwałki (місто яке знаходиться 75км від мене) на спортивні змагання і 20 грудня повертаються назад у Львів. На днях мають попитатись що і як з транспортом і якщо буде можливість, то поїду до Львова з ними! Дуже хотілося б щоб все вийшло і буду надіятись на краще
Настрій --->

 

Два дні були дуже незвичні! Нірванка займалась образотворчим мистецтвом :girl_cool:. Робила новорічні прикраси на конкурс на ДП. Враховуючи те, що останній раз робила щось подібне в школі, було важко, але дуже цікаво! Заляпала пів хати клеєм, фарбою, нитками, фольгою.. Але то все дрібниці. Головне - результат! Навіть самі іграшки не так тішать, як усвідомлення того, що сама змогла то все придумати і зробити і не кинутись того ровера, коли щось не вдавалось :girl_spruce_up:

Ось що вийшло:



П.С. То не іграшки такі великі, то ялинка така маленька, настільна

 

Нірванко, а як ці іграшки робляться?

 

Я описала все на ДП в конкурсній темі: тут про "Сніговичка", тут про "дзвіночок".

 

Вже незабаром кінчиться перший день Різдвяних Свят...
Ой - було колядкування

І був такий момент, що пішла ,"Тиха ніч" усіми мовами, котре колись будь яким чином "переходили" через дім...

Була

і

і

та

і накінець

 

В нас Різдво.Все тихо , тихо. ....зранку місто ніби вимерло.Все закрите.Навіть заправки..На дорозі теж нікого.На світлофорі двох великих вулиць я стояв один....думав може поїхати на червоне, бо щось довго не переключалося....але не поїхав.
Вчора випадково забрав ключі від нашого траку (грузовика) і пересувного вагончика.То сьогодні зранку думаю відвезу до головного офісу , бо хлопцям на суботу буде потрібно.А я вихідний аж до вівторка.Красота!
Сьогодні ввечері йдем в гості на печеного індика.

---------- Додано в 16:34 ---------- Попередній допис був написаний в 16:31 ----------

А де англійською?...
В мене таке враження , що це англійська колядка ( хоча це неправда)

 

Ні, звичайно, це німецька колядка, але мабуть більш відома, як Silent Night.
Друга німецька колядка, яка майже така сама популярна є O, Tannenbaum
(O, Christmas Tree). Є одними з найбільш популярних в тому числі і в англомовному світі.

 

Я це знаю...
...це так само як пісня з "Хрестного батька" , яка була в оригіналі написана по-англійськи ,хтось переклав на італійську.І всі зразу подумали що ця пісня в оригіналі є по-італійськи.А англійський варіант є переклад.

http://www.youtube.com/watch?v=x5pw9HP8uwM

 

Ну так... саме як Санта Клаус лічно...
Колядка австрійска, народилась у селі над річкою Інн, неподалік Інсбрука (Міст на Інном )

А щодо англійскої - тут річ йшла не стільки про мови, котри усі в нас знають
(Sajnos csak egy kicsit tudok magyarul... на жаль.. ),
але котри вдома мають троха більше особливий статус із традиції, історії ... і сучасності теж... .

 

Розповім про поїздку до Варшави за свекрухою.
Спочатку з нас поприколювався Гуглмапс, який визначив трасу рівно до протилежного в'їзду до аеропорту. Хоча то хлопці винні - я їм казала їхати по знаках, а вони - Нє, на компі видно дорогу. Приїхали, ліс, кінець дороги, пропускний пункт, військові.. Виявилось, що доїхали до військового аеропорту.
Коли вже нормально доїхали до потрібного аеропорту, не могли попасти на паркінг - якось забалакались і проїхали всі можливі в'їзди. Щоб ще раз не робити коло, вирішили напряму якось заїхати, але через 3 метри помітили знак "цегла". Поки розвертались, нас помітила поліція, а ми ще помітили, що поїхали проти руху перетинаючи подійну лінію під знак прямо біля будівлі комісаріату поліції аеропорту . Звісно, нас затримали. Взагалі то була моя вина, бо я ляпнула, що там є з'їзд.. :shy: Ну і ліплять - 500 злотих штраф (1500 грн), 11 пунктів карних (якщо є 22, здається, то забирають права). Питають чи водій вже мав порушення - каже не мав, дуже сумлінно їздить (так воно і є). Питають: "То може пану зробити презент на Гвяздку, ма пан дишке?" (Зробити подарунок на Різдво пану? Маєте десять злотих?) Наш водій спочатку не повірив, що таке може відбуватись (це ж в Польщі!!), потім втішився і швиденько всунув поліціянту двадцятку . Обійшлось без штрафу .
Потім ми знову пробували запаркуватись, але виявилось, що мінібусик завеликий і треба їхати на відкритий паркінг, і ми ще раз зробити коло біля поліції, цього разу без пригод .
Чекали свекруху в приміщенні "прильоти". Через годину після прильоту літака мені стало підозріло, що виходять лише пілоти і стюардеси через цей зал. Дізнались, що треба йти в інше приміщення. Там було дуже багато людей з квітами, табличками з іменами.. Ми і собі стали чекати. Свекруха вийшла ще через годину, бо в літаку замерз люк до багажного відділення і ніяк сумки не могли віддати пасажирам. Свекруху я перша впізнала, хоч і не бачила її вживу . Те, що вона нормальна, я зрозуміла зразу, бо вона взялась самотужки тащити свої валізи

