Не стало Віктора (levandivka)

Сумую разом з рідними і друзями.
Щирі співчуття родині.

 

Співчуваю родині та близьким. Вічна пам’ять. Бережіть себе.

 

Співчуваю...
Хоч ми не були знайомі, але дуже шкода, ще такий молодий був..

 

Як і всі , спершу не повірила ,що не стало п.Віктора.....та й зараз не віриться..чи не хочеться вірити.
Земля йому пухом і сил та витримки рідним.

 

Життя прекрасне, але таке тендітне. А смерть страшна і невблаганна!
Вічная пам'ять! Хай земля буде пухом! Співчуття рідним і близьким!
http://www.youtube.com/watch?v=w2XL2rz04pU

 

Мої співчуття родині та близьким.
Вічна пам'ять Віктору!!!

 

жах ...... соболезнования родным и близким .....

 

Соболезную семье и близким..
Это шок.

Вечная ему память!

 

Вічна память, як шкода... ((( Ми лише нещодавно бачились, коли я гуляв у центрі зі своїм меншим, Віктор теж був зі своїм сином. Посиділи, попили пива, а діти солодке... Це капець, яке життя непередбачуване у виборі кому скільки... Співчуваю близьким, але Душу в тіло нажаль не повернути. Вікторе, ми памятаємо тебе, про тебе і взагалі...

 

важко дуже на душі, не можу думати ні про що інше...Хоч ми останнім часом не спілкувались, та завжди буду пам"ятати першу мою форумівку ще в 2008-му, і Левандівку, який ховався за деревами з фотоапаратом, який щиро прийняв у свою компанію..
співчуття рідним, сили їм пережити все і продовжувати жити..

 

коли почув,спершу подумав шо то чийсь необдуманий жарт
нажаль "жарт" виявився реальним
сумно......сумно.тому шо нас покидають люди в розквіті сил,люди,яким тільки жити і творити.....сумно
мої співчуття рідним та близьким
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ

 

Когда в прошлом году приехал на встречу выпускников, то Витьке предлоил подработать.
Давай. мол. снимай, оргкомитет оплатит.
Оргкомитет не оплатил.
Я оплатил.
Чист перед Виктором.
Потом в Стрий вместе поехали на встречу с ВасМТ.
Полдня по Стриюходили.
Витька очень был захоплен жертвами НКВД в ЗУ,
Провёл меня к музею в Стрию.
Директора не было.
Витька настоял чтобы дозвонились до директрисы.
Пришла.
Они очень долго беседовали.
Витя предложил свои проекты.
Та согласилась.
Потом ВасМТ подошёл.
Много разговаривали.
Со многим согласился.
Мудрые мужики.
Захидноукраинские мужики, которые на многие вопросы мне глаза открыли.
Разъехались.

Вас МТ посадил нас на маршрутку.
Ехали - бедагурили.
Я к хохлушкам приставал, а Витя меня тормозил.
Утром следующего дня встретились возле Яновского кладбища - я к отцу ходил.
Прошлись по городу.
Болтали.
Как же хреново, ребята!

 

Волею долі в суботу буду у Львові. Дайте адресу і час. Проведу....

 

Здавалося б є людина, і ось, в раз її не стало...
Якось досі складно повірити.
Розумію, що нічого не зміниш, але так хотілося б. Шкода, що ми починаємо так цінувати людей, лише коли вони від нас йдуть. Йдуть безповоротно.
Якби не був з ним знайомий, не сприйняв цю новину так важко, хоча не знаю, як міг би по-іншому її сприйняти, адже крім рідних нікого більше не втрачав.

Що я хочу сказати, Левандівка гідний того щоб за ним сумувати, він гідний кожного хорошого посту який про нього написано.

 

Я був глибоко шокований, коли дізнався таку страшну новину. Досі не можу усвідомити, що це все не страшний сон, а правда.
Пішла з життя молода людина, повна сил, енергії і планів, які залишилися нереалізованими.
Тільки в такі моменти починаєш усвідомлювати наскільки плинне і непередбачуване людське життя.
Вічна пам"ять Віктору.
Хочу висловити глибокі співчуття рідним, близьким, друзям, форумлянам в зв"язку з такою незворотною втратою.

 

Братцы. честно, что буду стараться.
Где и во сколько?