спростовування цього ствердження така сама помилка як і саме ствердження, бо то все для кожного досить індивідуально дійсно, є діти, для яких така соціалізація тільки шкодить, але багато й таких, кому те необхідно
Кому саме це необхідно??? Якщо коротко, то соціалізація - це процес підготовки дитини до життя в суспільстві. Скажіть мені будь-ласка, яка дитина після закінчення школи готова до життя в дорослому спіспільстві? А кожен з нас мабуть знає таких, які навіть із кількома дипломами про вищу освіту не можуть знайти своє місце в цьому ж суспільстві.
особистості Щось Ви, пане парапсихолог, наплутали всі поняття у купу До чого тут дипломи про вищу освіту? В процесі соціалізації особистість набуває змоги інтегруватися в суспільство і поводитися там адаптивно. Соціалізація поза колективом це теж саме, що навчання плавати без пірнання у воду.
А колективи бувають лише у школі? Чи школа єдине місце, де в дитини є можливість спілкуватися із іншими дітками?
Кожна! Просто, РІВЕНЬ готовності в кожного різний. А кількість дипломів тут абсолютно ні до чого. І, навіть, його наявність. Готовність жити в дорослому суспільстві - це, насамперед, вміти жити в колективі (робота, сусіди, спільники по хобі, друзі ets...). Якщо дитина буде сидіти за височезним парканом і спілкуватися виключно з педагогами, які будуть до нього приїжджати, то ЗВІДКИ вона навчиться жити в колективі?
нє, не лише ще у підворітні є колективи... А може Ви знаєте альтернативу шкільному колективу? Назвіть, бо дуже цікаво.
Не ходити в школу, не означає сидіти за "височезним парканом і спілкуватися виключно з педагогами". Навпаки, спілкування повинно бути, але не лише із дітьми одної вікової категорії (однолітками). Між іншим, як показує практика, якраз діти з поганою поведінкою та невисокою успішністю в школі стають більш успішними в житті і саме вони більш адаптовані до життя в дорослому світі. Якщо говорити про здатність знаходити спільну мову із іншими людьми (на роботі, з сусідами, спільниками по хобі і друзями) то тут першочергове значення мають наступні речі: здорова самооцінка, впевненість в собі та власних силах, любов до себе, з позиції прийняття себе такими, якими ми є. Так от, поясність як традиційна школа впливає на формування цього? А хочете я розкажу Вам, як школа негативно впливає на це все?? Цілком достатньо цього: заняття в будь-яких секціях за покликанням (також з метою розвитку талантів, задатків і здібностей); спілкування в "підворітні", чи на вулиці; повноцінна сім'я з високими моральними принципами і адекватними батьками (до яких в хату приходять родичі, знайомі, сусіди, друзі різних вікових категорій).
Знову якийсь вінегрет. Вже аж не цікаво. Не допусти Боже, щоб хтось послухався такого спеціаліста. Де Ви бачили школу з людьми лише однієї вікової категорії?? А Ви хоч спілкувались з дітьми будучи вже дорослим, чи тільки на картинках бачили? Боюсь запитати - а з колективом дітей, а свїх виховували? Так от, із практики: в колективі дітей початкової школи, самими неадекватними (при тому що рівень підготовки за предметами може бути досить високим) є ті діти, що не відвідували дитячий садочок, навіть якщо вони займались у якихось секціях. Вони не можуть вписатись в колектив, а колектив не сприймає їх. Чому так - мені смішно навіть пояснювати людині, що вважає себе психологом. Умови, які Ви наводите, то може бути лише як варіант для одиниць, але ніяк не правило для всіх. Чому для одиниць і для яких саме - мені теж ліниво розтлумачувати горе-психологу. Буває так, що діти з колективу також не можуть існувати в колективі, з інших причини. Але то вже зовсім інша історія. Бо гармонія повинна бути всебічна.
Десь колись читав таке (приблизно) : Хто досконало володіє предметом - той сам активно працює в цій галузі. Хто більш-менш орієнтується в предметі - той його викладає студентам. Хто ледве орієнтується в предметі - той пише монографії. Прикол, канєшно, але, якщо користуватися такою інструкцією, то нашому шанованому товаришу @Igor Fedoryshyn пора писати монографії.
Ваші молитви до Бога погано працюють, такого спецаліста слухають, при цьому досить багато. Тому Бог все ж таки допускає подібне))) В школі навчаються діти різної вікової категорії, але 90% спілкування і взаємодії відбувається між однолітками. Так, спілкувався. Як педагог якийсь час працював в гімназії, яка входить в ТОП-5 найкращих шкіл на Україні. 10 років досвіду роботи як практикуючого психолога (працюю також із підлітками). Крім цього, у своїй сім'ї виховую трьох дітей. Цілком з Вами погоджуюся, всім це однозначно не підходить. Адже потім потрібно комусь працювати за копійки і бути рабом. Іншими словами, як я вже казав - бути "вінтіками системи". Як же інакше в сучасному суспільстві? Безумно в кожного тут свій вибір...
Ви трішки промахнулися, я "активно працюю в цій галузі"! Тому Ваші слова сприйматиму як комплімент)))
це лише доводить рівень безграмотності мас Маячня несусвітна. Бо 100% учнів щонайменше вчаться складати відносини з вчителями, але то таке, бо Ви, пане, з кожним новим дописом доводите свою страшенну некомпетентність. Ще раз посипаю голову попелом і відправляю Вас до своєї колекції "портретів" невігласів, разом з - психологом з дитячого садочку, який на прохання допомогти і дати пораду не зміг нічого іншого вимовити, як лише "а що Ви про це думаєте самі?" - психологом із школи, яка поєднує свою діяльність з індивідуальними шкільними уроками по предмету, і яку довелось просити у адміністрації замінити на іншу, після першого ж заняття, бо шестирічна дитина втекла від неї на першому ж уроці - вчителькою молодших класів, яка має досвід роботи у школі більш 20 років, має вже своїх онуків, але не здатна дати ладу своєму класові вже на протязі трьох років. І вибравши собі дітей кращих із кращих (А клас, бо в Б зазвичай потрапляють "всі інші", та ще й школа для обдарованих дітей, куди потрапляють лише за конкурсом), не змогла зробити з них колектив, занизила загальний рівень їх освіти у поєднанні з початковим, з яким вони з дому потрапили до школи, кричить на дітей і лупцює ременем, бо не здатна надбати у них авторитету. І до всього цього настільки тупа, що коли вже самі батьки змушені були надати їй купу методичної літератури, провідних розробок сучасників та класиків з педагогіки та психології, то вона навіть тим не в змозі скористуватися. - і ще багато інших експонатів... І з чим я точно можу погодитись, так це з тим, що дійсно, не варто віддавати дитину в школу лише через приведених вище "спеціалістів", разом з Вами.
Та ми теж в "А" клас і теж вчителька як на мене строга та примудра, з 20-ти річним досвідом, але побачим як буде)