Не будь байдужим!!!

Та нема в нас ніякої "остроти", а от люди, які охоче розпалюють, а потім і підтримують нездорові проблеми Є, причому як в Україні, так і поза її межами (такі собі доброзичники)

 

Напевно, не для того, щоб повторювати мантри "тока б нєбила вайни". Я умисно об'єднав Ваш вчорашній і нинішній пости у 2707. (ліниво і попереднє клікушество збирати докупи)
Ви плануєте щодня касандрити?

 

Хотелось бы Вас порадовать: из-за кризиса на рынке переводов легкий спад, но надеюсь, что заказ рано или поздно появится, соответственно будет меньше свободного времени, которое столь приятно проводить на вашем форуме.

Постараюсь не повторяться. Вкратце:
Что державная нет вопросов, непонятно только, почему наряду с державной не может быть региональной, чтобы шахтер, прийдя со смены, не должен был садиться за учебник. Закон для человека, а не наоборот, не так ли? Именно поэтому принцип региональных языков столь распространен в Европе. Это удобно.

И потом, я не могу понять: чем жителям прекрасной Галиции помешает, если ребенок шахтера в Донецке посмотрит мультфильм на своем родном языке?

 

Феєрична дурня, шановний пане звідти! А зараз та дитина що, не дивиться мультиків рідною мовою? Багато бачили шахтарів з підручниками?

Здається Ви просто кимось прикидаєтесь, чи клеїте когось ...

 

вибачайте,далі з вами нецікаво....

 

Так вам нема чого розуміти, вам це не дано.

Я достаю из широких штанин
дубликатом бесценного груза.
Читайте,завидуйте,
я -гражданин Советского Союза.

 

Вам не нравится Советский Союз? Тогда мы идем к Вам!

ЗЫ: А Вы мне так и не ответили, нИхАрашо!

 

Є Українці, є росіяни, є советскіє люді. Ви себе ким вважаєте?

 

Людиною. Особистістю. Громадянином. І?

 

Знову спекуляції навколо Мовної хартії ?
Хоч би товаріщ пропагандист (слухайте, форумляни, а чому тут з Іраку або Північної Кореї нема "вчителів" ?)...
Хоч би товаріщ пропагандист прочитав давні дописи на цю тему: там чорним по білому доведено, що всі поняття Хартії до України не мають ніякого відношення: наші окремі російськомовні "міста-колонії", оточені україномовними селами просто не вписуються у ті положення.

І ще раджу товаріщу пропагандисту замислитися над національним проблемами його країни: через 50 років найпоширенішим російським прізвищем буде ... Лі.

Треба росіянам готуватися до цього (в плані вивчення мов).
Тим більш, є спільні слова:

"Чи говорите ви китайською?" -
"Нінь *уй бу *уй шо чжун го хуа ?"

 

Конечно не мають. Так просто ратифицировали, от нехрен делать.
З.Ы. А кто пропагандист? :smile: kwl? Почитаем-с...

 

Читайте.... Вот так...

 

Почитал. Тоже мне пропаганда.
От пропаганды (любой) подскажу защитную мантру:
"Ху а ю ту факинг лекча ми? Ху а ю ту факинг лекча ми? Ху а ю ту факинг лекча ми?" (с)
Помогает.

Отсюда надыбал:http://vladimir.vladimirovich.ru/2008-9-15/#an2744

 

Совершенно не исключено. "Страдающие недостатком жизненного пространства китайцы умны, терпеливы и настойчивы. Их зоркие прицельной суженности глаза внимательно смотрят через Амур..."
тем не менее, Boris_Kiev, а Вы уверены, что при таком невеселом для России раскладе Украина останется как бы ни при чем ? Какие силы удержат россиян с именами Ли на границе напр. Курской и Сумской областей ?

 

Та такі собі наші дружні сили - теж на прізвище Лі, тільки з написанням Lee.

 

А воно того варто ? Маю таку крамольну думку - може краще щоб кляти москалi (закреслено) дружнi сусiди росiянi стримували натиск Кiтаю ?

 

Та "ваші" Лі дійдуть до Уралу - пасовиськ вистачить.
У їхній ментальності - панувати тільки в Азії.

 

ДАТА

Відповідно до указу Президента, починаючи з 1997 року, 9 листопада в нашій державі відзначається День української писемності та мови — в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця.


І стаття в тему від УМ.




