Відповідь: Наші фобії і страхи. огидні створіння не взагалі води, а глибини, і пірнати боюсь, і стрибати в воду з мене друзі дивуються, що я з парашутом стрибнути не боялась, а з бортика басейну боюся)) лікарів боюсь, найбільше - стоматологів, при чому панічно стидно признатись, але кілька разів мене відкачували в їхніх кріслах :shy:
Відповідь: Наші фобії і страхи. Є речі, яких не иможна не боятися, бути похованим заживо - якраз той випадок (чи хтось заперечить?). Не можна не боятися втратити близьку людину, не можна не боятися війни, не можна не боятися втратити розум і т.д. А якщо не так глобально, то я ліфтів боюся. Ні, то не клаустрофобія, бо я дуже люблю маленькі замкнені кімнатки, затишні темненькі кутки, а от ліфти... Я вже років 10 дома ліфтом не їжджу. Правда коли опиняюся в незнайомому будинку, то безпечніше поїхати ліфтом, ніж іти пішки, тому я піддаюся на вмовляння своїх супроводжуючих (маю на увазі не незнайому людину, а друзів, приятелів) і... притулившись до знайомого плеча, а ще краще, обнявши за шию заплющую очі і..їду (всі вже звикли) :D:D:D Мабуть, якби я захотіла - я б подолала цей страх, але не можу сказати, що він мені дуже заважає, живу я не так вже й високо - на 6-му поверсі, а легенька зарядка зайвою не буде
Відповідь: Наші фобії і страхи. Може, в мене жіноча логіка, але щось те перше явно заперечує те друге.
Відповідь: Наші фобії і страхи. Я боюсь підвалів з низькими стелями, особливо, якщо ще й павутиння багато. Взагалі, боюсь павуків, але не панічно. А ось підвалів можна сказати панічно. На дачі є підвал - так я там так і не була майже за 30 років. Взагалі не люблю низькі стелі. А так в дитинстві і з жабами любила бавитись... Колись боялась глибини, а минулий рік плавала на морі до буйків. Це означає, що деякі страхи можна побороти, якщо розібратись в них.
Відповідь: Наші фобії і страхи. не скажу одразу чого боюся...... від темряви стає моторошно, але я її не боюся.....
Відповідь: Наші фобії і страхи. я в дитинстві ледве не втопилась в озері... дуже багато років боялась глибини, особливо коли дна не видно. але потім переборола цей страх - спочатку стрибнула з трампліна, і потім дайвінг- це для мене був найбільший подвиг в моєму житті. Але я хотіла дуже перебороти цей страх в собі
Відповідь: Наші фобії і страхи. Я дуже боюсь змiй а що менi наспрвдi огидно до такої степенi що мене аж трусить то це сокоронiжки. Я як ту гидоту бачу то можу тiкати далi чим бачити. Я її i прибити боюсь ФЕ ФЕ ФЕ!!! Змiї теж гидкi фу! Особливо тонесенькi, зеленi всякi. Питони ще нiчо, але я б їх не чiпала теж. А все решта бррррррр А коли була мала то боялась темноти, i завжди хвилювалась що щось станеться з моїми рiдними, аж до iстерик доходило.
Відповідь: Наші фобії і страхи. От я наприклад не їм спагетті,бо вони на черв"яків схожі,а локшина-на солітерів. Але я їх не боюся,просто не їм,бо огидно. А знаєте,які сколопендри,та,здається,огидні?!Я якось пару раз напоролася,то ледь не вмерла зі страху-раз в машині під ногами знайшла,то такий крик зчинила,аж машину зупиняли і викидували.А ше раз в душі.Це взагалі!:8:
Відповідь: Наші фобії і страхи. Я в дитинстві боялась, що мені ця сколопендра в вухо залізе і вкусить Додано через 1 хвилину А фіг його знає, милась один раз в рік. Чи то на Йордан, чи ще є якесь св"ято...:8:
Відповідь: Наші фобії і страхи. Боюся висоти, швидкості при їзді, боюся змій. А ще боюся блискавки. Стараюся на неї ніколи не дивитися. І ще завжди боялася при грозі, щоби з резетки не видулася "шаровая молния". Не знаю, як це явище українською. "Кульова блискавка", чи як? Ніколи її не бачила, але було якесь живе бачення її після чиїхось розповідей.
Відповідь: Наші фобії і страхи. Коли приїзджала до села, то бабця завжди сварилась на мене, якщо я в грозу квартирку не зачиняла. Колись в дитинстві вона "познайомилася" з цією "гостею". Правда без катастрофи, вона залетіла в вікно, і так само вилетіла:ninja:. Після цього, завжди в грозу зачиняла всі вікна, двері...
Відповідь: Наші фобії і страхи. Який жах!У вухо!Я собі навіть уявити не можу...воно таке гидке...бе,бе,бе... Додано через 1 хвилину О,і до речі моя бабця теж завжди закриває в грозу вікна та двері шоби протягу не було.В неї в співробітниці таке додому залетіло було,килими десь на стінах попалило,здається...
Відповідь: Наші фобії і страхи. А я боюсь технічних поломок.. Боюсь, що кріселко на катантій дорозі обірветься.. Боюсь, що на чортовому колесі щось поламається і воно гепнеться.. Лікуюсь від таких страхів фотоапаратом - просто роблю фотки і намагаюсь не думати про дурну смерть.. Ще боюсь зустріти маніяка, повертаючись з роботи додому.. І боюсь, що додому хтось залізе (живу на 1му поверсі віднедавна..). І ще боюсь величезних павуків. Колись вдома побачила такого.. З ногами він був розміром з долоню.. Брр.. А маленьких не боюсь, навіть один живе в мене в туалеті Я йому деколи мух підкидаю :shy:
Відповідь: Наші фобії і страхи. Я також. Живу правда на другому поверсі, але вікна знаходяться прямо над козирьком, над під"їздом...Перший місяць спала погано, страшно було. А потім звикла:p
Відповідь: Наші фобії і страхи. Я вже 3 місяці боюсь.. Але тільки, коли сама вдома. От буквально 10 хв тому сиділа за комп'ютером в одній кімнаті, а з другої кімнати почула якийсь шум, так ніби хтось на балконі є.. Озброївшись штативом, пішла подивитись що там. Виявилось, що сусідам з 3го поверху щось з балкону впало і вони тепер цілою сім'єю шукають то під моїми вікнами :D
Відповідь: Наші фобії і страхи. Ой умора !!!!:D :D :D Ну прямо як я !!! В мене правда в коридорі лежить лижна палка. А сусіди, гади скидують сміття в вікна, і частенько шкляні пляшки, які на козирьку розбиваються, і роблять багато шуму.
Відповідь: Наші фобії і страхи. В мене в коридорі в кишені куртки газовий балончик, в другій кімнаті довга ваза, на кухні взагалі купу всього, за що хапаюсь, коли чую шорохіт :D