Неповносправні люди

Нікому ці люди, діти не потрвбні. крім своїх близьких, що тягнуть цей тягар на своїх плечах.
Мене вбиває відношення людей до них.Скільки разів вже було, що хотілося або дулю дати або просто послати, коли їдеш з такою дитиною, а вони(люди) не приховуючи виріщаються або ще й повертаються вслід і з зацікавленістю дивляться.Їм просто цікаво, не більше!Навіть не задумуються, що це боляче , неприємно.наша Оленка вже скільки разів плакала, бо ВОНИ НА НЕЇ ТАК ДИВЛЯТЬСЯ.

 

І Зоряна....все відчуває...
А вночі..плаче...."чому я сама...чому я не можу з дітьми...?"...

 

Поетка,Аліас,Ромко,щиро Вам співчуваю,захоплююсь Вами і молюся за Ваших діток....Жорстоке в нас суспільство і жорстокі діти в ньому підростають.....коли я була вагітна і йшла по Львову,то до мене підійшла зовсім незнайома жінка і крикнула:"не завертай на ту вулицю зі своїм пузом,бо там така страшна каліка зараз гуляє,а ти на неї подивишся,і то,шо є в тебе в животі!!!!!! може таким самим народитись........я тоді мало не зомліла від таких СТРАШНИХ слів,тобто,я не могла повірити,що людина може бути такою злою...і на ту вулицю я звичайно пішла,і з тою дитинкою,яка дійсно там гуляла з бабусею я спілкувалась..але...що ж з нашими людьми робиться,чому,замість того,щоб підтримати,вони ще й гірше роблять,поводячись ТАК жорстоко з неповносправними людьми,а,особливо,дітьми.......

 

Є трохи позитивних змін - в садочку № 75 відкрили групу для неповносправних діток, першу у Львові, готуються відкрити ще пару груп.
Щодо інклюзивного навчання - я за обома руками, як в школі так і в садку. Мала нагоду бачити такі групи в садочках в Польщі - там у групи де виховуються дітки з ДЦП чи синдромом Дауна намагаються потрапити більшість батьків. В таких групах окрім вихователів з дітками працюють ще й психолог і логопед. Великий позитив в тому, що дітки, які виховуються в групі з неповносправними терпимо до них відносяться, не вважають іншими, бо знають їх з дитинства.
У нас нажаль до таких діток з боку однолітків ставлення жахливе - згадую свою школу, де з хлопчика хворого ДЦП знущались...
Я б віддала свою дитину в таку мішану групу, бо дітки, які б не були всі одинакові, бо вони ДІТИ!!!!

 

Брр... якесь Середньовіччя з моторошних фільмів...

 

Так,і є.У такому середньовіччя а ще в нашій "середньовічній"державі живуть наші діти,діти,які мають власні почуття,думки і зрештою душу.
В силу своєї зайнятості,коли доводиться звертатись до чиновників,іноді чуєш у відповідь, а навіщо щось змінювати для цих дітей,вони зрештою всеодно не будуть такими,як ми з Вами.............................Це наша нерушима система,система невігластва і зла.А відомо,що зло породжує зло........і врешті решт життя кожного розтавить по місцях і те зло яким так "винагороджують"наших дітей повернеться сторицею у їхні сім"ї.Є хороші люди,які без сумніву ладні віддавати свій вільний час і частинку серця таким діткам.Я ЇХ ПОВАЖАЮ!!!!!!!!!!!! І щиро їм вдячна.

