Жертвоприношення тварин закінчено. І вони більше не потрібні. Але нам залишається прославляти Бога. Можно послухати пораду Давида: 1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його! 2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його! 3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа! 4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте! 5 Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його, (Псал 104)
Але кому саме була принесена ця жертва?.. Жертви приносилися ідолам. Для чого вони були потрібні Богу.. я чесно кажучи, теж до кінця не розумію. Бог же був одним і тим же Богом (знаним людям з Біблії) завжди? Чи колись все починалося з ідолопоклонства все-таки.. і люди знали Бога в образі ідола, а потім - Бог в очах людей (зусиллями цих же людей) "еволюціонував" у Бога більш вищого порядку?.. то виходить, і ідолопоклонники і християни звертаються до одного Бога - тільки уявляють собі його інакше на міру своєї еволюції? Якщо так, то значить, тоді справедливою є теорія розвитку людства від примітивної первісної людини-ідолопоклонника до сучасного хомо-сапієнса-християнина. Значить, Бог "створив" людину дикою напівмавпою, яка почала еволюціонувати - а з нею почали еволюціонувати і її вірування, і поняття та вигляд "жертви" (для декого вона і зараз зрозуміліша як уявна кров на уявних дверях), гуманності, цінності життя, уявлення і розуміння собі Бога тощо. Тобто, виходить теж, що при переході від ідолопоклонництва до сучасного християнства поняття жертви стало переходити від кривавих чи інших матеріальних жертв у суто духовні... (а можливо, енергетичні невидимі замість кривавих тваринних-видимих?) Зрештою, по плодам пізнається багато світоглядів людей.. тому, можливо, не так важливо чи є у нас тверде безапеляційне уявлення "як все є насправді", що і для чого є "жертви" і чи вони взагалі потрібні, як важливо виявляти суть християнства - любов - у житті. так мені здається. Знати все не дано нікому.
Смерть Христа була викупною жертвою за все людство! Уявіть собі- Ви йдете в магазин купити якусь річ, про яку страшно мрієте і хочете придбати її для себе. І ось Ви приходите і запитуєте в продавця скільки коштує Ваша заповітна річ. Продавець каже, що ця річ коштує дуже дорого, а саме що за цю річ потрібно віддати на тортури і на смерть Вашого єдиного сина... І ось Ви відважуєтеся на таку дорогу покупку, тому що не можете жити без цієї речі, любите її навіть більше, ніж свого сина...!!! Ця річ стає законно Вашою... Але ситуація ускладнюється тим, що ця річ є живою, має право вибору і потрібно щоб вона усвідомила і зрозуміла Вашу любов до неї, а не жила дальше під владою її старого власника... Я думаю, зрозуміло, хто є товаром, хто продавцем, хто Покупцем, і хто Сином Покупця. (Мені в голові не вкладається ця любов, бо нізащо би не віддав за останнього бомжа свою дитину, а Він віддав...!!!!!)
Товар - це прощення гріхів людству (втім, не всьому людству, а вибраному народові якщо бути точним.. тогочасним і всім пізнішим язичникам, які про Бога не почули і вчасно не покаялися, не прхрестилися, гріхи не простилися). Покупець - Бог Отець, Син Покупця - Син Божий. А хто ж тоді є Продавець?.. і чому він встановив (це ж він вирішує що скільки коштує?) таку криваву ціну - все одно не зрозуміло. Чесно кажучи, не хочеться взагалі про це думати. Чим більше думаєш - тим менше логіки. Набагато простіше думати одне: так треба, а чому - не нам знати.
товар- це Ви, я..., кожна людина без виключення продавець -диявол Покупець- Бог Отець Син Покупця- Ісус Христос Ви дуже добре робите, що думаєте про це! Гірше, коли люди байдужі до цього... Насправді усе дуже просто і логічно...! Ми часто в житті набагато більше тратимо часу над тим щоб роздумувати над марними речами, і так легковажимо щодо своєї долі у вічності...
Якщо Ви будете мене підтримувати у намірі думати - то я до такого можу логічно додуматися... але раз Ви не проти - подумаю ще. Нічого собі.. то "Князь світу" - виходить, таки його наймогутніший володар чи що (принаймні, на землі для людей, бо може в Бога є ще якісь світи і ще якісь інші істоти подібні до нас).. що диктує свої умови, і що в нього треба було викупляти людство ціною, вибачте, крові людської і ціною життя Сина Божого.. Якщо підписують угоду з ним, з тим чиє ім'я не поминають - то кров'ю (так принаймні кажуть у народних і середньовічних повір'ях, хоч то не підтверджено священними текстами), це його такі умови продажі йому людської душі. а відтак.. що, всі жертвоприношення, всі агнеці забиті у іудейській дохристовій релігії, були жертвоприношенням не Богу - а Дияволу на відкуп від нього? ..і навіть тоді він взяв викупну жертву кров"ю Христовою?.. важко все це збагнути.
