Нестандартні релігії і філософії

У мене таке враження, ніби ви хочете зайнятися вимірюванням степені покаяння: чи воно настільки щире, що ніякі спокуси вже його не візьмуть, чи не настільки (бо шансів підкинути спокус і ще раз перевірити не буде). Лишіть ці проблеми Богові. Йому видніше.

Згідно моєму уявленню нікуди. Питайте буддистів , індуїстів чи крішнаїтів. Одні вам скажуть, - що в людей, інші, - що душа може втілюватися як у людей, так і в тварин, а в кого саме - невідомо, бо залежить від поведінки і нахилів людини. Любиш об'їдатися, - в свиню і т.п. Християнської віри це не стосується. А чому вас це так турбує? Ви боїтеся , що можете перевтілитися не в те, що хочете? Тоді медитуйте і заробляйте карму.

 

Так Йому було видніше і з самого початку нашого життя - коли ми не зможемо не згрішити, і коли саме ми покаємося в тому числі...
Якщо наперед відомо як ми відреагуємо на можливі життєві ситуації - то нема причин це "перевіряти на практиці". ІМХО.

 

Він дав людині СВОБОДУ дій, тому важко сказати - чи все наперед відомо, бо згідно цієї свободи людина може в різних ситуаціях поступити по-різному. Вочевидь наперед відомі лише ті дії людей, які залучені до пророцтв згідно Божого плану спасіння. А якщо в судний день визначається рівень покаяння, то цей рівень дійсно, як ви сказали, немає потреби перевіряти на практиці, піддаючи новим випробовуванням. ІМХО. Це складне питання.

 

Отже, все-таки Богу невідомо як би людина поступила після покаяння, якби не пішла з життя.. а Ви спочатку сказали що Йому видніше (відомо, тобто).
Все-таки грубо кажучи "вигідніше" покаятися перед смертю - аніж продовжувати жити (і можливо, хтозна, гіришити)..
Або під явищем "покаяння" мається на увазі щось інше, і до механічного підрахунку зроблених гріхів це мало стосується. Можливо, "покаяння" - це таке переродження душі, яке навіть у випадку наступних неблаговидних і гріховних вчинків - не зникає.. але таке трактування йде в розріз з твердженням

Мені здається, що покаяння, після якого скоєний смертельний гріх - то не покаяння...
А скільки їх може бути?

 

"Йому видніше" я казала стосовно виміру степені покаяння на момент суду а не за часу життя. Крім того - це моє ІМХО - здогадки, фантазії і припущення, які я ніколи не ставила у ранг істини, оскільки ці питання мене не цікавили, докладної відповіді на них не знаходила і не шукала, тому і мій суб'єктивізм не є відповіддю на питання, а лише особистою думкою.

ГРУБО КАЖУЧИ (люблячи спокуси) можливо і так (якщо є шанс встигнути покаятись і більше не вбачати у цьому "вигідніше") .

У християнстві покаяння - це хрищення для прощення гріхів, яке відбувається у серці людини і символізується відповідним обрядом (Мк.1:4; 1 Петр. 3:21.), і яке рятує від гріха і дарує спасіння, а "накопичення заслуг" , які потім можна роздавати у вигляді тимчасових відпущень , чи ще які подібні припущення - це із сфери католицьких гіпотез, що ставляться в ранг істини.

Саме так, - не побачить. Кінцевий (а не попередній) результат важливіший: якою людина входить у Царство Боже. Ісус не багато разів віддавав Себе у жертву, а лише раз. І якщо людина вже покаялась, а потім свідомо продовжує грішити, то попередні заслуги вже не рахуються, бо вже немає кому ще раз приносити жертву за гріхи. Саме така думка висвітлена тут: "Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників." Євр.10:26,27.".

 

Здається обговорення відійшло від теми, давайте ліпше посперечаємося про природу нірвани (бажано з цитатами буддійського канону а не Біблії), або про концепцію недуальності (бажано з цитатами мудреців адвайти а не євангелистів). Суперечки про покаяння і грішників можна перенести в іншу гілку

 

Я думаю покаяння це внутрішній плач, сльози якого змивають душевний бруд і роблять її чистішою, духовнішою.
На білому тлі кожна темна пляма робиться виднішою, тому прибирання потрібно робити завжди...
Не має значення, коли людина покається, лиш би покаялась хоч і вкінці життя. Не треба тому заздрити, а навпаки радіти і бути доброзичливими.

 

Ок. Ви вірите в реінкарнацію? Як ви розцінюєте РІЗНІСТЬ поглядів на це (Одні: перевтіленя лише у тварин, інші, - лише у людей. Котрі на вашу думку праві? А чому інші тоді неправі? А який сенс вдосконалюватися, коли попередня свідомість не зберігається? Людині ж цікаво те, що притаманне ЇЙ в даний час, а майбутнє перевтілення мало би цікавити лише у випадку збереження попередньої пам'яті , а не те, - як почуватиметься інша (з точки зору свідомості і пам'яті) людина чи тварина у майбутньому перевтіленні.

