Нестандартні релігії і філософії

Не для всіх це показник. Наприклад Прометей страждав значно довше. Померти тільки не міг, бо був безсмертний

Ось вона, любов...

 

Я - так.
Після того,як вб"ю.

Ні.кажуть,що це Божа ласка.
До тої дитини.

 

Хто таке каже? Хіба що зомбі. Нормальна людина такого не те що не скаже, а навіть не подумає.

 

Трохи не про те йшла мова...
Я мав на увазі, що Бог прощає і приймає кожного, хто зверенться до Нього з покаянням.
Знаєте ще такого бога, щоб так прощав людину??

Він створив їх добрими, бо написано, що створив людину за Своїм образом і подобою. Отже, якщо Бог є добрим, то й людина була створена доброю.
Але було би все добре, якщо би та добра людина не захотіла стати більшою за Бога...

Реінкарнація - диявольська вигадка-пастка, лиш би людина не прийшла до Христа і не отримала від Нього дар вічного життя...

 

Але хіба таке можливо? хіба можливо стати більшим за Бога? Навіть якщо та людина і захотіла - то це лише дурнуваті фантаії, які в принципі не можуть здійснитися.

Дійсно, ніким не доведено, що реінкарнація існує. Хтось може в це вірити, а хтось ні. Але якщо добре задуматися і бути до кінця чесним перед собою і перед іншими, то стає очевидними, що також не доведено про правильність постулатів жодної віри. Слово "віра" в релігійному контексті означає, що людина бездоказово сприймає певні вчення чи догми.

 

Бачите, перша людина чомусь вирішила, що таке можливо... Ну, може не більшим за Бога хотіли бути, але такими як Бог, точно захотіли стати...
І через ці їхні втілені, як Ви кажете, "дурнуваті фантазії" все створіння разом зідхає й мучиться аж досі.(Рим.8:22)

 

Чому Божа ласка? Нетрадиційні релігії і кажуть, що все справедливо, закон карми, який неможливо змінити ніякими молитвами - був злочинцем в попередньому житті - народжуйся з сидромом Дауна чи мучся все життя від артриту чи психічної хвороби..."А если туп, как дерево, родишся баобабом и будешь баобабом тыщу лет пока помрёшь"... Бог що є і добром, і злом одночасно, встановив такий закон, і все, і не тратьте куме сили... В наступному житті може буде ліпше а може і ні.. Хвора дитина згідно східних філософій винна сама у своїй хворобі... Все просто і безнадійно...
А християнство каже, що Бог є любов, світло без темряви,світ побудований не на справедливості, а на інших принципах, і страждання дітей чи невинних мають зовсім інший зміст..

 

А далі, в наступному житті, ким стане той хто відмучився, хворіючи за цією концепцією?. невже знову - злочинцем? ітак - по колу?
Християнство теж каже що ми самі винні у своїх хворобах - все людство. Все просто і безнадійно.. Адам согрішив - і ми всі (!) розплачуємося тепер. Те саме фактично, тільки іншими словами.

 

Я так зрозумів, що коли закон карми одне життя помучить людину, то в наступному буде легше,і навпаки, за Висоцьким
Быть может, тот облезлый кот - был раньше негодяем,
А этот милый человек - был раньше добрым псом.
Колесо сансари... Назавжди (десь вичитав, що все наше буття - це сон божества, люди - персонажі того сну, і коли той бог прокинеться, світ зникне)...

Це стверджує, наскільки людство є єдиним... Але прийшов Христос.. Розбійник, що висів по праву руку біля Христа, незважаючи на первородний і важкі особисті гріхи, в один момент заслужив прощення і вічного життя в раю. То. може не зовсім все безнадійно...Наша надія - тільки і виключно в Ісусі Христі...
Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?Він же дитину покликав, і поставив її серед них,та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими...
Отже, діти, страждаючі, відкинуті суспільством, невдахи, убогі, упокорені стають першими... Хто йде з гордо піднятою головою, ризикує не пройти через вузькі ворота, бо вони не тільки вузькі, а ще й низькі, щоб пройти, потрібно нахилити голову...

 

Це, вибачте, примітивний поділ.. не кожний убогий є в душі світлим, і не кожний багатий - темним. Христос, думаю, мав на увазі що зовнішні земні регалії, соціальні ярлички, які даються по щоразу в новій ері іншим правилам, не грають ролі на небі..
Наркомани і нероби-алкоголіки теж убогі - то вони пройдуть у вузькі двері?..
А діти-убивці?.. є і такі, хоч і рідко..
Нам того не дано знати, може пройдуть а може і ні. Адже ступінь очищення душі нам невідомий.
А щодо розбійника.. я колись не могла збагнути - ну чому? одна людина все життя трудиться тяжко, тримаючись божих заповідей.. а той собі жив як хотів - і зразу "в дамки"..
А потім, читаючи крамольну для християн Агні Йогу, в одному місці прочитала про різні рівні тонкого світу.. і що коли людина помирає - її душа автоматично притягується до того рівня, якому на час смерті відповідає.
І мені все в біблійній історії стало ясно як день.. Не так важливо коли саме відбулося повне переродження, транформація душі розбійника.. якщо на момент смерті оце (покаяння, увірування, смиріння тощо) - відбулося, його душа стала світлою - то й летить туди де світло.
Інша річ, що виникає питання.. а якщо хтось увірував, покаявся, намагався триматися.. а в кінці життя - зневірився, став розбійником, безбожником.. чи "деградує" його душа?
між іншим, пережити таку раптову трансформацію не так просто, як декому здається. Це не формально піти до причастя до церкви перед смертю, думаючи що буде так як із розбійником - і все станеться.. це душа має вибухнути так як у змученого розіп'ятого розбійника щоб було так як із ним.