Я тільки за! Просто надто висока ціна людської душі- кров Божого Сина! Бог створив людину за Своїм образом і подобою. Але через непослух в людську природу увійшов гріх, через котрий людина дефакто і деюре стала під владу диявола. Людина уже ніяк не могла наблизитися до Бога. Бог дав людям Закон, а також постійно кожен рік потрібно було приносити жертви (кров тварин) для очищення. Але усвідомлення себе грішниками у людях так і залишалося. Бог цим жертвоприношенням показував людям, що кров козлів і телят не може звільнити їх від бажання грішити, а також показати, що Закон є неможливо виконати своїми силами, і що спасти їх від влади гріха може тільки Він Сам. Через те і віддав Свого Сина на смерть, таким чином заплативши велечезну ціну за душі людей. Тепер хто вірить у те що за нього уже заплачено ціну і приймає у своє життя цю жертву, той і отримує спасіння ВІРОЮ, а також отримує від Нього силу не грішити і жити святим життям в Ісусі Христі! Але, погодьтеся, вартує як ніщо інше докладати зусиль, щоб постаратися збагнути це, бо від цього залежить наше життя у вічності...
Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять. 16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові. (Євр 14/15) ---------- Додано в 22:38 ---------- Попередній допис був написаний в 22:27 ---------- Так-диявол володар цього світу. Був. Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має(Івана 14/30) І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її. 7 Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!(Луки 4/6) Цей світ був переданий сатані ще в едемі. Коли люди вибрали непослух Богові, відвернулися від Нього, вирішили стати такими ж як Він. ---------- Додано в 22:40 ---------- Попередній допис був написаний в 22:38 ---------- "Бог есть любовь" - читаем мы в Библии. Бог - сама сущность любви. Все, что Он делает, основано только на любви. Даже творение этого мира было проявлением любви Всевышнего, было задумано для того, чтобы общаться с человеком и видеть его счастливым. Мир начал свое существование через любовь, и его процветание требовало любви. Когда наши прародители согрешили, они прежде всего нарушили закон любви. Вместо того, чтобы руководствоваться в своих поступках принципом любви, они заботились прежде всего о самих себе. Неизбежным результатом этого была смерть. Вкусив от запретного плода, Адам и Ева тем самым отвергли любовь и послушание Богу из-за эгоизма. Любовь есть основа существования Вселенной. Закон любви не может быть изменен или уничтожен. Бог дал человеку десять заповедей, живя в согласии с которыми он постигает сущность любви.Пренебрежение первыми четырьмя заповедями означает отсутствие любви к Богу, а отвержение последних шести - отсутствие любви к нашим ближним.Безусловно, суть греха - в эгоизме, в угождении себе за счет других. Дьявол оспаривает это изначально, пытаясь доказать вот уже не одно тысячелетие, что эгоизм - это "путь к жизни". Однако разрушенные семьи, разбитые сердца, бездомные дети, войны, убийства, голод и страх, боль и страдания от болезней, смерть - все это доказательство ошибочности путей греха и эгоизма. Как только Адам и Ева перешли на сторону дьявола, Бог уже предвосхищал трагедию, которая за этим последует.. Трудность состояла еще и в том, что люди уже засомневались в Божией любви.Что мог сделать Бог в этой ситуации? Он должен был показать Свою любовь через дар, значимость которого не могла бы подвергнуться сомнению. Бог Отец и Бог Сын едины. Бог отдал на поругание Сына, а Сын отдал Себя Сам, чтобы все, верующие в Него, не погибли, но имели жизнь вечную.Это и есть любовь.Бог Сын добровольно вызвался умереть, чтобы засвидетельствовать о неизменной Божьей любви. Он с готовностью оставил славу небес и Божественное всемогущество. Господь родился на нашей грешной "земле, стал как один из нас", подвергшись в своей короткой жизни тяжким искушениям дьявола. И всегда, на каждом этапе жизни Спаситель открывал любовь Божию. Наконец, приняв наказание за человеческие грехи. Он прощает кающихся грешников, освобождает их от греха и вины, даруя им спасение. Эгоизм, бессердечие и жестокость дьявола непременно обнаружат себя. И любовь будет царствовать всегда. Не удивительно, что в стихе сказано: "Ибо так возлюбил Бог". Нет под солнцем любви большей, чем эта.