 

Сегодня зашёл в супермаркет около дома и решил взять себе на вечер бутылочку пива. И вот тут как раз мой взгляд уловил нечто необычное. В рядах привычных miller и staropramen горделиво стояли рядки со Львівським! Под него нахлынула ностальгия и, кажется, что нет лучше пива на свете.

 

Сначала воскресный день начинался, как обычно: стирка, готовка, уборка. Правда, уборка предновогодняя: с выбрасыванием старья, которое по старой совковой привычке ныкаешь по углам (на всякий случай ). После этого приступаем к самому приятному: установке и наряжанию ёлки! Это уже работа сына и его девушки (я при этом не присутствую, им интереснее вдвоём наряжать). Наконец, не выдерживаю, захожу в гостиную. Ёлка уже украшена. Красивая! Похвалила обоих. В очередной раз вслух помечтала о "Вифлеемской звезде" вместо стандартной верхушки-пики на ёлку. А девушка сына, зная, что я очень хотела звезду, нашла таки её в интернете всего в одном месте (на другом конце города), но уже мы физически не успевали туда добраться по предновогодним пробкам. Посмотрела я на верхушку и говорю: "Всё, на следующий год обязательно найдём звезду и будет у нас настоящая ёлка". Сказала и пошла на кухню. Через какое-то время опять захожу. Они на меня смотрят и улыбаются. Думаю, ждут, чтобы опять похвалила. Похвалила ещё раз и тут поднимаю глаза вверх и вижу на вершине ёлки "Вифлеемскую звезду"!!! Они мне подготовили сюрприз! Поцеловала обоих и аж слёзы навернулись. Когда они успели? Ничто так не греет материнское сердце, как забота выросших детей!

 

Я теж зачіпила на ялинку зірочку, бо не було верхушки. Незвично, але гарно . Свекруха теж плакала, коли побачила ялиночку, напис "Вітаємо вдома" і надувні кульки

 

от... пишу сюди, тому що не кожного дня відбувається...
зрештою, через це був зіпсований натрій. ідем ми вранці за ялинкою. снігу навалило купу, тротуаром протоптана лише вузенька стежка, одна людина може пройти. Маринка йде попереду, назустріч якийсь хлопчина типово гопівського вигляду. зустрічається на стежці з дівчиною, але як ідшов, так і йде. Марина звернула в сніг, якось послизнулася і впала в кучугуру снігову. я відразу зробив хлопчині зауваження, доволі грубо, правда... і давай допомагати Маринці виборсатись із снігу. на здивування моє, від хлопчини я тим часом дізнався свій маршрут... я перепитав його-і дізнався вже що Марина сама винна, тому що не дивиться, куди іде. звісно, я відгукнувся і пояснив хлопчині, що він дуже і дуже неправий. а оскільки нервова система в мене вже розхитана, то відповіддю на його слова був легенький штурхан, він послизнувся і впав. потім хлопчина розповів про мою маму, за що був ще раз від щирої души покараний на своєму злеті із землі. якби я був сам, то у подібній ситуації із чистим серцем потоптався б по ньому ногами, але тут довелось поступитись Маринці, яка в мене вчепилася і стримувала, і перенести поединок у словесну дуєль. поле якої я відразу покинув, залишаючи хлопчину матюкатись та спльовувати кров...
в принципі, за це я отримав нотацію від дружини... але потім названий героем. і ще мене цьомкнули
от і мучаюсь тепер. зрештою, я не правий. і взагалі то не гарно. і батько мне вчив ніколи не лізти в бійку першим. в секції карате тренер казав, що не варто застосовувати знання на вулиці без крайньої необхідності. а в дитинстві старші хлопці вчили завжди бити першим і не розбиратись. і от саме ця наука засіла в голові... оскільки найбільш дієвою була, певно. мабуть не варто було... втім, такі люди тільки і розуміють таку розмову. все одно йому нічого не дійшло, але мабуть пара синців йому не завадить... хоч і не варто було всеж так. але ж як по іншому??? образили ж не якусь сторонню людину! а за цю людинку я півміста виріжу і оком не зморгну
втім, що сталось те і сталось. як гадаєте?

 

Все правильно зробили.
А щоби уникати бійок в зародку, не "втрачаючи обличчя", натренуйте Маринку в потрібну хвилину кричати: "Тільки не покаліч їх! Знову по судах затягають!"

Автор фрази - письменник і психіатр Михаил Чулаки (СПб).