 

В тому й справа...В Польщі просто не розуміли,ЧОМУ ми з Зоряною 4 роки в лісі,ЯК може бути таке,що у Львові для неї нема місця,якщо в тому ж Мєндзиляссі,біля Варшави (щось типу наших Брюхович,більшу частину якого займає отой Центрум здровя дзєцка ) є 5,чи 6 шкіл.притулків...захоронок,де б Зоряна могла бути,де б з нею могли б займатись,де б на неї виділили стільки вихователів,скільки потрібно. Де б ми не боялись,що ввечері заберем її додому в синяках(як у 8-му відділі),або почуєм,що вона когось покалічила(як в "Джерелі"). Вони не розуміли,ЯК їй могли поставити неправильний діагноз настільки рідкісного захворювання. Вони не розуміли,ЧОМУ ми маєм самі купляти в Польщі безбілкову дієту... Вони дуже багато чого не розуміли... Тупиє(с) Задорнов

 

А ВИ кажете!!!!!!!!!!!! СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ!!!!!!!!!!!!!!! Аж до болю прикро жити в Країні - Совдепії де нічого не змінюється і не вірю,що зміниться.

---------- Додано в 19:25 ---------- Попередній допис був написаний в 19:11 ----------

Я боюсь,що тема себе може вичерпати на якійсь стадії,тому вдячна тим людям,які дописували і читали а саме головне не залишились байдужими.У кого є потреба описати свій біль..... ПРОШУ....... Вас вислухають і допоможуть принаймні словом,бо я переконалась,що хороші люди у нас ще неперевелись.
отож пишіть про свої проблеми,як фізичні,так душевні.
Неповносправність,вона не тільки фізична............але й душевна декому завдає великої болі......................
Ми ,а саме я готова вас вислухати, і поділитись своїми надбаннями.

 

Так и есть. У меня ребенок - аутист. Пройдя круги ада, понимаешь, что здесь тебе никто не поможет. Слава Богу, есть интернет и люди со схожими проблемами, которые нашли правильный путь излечения и помогают другим. Так вот, общаясь с мамочками не из совдепии понимаешь, насколько им легче. Начиная с помощи государства, доступности лекарств, спец.продуктов и заканчивая отношением окружающих. Там в обычной школе родители просят посадить проблемного ребенка с ассистентом в класс. Так с детства воспитывается сострадательность и понимание того, что все разные. А у нас, если ты не такой, как все единственное на что можешь рассчитывать - это травля.

 

Еххх, а я докину ложку дьогтю до той картини щасливого заходу...

Прийжджають часто до наших діьячих терапевтів німці (на спільні консультації, навчання ітп) і кажуть колись, що нашим пощастило, оскільки мають так широке спектрум захворовані у своїй реабілитації.
Річ йде по різноманітні патології, що "виходять" при народженіі дітини (нп. с.Дауна, всяки патології ЦНС, черепно-мозкові грижі ).
Наші страшно здивувались, а оті кажуть, що в них мати, що дізнається про патологію - без дискусії робить аборт і проблема "рішається" сама.


Не уявляв собі масштабу цього явіща...

 

Януш,не ображайся,але в нас кажуть:"Ситий голодного нс розуміє". Ти сам мав нагоду пересвідчитись в тому,наскільки відстала наша медицина. Я ж це постійно відчував.спершу в Кельцах,згодом у Варшаві...потім у вас,у Вроцлаві. У Варшаві мене вразило,що два професори з світовими іменами оглядали і консультували Зоряну в парку,знаючи про її поведінку. Тоді,як у нас до будь-якого лікаря потрібно вистояти чергу,а заставити підняти озаддя з крісла може лиш пухлий конверт,або дзвінок з МОЗ. І не факт,що він щось скаже. Що можна зрозуміти без довідника. Та можна говорити до безконечності. Єдине,що зауважу Поетці,що ми вже минули середньовіччя. В нас приблизно 1912 рік. В психіатрії...то без жодного сумніву.

 

...чи можу висловити думку?..

суспільство хворе,хворе жадібністю,цинізмом,нетерпимістю...
Бог терпеливо нагадує про непроминучі цінності,про вічність,при заповіді любові...
Бог нагадує нам,посилаючи своїх посланців -ангелів у вигляді *неповносправних*людей...
Як ми до них ставимось - це і є відповідь Богу.

...і собі...

на мою думку...

