Не будь байдужим!!!

Чого через коліно,незручно.

 

Ну, если рассматривать этот вопрос в контексте вырванных Вами слов из моих постов...
...то мой ответ - всегда готов!

 

Уважаемый Smeet,

Спасибо за Ваш подробный ответ. Позволю себе разделить Ваши тезисы на две группы: а) те с котороыми согласен и б) наоборот

Согласен

Золотые слова. И вопрос языка и другие "горячие вопросы" если не прекратить вообще, то отложить до более сытых времен. Жаль, что этого не понимает украинское правительство последнего призыва, особенно министр образования, забыл как его зовут ...

Вот именно ...

Согласен, за исключеним слова "украиномовне". Надеюсь Вы согласны, что это дело родителей, а не правительства, решать к какой культуре будут принадлежать их дети

По-моему, это просто прекрасно


О разногласиях

Увы, ничего подобного я не говорил. Повторю: согласен с Вами, что спорный вопрос "чей язык главнее" должен быть вычеркнут из повестки дня как можно скорее, но сделать это можно лишь признав равные права русского.

Ваш ответ неявно содержит утверждение: "Украина - это страна этнических украинцев (в силу своего названия), поэтому мы, как хозяева страны, ... и т.д.

Однако, именно это не соответствует действительности, во всяком случае в тех географических границах, что мы имеем сейчас: Восток (Новороссия, Донбасс и Крым) - это не есть территория исторически принадлежащая исключительно этническим украинцам. Именно поэтому жители этих территорий, - коренные и полноправные граждане Украины, прошу заметить - имеют полное право не знать чужой для них украинский язык и пользоваться во всех без исключения отраслях жизни своим родным русским языком.

Согласен, Канада - отличный пример мудрого отношения к двуязычию. Несмотря на то, что франкофоны составляют не более 5% населения, вы не найдете и банки собачьего корма без надписи на французском во всей Канаде. А если найдете, то Вам повезло: подадите в суд и получите компенсацию за моральный ущерб.

Никому в Торонто и в голову не придет публично рассуждать на тему, что де франкофоны дома могут говорить по-французски, а суде или в полиции - нет. Потому что все понимают: двуязычие - это весьма небольшая цена за единство и целостность страны.

Это конечно, только где их взять? Судя по действиям министра образования (фамилию забыл), это типичный аппаратчик советской школы: хочет он, может быть, как лучше, только получается как всегда. Именно топорные действия таких господ, как г-н министр образования, и вносят раскол и напряженность в украинское общество. И это весьма прискорбно.

Спасибо, что дочитали до конца.
С уважением,
kwl

 

Наша песня хороша - начинай сначала... Это у нас в Конституции так написано?
Или это частное мнение из пригорода голливуда?

Пример толерантности и уважения к чужому мнению.

 

В Конституции Украины написано, что у нас один государственный язык, нравится это пригороду Москвы или нет

Насчёт толерантности... Может хватит толерантности? Ющенко толерантно прохлопал поддержку миллионов Майдана. Брать с него пример? Да нифига. В морду. По другому не доходит - проверено

 

Гарні ж такі "гражданє", які не знають Закону власної Держави и їм мариться, що державної мови вони "имеют полное право не знать"!!! Погано що нема спеціальної статті Кримінального Кодексу ...

Да-да-да, тільки це і врятувало Канаду від розколу за часів останнього референдуму! Не вистачило 1.5% ...

Ви, певне, шановний дописувачу kwl, з товариства "Я плутаю російськомовних і росіян"? Ні? Та Ви не переймайтеся, лише два покоління пройшло від наших україномовних дідусів-бабусь до російськомовних їхніх сучасних онуків. Мине ще два покоління і Ваша проблема сама зникне!!! Ви тільки тримайтеся ...

 

Это все, что Вы можете, сказать своим соотечественникам с Востока? Прямо скажем, для потенциального европейца не густо ...

 

Мені можна, я сам з "Востока".

