Відповідь: Не будь байдужим!!! В начале 90-х в Украине был свой Бог - Мария Дэви Христос...Сейчас народ поскромнее - считает себя лично Родиной....
Відповідь: Не будь байдужим!!! На городі бузина,а в Києві таки дядько... ІМХО.Для мене народ України - невід’ємна частина моєї Батьківщини.Так як і земля на якій я народився...
Відповідь: Не будь байдужим!!! Звісно це не лайка, це матюк!!! Та ще й який... заради правил форуму промовчу. А до чого тут роботи? Тут взагалі йде про загальні надумані "мовні промблеми" російськомовних осіб...
Відповідь: Не будь байдужим!!! Ну Вы то, пан levandivka, не юный Бандерівець - Вы должны хорошо помнить, как от имени Родины лишали советского гражданства...Очень мне фразеология напомнила не столь отдаленные времена....
Відповідь: Не будь байдужим!!! Українська нація? Остап Кривдик. ... 5) Двомовна мультикультурна спільнота (а la Бельгія). Цей проект зараз може бути потенційно втілений через законодавчі ініціативи партії регіонів щодо двомовності. Реальна суть таких дій – повернення російській мові її домінуючого становища в Україні, витіснення української з переважно російськомовних регіонів (в першу чергу – з Донбасу), формування "російської української нації", котра мала б достатню вагу для зміни українського вектора. Білорусь тут – більш ніж яскравий "двомовний" приклад. В такій ситуації через 30-50 років Галичина ризикує опинитися україномовним анклавом, а потенційну українську націю буде і надалі культурно розколото. весь текст
Відповідь: Не будь байдужим!!! А-а-а... ТАК би і писали... Звичайно помню! Але це стосувалося лише дуже відомих Граждан. Звичайних "нєсогласних" - просто гноїли в лагерях\псіхушках.
Відповідь: Не будь байдужим!!! Знаете, пан Danilo, все это напоминает крики .."А! Мы все умрем!!!"... Наша страна практически никогда не была самостоятельным государством. Все время находилась под властью разных имперй и стран. И при этом сохранила свой язык! Представте себе, даже ужасный советский гнет - и тот не выкорчевал украниский язык... Так с чего это вдруг - в своей стране - стали лить крокодиловы слезы об исчезновении языка? Скорей всего слезы льют исключительно политиканы, и связано это с вытеснением конкурентов - "я - самий щiрий, а в нього бабця - москалька!!!!" Додано через 1 хвилину Я вот тоже вначале возгордился Но потом понял - времена сменились....
Відповідь: Не будь байдужим!!! Навіть в Ірландії прокинулись: "а де наша мова? Здається, щось таке було?"
Відповідь: Не будь байдужим!!! Чого не скажеш про Білорусь. Та досі спить і можливо вже ніколи не прокинеться - тобто загине...
Відповідь: Не будь байдужим!!! Да ? Бівшая комсомольская функционерка (видать, недотр**анная) А еще раньше - Леонид Ильич ? Задумайтесь - наРОД - РОДина...
Відповідь: Не будь байдужим!!! Меня так умиляют поклонники этого рецепта, Вы видимо незнаете что специально для них существует симетричный ответ. Тлумак-пэжотувка-ридни сэла. Пишу не для того чтобы кого то обидеть, а для того что на всякую глупость найдется другая не хуже.
Відповідь: Не будь байдужим!!! в ірландії після сторіч забуття почала відновлюватися гельська (?), і нічого -- вчать і тішаться....
Відповідь: Не будь байдужим!!! Перше, що хотілося б відповісти на Вашу репліку, що ми маємо не тільки рідні села, але й рідні міста, в одному з яких Ви маєте честь жити. Щодо сіл, я дам Вам щиру пораду. Сядьте на однині перед дзеркалом і подумайте, а які переваги маєте Ви перед пересічним Міськом з села? Краща освіта? Не думаю. Більше книжок прочитали? Недумаю. Краще виховання чи поведінка? Не думаю. Навіть той же Місько матюкатися навчився і пити горілку не гірше вас, росіян. А ось приниження села в Вас дуже симптоматичне - це ментальність на ґенному рівні прищеплена вашим батькам і дідам яких послали окуповувати нашу землю. В нас в Австралії зараз небачена в історії посуха. Багато фермерів покидають ферми і переселяються в міста. Уряд дуже занепокоєний, що із зникненням патріархального сільського життя зникне традиційний присущий Австраліїї стрій життя. Чи не цього добивалися російські а згодом комуністичні бонзи руйнуючи українськи села? Тут і Голодомор і насадженні мотиви, що село - це щось низьке, що це стидно. Заодно, що розмовляти українською - стидно бо це мова села. До відома, ніде на Заході жити в селі було і є стидно. І навпаки, хто має достатньо грошей, переселяється в сільську місцевість або в віддалені перемістя. А в містах (подивіться Лондон, особливо південні райони) вже більше і більше людей кольору Вашого аватару.
Відповідь: Не будь байдужим!!! Вы видимо не поняли что я хотел сказать, речь о том что большинство горожан приезжие, они либо их родители и говорить по этому поводу глупости смешно. Насчет унижения села то это стереотип 70-80-х этим страдали как русские так и украинцы и те и другие были выходцами из сел кто раньше кто позже и хотели выделится над своей средой, сейчас это редко кто подчеркивает. Думаю мало кто может похвастать что хотя бы один из его пра-пра в 19 веке жил в городе процент городского населения был тогда всего несколько процентов, так что сельское происхождение практически у всех.
Відповідь: Не будь байдужим!!! Ми про різні речі ведемо мову. Ви - тільки і виключно про явище (подію), я - про людей, їхні вчинки, їхній світогляд, їхні наміри етс. Тому Голодомор, як явище, однозначно ніяких "білих" сторін не має. А от у роботі НКВС були і "білі" сторони.
Відповідь: Не будь байдужим!!! Це Ви вірно примітили! А дайте відповідь, коли Ви в останній раз лежали в пшеничному полі, дивились в блакитне небо, вдихали пахощі стиглої хлібної ниви і зачаровано слухали жайворонка... а смак простого домашнього житнього хліба з свіжим молоком... а босоніж по ранній росі... а як гарно пахне земля весною... І хоч я народився в місті для мене це дороге. Це наш початок. Це джерело, яке живить українську ментальність. Це наша пам'ять, наші корені. Я до землі ВКЛОНЯЮСЬ УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛУ!