Незвичний день

Мій незвичний передноворічний вечір:сіли за стіл в 19.00,:rus:в 20.00 встали зза столу,зараз на год. 22.50,а в мене-синочок спить,чоловік спить,мама спить,тато попиває пивце,брат десь з друзями(звільнився комп),а я на Лф,а через 1год. НОВИЙ РІК!!!!!!!!! Можливо ще хтось зустріне НР на ЛФ,то я хоч буду мати з ким випити шампанського

 

А хто його накрив ТАК рано?

 

......та то ше нерано,от 3 роки тому 31 грудня в нас була розписка,то ми вже в 12.30 були за столом(правда до 24.00 недотянули)

 

Вперше без Ірки....трохи незвично

 

Яна каже: мені снився дід Мороз. Один (тобто без Снігуроньки). Він приніс мені сумку грошей!

Яня питає: а хто такий ангел-хоронитель?
Я: його має кожна людина, він з правої сторони є в тебе і в мене, невидимий...
Яня: то для тебе невидимий. А для мене видимий.
Я: а який він?
Яня: він подібний на мене. І він подібний на маму: такий же високий...

 

вчора в мене був один з таких незвичних днів, я навіть не знаю як той день назвати...

приїхала я вчора з лікарні з 3 гривнями в гаманці, сльози на очах, бо не знаю де ще можна позичити гроші, а вони потрібні дитині на ліки... сижу ... реву ... дзвонить телефон...
ви не повірите
Це телефонує Левандівка, і говорить що має для мене 500грн на ліки для Йоанки... що форумом зібрали гроші і він хоче мені їх передати... я дальше плакала, але вже з вдячності Богові, за те, що ще є такі Люди.
я не знаю де і як він узяв мій номер телефону, про свою біду я розповідала лише одній форумлянці.(певно вона розповіла йому).. але я здивована, приємно здивована. Я приїхала під Облраду він запхав мені у руки гроші і побіг на засідання дальше, я навіть подякувати не встигла... так стояла з тими грішми і сльозами на очах... потім підійшла Оля, прийшла з маленькою дитинкою і дала мені 100грн... та іграшку, я не знала, як дякувати Олі... я яка пише вірші і знає купу слів... сказала скупе Дякую... але це було Дякую, матері, чия дитина потребує допомоги...
я поклала гроші в торбу і пішла в лікарню до дитини... я посміхалася... коли в аптеці я дістала ті гроші що мені дав Левандівка, я нарахувала зовсім іншу суму ніж він назвав було 1000грн і 15 у.о... я подумала що він помилився, але телефонувати і виясняти то не мала змоги... бо тра було купити ліків...
побула трішки з дитиною, прийшла до хати, розказала то все мамі, розплакались обоє... я і зараз набираю це повідомлення з сльозами в очах... я не думала що ще є такі Люди... я безмежно їм вдячна. Форумляни, Ви собі навіть уявити не можете моєї вдячності ВАМ.
Вечером перетелефонувала Левандівці і сказала що він мабуть помилився... на що він сказав що ніякої помилки нема, дав мені поради по тому як вилікувати дитину і нині маю надію з ним ще зустрітися для подальшого діалогу щодо здоров*я малої.
Я вірю в те, що з моєю донечкою все буде гаразд. Я безмежно її люблю і надіюся поміч Господа Бога, на Його милість, ласку, любов та допомогу. Те що трапилось вчора для мене є чудом, бо я плакала від безвиході, тепер це вже сльозинки вдячності за те, що на цій планеті ще є Люди, так саме Люди і саме з великої літери.

 

Адріасю, і дай Вам Боже ще цілу купу таких незвичних днів, здоров"я Вашій донечці і Вам!

 

Люблю я сюрпризи гарні робити.От і зараз...Нарикінці тижня чогось так накрило, такий настрій був жахливий..та й не тільки у мене.Я то відчувала, що і його вже дістали будні.Подумалось" А чи не гайнути до Львова?"Коханого ощасливити і самій порадуватись
От незнала тільки куди заявитись, на роботу чи додому.Аж тут виявляється, що у сестриного чоловіка в суботу ДН.Зателефонувала, він приїхав мене зустрів на вокзалі .Подиву не було меж.Через годинки півтори приїхали батьки і Максим.Проходять в кімнату , а там я!)
Ті очі...радості, щастя, подиву не було меж.
В гостях ми були недовго.На слідуючий день пообіді вже треба було вертатися
Як же летить час, коли хочеш зупинити його хоч на хвилинку...а він втікає, як пісок крізь пальці....
Знову телефон..смс..нічні розмови інколи до ранку...
Скоріше б то скінчилось і ми були разом....

 

коли весілля!?

 

Скоро. вже зовсім скоро

 

і в мене був незвичний день...
спочатку отримала першу в свому студентському житті двійкуотак несподівано, закінчуючи четвертий курс... правда спочатку мені то здалося дуже смішним, бо в роботі я була впевнена, тому то більше схоже на жарт зі сторони викладача, така собі встряска...
але зараз трохи тривожно, все-таки ніколи не відпрацьовувала

а ще довелося сьогодні побувати на Кульпарківській, на лекці по психіатрії... їхала спокійно, бо купа своїх турбот, тому переживати як дитина як тото буде - не було сил... але насправді перекинуло з ніг на голову оте спілкування з психічнохворими.. аж мороз по шкірі...

 

Найкраща подружка подзвонила, на старшу попросила...от пів дня відійти не можу, тішуся за неї що підняли нарешті зі своєю другою половинкою рішучий крок у свому житті :dance2: А ще більше тішуся, що буде привід до Львова приїхати

 

Два дня підряд дзвонять на мобілку бажаючі познайомитися ( по голосу хлопчиики років 14), які побачили мій телефон у МТВ (за їх словами) серед бажаючих познайомитися

 

То як він, тойво, у то МТВ потрапив (телефон)

 

хз
Або хтось помилився якоюсь цифрою, або комусь тре по голові постукати, правда, не знаю тоді кому

 

то певне якийсь "недоброжелатєль"

 

Та Господи, нічого хлопцям робити, от і набирають будь-який номер.

 

Та ні, вони реально були знічені, коли я їм пояснювала, що там номер помилковий і т.д. Так чемно перепрошували.

 

Сьогодні у мене був особливий день.
Моя Яся стала християнкою.
Бог дав нам здоров*я і сили для того аби ми дочекалися і потішилися тому дню.
У нас в гостях був Левандівка, який зазнимкував цю знаменну подію.
В здоров*ї Ясі ще є певні нюанси які мене турбують, але я сподіваюся що завдяки сьогоднішній радісній події вона піде на поправку швидше і краще.

 

я буду хрещеною мамою, кумою свого брата!!!!!!!!!!!!!!!!!! яка ж я щаслива!