Давайте - давайте сюди Все-таки тема про найогидніші страви. ---------- Додано в 15:28 ---------- Попередній допис був написаний в 15:27 ---------- Судячи з дописів в мафії - досі не відпустило Жартую І як смакувало?
Нічого складного. Збираєте слимаків. Зараз їх валом, таких великих, а раніше, мабуть через клятих москалів, іх було мало і були вони не дуже великого розміру. Обмити в калюжі, чи струмку, вкинути в казанок і варити на вогні хвилин 15-20. Запах не фонтан. Висипаєте на траву для охолодження. Очищаєте від звареного слизу. В принципі готово. Але для покращення смакових якостей можна витягнути із мушлі і видерти печінку. Вона гірчить. А можна обсмажити, або в мушлях, виклавши на гаряче каміння, або насиливши на гілочку. Але чим довше піддаєш термообробці, тим твердіше м"ясо. Ну а якщо є сіль, то москвський "Яр" - дешева забігаловка.
Ви неуважні, Мартіні. Колись, я розказував, що мене вчили жерти будь що... Давно-давно. Іздєржки проффесіі... Бо в домашніх умовах я готую їх зовсім інакше. Смакота, за вуха не відтягнеш. Пригощав друзів - хвалили. Але то процес не на один день.
В жаби ніжне м*ясо, як у курчати. Якщо дрібно порізане й приправлене, то від курчати важко відрізнити. Змія (пітон), подібна смаком на рибу. Хребет й ніжне м*ясо. А слимаки, це ж молюски. Якщо добре приготувати, то майже як мідії. Огидна страва, це гаряче молоко яка, з ячним маслом й жиром...Беее.
смалець, шкварки і сало... беееее коли бабця або тато топить сало на смалець чи смажить шкварки - від запаху тааак нудить, що мушу тікати з хати.
Мене від того запаху теж нудить, до речі..Але сало я люблю З чорним хлібчиком і часничком - смакота.. А от шкварок і смальцю не їм, бо не смакує, та й зажирне то мені. Але огиди в мене не викликає
теж не вживаю шкварок і смальцю - не смакує, не тягне, нездало мені пахне... сала можу захотіти раз на рік. так само як цибулі й оселедця. (зато те все успішно чи не щодня їсть мій чоловік...) але ніц не конкурує з сирим фаршем... то таки була неперевершена гидота, яку я змогла з'їсти на вимогу шлунка, який ніц не їв годин з 15, і лиш завдяки шаленому нежитю - не було чути смак... ну бо ніц більше не запропонували в гостинній ГДРівській сім'ї голодній радянській школярці на пізній суботній сніданок...
а мені навпаки подобається, і шкварки люблю, особливо з варениками, ням ням а нудить від запаху коли варяться магазинні пельмені, то якійсь жах, смердять! памятаю закривалась в себе в кімнаті від того запаху. дааавно вже не купляємо, робимо тільки свої)
Люблю сало і всі похідні, люблю в'ялені помідори, як і всю італійську кухню, люблю холодець, але - зварений моїми близькими, друзями чи просто людьми, в котрих би я відважилась їсти з руки. Не їла і не буду їсти ніколи страви з морських потвор.
Гм... А хто з них потвори? Восьминоги, кальмари, мідії, устриці, омари??? Тунець, акула, тріска, оселедець??? - Не люблю котів. Від них запах, шерсть... - Ну, це дивлячись, як їх приготувати...
Саме так. А це люблю. Я їх не готую. І там, де пропонували, запевняли у найвищих кулінарних здібностях шеф-кухара. Не в них справа, а в тому, що в мене фізична відраза до цих створінь.
І я морепродуктів не сприймаю. Люблю рибку всіляку, а от всякі кальмари, мідії, устриці, восьминоги, креветки - то не моє.
Я згадав про одного філософа. Йому сказали піти на ринок і купити найгірше, що там є, щоб поїсти. Він приніс язик. Всі були здивовані, мов як так. Він пояснив, що через язик всі сварки, склоки у світі, через язик всі війни, образи і т.д. Що може бути гірше, ніж язик? Тоді його поросили піти на ринок і купити що там є найкраще. Він пішов і приніс... язик. Знову всіх здивувавши. А він пояснив, чому язик, бо через нього ми признаємося в любові, приславляємо Господа, читаємо вірші, співаємо... Що може бути краще, ніж язик? ---------- Додано в 17:12 ---------- Попередній допис був написаний в 17:06 ---------- видно, пельмені з нирок. ---------- Додано в 17:14 ---------- Попередній допис був написаний в 17:12 ---------- сало з примісами, тому смердить, а колись не смерділо.
А ще цілуємося... (щось мене не туди занесло...) То ще залежить як пельмені. Якщо якісь дешеві - то смердять. А дорожчі ніби ні. А мені завжди смерділо.