нє, Миху, при свічках зазвичай щось інше буває))) П.С. На рахунок дриглів, то чоловік - ваш однодумець, а я - Ромка Топ питань від Миха: 1 місце - А чи були (є, будуть) дриглі? 2 місце - А то сі їсть?
і чо я про то тільки тепер взнала? :girl_mad: Заїжджайте, ще й Іспанку з собою прихопіть. Ото дійсно незвичний день буде!!!
АААААААААААА, не знав......... блін... боюсі ми вже в машині почнемо потягувати..... і гаїшнику дамо з два-три рази, як спине....
Обіцяла показати які квіти мені прислав коханий в Южноукраїнськ.Ото був день незвичний і несподіваний сюрприз!
Здається пора себе віднести до категорії дураків. Бо мені от деколи як повезе то повезе несподівано. Сьогодні. Мала візит на біржі праці. Хочу щоб вони оплатили мені курси польської мови. Повинна була знайти школу, яка проводить такі курси і вписана в якийсь там реєстр. Без того курси б не оплатили. Так от шукала і я, і чоловік по неті різні школи. А в Лодзі ж мало іноземців і такі курси є рідко де. І якщо є, то вони не в курсі чи вписані в той реєстр. Нарешті знайшли школу, яка б виділила приватного вчителя. Але на біржі сказали, що індивідуально не підходить, мають бути групові курси. Бу, де ж їх шукати?.. По дорозі додому заїхала до торговельного центру. І що ви думаєте? Там якраз сьогодні почався ярмарок мовних шкіл!! :radist: От там і знайшла кілька шкіл, які мені підходять Це ж треба!
Знову незвичний день..Сюрпризи продовжуються і добре, що вони приємні.Прокинулась як завжди, зібралась в інститут, виходжу ...а до ручки вхідних дверей прив"язана троянда і записка" Доброго ранку, сонечко.Я"..і нікого немає.Аж виявилось, що коханий приїхав так от чого, виявляється, я не могла до нього звечора і вночі додзвонитися)
Мой невероятный отчим, как ни приеду к ним в гости последний год, все время сидел по вечерам перед открытой книгой в кабинете и что-то аккуратно писал в тетрадочку. Вид при этом был всегда очень серьезным. И вчера я, наконец, узнала тайну века. Он признался, что пишет историю отношений России и Финляндии до и после Северной войны. Спросила, собирается ли он издавать книгу, ответил, что нет Я могла от него ожидать всего, чего угодно (это очень веселый и необычный человек), но только не исторического трактата...
Таки да! Таки незвично! Щеби було звично! Ви бачили колись у Винниках поблизу Чортових скал верблюда? Нє? Отож бо й воно! А я вчераки побачив, побачив його голову. Ну, принаймні у мене це викликало таку асоціацію
навіть не знаю що сказати... відійшов від шоку і пишу... загалом... починалося все як звичний день. звично проспав, звично доплентався до роботи, зробив каву, вмостився в затінку з цигаркою-клас, прокинувся. звичний плин роботки... заплатив за інет, а то погрожували відключити... друга половина дня так само. потім з другом зустрілись, хлопнули пива... іду додому... довгі перемовини з другою половинкою на предмет відвідування магазину-ми вирішували, що брати. наприклад-"ось такий сир. брати?"-"не, давай інший. що там є?"... несу пакет, такий тихий настрій... дзвінок. від знайомої. треба зустрітись. по телефону не можна. ок. заношу пакет, вислуховую нотаці-але таки вириваюсь здому. зустрічаюсь-і вона мені пропонує роботу. зарплатня на порядок вище, ніж зараз. компютерний дизайнер-річ цілком знайома, працював більше року. вдома радимось-нічого не вирішили... зупиняє повна матеріальна відповідальність-лажанув раз тищ на 100 (фірма з великими заказами тільки працює, і тут тільки дизайн-а друкують все в Києві)- і хоч пістоль до скроні... але все тільки почалося. ось півгодини тому - дзвінок. від старого товариша... і пропозиція просто роздавлює... потрібні працівники на ТВ в Києві (на якому-не скажу )... монтаж... камера... це все знайомо, є досвід. про зарплатню теж-все клас. і робота подобається, телебачення штука така-раз, і на все життя захворів... якщо згоджусь - то за два тижні їду на співбесіду і 95%, що мене візьмуть... ми не знаємо, що робити... просто шок... то нічого, то все...
