Неприємні ситуації

Вимагайте іншого рецензента і спокійно ідіть на захист...

 

До мене щойно дійшло, що це було в Харкові... Я собі уявляю, що у Львові б з ними зробили пасажири

 

Класно вам, якщо так. Бо у нас у людей більш жлобський менталітет, як правило: "це мене не стосується (а то не дай боже, зачеплять ще) і крапка. Якщо б це був поодинокий випадок, то так би не говорила. Але були і інші, що зі мною траплялися, але в цю тему не підходять, бо за них мені не соромно.

 

Не думаю, що тут менталітет менш жлобський просто спрацювала б червона уніформа того б....ла.

 

А-а-а. Для мене ця уніформа значення особливого не мала, але можливо підсвідоме (як реакція на червоний колір, як подразник) і викликала таку агресивну реакцію.

 

Це дуже важко зробити. Зібрати треба комісію. Краще не ворушити це кубло. Вона (рецензент) доктор наук, професор. А молода ж. Бачили, як кар'єру собі роблять? Учитися треба.

 

Тому мені більше на виробницві подобається чим в науці. На виробництві набагато більше від результату залежить.

 

В мене було кілька неприємних ситуацій через мову в Польщі. Наприклад, питаю в пекарні з чим печенька з назвою "пєрнікі". Польською, звісно. Ну і продавець каже - то не печенька, то пєрнікі. Ну питаю - що то, з чим то, пояснюю, що я не знаю що таке пєрнік, а вона починає нервуватись і казати "пєрнік - то пєрнік, ну як пояснити?". Мені стало так прикро і незручно, що подякувала і пішла..
А ще було якось серед поляків під час якоїсь дискусії ляпнула "..тжеба розебраць сє..". Я то думала, що сказала "треба розібратись", а вийшло "треба роздягнутись" :shy: І смішно, і незручно.

А ще згадала, як знайомі з Польщі (дівчина - українка, хлопець - поляк) забирали мене машиною зі Львова до Лодзі. На вулиці вже біля машини прощались з моєю мамою. Ну і той поляк її поцьомав в щічку на прощання, як у поляків заведено. Мамі і мені зі знайомою стало дуже незручно, бо на Україні так ж не робиться.. Як тільки мама пішла, а ми сіли в машину, то зразу до поляка - "Нашо ти її цьомав??? " Потім довго сміялись з того

 

А у нас би то не викликало б здивування.

 

У вас незнайомі люди цьомаються вітаючись/прощаючись?

Ще згадала ситуацію неприємну. Коли не стрималась. Були недавно в горах зі знайомими. Всі поляки, більшість з них були у Львові, претензій до українців не мають, до мене добре ставляться, але люблять підколювати в стилі "Львів - то польське місто і коли ми його відіб'єм". Так, то коли тільки вип'ють такі бредні верзуть. Вже то ігнорую. Але була ситуація, коли ми лазили по горах і там один хлопець не мав до чого вчепитись і знову почав цю дискусію. Ніби то і було на рівні жарту, але мене дістало. Коли він ляпнув "якби почалась третя світова, то Польща була б проти України, щоб Львів забрати". То я відповіла, що "якщо почнеться третя світова, то Польща буде так само використана, як під час другої світової і права голосу вони як не мали, так і не матимуть". При цьому я навіть вжила одне не дуже гарне слово :shy: Поруч були ще інші туристи, незнайомі.. Було дуже соромно, але не шкодую, що це сказала, бо потім вони вже не чіплялись до мене по цьому питанню. Шкодую тільки, що не сказала це нормальним тоном і нормальними словами..

 

Ну та не зовсім незнайомі.Тебе ж вони знали?

 

так а настправді, що то таке?

 

молодець, вся в брата , правильно, треба ставити всіх на місце якщо про Львів таке говорять - Львів ж бо столиця України

 

Хлопець то мене знав, але маму мою перший раз бачив. Уяви собі, що до тебе коліжанка з хлопцем приїжджає в гості, ви прощаєтесь, а він твою маму в щічку цьомає В нас так не заведено.

---------- Додано в 14:45 ---------- Попередній допис був написаний в 14:44 ----------

sani,

Пряник Хоча виглядає він як печиво, а не так як у нас з дирочками чи просто великі булочко-подібні, зразу і не здогадаєшся..

 

Навіть і не здивувалася б....аби не в губи цьомав)

 

А в Неаполі доброзичливе привітання — поляскати долонею по щоці. По щоці тої симпатичної особи, з котрою вітаєшся. Теж був сміявся, як розказували про реакцію українки на таке вітання

 

та звичайний пряник

 

В чём прикол?
МолЧел проявил уважение к старшей женщине.
Чего неудобного.
Я бы, скорее всего руку поцеловал, и ничего зазорного не вижу в этом.
Даже на Украине.

 

Європейська "цивілізація".

Сьогодні мій чоловік вертався сьогодні з роботи трамваєм. Трамвай забитий пасажирами, дихати нема чим, пішов на самий кінець - там зазвичай менше людей, бо це "місце хуліганів, бомжів і т.д.". Після однієї із зупинок трамвай закриває двері, помаленько рушає.. Хтось крикнув "з ним щось сталось!" і чоловік побачив як люди роздивляються через вікна старшого чоловіка, який лежав біля зупинки. По одязі було видно, що це порядний чоловік, а не бомж чи п'яниця. Не довго думаючи чоловік подзвонив в швидку. Сказав: "я такий-то такий-то, їду таким-то трамваєм, на зупинці такій-то бачив чоловіка, який лежав і ледь рухався". Знаєте що він почув у відповідь?? Холодний жіночий голос з претензіями: "Так треба було вийти і помогти йому! Тепер якщо з тим чоловіком щось станеться, що ми знаємо ваші дані, тож поліція розбереться" Ну так, тут можна на 3 роки сісти за те, що комусь не допоможеш..

І байдуже, що це був єдиний, мабуть, пасажир, який подзвонив у швидку (тут переважно не дзвонять в швидку, бо бояться, що потерпілий виявиться п'яним і їм треба буде штраф платити за недоцільний виклик). Вже мовчу про водія трамваю і контролерів, які якраз були в трамваї (ну добре, вони могли не бачити, бо займались своїми справами).. І вже мовчу про те, що диспетчери таких служб, як швидка допомога, мають чіткі інструкції як розмовляти по телефону. Могла ж сказати, що треба піти до водія трамваю, зупинити його, у водія ж напевно є аптечка, і він напевно пройшов курси першої мед. допомоги.. Люди в таких ситуаціях ж панікують, губляться, на то і є диспетчери, щоб помогти поки допомога не приїде.. Мій чоловік був в такому шоці від почутого, що просто сказав "Розумію, дякую, до побачення".