Наскільки Львів польський?

Я теж довго рошифровую, що б то могло бути.

 

Спробую ще раз пояснити.
" у нас в Киеве так не говорят , переведите."
Ото діагноза -рецедівнамосквофильнаполонофобия, як почує польську то си нервує. Може в" прошлой жизни "ляхі батагамі запоролі?
Ратуйте дівчину ,пане Степаничу!

 

Та вона ще дитина! При цьому розумненька. Навіть на ЛФ потрапила, шукаючи літературу на реферат. Підросте, порозумнішає.

Да, вот еще. О польском языке, коль уж речь зашла. Впервые встретился с поляками в начале 80-х "минулого тисячоліття". Меня поразило, что они просили нас разговаривать по-украински, они лучше понимают. Мы были удивлены, потому что думали, какая разница. А общались без переводчика.

 

Степаничу!
А "минулого тисячоліття" - ефектніше...

 

Маленько оффтопа. В 33-м сообщении фото улицы Руської, там над окнами дома нечто типа мозаики. Случайно более крупного/четкого фото ни у кого нет ?
модератор, не ругайтесь, мне как строителю интересно

 

Це ясна справа, словаков поляки просят" гврить домувой"не через чеха переводчика.

 

Погоджуюся! Учьол!

 

то переконання власне в нас не діє. Як і усілякі "смерть москалям" - брєд.

а зараз прямо таки ні єдиної людини немає, що святкує. І ветеранів в вас нема, так тре розуміти? Навіщо ж тоді 40 років святкували? що, загіпнозовані були, чи що? от не люблю, коли люди паплюжать те, чим вони раніше займалсь. То не займались би. І не треба казати, що вимушено займались, і що звезли б у Сибір - ще більший брєд.

 

А у вас под Москвой так говорят?

 

Таки вимушено. У Сибір в 1970-х і т.д. за неучасть у добровільно-примусових міроприємствах на зразок першотравневих чи листопадових парадів би не завезли, але на зборах парткому би звозили порядно (навіть безпартійного). А за кілька таких випадків з роботи би потурили з відповідним записом в трудовій книжці, так що про кар'єру і більш-менш пристойну роботу можна було б забути.

 

Поляки везде есть.
На Кубани местные понимают то что в Киеве считают полонизмом .
Не в этом дело.Для вас московская в Киеве- нормально.Для Львовян польская во Львове. Иначе вы- как бы оккупант з Киева

 

Ви шо, "Город Львов" не читали?!

 

чому ж у нас так не було? а у вас...ви вимушено брали стягі та збирались у колони, йшли зі злими пиками та лаяли все на світі. Ні, такого не було. Було свято, яке-ніяке, а було. Люди одягались, виходили, йшли з радісними обличчями, з квітами, діточки раділи, люди вітали один одного. То що все, мільйони цих людей на демонстраціях, то що все - ОБМАН? от скажіть мені? всі прикидалися по-вашому? ви всі прикидалися довгі роки? це звучить ганебно. Прикро, але так.

 

Я повністю погоджуюсь з Марусино. Тільки не "яке-неяке", а справжнє свято. У студентські роки у декого була потреба додому, наприклад, поїхати, то можливість "злиняти" завжди знаходилась. А от коли вже працювали, то ходив хто хотів. Але приходило відсотків 95. На свято. Як на ялинку, наприклад. Політика була десь дуже й дуже далеко. Хоча знову ж таки, дисидентами були одиниці по усій країні. Інші були людьми далекими від політики. Жили нормальним життям. Непотрібно все, що було, робити суцільно чорним. Відразу визивають люди, які сьогодні кричать, що навіть у жовтенята не вступали по політичним мотива.

 

В нас теж було

1 травня 1982:

в Варшаві


у Вроцлаві


а в Гданьску не перериваючи до 3-го весело святкували

 

Діди сожалелі що їхні діти в піонери вступають.
Ну така біда була не мали часу дітей виховувати ,цим займалися спеціально навчені держслужбовці.
І маємо результату ...
Не ідеалізую австріяков-за молодістю б міг, приблизно як нинішні молоді більшовиків.

 

Обман, бо в принципі більшості людей було просто все одно. Є вихідний, та й добре, тішилися з того. Звичайно, краще, якби нікуди йти не було треба, але і так непогано. Думаю, що саме тому на ці події робили по два дні вихідних - 1 і 2 травня і 7 і 8 листопада. Люди називали це "дні садівника-городника", оскільки в ці дні здебільшого впорядковували свої дачі чи інші ділянки.

Проти цих свят дійсно ніхто, окрім дисидентів, відкрито не протестував, але радо використовував можливість злиняти з примусових заходів, якщо була така можливість. Як ні - то просто не висувалися з натовпу. Всі знали, до чого протести можуть привести, як це було в Новочеркаську чи в Польщі. От і боялися.

А щодо того, як люди ставилися до радянських свят, подумайте самі. От розпався СССР - були якісь демонстрації людей з протестами проти цього? Не було. Причому не було протестів на захист СССР ні в Галичині, ні в Росії. Могло б таке бути, якби люди не прикидалися на радянських святах, а дійсно їх шанували?

 

Небольшой рассказ - почти притча (жаль, не вспомню - кто из писателей рассказывал - как бы не Жванецкий)... Поезд идет по Казахстану. До горизонта - солончаковая безжизненная степь. У окна, глядя вдаль, курит полковник. Писатель подошел, постоял, посмотрел - и обращаясь к полковнику сказал - "вот что тут было до советской власти!"... Офицер чуть не подавившись дымом обернулся к писателю - и в глазах застыл немой вопрос - "а сейчас - что?????"....

 

Хороший текст, +1. Але оффтоп. До Львова не пасує.

 

Так, в нас також виходили. З початку жовтня чи квітня починалося залякування. Студентів лякали що знімуть стипендію, хто жив в гуртожитку - що виженуть з гуртожитка. Причому всі знали, що на кожному курсі є якийсь (не)науковий комунізм чи щось подібне де можливі неприємності...
Для працюючих теж були "страшилки". Так що до 50% людей могли прийти. Правда закічували демонстрацію лише ті хто ніс портрети дурнів з політбюро.
А ось що мене здивувало, що в Росії і дальше ті дифіляди продовжуються. Кілька місяців тому наше ТБ показувало передачу про якийсь Жєлєзноґорск.
Так там без ніякого примусу люди діставали червоні флаґи, все місто збиралось на демонстрацію з приводу Актябрскай рєвалюції, несли квіти бовану лєніна, а потім починалося гуляння.
Подумав - цих людей вже ніякий психіатр в світі не вилікує.