Минуло п’ять років, відколи Верховна Рада прийняла постанову «Про рекомендації парламентських слухань «Про функціонування української мови в Україні». Ті п’ять років, за які, згідно з положеннями і приписами постанови, державна мова мала утвердитися і зміцнити свої позиції, стали роками її приниження і нехтування. Основоположне твердження документа — «на дванадцятому році незалежності українська мова як державна мова в Україні не набула належного поширення в усіх сферах суспільного життя», яке й спонукало до прийняття постанови, — цілком могло б бути написане й сьогодні. І завтра. І ще через п’ять років, якщо вони минатимуть за сценарієм останніх п’яти.
Здавалося б, завдання однозначне: створення чітких механізмів реалізації вже прийнятих правових документів щодо функціонування української мови і схеми юридичної відповідальності за порушення законів, які регулюють питання використання державної мови. Але, на жаль, ера декларативності ніяк не поступиться місцем ері роботи. Особливо прикро, що ця бездіяльність — на совісті тих сил, які пройшли до парламенту і сформували уряд з емоційними гаслами національного відродження, економічного прориву та культурного стрибка.


Подвійні ігри політиків

Усі ці роки країна живе без будь–яких механізмів контролю, захисту та процедури відповідальності за порушення закону про державну мову. Міжнародна громадська організація «Конгрес захисту української мови» неодноразово зверталася з пропозиціями створити виконавчий орган для реалізації концепції мовної політики. Але всі наші звернення до парламенту, Кабінету Міністрів та Президента залишилися без розгляду. Не створено ані Ради з питань мовної політики при Верховній Раді, яка б здійснювала громадську експертизу законопроектів, що стосуються мовної сфери; ані виконавчого органу при Кабміні, який би розробив Концепцію державної мовної політики; ані інспекції з мовних питань при секретаріаті Президента України, яка б пильнувала за дотриманням мовного законодавства, створила дієву систему державного моніторингу функціонування української мови в системі державних органів.
Закон про державний статус української мови й досі не прийнято. Натомість зроблено провокативний і підступний крок. В одному з положень «Рекомендацій...» пропонувалося відкласти ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин до прийняття Верховною Радою закону про розвиток і застосування мов в Україні. Але ратифікація, спотворена перекладом, формулюванням та словесними іграми, відбулася. Мови, що перебувають під загрозою зникнення, продовжують тихо відходити в небуття. Українська — приречено спостерігає за власним падінням. Російська ж, згідно з Хартією, «найбільш обділена», — обурено волає про якесь нехтування її прав.
Не може не дивувати також логіка дій Блоку Юлії Тимошенко. 19 вересня Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про державну службу», автором якого є лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Фракції Партії регіонів, БЮТ та КПУ проголосували за цей закон, незважаючи на негативний висновок Головного науково–експертного управління ВР. Стаття 21 проекту містить Положення про те, що «особи, які вступають на державну службу і претендують на зайняття посад державної служби, повинні ... вільно володіти державною та російською мовами». Фактично це перший крок до встановлення офіційної двомовності в Україні, що суперечить ст. 10 Конституції, яка визначає українську мову єдиною державною мовою на території України.
Потрапивши в глухий кут, БЮТ легко зробив крок назад — скасував цей закон, як і низку інших, прийнятих у союзі з Партією регіонів. Свідоме виправлення припущеної помилки? Швидше, звичайна спекулятивна політична гра.
****
Невтішні підсумки

Отож що маємо в підсумку мовної «п’ятирічки»? Повне невиконання передбачених заходів, закриття перспективних проектів, натомість — відкриття кримінальних справ, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів.
Ті невеликі, але надзвичайно цінні зрушення, які відбулися у мовній сфері протягом останніх років, — швидше, свідчення і доказ глибинної інерційної сили саморозвитку мови, але не вияв політичних подвигів. Скандальна репутація рішення Конституційного Суду про дублювання фільмів українською мовою — найкращий цьому приклад. Важко пояснити той нездоровий ажіотаж, який викликало дотримання однієї з основоположних вимог мовного законодавства — дублювання й озвучення кінопродукції державною мовою.

 

Кому вы это говорите :smile:.
Не выдавайте желаемое за действительное и повнимательнее учите историю Украины.

 

Ще не знаю кому, але виглядає ніби російському шовіністу. В історії україни російська мова займає місце окупанта і не є корінною на жодному метрі квадратному української території.