 

Це-інклюзивне навчання,вона себе виправдовує з усіх сторім споглядання.В принципі його і в нас запроваджують,але з нашою відстало-гнилою системою,то не скоро буде...............оскільки треба змінюватись самим людям,цебто посадовцям і т.д. зав.дит.садків,шкіл,докорінно міняти систему освіти,(А,КОМУ ЄТО НАДО!!!!!!!),якщо такі діти є проблемними,а проблеми треба вирішувати,прикладати зусилля,працю,а наші посадовці із закладеними стереотипами,як ото нема дітей-інвалідів,нема проблеми............мала змогу з тим зіткнутись,коли привела малого до звичайного садка,а там ,як глянули на діагноз,навіть не на дитину,одразу розвели руками......
Висновок: До болю упереджене ставлення до дітей з аутизмом з С.Д. і іншими захворюваннями,змушує замикатись в печері власної квартири і ревіти,ревіти,ревіти.
Хоча присутні і маленьки позитивні крочки,в тому напрямку,але вони настільки маленькі і повільні,а наші діти ростуть,а час невблаганний..........І що робити?
Я у Львові почала роботу з організації батьків в котрих діти мають генетичне відхилення,Синдром Дауна (в подальшому буду говорити трисомія 21 хромосоми,або С.Д.)Бо слово Даун є дууууууууже не гуманне по відношенню до таких людей,кожен з яких має своє ім"я...............
Отож у кого є знайомі чи діти з С.Д. звертайтесь,пишіть в приват............Я,як віце-презедент організації зіткнулась з проблемами несприйняття і упередженості серед мужновладців і можу розповісти багато фактів,але то вже не на Л.Ф. хоча не знаю,чи потрібно взагалі розповідати..............Всім все і без того ясно.
отож повернусь до садка в який водила свого малого.....не знаю шо вони там наговорили,і як поводились з моєю дитиною,але за два дні перебування в цьому закладі моя дитина,аж дотепер відходе..........ПРИКРО!!!!!!!!!!!!А завідуюча на перший погляд така гуманна,правильна.....в решті решт сказала,що така дитина може перебувати тільки в спец садку................зауважу,це після неповних 2 днів(по 2 год.) перебування(навіть не дали дитині адаптуватись,не дали шансу) .Коли здоровим діткам треба адаптовуватись не одинь день,і то сприймається як належне,а мій повинен був одразу пристосуватись до групи де 30 дітей?НОНСЕНС!!!!!!
Одним словом я сиділа до недавна,також на заспокійливих тільки відійшла,коли мою дитину несправедливо пообзивали..........і все що з цього випливає, виховательку КОРОВУ бідну нещасну виправдовувавли,де тоді СПРАВЕДЛИВІСТЬ!!!!!!!!!!!!!!!Легше звинуватити неповносправну дитину в її неповносправності,аніж вихователя в грубому поводженні з дітьми і прямій некомпетентності..........Зауважу,що подарунок не дешевий та зав.садком навіть не задумалась повернути................А ці гроші що ми потратили на неї,ми б швидше витратили на ліки. Дитину вигнати вигнала, а подарунок повторюсь залишила.........Отака то в нас демократія-бюрократія.ВІДСУТНЯ СОВІСТЬ...............

---------- Додано в 21:11 ---------- Попередній допис був написаний в 21:07 ----------

СЛУШНА ДУМКА!!!!!!!!!!!!ДЯКУЮ ВАМ ВІД УСЬОГО СЕРЦЯ І ВІД СЕБЕ І ВІД УСІХ ДІТОК

 

Дорога Поетко,розумію,чи може, пробую розуміти Ваш біль...
На мою,більш ніж скромну,думку,все зав*язано і на системі і на кожній людині зокрема.Система,яка кидає *під танки* громадян,примушуючи їх виживати.І окрема людина,яка для свого благополуччя одягає шори щоб не відволікатися у марафоні на виживання...Жоден з цих моментів не може бути виправданням,але...Бідна країна, і в духовному сенсі ...

