Неприємні ситуації

Куріца не птіца, Польша - не заграніца.
І помилково взагалі сунути польське болотце під гучну вивіску "европейської цивілізації".

 

Спробуйте запитати у російському магазині, з чим пєльмєні...
Продавець або збреше, жи з м'ясом, або "зависне до перезавантаження".
Так і п'єрнічкі...

Piernik – twarde ciemnobrązowe ciasto robione z mieszaniny mąki pszennej i żytniej, mleka, jajek, karmelizowanego cukru, miodu, mocno przyprawione cynamonem, imbirem, a czasem także goździkami, kardamonem, gałką muszkatołową, anyżem i lawendą. Nazwa piernik wywodzi się od staropolskiego słowa "pierny", czyli pieprzny. Pierwszy cech piernikarzy w Polsce powstał w Krakowie.
Pierniki występują zwykle w formie mniejszych i większych ciastek, często polewanych po wierzchu czekoladą, bakaliami, a w środku przekładanych marmoladą, masą orzechową lub marcepanem. Wypieka się również większe bloki piernika, zwykle przekładane warstwami marmolad. Po wymieszaniu ciasta należy zostawić je w chłodnym miejscu, aby sfermentowało. W produkcji przemysłowej leżakowanie ciasta może trwać kilka tygodni, a ciasto na domowe pierniki wigilijne zaleca się zarabiać miesiąc wcześniej (zwyczajowo po andrzejkach).
Wypiekać można duże, prostokątne "arkusze" przekładane masą – albo fantazyjnie powycinane w różne kształty figurki (i zdobić je na wierzchu polewą, kandyzowanymi owocami, posypką czekoladowo-cukrowo-marcepanową), a nawet "sklejać" płytki piernikowe w domek Baby Jagi (niemieckie tygodniki kobiece celują w takich przepisach).
Piernik to tradycyjne ciasto miast hanzeatyckich, będące swoistym symbolem ich powodzenia oraz szerokich kontaktów ze światem. Pierwotnie było wielkim luksusem, ze względu na koszty importu przypraw korzennych i bakalii, często eksportowano je w głąb krajów macierzystych. Tradycja ich wypieku przetrwała w Bremie, Monachium, Norymberdze, Amsterdamie, Liège, Ostendzie i Kłajpedzie, a z polskich miast w Gdańsku i Toruniu. W Toruniu wypiekano już w XVII wieku słynne katarzynki, jakościowo porównywane ze znanymi w całej Europie piernikami norymberskimi. W niemieckim Szczecinie pieczono Stettiner Peperkoken [1]. W Czechach miastem piernika są Pardubice [2], koło których znajduje się muzeum Chatka z piernika [3] w Rábach.
Jako towar eksportowy, wysyłany w odległe miejsca, piernik został tak pomyślany, aby przetrwać długie podróże lądowe. Swoją trwałość zawdzięcza z jednej strony dużemu udziałowi przypraw korzennych, a z drugiej swojej twardości i suchości. W zimnym i suchym miejscu daje się przechowywać nawet przez kilka miesięcy.
W Polsce piernik przyjął się w połowie XVIII wieku i był, podobnie jak w innych krajach, symbolem dobrobytu i wysokiego statusu społecznego. Podobno dawniej w skład wiana panny młodej wchodziła faska ciasta piernikowego i galaretowaty wywar mięsny na rosoły. Pokruszone pierniki wchodzą też w skład tradycyjnego staropolskiego sosu szarego.

Може бути просто п'єрнік (пряник), а може мати начинку-джем.

---------- Додано в 08:44 ---------- Попередній допис був написаний в 08:35 ----------

В Україну... зі шпорами?
В маршрутці усі колготи попсуєте...

 

Так то воно так, але от чомусь наші люди думають (ті, хто в Польщі взагалі не був, або був туристом), що тут все краще: робота краща, медицина краща, транспорт кращий і т.д. Тому от і хочу своїми розповідями про реальне життя в Польщі розвіяти стереотипи.

---------- Додано в 13:00 ---------- Попередній допис був написаний в 12:59 ----------

А поляки дивуються як то ще Україну в ЄС не взяли Деякі навіть не в курсі, що Україна не в ЄС

 

А Англія - то заграниця? Тут ще побільше прикладів знайдеться. Це залежить не від країни, і її географічного чи гео-пол.положення, а від конкретної людини і її культурного рівня.

 

А в мене наступна неприємна ситуація:
Хто може підкаже, як боротися з "пісюнами"? І сміх і гріх, тільки мені-от зараз явно не до сміху. Про все по-порядку.
Не так давно поселилися з сім"єю у власній квартирі, яка до слова знаходиться на першому поверсі, але радість від проживання нарешті у своїй власності була зіпсута наступною неприємністью. Неподалік у внутрішньому подвір"ї серед багатоповерхівок (куди акурат виходять наші вікна), зробили собі туалет багато людей. І ладно би, якіийсь там один п"яний забрів, чи бомж, а то цілком пристойні (принаймі на вигляд) "пісяючі хлопчики" (а часом, навіть і "дівчатка") і йдуть, мало не чергою, не розумію, в чому справа? Район такий, чи що (неподалік - великий базар і кінцева зупинка багатьох маршруток)? Коротче кажучи "повне падіння моральності". І що я тільки вже не робив, і сканадлив і матюкав тих "пісюнів", ясно, що толку ніякого, тільки нерви собі зіпсував. Ситуація, вдвоє неприємніша, бо є дитина і зовсім не обов"язково, щоб вона росла в таких умовах, щоб спостерігати з вікна такі "картини Рєпіна". З іншого боку - продавати квартиру і переїжджати в інший район через таку фігню також не хотілося б Одним словом - зрозуміють мене багато з тих, хто живе на першому поверсі. Що робити? Як я написав, кричати чи бити морду, нічого не дасть, ще й чого доброго - сам винен будеш, або запустить каменюкою у вікно (всі ж бачуть де я живу). Поідеї - то є робота міліції, можна би було написати скаргу якусь чи що? Хоча слабо собі уявляю, щоби міліціянти робили в нашому дворі "облаву" на "пісюнів", в кращому випадку - пошлють зі словами "у нас є справи посерйозніші - самі розбирайтеся", хіба би їм заплатити, чи що? Хто що порадить? Як вирішити цю проблему?

 

1) Подсказать какому-нибудь туалетному предпринимателю, где выгодное место.
2) Повесить на стену муляж камеры (кожух поантивандалистее с проводами якобы в стену)
3) написать что-нибудь на стене, про совесть, штраф или ... ютюб (тогда можно и не муляж, по идее)

 

Невстранец дякую, цінні поради, щось з цього та й використаю.
Ще знайшов по темі:http://www.volynnews.com/news/extreme/luchanyn_navchaye_lyudey_spravlyaty_nuzhdu_kulturno_video/

 

Пропоную: "Посміхніться, вас знімає не прихована камера ".
А відносно пункту 2 - високо треба вішати бо зірвуть.