 

Как говорится, не человек для субботы, а суббота - для человека. Если закон не устраивает 20% населения страны, то тем хуже для закона.

Два поколения, эк куда хватили. Вспомним историю: первое украинское государстово подержалось от силы 3 года. Второе пока держится, чему лично я искренне рад. Однако, если потуги украинизаторства Востока будут продолжаться, то неизвестно, чем все кончится. Вспомним, что говорил батько Махно:

"Вот эта-то злопамятная проповедь шовинистов-украинцев толкнула трудовое население Гуляйпольского района на путь вооруженной борьбы со всякой формой обособленного украинства, ибо население видело в этом шовинизме, который фактически являлся руководящей идеей украинства, смерть для революции. "

Тогда была "революция", сейчас - "независимая Украина", однако эффект "злопамятной проповеди" остается все тем же. К сожалению.

 

Це Ви якусь дурню тут врочите? Тьху!

 

Ви забуваєте, що Махно і як населення, яке його підтримало, було україномовне.

Не хвилюйтеся, ми пройшли факт встановлення держави спочатку у 1991-1994 роках, згодом 2000 році.

Україна, як держава відбулася, залишилося вибрати, куди йти та куди прагнути.

 

Ну прізвище цього міністрва забути не можна, оскільки він батько відомого на все СНД і за межами співака Вакарчука.Мені здається, що і став він міністром як батько Вакарчука.Він ректор Львівського університету.Міністр-це полпред тої політичної сили, яка складає коаліцію, і діє в інтересах цієї політичної сили.Як відомо в уряді Тимошенко,гуманітарними питаннями займаються міністри від Нашої України.Це партія яка себе позіціонує як партія Президента, от і міністр освіти і науки виконує волю Президента і своїх виборців.
Тепер розділимо це питання на два підзапитання:
а)чи потрібно відроджувати українську мову в державі Україна?
відповідь однозначна і другої не може бути-так.
б)робити треба це професійно чи по-радянському?
якщо будуть говорити емоції то відповідь буде по-радянському,тобто силою і швидко.Це варіант, але шанси на нього ми вже втратили.Це можна було робити зразу,так як робили це прибалти,поки всі ще не оговталися після розвалу СРСР.Насильно але швидко, і вже всі б про це забули вже.Але.....не вийшло ,а тепер вже трошки не та ситуація,ні всередині в Україні, ні міжнародна.
Тепер на мою думку це потрібно робити професійно і не спішити, щоб людей не насмішити.Заявили про себе ,що вибираємо демократичний устрій, то мусимо діяти по демократичному.Не згоден з Вами, що це питання потрібно відкладати в довгий ящик.Його потрібно вирішувати постійно, але незамітно,розумно і послідовно.Головне не нав"язливо.Деякі рецепти я вже викладав в дописах вище.Тепер про те,що може і що не може міністр. Міністр може багато і не може нічого.Ви скажіть чи є в Україні ВУЗ де вчать професії міністра.Ви назвіть в Україні ВУЗ, де вчать професії директора школи, або головного лікаря. НЕМАЄ. Береться простий вчитель і з нього роблять директора,береться просто лікар і з нього роблять головного лікаря.Береться просто ректор і з нього роблять міністра.Я немаю нічого проти Вакарчука, він можливо чудовий ректор. але він ніколи не працював в міністерстві. І мова не тільки про Вакарчука,кожен міністр, чи в уряді Тимошенко, чи в уряді Януковича.чи в уряді Єханурова кожен такий самий спеціаліст.Це система навіть не радянська,це система Ленінськореволюційна-згадайте про кухарку,яка вміє управляти державою.У всіх ВУЗах у нас є професія менеджмент,але майже ще ні один випускник не працює по спеціальності.Тому що управлінцями стають або по блату, або за хабарі, або по принципу особистої відданості шефу.Ні один державний службовець не візьме собі в підпорядкування розумного працівника, оскільки бачитиме в ньому конкурента на свою посаду.А тим що від некваліфікованої роботи тратяться значні суми грошей. він не переймається. гроші не його а державні. Якщо навіть держслужбовця,головного лікаря, директора школи, чи директора ДУСі оштрафують, то штраф він платить з державного карману.До чого такий великий мій пост.До того що державні мужі ніколи не відповідають за результати своєї роботи, отож роблять свої чорні діла і наплювати їм на державу.Чи хоч в якій державі можливо. щоб державний чиновник- голова райдержадміністрації матюкав прем"єрміністра своєї держави останніми матюками, та щей на камеру.А так сміявся в лице кореспонденту і казав:"Знімай ,знімай ти мені робиш безкоштовний піар".Значить він знав що його там десь за це похвалять.Це називається,що наша влада сама рубає сук на якому сидить.
Це я пояснював чого у нас важко зробити щось професійно.

