Не будь байдужим!!!

А я нічого не сдавав. "Мне по закону положено.."

звідси

 

Просто треба читати ці закони, а не їх коментарі. Щодо обов"язкового володіння українською при набутті громадянства, то в законі звучить так:
"З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про громадянство України
Розділ II
НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
Стаття 9. Прийняття до громадянства України
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);"

Щодо рішення КС, то державна є "...обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України)". Тобто, це стосується лише певних категорій громадян.

 

Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі). Кумедно

 

Ничего смешного в этом нет, дополнительные гарантии прав инвалидов, вот и все

Например Польша. Вы довольны были, когда не спрашивали? Неужто нравится ситуация, когда взаимные обиды продолжают плодиться? ((((

 

Тут невеличке пересмикування. З вивченням польської проблем не було, інакше й не мислилося. Знали, володіли і користувалися. Проблема була зовсім в іншому, але це вже інша тема

 

наверно когдато было, просто потом привыкли ...

 

Когдато, це коли Г.Русь під Польщу попала?

 

Сорри, я немножко о другом речь вел. Польшу указывал как пример одной из самых мононациональных стран в Европе (согласно Вики по крайней мере). А второе предложение собственно мое отношение к теме.

 

Мовна проблема в Україні.

Не можливо описати всі позитивні риси, які закладено в душі, розумі та серці кожного українця. Однією з них є властивість поважати культуру, звичаї та традиції інших народів. Навіть перебуваючи проїздом на території іншої країни, українець намагається спілкуватись тією мовою, на чиїй території перебуває, не кажучи вже й проте, якщо від тимчасово там проживає. Більше того, коли іноземці, перебуваючи в Україні, про щось питають на своїй мові, українець намагається зрозуміти, про що йде мови і по можливості на їхній мові відповісти їм.
Чому українці йдуть на зустріч всім, а всі не поспішають йти на зустріч українцям? Небажання спілкуватись на Території України державною українською мовою - це принцип, переконання, чи ознаки москальсько-егоїстичного менталітету? Чому російсько-мовні громадяни, які проживають за кордоном, не відстоюють там свої мовні інтереси на державному рівні, а лише намагаються зробити це в Україні? Чому тільки на території України живуть москалі?

 

А навіщо?
То без сенсу!
Ви, наприклад, не пишете в існуючу гілку, а заводите"нову".
2 українці - 3 гетьмани. І кожен шукає своє рішення. Не хоче йти з усіма разом.
То який йолоп піде "назустріч" з неукраїнців?

 

А я свідомо використав це слово в подвійному значенні. Перша помітна хвиля імігрантів з Московії з'явилась в Україні приблизно 300 років тому у вигляді військових окупаційних поселень. На той час російська мабуть ще й не сформувалась.

 

А тут premium может и прав . Если он имел ввиду русский язык, близкий к современному.

С временным определением разногласий нет, а вот какой диалект стал базовым - спорят до сих пор...

И это утверждение не очень далеко от исторических фактов, которые можно найти в серьезных работах историков разных национальностей

 

Конечно!
300 лет назад приехали из Московії и з'явилась в Україні нынешние жители РФ.
Говорили они на финском и татарском языках.
Украинцы научили их говорить на русском.
Который специально для них придумали, дабы отличать от местных титульных жителей, но , в то же время, и понимать о чём будут жители Московии говорить.

 

Говорят, в Киеве выгнали с районного конкурса, посвященного Дню влюбленных, двух учеников, которые решили прочитать отрывок из "Евгения Онегина" (автор Сашко Гарматный) на русском языке.
Мне просто интересно, а если бы они решили "Ромео и Джульету" на языке оригинала прочитать?
Их бы тоже забанили?
Или как?

 

В Україні, тобто в Русі або в Росії, була така:
"Наперод сотворив небо і землю. На небі сотворив ангели сребрнії, золотії, мальованії, з очима соколовими. Под небесі сотворив птаки — ворони, сороки, круки, кавки, вороб'ї і тетери. На землі сотворив свині, корови, воли, медведі і вовчиська. Так же сотворив лисиці, горностаї, коти, миші і іншії преутішнії звірята.

І побудував їм господь рай, плотом моцним огородив і податтю його подперл. Там же насіяв дубини, грабини, ліщини, ольшини. В огородах насіяв свокли, ріпи, редьки, мрхви, пастернаку і іншого хвасту і дерева.

