Я в Польщі живу, тут такі методи навряд чи будуть застосовувати, тим більше до іноземки Продовження історії. Зарядила телефон, включила. Карточка на код, не можу з нею включити телефон і глянути в смс-ки чи номери записної книжки. На телефоні з-поза стандартного наповнення було: - привітання "Вітам презеса", що означає, що власник - чоловік чи то директор чи то на якійсь такій посаді; - букви меню були максимально великі, значить власник - старший чоловік; - фотки трьох малих дітей різного віку - значить чоловіку десь під 40.. Одне з дітей зовсім немовля, так ніби фотка з роддому, може щасливий татусь так насвяткувався з оказії народження дитини, що і загубив телефон; - фотка якогось чоловіка-продавця на баразі; - парусекундне відео, на якому відтрина магазину з біжутерією; - дві попсові пісні. По цьому знайти власника складно.. Вставила свою картку і пустила гудок, щоб якщо власник подав телефон в розшук, мене засікли. Та й все.
100% Тут "верхи" відмивають гроші по чорному, нашим і не снилось! А низи не беруть, навіть той дядечко, що запускає атракціони в парку розваг не хотів взяти 5 злотих в кишеню, послав до каси (там білети по 7 були). -- Збираюсь завтра їхати до Варшави провідати коліжанку, буде дійсно незвичний день - провідувати коліжанок в Польщі - це для мене дуууууже незвично
Вдалих провідин Мене коліжанки вже вкотре в Познань запрошують і все ніяк не виберусь То часу не має, то появляється час але бракне фінансів (зазвичай під кінець місяця ), а то і час є і фінанси, а поїхати все одно не можу бо якась імпреза намічається на вихідні, та й таке якесь замкнуте коло А як є і час і фінанси і нічо не намічається, то так хочеться відпочити і провалятись цілі вихідні в дома...:girl_in_dreams:
Ой, люди, это анекдот. В общем, после первого собеседования меня позвали на следующее - с владельцем компании. И тут выяснилось, что набирают не туда, куда я хотела, а просто помогают другу искать персонал в России. Другом оказался китаец. Но это не так страшно, как то, что приехав вчера к нему в офис я не обнаружила вообще ни одного европейского лица. То есть все ВСЕ работники оказались китайцами. Чуя подвох спросила, зачем китайской компании русский сотрудник, так как хорошо известно, что у них обычно сплошные междусобойчики. Для клиетов нужно русское лицо и речь... (Зачем им русское лицо для рекламщика, который пишет тихо свои тексты, хз)... Кхм... Ладно. Узнали у меня какие требования я предъявляю к работе. Перечислила стандарты. Китаец: если хотите работать официально, то мы, конечно, вас как-нибудь оформим... Я уже откровенно развлекалась. Конечным аккордом стала просьба "президента" прислать ему еще раз мое резюме на официальный e-mail компании, зарегестрированный...на mail.ru Плин, ну почему так не везет...
Звично, незвичний день - 9-те число... день зарплати. От далі суми незвичні... Другий місяць поспіль я просто в шоці в цей день... Минулого місяця була перша зарплата на цій роботі і було приємно більше... Нині друга і приємно вдвічі більше ніж очікувала, а ще порадували, що ставка тепер також більша... Приємно вражена, а жабка яка включилась з першою зп тепер все більше і більше давить... Така жмотка стала... жуть...
Нині зраня мав єдно дочинІнє... Надибав'єм в кишені пару гамериканських рублів...вирішив ні в чому собі не відмовляти... Але рублі - то рублі...тре їх десь на гривники зміняти...я ж тойво...чемний... Повернув я голову направо,наліво,див’юсі - стоять цьотки з вуйками і ціхо кричєт - Дуляри,євро,дуляри,євро! Підходжу і ціхо звідаю,по кіко... І тут підбігают два фацета до мене.а ше два до того вуйка,з котрим я говорив,садят нас по різних машинах і везут... Мусив тим.що мене везли пояснювати,якої помилки вони допустились в тотій операції... Пояснив...і пішов в кантор...о... Шо за мєнти пішли...