Згоден , але тільки частково, тому що культурне середовище і середовище "обитания" це не одно і те саме.Я напрклад скажімо проживаючи в Китаї, можу все рівно відноситися до української культури,але повсякденне середовище(це те що мене оточує) буде китайське.А культурні потреби я можу задовільняти в клубі українського земляцтва, в українському хорі, самодіяльному театрі і т.д.

І я кардинально не згоден тут з Вами.Признавши на державному рівні російську мову державною,ми остаточно знищимо українську мову.Тепер її хоч закон захищає,а тоді буде повний розгул вторинної русифікації.В історії кожної держави повинні бути моменти істини, де вона має зрозуиіти, що або вона є держава і з нею рахуються, або вона є колонією більш сильної держави і не треба пнутися і показувати щось з себе, і для цього потрібно інколи піти на непопулярні дії.Головне щоб ці дії мінімізували негативні наслідки і були зроблені розумно.
Ви згадайте перші роки незалежності, і спротив великої кількості людей радянських і людей влади.Можна було тоді наламати дров?Багато прихильників незалежності тоді було?Та приблизно лінія розподілу була така сама тоді, яка є тепер відносно мови. Та й сили були зовсім інші.Але що сталося-та нічого не сталося.Ви думаєте тепер можливий розкол,та ніколи в світі.Чого? Не дадуть сильні світу цього.І ваші і наші мільярдери і мільйонери.Бо бізнесінтереси є в них і у вас, і у нас.І якщо б вставало питання розколу, то вони б викинули такі бабки на те щоб його не було, що коло кожного російськомовного і україномовного стояв би солдат з автоматом і і ви і ми так би мовчали, що ані-чирк з вуст.

Так, тільки трішечки не так.В Україні проживає основна маса населення українці, але є і національні меншини-росіяни, угорці, румуни і т.д.Так сама велика національна меншина це російська.Так українська мова як мова більшості населення України є українська, але поряд з українською В Україні гарантується вільний розвиток, використання і
захист російської, інших мов національних меншин України.Що тут дискримінаційного.Тепер про хазяїв країни, я такого не казав.Існує міжнародне поняття-це поняття титульної нації.Дивився тільки що конституцію Росії.Там теж "Государственным языком Российской Федерации на всей ее территории является русский язык." Є там і "Республики вправе устанавливать свои государственные языки. В органах государственной власти, органах местного самоуправления, государственных учреждениях республик они употребляются наряду с государственным языком Российской Федерации"-але Росія це федеративна держава, яка складається з суб"єктів федерації.Ви скажете про Крим.Але в Криму автономна республіка не корінних жителів.Населення Криму приїждже.Радянська влада вивезла з Криму всіх татар, а завезла в основному росіян.Якщо б стояло питання про другу державну на території Криму, то можна було б ввести кримськотатарську. Але плюс до всього в конституції сказано що Україна -унітарна держава.

