Не будь байдужим!!!

Так і це правда. У всіх слов'янських племен, наприклад, і досі культове дерево - дуб.

А у угро-фінських племен - біла берізка.

Що до мови, так подивіться до етимологічного словника Фасмера і ви побачите, що більшість російських слов'янских слів мають ближню етимологію від українських слів, рідше - білоруських.

А Kertis - пекельний чортяко

 

Пупер, это Одесса! Даже быдло имеет особое чуйство юмора))))

 

Гммм... і вони там потрібні???

 

В самом слове - суржик - что-то уничижительное...И этому есть объяснение - украинский язык разбавлен русскими словами - это суржик...А украинский язык разбавленный польскими и венгерскими словами - диалект... Я бы призвал - не употреблять такого слова, а использовать определение восточно-украинский диалект...Смотришь - и люди перестанут стесняться говорить на нем!

До недавнего времени патриот - он в буденовке и с цитатником ленинан за поясом...Теперь - в вышиванке и шароварах....Содержимое головы - во внимание не принимается...

 

Вам не нужны, а кому-то нужны. Разве патриоты - это плохо?

 

ТАКИЕ - плохо! Очень плохо! Преступно! Нужно их изолировать!!!

 

Степаныч, я не поняла. Если человек говорит на языке своих предков - это ПЛОХО?!

 

Чесно, у мене в Хмельницькому є люди, яким не подобається, що люди розмовляють чистою російською чи занадто чистою українською. Це звучить, подивіться я такий розумний, а ви всі інші тупаки.

 

Просто это звучит неестественно.

 

Для вчителів, викладачів або на офіційному рівні. Наприклад, коли я хочу продемонструвати освіченість, я розмовляю літературною, до старших людей теж. Я в житті використовую десь 70 % літературну мову.

Але в колі друзів літературна мова звучить занадто вже офіційною. Там звучить майже чистий суржик-діалект української мови.

 

То не лише у Хмельницькому. Страх бути не ТАКим, як всі, з віком проходить. Тоді людина поводиться ТАК, як є.

Наспівуючи:
Досадно попугаем жить,
Гадюкой с длинным веком...
Не лучше ли при жизни быть
Приличным человеком?!

 

А чим гірший суржик-діалект, я гадаю він має стати діалектом і позбутися суржикуватості...

 

А що робити тим, у кого в сім'ї розмовляють мовою дуже близькою до літературно-розмовної і іншої не знають? Мені не дуже подобається, як на сході часто знушаються з російської мови... Є діалекти, але значно частіне зустрічається неповага до мови, небажання вчитися, розвиватися, збагачувати свій мовний словник. Працює принцип: "И так сойдет!"

 

Пояснювати Вам, чим неосвіченість гірша?

Хочеться виглядати ближчим до ґєґємона-пролєтарія..?
Багатолітня пропаганда дається взнаки.

 

Ви не зрозуміли, я кажу, що в Україні має розвиватися українська розмовна мова, а літературна має свій офіційний рівень.

Розмовна мова (діалекти, говори, розвиток мови) - це живучість мови, а суржик- це мовна смерть.

Я кажу освіченість - це літературна мова.

 

В Україні має розвиватися ОСВІТА.

Може повернімося до теми гілки?

 

Перенесіть у інший розділ. Я цим Вам турботи не завдам.

Літературна мова - ознака освіти, а розмовна - простого люду .

 

"Литературный язык — всегда результат коллективной творческой деятельности… Нельзя представить себе развитую и богатую культуру народа без развитого и богатого литературного языка. В этом большое общественное значение самой проблемы литературного языка. Некоторые исследователи предпочитают говорить не о литературном языке в целом, а о его разновидностях: или о письменно-литературном языке, или о разговорно-литературном языке, или о языке художественной литературы и т. д. Литературный язык нельзя отождествлять с языком художественной литературы. Это разные, хотя и соотносительные понятия. Литературный язык — достояние всех, кто владеет его нормами. Он функционирует как в письменной, так и в разговорных формах. Язык художественной литературы (язык писателей), хотя обычно ориентируется на те же нормы, заключает в себе много индивидуального, необщепринятого. В разные исторические эпохи и у разных народов степень близости литературного языка и языка художественной литературы оказывалась неодинаковой."

 

Я Вас почитав. Я спілкуюся чистою українською мовою, просто деякі використовують такі літературні форми та норми, які не притамані цьому регіонові України та випендрюються.

Я випендрююся перед викладачами та повсякденному житті.

 

Те случаи когда "патриоты" нужны "кому-то" можно увидеть на всех митингах полит. партий. Настоящие патриоты нужны своей стране, а не тем кто им платит за "патрийотизм".

Мова не є ознакою патріотизму. Патріотом України може стати і грузин і бразилець, коли переїде сюди на пмж, для нього рідною мовою залишиться його мова.

С тем что нужно изолировать преступников согласен. Многие ультраправые националисты или "патрійоти" иногда действуют не совсем законно.