не віддам дитину в школу

спростовування цього ствердження така сама помилка як і саме ствердження, бо то все для кожного досить індивідуально
дійсно, є діти, для яких така соціалізація тільки шкодить, але багато й таких, кому те необхідно

 

Кому саме це необхідно???

Якщо коротко, то соціалізація - це процес підготовки дитини до життя в суспільстві. Скажіть мені будь-ласка, яка дитина після закінчення школи готова до життя в дорослому спіспільстві? А кожен з нас мабуть знає таких, які навіть із кількома дипломами про вищу освіту не можуть знайти своє місце в цьому ж суспільстві.

 

особистості

Щось Ви, пане парапсихолог, наплутали всі поняття у купу
До чого тут дипломи про вищу освіту?
В процесі соціалізації особистість набуває змоги інтегруватися в суспільство і поводитися там адаптивно.
Соціалізація поза колективом це теж саме, що навчання плавати без пірнання у воду.

 

А колективи бувають лише у школі? Чи школа єдине місце, де в дитини є можливість спілкуватися із іншими дітками?

 

Кожна! Просто, РІВЕНЬ готовності в кожного різний.

А кількість дипломів тут абсолютно ні до чого. І, навіть, його наявність. Готовність жити в дорослому суспільстві - це, насамперед, вміти жити в колективі (робота, сусіди, спільники по хобі, друзі ets...).

Якщо дитина буде сидіти за височезним парканом і спілкуватися виключно з педагогами, які будуть до нього приїжджати, то ЗВІДКИ вона навчиться жити в колективі?

 

Їй-Бо, пишучи своє, Вашого, @Latana Royal, допису ще не бачив

 

нє, не лише
ще у підворітні є колективи...
А може Ви знаєте альтернативу шкільному колективу? Назвіть, бо дуже цікаво.

 

та то нічого, то не заборонено

 

Не ходити в школу, не означає сидіти за "височезним парканом і спілкуватися виключно з педагогами". Навпаки, спілкування повинно бути, але не лише із дітьми одної вікової категорії (однолітками).

Між іншим, як показує практика, якраз діти з поганою поведінкою та невисокою успішністю в школі стають більш успішними в житті і саме вони більш адаптовані до життя в дорослому світі.

Якщо говорити про здатність знаходити спільну мову із іншими людьми (на роботі, з сусідами, спільниками по хобі і друзями) то тут першочергове значення мають наступні речі: здорова самооцінка, впевненість в собі та власних силах, любов до себе, з позиції прийняття себе такими, якими ми є. Так от, поясність як традиційна школа впливає на формування цього? А хочете я розкажу Вам, як школа негативно впливає на це все??

Цілком достатньо цього:

• заняття в будь-яких секціях за покликанням (також з метою розвитку талантів, задатків і здібностей);
• спілкування в "підворітні", чи на вулиці;
• повноцінна сім'я з високими моральними принципами і адекватними батьками (до яких в хату приходять родичі, знайомі, сусіди, друзі різних вікових категорій).

 

Знову якийсь вінегрет. Вже аж не цікаво.

Не допусти Боже, щоб хтось послухався такого спеціаліста.
Де Ви бачили школу з людьми лише однієї вікової категорії??
А Ви хоч спілкувались з дітьми будучи вже дорослим, чи тільки на картинках бачили? Боюсь запитати - а з колективом дітей, а свїх виховували?
Так от, із практики: в колективі дітей початкової школи, самими неадекватними (при тому що рівень підготовки за предметами може бути досить високим) є ті діти, що не відвідували дитячий садочок, навіть якщо вони займались у якихось секціях. Вони не можуть вписатись в колектив, а колектив не сприймає їх. Чому так - мені смішно навіть пояснювати людині, що вважає себе психологом.