вчора думала полінуватись-поніжитись вдома під ковдрою. нічогоне вийшло поїхала до брата в гості. його дружина за тиждень має народити. потім за годину дізналась, що я з другом коханого (поки коханий в поході у Криму) іду на концерт на честь ДН Джона Леннона. в арт-кулбі "44". гарно було. а незвичний день, бо там зустріла свою однокласницю - її хлопець грав у одному з гуртів, що виступали. а ще зустріла... Boris_Kiev))) - члена фан-кулубу Бітлів. все ж таки, є музика без кордонів - музика вічна...
А я зранку все намагався пригадати - з якою то красунею я хотів там сфотографуватися... (я вирвався у клуб "44" з ювілею весілля родичів і не все пам"ятаю. Кажуть, що мене витягли на сцену штовхати промову і так же й утягли... ) Чекатиму, поки приятелі надішлють фото.
ви напевно знаєте "світ тісний " теорію! згідно неї , ми всі в цілому світі зв"язані через шість потисків рук. тобто я знаю когось, хто знає когось, хто знає того, хто знає когось, хто знає саме того, хто знає Маюнку. а Маюнка знає Бориса. http://news.nationalgeographic.com/news/2003/08/0807_030807_email.html
Люблю писати в цю гілку, бо це значить, що день був іншим, кращим, незвичним, не нудним, не монотонним і не таким, як всі інші Так от, з чого би то почати, щоб коротко і ясно Моє Сонечко під кінець літа взяло участь у конкурсі, який проводила наша фірма. Конкурс був на тему інновіційних технологій. Короче кажуче, на хлопський розум, треба було придумати проект, щоб покращити, прискорити чи змодернізувати якусь машину, аби продукційний процес відбувався швидше. Мій Павел придумав та запроєктував моторчик, для того, щоб крутився такий великий барабан вагою 800кг. (до сих пір той барабан крутили в ручну). З 23-х ідей три ідеї пройшли у другий тур, в тому числі МИ Другий тур полягає на реалізації проекту (звичайно на кошт фірми) Так що я сьогодні горжусь своєю другою половинкою!
Їздила на закупи. Незвично, бо зробила це перший раз за 1,5 роки проживання в Польщі. Ну так масово мається на увазі. Їздила з коліжанкою в містечко, в якому є багато залів з магазинчиками, де товар закуповують гуртово та вроздріб як поляки, там і українці, білоруси, росіяни. Ціни вроздріб трошки вищі за гуртові, але все одно виходить значно дешевше, ніж в Лодзі в тих самих магазинах, чи у Львові. З того всьо я дуже втішилась і добряче закупилась :radist: А ще заходила на каву до знайомої українки Одним словом, відірвалась! :dance:
День присвячений собі! Як то добре! Підстриглась, віддихнула, їсти купила в рускому магазині Мій вихідний
от же ж прикрість яка... ! а ми тут купуємо в українському. магазин називається просто й зрозуміло " LVIV "
Їздила сьогодні в лікарню на Броньову......і хоч була майже на 100% впевнена,що все обійдеться,всерівно,трясе мене ще й досі...незвично.....не дай Бог нікому туди потрапити.....
В нас українського нема є польські і руский (ми його так називаєм, хоч самі знаєте що власник не росіянин) але там смачно готують і вибір великий.
В нашої співробітниці на днях День Народження. Сьогодні дві коліжанки вечером витягнуть її з дому кудись в бар на пиво та побалакати . Ну а як вона вже зайде в той бар, то чекатиме там її невеличкий сюрприз: накритий стіл, музика і приблизно 20 співробітників співаючих "многая літа" :rus:. Надіємось, що така несподіванка їй сподобається і забава буде файна :dance2: (добре, що завтра на роботу не тре... )
Була на "панєнському вечорі" Було так класно, ну так класно!! :radist: :dance: :radist: Спочатку скромно по домашньому: кава, пляцки, винце, мартіні.. А потім пішли в клуб, де так файно, ну так файно натанцювались!! Правда трохи кості болять після тих акробатичних танців, але то таке Вирішили з дівчатами тепер час від часу десь так виходити в світ без хлопців, відриватись
Нині зауважив, що моя карма пішла у "плюс"! ( після серйозного "штрафу" і русской баньки) Я собі думав, що мені вже все однаково щодо опінії начальства. Але коли вздрів позитив - радію і тішусь (Навіть не думав, що це аж настільки "в кайф")