нас ніхто не вчив,як повести себе при зустрічі з *неповносправною* людиною...до сьогодні гублюся,як можна виразити свою прихильність і не дай Бог не образити,не зробити боляче.

Дорога Поетко,розповідайте про себе і про своє життя!Може так ми навчимося толерантного ставлення до кожної людини,якою б вона не була.

 

Відноситись треба,як до собі рівних людей і в першу чергу,як до ЛЮДЕЙ,які б у них не були діагнози і хвороби. Наділяти їх своєю увагою і турботою ,а саме головне ЛЮБОВ"Ю!!!!!!!!!!!!!!Все інше серце підкаже, а життя згодом винагородить сторицею.

 

Та ясне.
І в нас так кажуть.

Усе таки троха розумію - тільки що мали в нас швагерку з дітинкою, прямо з-під Самбора. Дослідження, терапії. Майже цілий місяц.
Але принаймій тут було ясне що робити, яким шляхом йти.
Дай Бог усе буде добре, але дорога перед ними ще далека.

В Тебе, в багатьох дитей що ВЖЕ Є неповносправними - ситуація набагато складніша, важча - і ще гроші до того.
Але чи тільки гроші ? - необов"язково.
Є деяки завдання, що можна виполнити силами нп освіти - ось це про що тут писали Інтерферон, Ома чи Поетка.
Силами церкві тощо...

Чи то прийде само ? Ні. Державу треба до цього змусити.
Це роблять батьки хворих дітей, що заснувують свої организації, це роблять інколи і сами неповносправні. (Є у Вроцлаві такий пан і у міськраді...)
Звичайно - ті тільки у руховому сенсі- але справа йде про свідомість суспільства... ПРивикнути до неповносправного співпрацівника, кулегі у школі. Це триває, блін.

 

Е-хе-хе-х.... Засудити - то є легко, як завжди....
Нема такого, щоб психічно здорова людина з легкістю і "без питань" пішла на аборт. То Ви сильно перебільшили, шановний. Це завжди дуже тяжкій вибір.

Зате, якщо там народжують дитину із вадами, то у 90% випадків вона залишається в сім"ї. Без питань..

А у нас?! Ви в курсі, що у нас 90% дітей з вадами - відмовники.....
І що з тими дітьми у жалюгідних, жебрацьких державних інтернатах - треба говорити?

Не перевертайте з ніг на голову......
__________________________________________________________________

Я теж хотіла сказати, що нащастя, є інтенрнет. На багатьох форумах для батьків є окремі розділи, присвячені особливим дітям. Там батьки можуть знайти своїх однодумців, поділитись своїм болем, своєю радістю, подтримати один одного. І там можна пізнати ближче життя сімей з особливими дітьми (їх будні, їх реакцію на спийняття їх на вулиці, їх побажання і т.д....)
Наприклад, я брала у часть в кількох темах цього форуму http://www.rodim.ru/conference/index.php?showforum=124

 

І має всі умови для нормального існування....
Ми теж...маєм...вже 4 роки....день в день...день в день...по 20 кеме....
"И в снег и в зной...и в дождик проливной...."

http://www.youtube.com/watch?v=sU-e6RtodYY

І виходу нема....

 

Теж так колись думав. Лише саме німці мені очи відкрили.
Терапевти з Мюнхен, з Коельн...

В них нема відмовників... Мало від кого є відмовлятися...

 

Я не знаю, для чого ви це робите, але дуже сильно перебільшеєте.
По-перше, переривають вагітність далеко не 100%, у яких виявили ваду ще під час вагітності (я це точно знаю)
По-друге, не всі вроджені вади можна виявити під час вагітності.

І виходить так. Кількість сімей із особливими дітьми у нас і в Європейських країнах приблизно однакова. Але дітей таких у нас знаааачно більше, тільки вони не в сім"ях.