- виходить, легше не буде.

Тобто, облізлий кіт-негідник-облізлий кіт-негідник..

 

Що значить формально? Людина або приймає а своє серце Ісуса або ні, третього нема... Якщо відмовляється, то не приймає св Причастя, а якщо приймає, то таки приймає, насильно ніхто не причащає... Люди здебільшого відчувають наближення смерті, тому їхнє рішення є серйозним. Якщо завадили родичі чи близькі – це вже інша справа, тут має значення вибір людини, що хоче причаститися. Є такі, що не приймають, хрещені, а прийняти Ісуса не хочуть.З тих, кого я знав, було двоє, що свідомо відмовились від св Причастя перед смертю – в обидвох випадках на заваді стала фальшива віра, в одному – атеїзм, в іншому - віра організації вартової башти...

Є два рівні - з Богом або без Бога...
Якщо покаються, будуть спасенні – жертва Ісуса за всіх без винятку – і християн, і нехристиян, і наркоманів, і нероб, і вбивців... Хто упокориться і прийме Ісуса навіть в часі смерті – той найбільшим буде у царстві Небеснім... Дехто з людей це вважає несправедливим...

 

Є незмірно більше рівнів.
Нема лиш чорного і білого.

 

до речі, непогана карма

 

Хм....
Цікаво....

 

Це тільки перша частина того, що каже християнство.
Але є ще друга- це те, що Христос уже розплатився своєю смертю за всі наші гріхи, хвороби і т.п.... І нам зовсім не потрібно в тому перебувати, а перемагати ці всі прокляття Ім"ям Ісуса Христа...!

1Кор.15:22 Бо так, як в Адамі
вмирають усі, так само в Христі всі
оживуть,

 

Чим не релігія?

 

Якщо брати біблію,то інших шляхів нема..
Вся проблема в тому, що багато християн не хочуть бути християнами.. хочуть спробувати чогось нового, яке так приваблює - нові знання, божественна свідомість, незвичайні можливості, успіх, відчуття власної вибраності, неординарності, наближення до Абсолюту... захопившись нетрадиційними філософіями, вони, говорячи по-простому, опоганюють свою душу ідолами... Св Павло попереджав "Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом". Та тільки легше сприймається і читається те, що в яскравих обкладинках... А філософи завжди попереджали - не все те золото, що блищить
Теза про рівність всіх релігій з наріканням на церкву Христову - це один з обманів антихриста. Нью ейдж, чи теософія, чи релігія "ери водолія", не знаю, як вона буде згодом називатися, однаково це релігія антихриста і швидше всього стане пануючою. Як проходить глобалізація економіки, так і проходить глобалізація, уніфікація релігії. Гребенщиков співав :"Небо становится ближе", я думаю, це не так - небо стає все далі і далі... Христа в сучасному суспільстві знайти важко... Причому такої антицерковної і антихристиянської пропоганди, яка проводиться сучасними ЗМІ, в інтернеті, і "ентузіастами" на цьому форумі, не було і в СРСР. Атеїстичні брошурки, що пилючились в бібліотеках, і мало кому були відомі, тепер широко цитуються борцями з церквою і християнською вірою. Релятивізм став нормою світогляду...

 

Релігія - від людей.
Віра - від Бога.

Он..теж представник....

 

А що буде з тим, хто упокориться і прийме Ісуса у 40 років.. і в якийсь момент в серці його будуть ті самі відчуття що і у того який приймає Ісуса в час смерті. Але потім ітимуть роки, буде важко жити "по правді" - і той чоловік тяжко грішитиме, показуючи своїми вчинками що віра його - мертва (без вчинків)..
Чи буде він меншим в царстві Небеснім за того, хто прийняв Ісуса в час смерті і (вже) не встиг просто нагрішити і "зіпсувати" себе гріхами?..

А що, саме по собі прийняття Причастя вже означає автоматичне прийняття "у своє серце Ісуса"?.. А може людина робить це просто від страху перед смертю/невідомістю- як би зробила будь-який інший обряд, який би її заспокоїв, дав її якусь "відомість"?..
У серце можна прийняти і без причастя - на те воно і серце, воно - всередині і тільки внутрішні обставини на це можуть вплинути, не зовнішнє рішення розуму: все, зараз я приймаю.. розум може казати одне - а серце інше.
Часом обряд і є - оте "третє".
1. Ісус прийнятий у серці людини.
2. Ісус не прийнятий у серці.
3. Ісус вважається прийнятим у серці внаслідок проведення обряду причастя (але ніхто не знає чи прийнятий він у серці людини яка причащається, чи ні).

Також невідома і міра прийняття..
Скажімо, якщо людина брала причастя, читає всі молитви але (фантазую, припустимо) в серці своєму має ще і крамольні думки, не погоджується, скажімо, з "політикою партії/церковної ієрархії", обожествлення і ідолізація Діви Марії і святих, перетворення ікон на об'єкти поклоніння, перетворення церкви на організацію, яка нав'язує свої (платні) "послуги" для якомога більшої кількості людей (бо її це вигідно -більше приходів, більше багатих облачєній і службових машин тощо) чи не сприймає інших речей без яких віра не може вважатися вірою - а вважається "єрессю"... то до якої міри Ісус прийнятий у серце такої людини? Якщо, як Ви кажете,

 

Повністю погоджуюся з п.Oxidом!
Не можливо бути без Бога, але не під владою диявола!
Якщо людина не впокорила себе під владу Бога і не виконує Його волю , то вона виконує волю диявола... Третього нема просто.
Про це пише Біблія:
Еф.2:1
І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних...

100% !!! Просто в деяких людей це "приймання Ісуса у своє серце" вібувається стрімко і відразу, а деякі "дозрівають" до того з часом...