І ходить собі господь, глядить, щоб якоє порося не вилізло. Коли одним оком глянет на' небо. Аж ся небо засолопіло, сонце уха спустило і звісило."
(розмовна мова, Казання руське, 17ст.)

"Бо єсли вихваляєт Кгреція Нестора,

Ахіллеса, Аякса, а Троя Гектора,

Атенчикове славять кроля Періклеса

І славного оного з ним Темістоклеса,

Рим зась з смілості свого хвалить Курціуша

І з щасливих потичок славить Помпеюша,

Теди теж і Росія Петра Сайдачного

Подасть людєм, в пам'ятку віку потомного,

Аби його послуги крвавії всі знали

І пред народи годне його вспоминали,

Же то його в том долі тіло єст покрито

І на нагробку слова такії вирито:

«Тут зложив запорозький гетьман свої кості,

Петр Конашевич, ранний в войні, для вольності

Отчизни. Кгди на нь турці моцно натирали

І пострілов смертельних кілька му задали,

Которими зранений, живота доконав,

Віри богу, і кролю, і войську доховав,

І умер, боронячи мира ойчистого,

За що узич му, творче, неба вічистого,

Як ревнителю віри благочестивої,

В которой бил виховай з молодості своєї.

Року тисєча шесть сот двадесят второго,

Погребен в монастирі братства київського,

На которий тисячій кілька офірував

А жеби там науки фундовано жадав».

(літературна, пісні на жалосний погреб Сагайдачного, 1622р.)


А в Московії така:
"Возведем око мысленное и посмотрим разумным видением: где Индея и Ефиопия? Где Египет и Александрия, страны великия и преславныя, иже древле ко Христу усвоеныя? Где Вавилон, начальный градом, иже Навходоносор созда в жилище царем? В нем же трие отроцы молитвою пламен пешный в росу приложиша, и Данил пророк львы укроти, и некогда царь хождаше по стенам з гордостию глаголя: “Не сей ли есть град великий Вавилон? Его же аз создах в жилище себе. К нему же и божественный глас бысть: “Тебе глаголю, Новходоносору царю, царство твое мимо идет от тебе, от человек изженутся, и траву, яко вол, яси в пустыни, дондежеб) седмь времен минет. Да уразумевши, яко вышний владеет царством человеческим, ему же хощет и дает”. Где Сирея боголюбивая? Где Палестина, земля освященная? На ней же изволи сын слово божие родитися, от нея же вси пророцы и апостолы. Где Рим превеликий, иже и владыко бысть вселенней иногда? Где Карфаген и Медиалам многонародный? В нем же бывый епископ Амбросей чюдный, не убоявыйся ярости великого царя Феодосия. Где седмохолмный Царствующий град?"
(Московський літописець, 1708р.)
А про те, якою мовою розмовляли самі московити - московські історики стидливо мовчать, жодного повноцінного тексту я не знайшов.

 

Полковник,
:D
Кроме того, были подготовлены очевидцы тех событий. Им открыли древнюю тайну вечной жизни и завещали сидеть на форумах

 

А якою київляни в ХVI-XVII?

 

premium забыл уточнить, что вместо некоторых букв в оригинале "Ять", которая читалась оченно по-разному. Здорово меняет вид.

Ну и разговорный с текстами богословского писАния тоже хорошо сравнен. Очень, очень полезная информация

 

А шо Ви так агресивно виступаєте проти історичних фактів?

Я ж привів цитати. Вірш був написаний саме в Києві, так розмовляли освічені кияни (а не кієвлянє). Неосвічені розмовляли простіше, приблизно як в першій цитаті.

В Україні, як і в древній Русі,ять читалась як і.

Ви ж не будете стверджувати, що слова пЂснЂ (пісні), усобицЂ (усобиці), высЂде (висіде), незнаемЂ (незнаємі), рЂцЂ (ріці), треба читати пєснє (в значенні песни), усобіцє (усобицы), висєдє (в значенні слезет), нєзнаємє ( в значенні незнакомые), рєцє (в значенні реке)

 

Свого часу мовою вищої освіти взагалі була латина. Але, як казали ті ж латиняни, "Темпере мутантур ет нос мутамур ін іліс"(нажаль не пам"ятаю як пишеться в оригіналі). І це було ще за часів Ломоносова.