навіщо потрібні вчителі?..

я думаю більше від викладача, ніж від предмету
занадто молоді викладачі мною не сприймаються дуже серйозно, бо для навчання не достатньо знати предмет, треба ще вміти спілкуатися і знати людей, мати не лише професійний, але і життєвий досвід

я сама маю досвід викладання, так би мовити
колись розробила і вела курс по організації власного бізнесу (плюс ще двох викладачів залучила)
мені було 23 роки
по правді то був слабенький курс, бо в мене не було тоді ні досвіду власного бізнесу, ні досвіду навчання інших
але маю виправдання - курс був безоплатний. тобто, люди грошей не платили, тому мене совість не мучить

я провела курс для двох невеликих груп і закинула ту невдячну справу, за яку я взалася передчасно, бо не можна вчити інших організовувувати власний бізнес перед тим як організуєш свій. навіть безоплатно

 

Таки від предмету залежить багато. Бо, думаю, якщо викладати мову, то вже й у 19 років можна мати і значний досвід і достатні знання для викладання.

А от мені цікаво що люди думабть про заочне навчання. Чи там реально викладачі можуть чомусь навчити?

 

Думаю, там нужно иметь желание учиться и ответственность. Не каждый сможет учиться самостоятельно практически без контроля преподавателя.

 

Також. Мені про інше йшлося. Я мала на увазі, що деякі предмети викладати у 18 не почнеш, бо досвіду замало, треба більше в темі поваритися. Є й вундеркінди крім того, котрі екстерном здають і школи, й універи. Тільки їх навряд чи викладання цікавить.

У мене вроджений педагогічний хист. ) ) )
Не знаю, наскільки воно правда, але тато мене постійно намагається переконати, що так воно і є, бо наступних учителів, котрі викладали мій предмет діти вже не так сприймали. І я розумію, що на мені обривається отой ланцюг педагогів, хоч і не повністю, але до школи піду хіба в крайній нужді.

Цікава річ була в іншому. Коли ми мали "методику викладання польської мови в школі", я на іспиті отримала "добре". При тому, що показала власну розробрену програму, і не лише програму: вправи, тестування, забави. І зрозуміти причину такого я не могла, особливо тому, що на парах тої "методики" говорили про щастя, про любов, про переглянуті фільми, а я була єдиною з усієї групи, хто мав такий досвід. Ну, але то на їхній совісті най буде. Добре, що мене за те саме на "теорії перекладу" не зарубали, бо на той час, як ми проходили цей курс, я також мала за собою досвід практично в усіх видах перекладу.

Якщо я у 18 отримала в польському університеті сертифікат, що моя моя є майже на рівні native speaker, то звичайно, що мені дозволили викладати в школі з тим, і ті, хто приходив на репетиторство, мені довіряли.

На заочне навчання зазвичай ідуть дорослі люди, котрі вже знають, чого хочуть. Як на мене, у 17 років іти в універ - однозначно зарано. Там три роки відвикаєш від того, що це не школа. Широкі очі, підібганий хвіст... Таких тяжко навчити. І правило "трьох з" не випадково з'явилося, саме через такий ранній вік приходу до вишів. Чим старшою людина приходить вчитися, тим краще вона знає, за чим прийшла.
Я таку різницю відчула після академки. Мене часто дюхали в спину, коли задавала питання або відповідала на поставлені викладачем. І пояснити, що мені просто цікаво, було важко. Багато хто із тих дітей просто не розуміє, що навчання може бути цікавим і можна прагнути вчитися, а не відбувати семестр за семестром і мріяти, коли вже отримаєш диплом і забудеш про ненависні стіни.
Мій батько у ранньому віці покинув навчання й пішов в армію. Повернувся в стіни університету вже набагато пізніше. Вчився на заочному, але ЯК вчився. І тут не справа чи можуть викладачі навчити. Викладач - лише помічник, 70% знань залежить таки від самого студента. Не хоче хтось вчитися, то й кувалдою в нього не вкладеш ті знання. Так що тут можна згадувати притчу про сіяча. Викладач сіє, а вже хто як сприймає те зерно і що з ним робить - не його сфера діяльності.

 

Нажаль, зараз дуже часто батьки вирішують де дитині вчитись, тому багато й не вчаться. Але якщо учень сам собі обирає куди вступати, то він старається і вчиться з першого курсу.
А на заочне зараз дуже багато людей вступає через потребу диплому (саме папірця). Здебільшого люди вже працюють там де їм треба, і, відповідно вчаться на роботі... Хоча, звичайно, викладач з досвідом може їм багато корисного дати.

 

та то відносно, бо часто-густо дитя само не знає чого хоче....