Умови, які Ви наводите, то може бути лише як варіант для одиниць, але ніяк не правило для всіх. Чому для одиниць і для яких саме - мені теж ліниво розтлумачувати горе-психологу.
Буває так, що діти з колективу також не можуть існувати в колективі, з інших причини. Але то вже зовсім інша історія. Бо гармонія повинна бути всебічна.

 

Десь колись читав таке (приблизно) :

Хто досконало володіє предметом - той сам активно працює в цій галузі.
Хто більш-менш орієнтується в предметі - той його викладає студентам.
Хто ледве орієнтується в предметі - той пише монографії.

Прикол, канєшно, але, якщо користуватися такою інструкцією, то нашому шанованому товаришу @Igor Fedoryshyn пора писати монографії.

 

Ваші молитви до Бога погано працюють, такого спецаліста слухають, при цьому досить багато. Тому Бог все ж таки допускає подібне)))

В школі навчаються діти різної вікової категорії, але 90% спілкування і взаємодії відбувається між однолітками.

Так, спілкувався. Як педагог якийсь час працював в гімназії, яка входить в ТОП-5 найкращих шкіл на Україні. 10 років досвіду роботи як практикуючого психолога (працюю також із підлітками). Крім цього, у своїй сім'ї виховую трьох дітей.

Цілком з Вами погоджуюся, всім це однозначно не підходить. Адже потім потрібно комусь працювати за копійки і бути рабом. Іншими словами, як я вже казав - бути "вінтіками системи". Як же інакше в сучасному суспільстві? Безумно в кожного тут свій вибір...

 

тільки не тут на форумі)) а то вже не то що вінігрет буде, ай олівє та фаршмак

 

Ви трішки промахнулися, я "активно працюю в цій галузі"! Тому Ваші слова сприйматиму як комплімент)))

 

По суті - сперечатися не буду, але :

- вінегрет

- а й

- олів"є

- форшмак

 

Ото ж...

 

це лише доводить рівень безграмотності мас

Маячня несусвітна. Бо 100% учнів щонайменше вчаться складати відносини з вчителями, але то таке, бо Ви, пане, з кожним новим дописом доводите свою страшенну некомпетентність.

Ще раз посипаю голову попелом і відправляю Вас до своєї колекції "портретів" невігласів, разом з
- психологом з дитячого садочку, який на прохання допомогти і дати пораду не зміг нічого іншого вимовити, як лише "а що Ви про це думаєте самі?"
- психологом із школи, яка поєднує свою діяльність з індивідуальними шкільними уроками по предмету, і яку довелось просити у адміністрації замінити на іншу, після першого ж заняття, бо шестирічна дитина втекла від неї на першому ж уроці
- вчителькою молодших класів, яка має досвід роботи у школі більш 20 років, має вже своїх онуків, але не здатна дати ладу своєму класові вже на протязі трьох років. І вибравши собі дітей кращих із кращих (А клас, бо в Б зазвичай потрапляють "всі інші", та ще й школа для обдарованих дітей, куди потрапляють лише за конкурсом), не змогла зробити з них колектив, занизила загальний рівень їх освіти у поєднанні з початковим, з яким вони з дому потрапили до школи, кричить на дітей і лупцює ременем, бо не здатна надбати у них авторитету. І до всього цього настільки тупа, що коли вже самі батьки змушені були надати їй купу методичної літератури, провідних розробок сучасників та класиків з педагогіки та психології, то вона навіть тим не в змозі скористуватися.
- і ще багато інших експонатів...

І з чим я точно можу погодитись, так це з тим, що дійсно, не варто віддавати дитину в школу лише через приведених вище "спеціалістів", разом з Вами.

 

То де такий жах відбувається? Бо ми теж йдем в перший клас, ого аж страшно стає!

 

Та ні, ви до Харкова не підете, та що не хвилюйтесь Шукайте таких "індивідів" у себе.

 

Та ми теж в "А" клас і теж вчителька як на мене строга та примудра, з 20-ти річним досвідом, але побачим як буде)