Гадаю більшість людей схильні продатися (звичайно заради того, чого їм хочеться). Але люди також діляться на тих, хто здається перед спокусою від безвиходді і тих хто завжди чинить так, як їм вигідно. Другі продаються завжди, а перші залежно від умов. Умови ж бувають різні: - повна вдсутність коштів, борги, незручна ситуація, голод, холод і т.д. Виховання? Воно лише впливає на рівень планки, через яку людина не хоче зраджувати. Але умови в більшлсті лише на міліметр вище тої планки. Не виключаю, що є непродажні люди. Але не очікуйте від них щастя на обличчі. Вони дорого платять, за свої погляди. І ще на останок. Кожна нормальна людина гадає, що вона правильна і не продається. Але це можна перевірити лише при умовах, що далекі від повсякденних... (виходячи із власного досвіду).
Усе. За відповідну ціну (Ціна не обовязково в грош.одиницях. Свобода, життя-здоровя близьких, карєра...)
не буду наводити прикладів з власного життя...просто хочу сказати - якби я здобула зараз те, про що мрію найбільше...то не хотіла б того купленого...а хотіла б щирого і справжнього...але це не продається!!! Перевірено...(випробувані були всі методи)
Mavpysuk, платити можна не лише грошима. Може у Вас поки що нема того, чим можна "заплатити" і отримати? Допускаєте? Але це вже,здається, не зовсім те, з чого Ви почали тему. Гроші це лише можливість. Значення грошам надають люди. Отже, річ не у грошах, а у людях. Завжди.
ось це я добре почула.... Згідна, бо саме таке твердження наштовхнуло мене на створення цієї теми... Страшно дивитися на людину, яку знала все життя, яка під впливом великих грошей перетворюється на нелюда....
Може, як закінчаться гроші, та людина стане такою як була? Чи вона такою була завжди, а гроші змінили обставини?
Я вже сама починаю задумуватися.... Але напевно таки гроші змінили обставини....я не впізнаю людини, яку знаю 11 років....
Цілком можливо... вчились з одним в школі, потім зустрілись в армії, дружили, в гості ходили, допомагали... Але частину розформували і товариш змінив рід занять... В сфері збору податків... Тихенько стосунки зійшли нанівець... Пройшов час, обидва на пенсії... Стосунки поновились... А осад лшився...
Висновок - повторюсь - Людина не змінюється протягом життя, вона лише веде себе по різному. Отже правильне твердження "Друг визначається в бою" - тобто за несприятливих умов... Людину не змінити. І люди лише час гають, намагаючись когось змінити. (додано)
А друзів нема. І з часом до цього висновку приходить більшість людей. Особливо коли заводять сімї і починають жити в свому маленькому світі. Тому бідний ти,багатий немає значення. Думаєте "духовні" друзі (особливо жіночої половини людства) коли буде йтись про їх прямий інтерес до кращого життя і кращих благ будуть думати про своїх друзів...не заперечую що такі романтики і любителі рожевих окулярів є. Але жити їм дуже важко. І в кінці кінців вони приходять до такого ж висновку, але якою ціною... Я не обгаджую нашу країну а говорю правду. Хочете сказати що наша країна дбає про своїх громадян, пенсіонерів, інвалідів? Що в нас існує система медичного страхування? Якщо людина яка не має грошей захворіла це катастрофа. А весь світ практикує медичне страхування. Щодо факту прийшов в гості і нічим не пригощають. А що в цьому власне такого? Це тільки в нас міють завалитись до когось до дому навтовпом, випити зїсти все що має людина і навіть собою коробку цукерок не принести. (це з розповідів студентів).А якщо взяти нашу манеру святкувати (особливо на заході) то в хаті має бути все і багато інакше "а що скажуть люди" буде. А ця сімя може потім місяць впроголодь сидіти. То які традиції кращі? Я на відміну від вас народилась за часів союзу. І памятаю гучні застілля батьків, часті походив гості, коли всі були як одна велика родина. Бо таке тоді було виховання.А з розвалом союзу прийшли ринкові відносини. Люди почали рахувати гроші. Тому я маю з чим порівняти і саме тому кажу про те як було колись і як помінялись люди зараз. Якщо можете дайте відповідь на питання. А чи помінялося б ваше ставлення до одногрупниці якщо б ви зробили їй реферат просто так а іншій людині за таку саму роботу вона б заплатила 50 грн.?
Тобто дружба між бідними і багатими не може існувати, я правильно розумію? Тобто якщо ви станете багатшою, то не будете товаришувати зі старими друзями, яким не вдалося розбагатіти? Блін, тема не про страхування, а про взаємини між людьми. Ви хоч читали перший пост? Я деталізую: родина запросила в гості друзів. Щось трапилося, і друзі прийшли з дитиною. Вони пригостили друзів, а дитині взагалі нічого не дали, бо на неї не розраховували (хоча пригостити було чим). По-вашому, це правильно і культурно? Ті, які знаходяться між крайнощами. Знаєте, це залежить від людей, і ваші батьки - не єдиний приклад. В гості і зараз ходять. А про це не треба. Мої дідусь і бабуся завжди гроші рахували, бо заробляли мало. Пальта дітям купували в розстрочку. Все залежало від доходів. Зараз в середньому люди живуть багатше, ніж за Союзу (я кажу про Київ та Одесу, бо знаю, про інші міста судити не буду). Я майбутній економіст, до речі, тому про гроші знаю добре. Не помінялося б. Я дуже багато робила друзям просто так, і в боргу не залишалася.
Дружби як такої не існує. Це просте проведення часу щоб не було скучно, відносини ти мені я тобі. Але люди це називають дружбою. А це просто суспільні відносини. особисто для мене не важливо бідна чи багата людина. Я звертаю увагу на порядність людини, що я отримую від спілкування з нею(задоволення чи після спілкування з людиною в мене гірший настрій,самопочуття), важливо щоб людина була охайною. Список можна продовжувати але тут не про це. Моральні уроди трапляються всюди. Дитина в будь якому суспільстві цінність і до неї відповідне відношення. Таких прикладів як навели ви одиниці.Скоріш за все це люди які ненавидять дітей Звичайно ходять. І будуть ходити. Цього ніхто не заперечує. Але часи коли столи ломились від їжі проходять. І врешті решт це лише в країнах колишнього союзу ходять в гості щоб поїсти а не поспілкуватись Тут можна посперечитатись. Хто жив при Союзі добре тому і зараз не зле. А от пенсіонери, малозабезпечені сімї стали жити набагато гірше. І це повязано з масовими звільненнями, з виходом іноземних товарів на ринок і відповідно вони дорожчі і т.д. І на практиці також? Цікавлюсь як економіст з маленьким але стажем
А чому не навпаки? Продати можна що завгодно. Просто треба мати, що продавати. Продавець сам вирішує продавати, чи ні, сам називає ціну. А хіба можна купити без згоди продавця? Не все можна купити, не все.
Можна дійти до згоди з ним. В кожної людини є те що вона найбільше всього хоче мати. І треба саме це запропонувати. І я б не називала це ціною людини. Це взаємовигода двох людей. Такий собі бартер
И всё же наличие денег значительно снижает количество проблем, хотя наличие больших денег, уже , по моему, их количество ( проблем) увеличивает. Как всегда важна золотая середина. И возможность на ней "усидеть". И никогда не забывать, что всё во власти Божией.
Так. Відсутність грошей робить людину невільною і забагато грошей робить людину невільною. Гроші це лише можливість.
Перепрошую. Мали власний досвід? Забагато, це скільки? PS Просто Ваші дописи звичайно дотепні, та переконливі. А зараз....