А Ви підіть і поясніть це жителям Ростовської області,в Краснодарському краї, в Тюмені, території яких заселені майже на 60-70% етнічними українцями.І рОзкажіть їм, чого вони не "не имеют полное право не знать чужой для них русский язык".Не можна зараз перекраювати кордони так як це зробила Росія в Осетії і Абхазії, так як це зробили в Косово. Бо з таких дій може бути третя світова війна.І повірте, що мертвим не потрібен буде державний статус якоїсь мови.

Побудуймо таке суспільство як у Канаді, тоді і в нас на консервах будемо писати українською,російською,угорською, і т.д.Але все рівно я не вважаю Канаду взірцем.Там нема на консервах мови ацтеків і інків, якою говорять корінні жителі Канади.Я наводив приклад не Канади, а української діаспори в Канаді.

Про це я писав вище.А взяти їх потрібно з тих хто тепер на студентській лавці, щоб їхні голови не були зашорені радянським апаратизмом.Повірте, у нас дуже багато талановитої молоді.Потрібно лише щоб на державну службу брали не за гроші а за розум.

 

Уважаемый Smeet,
Еще раз спасибо за содержательный ответ. Теперь, по крайней мере, я узнал, кто такой г-н Вакарчук.

Впереди трудовая неделя, поэтому, полагаю, ни у Вас ни у меня не будет времени на дальнейшую переписку.
(спам повторно видалено модератором)

На все добре.
З повагою, kwl

 

Шо є, то є! Уточню: не "нації", а все ж таки "представники націй"!

Нет. Украинцы оказались неспособны создать государство. Увы и ах, но это факт. Украина как независимая страна состоялась после развала СССР, когда граждане УССР за это проголосовали. На то время "погоду делали" две нации: украинцы и русские. Как можно игнорировать очевидное?

 

На жаль, під рукою немає підшивки. Але з Ваших же слів виходить, що мова йшла про констатацію факту, а не про бажання заставити це зробити. Я вже не кажу про те, що, як згодом виявилося, це все була маячня.

Читаю:

Ну це ж нереально, зрозуміло. А рахуватися з ними не монннна???

А хто ВИ такі є??? Чи не забагато на себе берете??? Можливо, це ВИ повинні шукати іншу країну. Або створити.

А я є!!! Шо робить? Вікіпедію не коментую. Це не джерело.

До чого тут Конституція?

Беременны? Ну, если тошнит без причины...

Угу... Ще "погано", що немає "трійок"... Вишинського... та багато кого.

А що, вірили?

 

Я не о государственном языке - а об "обозанностях гражданина знать". Как раз именно Конституция и не дает права принуждать гражданина - а совершенно наоборот - гарантирует его языковые права.

Не желайте другм того, чего не желаете себе.Емский указ 1876 (Sic!) года Украина помнит по сей день. И помня его - творит его подобия..Воистину - когда Господь хочет наказать - отбирает разум...

Я 10 лет прожил на Крайнем Севере - в национальном поселке. И если молодежь свободно знала русский - то среди старшего и среднего возраста было достаточно людей, занющих русский на уровне "моя-твоя не понимай". И никаких проблем от этого у них не было. "Всi повиннI" - это изобретение наших националистов и их пособников.

 

А Ви створіть собі партію. І назвіть " Партія ворогів української мови". Або трохи дипломатичніше "Партія за право не знати української мови".
Може в парламент потрапите...

 

Я, руська за українським паспортом, з Донбасу, маю право не погодитися з вами, вважаю справою кожного відноситися з повагою до країни в котрій живешь, до її культури, до мови. Бути громадянином України і вважати себе росіянином, або будь ким ще, це вже знаєте знущання над собою.

Ніяк не можу збагнути, чому такий супротив мові Батьківщини? Майже всі руськомовні кажуть, що розуміють українську, а якщо розуміють, то чому так тяжко навчитися вимовляти, залишилося ж вже трохи: розтулити рота, і... А ж ні заважає стійка впертість. Тут ні влада, ні країна, ні констітуція винні, винна самовпевненність і велике небажання поступитися.