Нецензурщина

Та яке там. Почитайте "Кайдашеву сім"ю"- дуже вишукано описано, особливо запам"яталось "-насери матері своїй в великодній очіпок"

Напевно... Читати Подревлянського було б нудно і не цікаво

 

Кайдашева сім'я — реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1878 року. (З ВІКІПЕДІЯ).

В цей час Україна вже була розшарпана і поневолена не раз, а народ піддавався впливу не одної культури.

 

а що то має до побутової лайки?

 

У мого знайомого, який працював на штреці був шеф, який ніколи не матюкавсі, але часто вживав гі.но і до ср.ки.

Одного разу прийшла до нього ревізія і шось там написала. Ревізор зайшов до кабінету і вручив акт перевірки. Шеф почитав акт і каже до ревізора:

-ти шо? вирішив мені в кишеню наср.ти? Та я тобі так наср.ю, що ти за тиждень не відмиєшся!!! Хочеш вже?

Шеф підняв трубку і зателефонував шефу того ревізора і з криками "ШО ТИ МЕНІ ЗА ЗЕЛЕП ПРИСЛАВ!" довго шось говорив, кинув трубку і каже до ревізора:

- йди звідси!

Той встав і направився до дверей, а шеф вдогонку:

- шо б ти вср.вся і тиждень води в хаті не було!

Наступного дня зробив збори колективу, де виступав і казав наступне про перевірку:

- Як так могло статися? Вчора його (ревізора) від цицки відтягнули, а сьогодні він вам, асам, наср.в акту на три сторінки!!!


Через пару днів до нього прислали нового головного бухгалтера. Перший раз жінка переступила поріг шефа, а він з-під окулярів питає:
-Жидівка?
Та каже:
-ні.
-А ну то добре, а то у мене була така їдна... правда не жидівка, але все мені робила навпаки. Я їй одне, а вона - друге. Тре робити так, як я скажу, зрозуміла?
-зрозуміла.
-То був інструктаж, можеш іти.

 

А на парах чисаме не вчили що дівчата до 110 років в Україні були цнотливими у часи князя Худобицького?

Зовсім не матюкаюсь за виключенням тих не частих моментів коли спілкуюсь із москалями або підляшківсьми киянами.

 

це вже мене трошечки зачепило
навіщо ж так грубо?
я просто сказала про один цікавий факт, а ви починаєте критикувати моїх викладачів, які, до речі, є дуже поважними людьми. не думаю, що вони читають нам лекції "із пальця".

 

По барабану. Якщо не маєш до себе поваги, то мати на довго не допоможуть. (в колективі своїх)
Проте є випадки ,коли потрібний результат і немає часу на перевиховання (наприклад на виробництві) тоді в хід іде виробнича мова (звичайно, якщо ти не директор і це не твоє виробництво...)

Нагадав собі. Працював на одному виробництві в межах року. Перший тиждень не матюкався зовсім. Тоді наступних три тижні влаштував співробітникам і підлеглим такий мат-перемат (як швець), що решта часу практично нее чув грубих слів в моїй присутності. (але я тоді був молодий і зелений ) Зараз певно би робив, як Мих написав - і щоб в тебе тиждень води не було...

 

Невже ви промовчали? Нізащо не мовчатиму, хоч би і у гостях, якщо поряд діти і хтось гне матюки.

 

Не матюкаюсь и не збираюсь- я себе поважаю. штрафувала б за матюки , особливо на дитячих майданчика.

 

Брак інтелекту породжує необхідність застосування матюків... а як ще по-іншому можна виразити свої емоції... а черпати знання, наприклад, з розумних книжок не кожен буде... от і виходить: хто винен... дім, сім"я, школа, вулиця... як нема того внутрішнього фільтру і самоконтролю, є лише вседозволеність...

 

Книжки книжками....ерудиція- ерудицією...освіта - освітою...
Та,якщо людина не має самоповаги,то це вже все.