 

Хм...
То від антипка тоті заповіді...получаєцця....

Так говорил Будда

 

Що Ви, якщо в моєму викладі був певний сарказм, то він стосувався аж ніяк не конкретних людей і їх каяття- а тієї системи оцінювання при "проходженні в Царство небесне", яку "знають" люди, керуючись здогадами після роздумів над фразами чи фактами з Писання.

Абсолютно згодна.

Але ж так само щиро кається кожний думаючий холерик, спалахнувши і накричавши - і одразу шкодуючи про це щиро, бо важко йому володіти своїм вродженим темпераментом (або зрушеною нервовою системою)... і він шкодує що з ним "таке робиться"..
Покаяння ж християнське, як я зрозуміла зі слів Даяни, відбувається лише один раз під час хрещення у свідомому віці (не дитиною, але що тоді робити православним? - міняти конфесію? відмінити попереднє хрещення?)

- і вже після цього повторне покаяння неможливе. Тобто після покаяння людина могла б мати Царство Боже якби одразу померла.. а якщо продовжує жити - то відповідно грішить (бо не свята) і за (смертні, кажуть.. звичайні простяться - хоча в Писанні такого поділу немає, здається) гріхи скоєні після покаяння-хрищення, відповість "по повній програмі", і ніяке щире каяття/покаяння її не "врятує" від кари..

 

"получаєцця", що так...

 

Ваша логіка мені зрозуміла, але я не знаю відповіді на це. Я лиш знаю пояснення ап.Павла, що гріхи після покаяння не прощаються, а як там.... шо там... може виливатися лише у суб'єктивні здогадки. (перекиньте будь ласка наступні питання (якщо вони є) у більш підходящу тему.

 

Cхідні релігії сильно відрізняються від християнства, дуже сильно, де в будди перші чотири заповіді Божі??? Чи хоч одна з чотирьох??http://velikden.ks.ua/zakon/zapovidi/zapovidi.html

http://lib.aldebaran.ru/author/ches...ru/chesterton_gilbert_alaya_luna_meru__1.html

 

дехто стверджує, що останні секунди життя суб'єктивно можуть розтягнутися на довгий час,
а от чи вони зможуть якісно покаятися

Даяно +1

як я вже писав

попробувати можна, але чи получиться? А якщо получиться, то їм і бонус.

 

От через це мені й стало огидно належати до будь якого крим...е-е-е релігійного угруповування...

Получаєцця,Левку,що віриш ти не Бога...а в церкву....

 

про принцип ненасилля чули (християни принаймі традиційні його практично не дотимуються)? Етика буддизму і християнства має багато спільного.

---------- Додано в 18:13 ---------- Попередній допис був написаний в 18:10 ----------

Ви хочаб знайомі з історією формування буддійського канону? Буддизм швидше філософія а не релігія. Хоча запозичення з культур інших народів перетворило буддизм на релігію.

 

-1, може скажете чому?

 

Всі без винятку релігії мають дуже багато спільного, але суть їх різна... Шукати спільне в релігіях - дорога в нікуди, в безвір"я і скепсис... Cкаже вам буддист , що Бог просто існує в межах вашої свідомості, є привидом, фантазією, ілюзією... Поводьте себе у цьому житті відповідності до принципів ненасильства, своєї віри, покращуйте карму, і в наступному житті народитесь в буддистській сім"ї, усвідомите, що світ існує без бога, станете монахом, і можливо медитуючи досягнете нірвани...

 

З часом,я все більш переконуюсь,що легше сприймати цей світ,повний болю,страждан і несправедливості,як плід своєї хворої уяви,а не вияв Божої любові.

 

Вірю

Душа людини не може втілитись у тварині. Механізм функціонування людської душі базується на понятті ЕГО, яке відсутнє у тварин. Крім того, людська душа є носієм так званого ядра розуму, завдяки якому ми здатні думати (в тварин є тільки несвідоме мислення), жоден тваринний організм не здатен забезпечити йому правильного функціонування.
Якби душа могла втілитись в тварину то буддійське вчення передбачило б можливість виходу з кола сансари і з цього стану

Не кожен здатен витримати вантаж попередніх втілень. Знаючи минуле чи майбутнє, людина буде неадекватно реагувати на теперішнє. Якщо сформувати енергетичний вихор у вені третього ока то пам'ять попередніх втілень буде розблокована. Успішно еволюціонуючі індивіди можуть мати досвід втілень, які не були одухотворені їх монадою.

Якби генії перейнялися ідеєю космічної ієрархії розуму вони б змогли швидко реалізувати свою карму і перейти на наступну еволюційну сходинку.