все так одразу... як сніг на голову... мабуть що так... розумію тільки одне-ми зовсім не готовий до таких глобальних змін!
Я не знаю, что после ремонта случилось с квартирой соседей сверху, но слышимость их деятельности теперь такая, что можно точно посчитать, сколько времени они уделяют созданию брата или сестры для своей дочки Только что было показательное "доброе утро" Кхм, хотя, учитывая как они орут на эту самую дочку, не знаю надо ли им новую...
"депутати від бют забирають у дітей майданчик, вона працює" "судді, думайте про дітей а не про гроші" з такими плакатами сьогодні о 9 ранку постала невеличка компанія студентів під франківським судом. вигукуючи у гучномовець "ганьба", а також "закон і порядок", пікетуючі перекрили вулицю чупринки недешевими джипами і біемдаблю схоже почалось кумедне передвиборче абсіралово ))) а ще у маршрутці мені дали здачу 50 коп замість 25 сьогодні справді незвичний день ))
Вчора мала трамвайний день. Їхала на фотосесію з дівчиною з іншого міста і ще одним фотографом. З фотографом мали зустрітись в центрі, дівчину мала зустріти на вокзалі. На вокзал від мене їхати 15 хв трамваєм. Вийшла з дому за 20 хв до зустрічі. І уупс! Трамвай той не ходить. Чекаю на інший, їду 2 зупинки з надією там пересісти на другий трамвай. Ага, не тут то було! Ціла вулиця розрита і нічого не їздить! 20 хв пішкарусом і наприкінці - 3 зупинки під'їхала трамваєм. Забрала модельку, трамвай + автобус - доїхали в центр. Після фотосесії назад на вокзал - двома трамваями. В одному ми так з нею заговорились, що проїхали зупинку. Вертались і пересідали на наступний трамвай. Додому не хотілось знову пиляти пішки, доїхала трьома трамваями. Здавалось би нарешті шаленьство трамвайне закінчилось, але то були лише ягідки. Їхала до коліжанки. Вона мені пояснила - сідаєш в трамвай 16 і до кінця. Дивлюсь в неті на розклад трамваїв, якраз за пару хвилин має бути, не встигаю на нього, наступний їде в парк, а ще наступний через 20 хв. Пишу їй о котрій виїжджаю (їхати 15 хв). Іду на зупинку і трамвай мені втік.. Ну що ж, чекаю наступного.. Через 10 хв дзвонить коліжанка питає де я, вона виявляється не отримала повідомлення і вийшла мені на зустріч і чекає там вже пів години! Каже - можеж сісти ще і на 6-ку. Ооо, якраз на зупинці, скоро заскакую. Їду, їду.. Проходить 20 хв, а кінцевої все нема і нема.. Хм.. Щось не так. Дивлюсь на проїжджаючі зупинки - розклад висить для 11 і 15 трамваю, а 6 нема!! Шукаю назву зупинки на мапі в трамваї (о як добре, що тут таке все інформаційне!!) і розумію, що поїхала в інший кінець в трампарк!! Вибігаю, поки перейшла на протилежну зупинку, трамвай втік, наступний за 20 хв! Хапаюсь за телефон (подружка ж мене вже 50 хв чекає і переживає, бо то кінець міста, район неприємний, я там вперше..), а телефон розрядився! На щастя, поруч було таксі, яке завезло мене куди треба. Ми так з коліжанкою обнімались при зустрічі, ніби врятувались з Титаніка
Что-то плохое, наверняка Т.к. когда они делали тот самый звукополонепроницаемый ремонт и залили мою квартиру, то узнали о себе много интересного Теперь и Вы узнали про них много интересного тоже Все может быть, но соседи снизу слишком интеллигентны, чтобы писать обо мне на форумах
Аааа, точно! Я й забула!! -- Снилось, що я ніби ув'язнена ще з кимось. І нам через віконечко передавали їсти. І коли передавали банани, то вони продусились через грати, як яйця через сіточку, коли їх робиться на олів'є Ще снився якийсь замок, вежі, екскурсії..
сьогодні їздили вдвох за місто... погуляли трішки над ставочком потім смажили на багатті ковбаски, пекли картопельку... і сиділи просто над багаттям, говорили і дивились на зірки. просто так виїхали... спонтано. певно, це був найкращий вечір в моєму житті... знов не в ту гілку пишу! навіть таксист, якому довелось їхати за місто і чекати нас кільканадцять хвилин, доки ми його шукали, не зіпсував загальний настрій
О !.... маленьке людське щастя можна самому собі влаштувати ( пошепки... - може взяли б Ви над Ромком шефство яке, дивись, й вірші його б не такі безнадійні стали б....)
Сьогодні нарешті запросили священика і посвятили квартиру, якось аж легше на душі стало, бо завжди заважало щось - то малий хворів, то чоловік на роботі, то ще щось. Потім так добре посиділи з батьками і священиком, поспілкувалися, пожартували трохи. Малий, поки священик читав молитви, втік до кухні і там собі старався священика "переспівати"