 

Колись, ще в студентські роки (кажу чесно, ну був грішок деколи "висловитися" від душі), наша компанія боролася за чистоту мови. Ми придумали систему штрафів: вживання русизмів чи полонізмів - 5 коп., образливих слів - 10 коп., матюк - 20 коп., словосполучення з матюками - 50 коп. Потім запаяли банку від розчинної кави і зробили в кришці щілину (типу скарбничка) і слідкували один за одним. Туди на протязі тижня за кожне некрасиве слово кидалися монети. В п'ятницю після пар підраховували касу, за ці гроші купували вина, закуску і в когось на хаті влаштовували хлопчачу вечірку. Це бу "розгрузочний день", говорити можна було абсолютно все без штрафів. А потів все з початку. Якщо в перший тиждень було стільки грошей, що їх було важко пропити, то через місяць-другий ледве назбирували на пляшку пива на всю компанію. З тих пір пройшло багато років, а в підсвідомості і досі сидить той контроль за мовою.

 

я не вижу ничего страшного в использовании мата. есть явление - объект и если он так называется - или человек который так поступает - КАК его назвать? особенно меня этот вопрос интересует на дороге! вот как крое как му-ки ган-оны назвать некоторых водителей? так чтобы коротко и чтобы они поняли, что не правы?)))

 

В мене контроль був жорсткіший.
"Мєста,нє столь отдальонниє"...
За кожним словом треба пильнувати.
"Фільтруй базар" - не просто цвітаста метафора,а необхідність.
За кожне слово можна відповісти.
І то жорстко.

 

Колись один співробітник їздив на екскурсію в чоловічий монастир, не пам'ятаю конкретно в який саме, і розповідав таку річ: там йшов повним ходом ремонт і молоді монахи, років так по 22-25 носили великі деревяні бруси. Один не втримав, і брус сильно вдарив по нозі іншого. Той від болю аж зблід і сказав: "Брате, ти мене дуже розтривожив. Піду до каплички помолюся". Ото сила волі! Одного разу на роботі співробітник зтрушував з паяльника надлишок припою, і крапля впала мені на руку. Я жартома теж сказав - брате Володимире, ти своїм паяльником мене розтривожив... До кінця робочого дня від сміху ніхто вже працювати не міг.

---------- Додано в 11:11 ---------- Попередній допис був написаний в 11:09 ----------

Так як в одному оголошенні в газеті "Ваш магазин":
- Терміново куплю інвалідну коляску і фільтр для базару.

 

Колись читала дуже цікаву статтю, в якій пояснювались хвороби, які можуть виникнути внаслідок засмічування мови нецензурщиною, і лайкою. Зараз знайшла тільки це:http://gazeta.ua/index.php?id=150800

 

Не матюкаюся. Буває, але це дуже-дуже рідко.

 

Я на днях вкотре переконалася (нажаль на власному досвіді), що оті матюки, які "вириваються" людям, зазвичай не лайливим, у форс-мажорних ситуаціях, насправді десь в їхніх головах сидять, ну бо чого б це раптом вони просились на світ Божий, якщо десь у підсвідомості не є замкнені? Так от - у мене в підсвідомості таких слів не є. Виходила на спацер з дитиною і зачиняючи двері вдарила себе оними по пальцях: сльози бризнули, матюки ні. Ну не сидять в моїй підсвідомості такі слова (мабуть тому мене разить так немилосердно чужа лайка).

На той момент бачила людину вперше і особисто не посміла звернути увагу, але я так на чоловіка свого глянула красномовно, що він сам попросив господаря "фільтрувати базар".

---------- Додано в 00:15 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:45 ----------

Ще можу зрозуміти в анекдоті, коли "из песни слов..." Але, загалом, мій запас слів дозволяє мені у поширеній формі виразити власний емоційний стан у будь-якій ситуації.

 

Обідно, що таке роблять з нашою країною. Як на мене українській нації взагалі не властиво таке безкультурья, яке у нас зараз. Людям у віці, коли вони дивляться телевізор - стає незручно. Навіть якщо це соціальна реклама. Один раз можна показати. Два рази. Навіщо без кінця це крутити? Складається відчуття що у нас народ -ненормальний.