Мы не знаем, как долго Адам и Ева наслаждались общением со своим Создателем, но однажды в Едемский сад пришел Лжец. Он сказал Еве, что Бог скрывает от людей нечто исключительно важное, касающееся их лично. Невозможно понять до конца, как Адам и Ева уже тогда могли не доверять Богу и поверить тому, кого не знали. Они отказались от любви, позволив развиться своему эгоизму. Поступая так, они посягнули на саму жизнь, ибо любовь и жизнь неразделимы. Жизнь построена на любви, и когда уходит одно, вслед за ним уходит и другое. Утверждение Бога, что плата за грех есть смерть, не является Его произвольным установлением. Без любви не может быть жизни. Но прежде всего сам Бог служит для блага человека. Наш Мир существует, основываясь на принципе отдачи. Во всем живом на земле заложено стремление делиться. Ангелы также посвящают себя служению другим. Библия говорит, что они являются служебными духами. Служить - значит отдавать, делиться. Поэтому, когда Адам и Ева свергли с престола любовь и поставили на ее место желание служить своему "я", они отрезали себя и всех своих потомков от жизни. Важно подчеркнуть, что если бы и небесные существа отвергли любовь и жили ради собственного "я", они непременно погибли бы.Когда мы любим, мы отдаем, и не из необходимости, а потому, что, любя, рождается желание делиться с теми, кто в этом нуждается. Если люди находятся в безнадежных обстоятельствах, то нет смысла говорить о пределах нашей жертвы. Мы отдаем до тех пор, пока в этом есть необходимость. И это приводит нас к следующей мысли: "Что же отдал Бог?"Почему Бог отдал Своего Сына? Почему Он выбрал именно этот путь? Ответ на вопрос находится в самом стихе, а точнее, в маленьком слове "так". Дар измеряется только любовью. Любовь Божья так велика, что только Его Сын мог бы соответствовать значимости этой любви. Дар измеряется потребностью в нем. Потребность в данном случае заключалась в том, чтобы обеспечить человеку путь спасения. ---------- Додано в 22:53 ---------- Попередній допис був написаний в 22:40 ---------- Хоч і дияволу була віддана влада на землі-яку втратив Адам, але всерівно над землею самим головним був Бог. Адам, якого було призначено-що він буде пануівти над землею підкорюючись Богу: 28 І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! Адам втратив цю владу-вона перейшла до рук диявола і смерті. І Адам мав померти-бо згрішив проти Бога. Але Ісус Христос вирішив зайняти місце Адама і його нащадків. І Він принів Себе в жертву добровільно, бо полюбив нас. 14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому(Євр 9/14/
Хто заплатив викуп? - Бог Єгова. (Івана 3:16*Адже Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у*нього, не був знищений, а отримав життя вічне. 17*І Бог послав свого Сина у*світ не для того, щоб він судив світ, а щоб через нього світ отримав спасіння.) Кому був заплачений викуп - Богові Єгові. (Євреям 9:11*Коли*ж з’явився Христос*— первосвященик, який повинен був принести ті блага, котрі ми тепер маємо, він, пройшовши через величніший і*досконаліший намет, нерукотворний, тобто той, котрий не належить до цього творіння, 12*ввійшов раз і*назавжди у*святе місце*— причому не з*кров’ю козлів і*бичків, а зі своєю власною кров’ю*— та здобув для нас вічне визволення. 13*Бо якщо кров козлів, бичків і*попіл з*ялівки*— те, чим окроплюють опоганених людей,— освячує настільки, що Бог вважає таких людей чистими, 14*то наскільки*ж більше кров Христа, який завдяки дії вічного духу приніс себе непорочним Богу, очистить наше сумління від мертвих учинків, аби ми віддано служили живому Богові!) Отже і продавець і покупець - одна і таж особа - Бог Єгова, котрий завжди дотримується своїх справедливих законів та принципів, а не пристосовує їх відповідно до обставин, як це роблять люди. Навідь якщо ціна за викуп від гріха та смерті таких злочинців, якими ми усі є, така надзвичайно висока - досконале життя його єдиногодного Сина! Наскільки ж мізерні наші жертви проти Його жертви
Цікава думка... Але я з нею не погоджуюся...! Ви навели багато цитатат з Біблії, а суті святої жертви Ісуса Христа так і не розкрили... Хоча, вибачайте, можливо то тільки моє суб"єктивне враження...
Шановний Levko, я зовсім не намагався розкривати суті жертви Ісуса Христа, просто вказав на помилку у вашому дописі. Диявол до жертви Ісуса Христа має тільки те відношення, що завдяки цій жертві його задум буде зруйновано. Бог Єгова ж надав жертву (або викуп) йому ж його і було заплачено. Тому у наведенному вами порівнянні Його і тільки його можемо назвати і Покупцем і Продавцем. Якщо ви дійсно цікавитеся суттю жертви Ісуса, то вам варто було прийти на вечерю сромину його смерті, котра проводилася СЄ по всьому світові 30 березня, і де детально розглядалося дане питання. Якщо ж ви на основі приведених цитат, чи інших місць з Біблії прийшли до інших висновків - то можете поділитися.